Олександр Васильєв: «Рівень дискусії в Академії громадського активізму мене дивує і надихає»

Активіст із Херсона переконався, що усі «космічні» плани можна реалізувати завдяки обміну знаннями та досвідомОлександр Васильєв – батько десятьох прийомних дітей. Про Академію громадського активізму ...

Додано:
Alya Bondarenko

photo1641895790 (2)

Alya Bondarenko

Активіст із Херсона переконався, що усі «космічні» плани можна реалізувати завдяки обміну знаннями та досвідом

Олександр Васильєв – батько десятьох прийомних дітей. Про Академію громадського активізму йому розповів керівник Всеукраїнської асоціації прийомних батьків. «Я поставився до цього дещо скептично, бо вже брав участь у різних подібних школах, і толку з того було мало. Але тут уже перше заняття мене приємно здивувало», – згадує чоловік.

Побачивши цінність знань, які дає Академія, Олександр поділився запрошенням долучитися до програми зі своїми колегами з Асоціації прийомних батьків у Херсонській області. І хоча до кінця програми разом із ним дійшли лише кілька людей, але це вже підштовхнуло до розвитку організації: «Знання, які ми тут здобуваємо, додають упевненості та надихають нас на нові звершення. У нас вималювався план дій на майбутнє. Надто стосовно взаємодії з владою».

У боротьбі за права

Взаємодіяти з владою Олександр почав тоді, коли вперше став прийомним батьком. Розповідає, що й уяви не мав, з якими викликами матиме справу. В Україні немає культури брати сиріт у сім’ю, а інтернатна система дуже недосконала і не може дати їм належного виховання. «Мало хто розуміє, що якщо ними не займатися, то ці діти, коли виростуть, або платитимуть державі податки, або сядуть у в’язницю», – коментує він.

Чоловік почав вивчати законодавство й відстоювати права прийомних батьків перед місцевою владою. Це дало позитивні зрушення, і в результаті до нього приїхала ціла делегація із області, щоб запозичити досвід та об’єднати зусилля. Тоді Олександр став заохочувати інших прийомних батьків уважно вивчати закони, чого вони раніше не робили. 

Зараз він пишається результатом – до думки активістів влада почала прислухатися більше і на місцевому, і на національному рівні, і вносити необхідні правки до законодавства. «Мене надихає, коли в міністерстві тебе вже розпитують, яка ситуація, і які зміни ще потрібні для покращення ситуації», – коментує він. 

Колись Олександр усе робив самотужки. Свого часу він займався бізнесом і тоді зробив висновок, що сам відповідає за успіх чи неуспіх своєї справи. Але коли 20 років тому підібрав на дорозі дитину, яка замерзала, і став прийомним батьком, його висновки почали змінюватися. Зараз він добре бачить, що спільними зусиллями у Всеукраїнській асоціації прийомних батьків вони можуть добитися значно більше, ніж могла би одна людина. «Коли люди йдуть до тебе з надією, просять поділитися своїм досвідом, то ти стаєш частиною змін по всій країні», – каже активіст.

Навчання в Академії дало Олександру глибше розуміння того, як досягати бажаного у взаємодії із владою, та впевненість відстоювати свою позицію. Він розповідає, що був вражений кількістю громадських організацій по всій країні та їхніми досягненнями: «Влада намагається робити все так, як звикла, як було колись. Але наше завдання як громадських активістів – наполягати на тому, щоб закони виконували. Після завершення Академії я переконався, що громадянам є що сказати, і влада має до цього прислухатися».

«Космічний» задум

Найбільше в Академії Олександра вразив офлайн-модуль навчання у Харківській області. Там він мав нагоду наживо поспілкуватися із колегами з усієї країни та побачити, що з одного бажання може вирости цілий громадський рух, повноцінна структура. Це надихнуло його на власну ідею – відкриття школи барабанщиків для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються у дитячих будинках сімейного типу та прийомних родинах у Херсоні.

«Спершу мені здалося, що такий задум – це щось абсолютно космічне, недоступне. Я поділився ідеєю із коучкою проєкту Галиною Потопальською, і вона мене підтримала, чим дуже здивувала», – розповідає він. Олександр – сам із дитинства барабанщик і переконаний, що гра на музичному інструменті сприяє не тільки дитячому розвитку, а й успіху в майбутньому дорослому житті. «Навчитися музики, ритму – це все одно, що вивчити іноземну мову», – пояснює він. Школа барабанщиків дасть дітям і підліткам можливість об’єднуватися і створювати щось нове самостійно. Він вірить, що їм просто треба дати стимул і майданчик для спільнотворення.

Наразі Олександр уже написав частину проєкту та продовжує над ним роботу. Процес триває із затримками, бо, як пояснює активіст, коли в тебе десять дітей, то постійно виникають якісь клопоти. Важко знайти час, який можна було би присвятити лише собі та своїй ідеї. Втім, незважаючи на зайнятість, Олександр зміг повноцінно пройти всі модулі навчання в Академії. Більш того, він продовжує брати участь у конференціях і дискусіях, щоб здобути максимальну кількість знань: «Я ніколи раніше не мав такого досвіду. Це неабияк розширює кругозір, а рівень дискусії в Академії мене дивує і надихає». 

Матеріал підготовлено Фондом Східна Європа у межах Програми «Академія громадського активізму», що впроваджується спільно з Інтерньюз-Україна за підтримки Проєкту USAID «Демократичне врядування у Східній Україні». Думки та твердження викладені у них не обов’язково відображають погляди Фонду Східна Європа, USAID або Уряду Сполучених Штатів Америки.

 


Тематика публікації:            

Останні публікації цього розділу:

Як волонтерським центрам почати залучати кошти з місцевих бюджетів (ІНСТРУКЦІЯ)

Рекомендації поліпшення соціальних послуг для осіб похилого віку з урахуванням наслідків пандемії COVID-19 та в умовах воєнного стану

Фінансові поради для громадських організацій

Управління кордонами в Україні: пошук оптимальних моделей

Українсько-румунський кордон: проблеми та рішення

Відновлення сталого економічного розвитку територій України після війни