Мережа робочих груп Великої Новосілки: об’єднані волонтерством, релокацією та новими викликами

Велика Новосілка – селище в Донецькій області, яке з 2014 року відстоює своє право жити під українським прапором. Саме тут до квітня 2022 року жили та працювали представники та представниці Мережі ...

Додано:
NewDruzhkivka

photo_5431679697567208654_y (1)

NewDruzhkivka

Велика Новосілка – селище в Донецькій області, яке з 2014 року відстоює своє право жити під українським прапором. Саме тут до квітня 2022 року жили та працювали представники та представниці Мережі робочої групи з громадської безпеки та соціальної згуртованості Великоновосілківської територіальної громади. Голова ГО «Селищне Товариство Греків «Великий Янісоль» Андрій Халабузар розповідає про те, як команда продовжує свою роботу в умовах релокації та підтримує громаду у нових реаліях.

«Двадцять третього лютого почалися сильні обстріли, тож зранку 24 лютого, наші речі вже були зібрані, але куди їхати – ми не знали. Тож спочатку почали діяти на місці: допомагали з евакуацією місцевим жителям та жителькам, облаштовували бомбосховища, привозили гуманітарну допомогу. І майже одразу ми почали зустрічати біженців із Волновахи. Ми розселяли їх у тимчасове житло та забезпечували їжею, гігієною, одягом», – згадує Андрій перші дні повномасштабної війни.

На початку березня Андрій вивіз свою родину у безпечніше місце, а сам повернувся додому, щоб допомагати місцевим. Активістам надали шкільний автобус, на якому волонтери почали возити гуманітарну допомогу. На початку повномасштабної війни всі логістичні маршрути були зруйновані й волонтери разом з Андрієм під обстрілами їздили під Харків та в інші міста за гуманітарною допомогою.

«Ми забирали допомогу в одному місці, потім їхали до Краматорська, з Краматорську їхали в Курахове і так далі. Це тривало поки влада не налагодила гуманітарні конвої, тоді потреба в наших поїздках відпала», – додає Андрій.

В Новосілці у волонтерів був великий склад, де зберігалися продукти перед видачею. У самому селищі та в сусідніх, також були волонтери, які на машинах розвозили допомогу маломобільним групам населення. Згодом, через бойові дії два селища опинилися логістично відрізаними, по допомогу приходили волонтерки, які велосипедами забирали допомогу, бо міст був зруйнований, по-іншому доставити цю підтримку було неможливо.

photo_5431679697567208657_y (1) photo_2023-12-08_13-17-54

У квітні ситуація в громаді ускладнилася, і частина команди, включаючи Андрія, вирішила переїхати до Покровська. Коли актуальність допомоги пройшла, через масову евакуацію місцевих, частина команди релокувалася до міста Вільногірськ, Дніпропетровської області, але більшість членів та членькинь команди роз’їхалося по світу.

«Ми побачили, що у Вільногірську є багато ВПО, тому почали потрохи допомагати на місці: то меблі перевеземо, то техніку якусь. Це допомогло завести нові знайомства та зібрати ком’юніті  ВПО. Водночас, ми зберігаємо контакти з мешканцями та мешканками нашої Великоновосілківської територіальної громади, які знаходяться в найближчих до нас приймаючих громадах», –  розповідає Андрій Халабузар.

У Вільногірську небагато внутрішньо переміщених осіб з Великоновосілківської громади, але Андрій та його команда шукають їх через соцмережі, вивчають потреби та запити ВПО з Великоновосілківської громади в інших населених пунктах. В кожному місті та селищі, що знаходиться поблизу від Вільногірська, команда ГО «Селищне Товариство Греків «Великий Янісоль» створила невеликі групи, на чолі з активною людиною, яка збирала списки з потребами та запитами ВПО з Великоновосілківської громади. Під час пошуку можливостей для надання допомоги внутрішньо переміщеним особам стало в нагоді мережування.

«Ми почали з самої простої гуманітарної допомоги і побачили, що в великих містах гуманітарної допомоги дуже багато, а в селах, де люди живуть в дитячих садках, допомоги не вистачало. За допомогою Мережі робочих груп ми писали заявки та шукали будь-які можливості для закриття базових потреб наших ВПО», – додає Андрій.

Перший контакт із владою був не зовсім вдалим, через те, що команда була новою в приймаючій громаді. Та згодом, через активність громадської організації, контакт було налагоджено, а до Андрія почали звертатися місцеві активісти та активістки за допомогою у своїй діяльності.

«До нас почали звертатися місцеві активісти з запитами для ВПО й питаннями про проєктну діяльність та створення громадської організації. Я запропонував відкрити офіс для волонтерів та активістів у Вільногірську. Ми написали проєктну заявку та виграли грант на облаштування приміщення для волонтерської групи», – згадує Андрій.

Після вдалої реалізації проєктної заявки, місцева група волонтерів наважилася на створення власної громадської організації та отримала супровід Андрія Халабузаря в цьому процесі, а також консультації з відкриття ГО та ведення документації від інших учасників та учасниць Мережі робочих груп Донеччини.

photo_5431679697567208655_y (1)

«Мережа є цінним ресурсом для консультацій, знаходження контактів і, що найважливіше, для демонстрації прикладів ефективної роботи громади в приймаючих громадах, які стикаються з подібними викликами вперше», – підкреслює Андрій Халабузар.

Перебуваючи в релокації, команда ГО «Селищне Товариство Греків «Великий Янісоль» продовжує підтримувати свою громаду в актуальних потребах. Так, за підтримки Програми розвитку ООН в Україні, в межах діяльності Мережі робочих груп, громадська організація втілила дві мініініціативи, аби задовольнити потреби ДСНС та поліції в селищі Велика Новосілка.

«Нарешті я повернувся до того, що хочу робити щось хороше. І я радію, що є можливість обмінюватися досвідом в середині Мережі задля реалізації нових ініціатив та впровадження процесів змін у різних громадах. Інформацію важко знайти, а в Мережі вона доступна, оскільки хтось вже працював або зараз працює над подібними ініціативами. Нам усім потрібно докладати зусиль та об’єднуватися, щоб робити все можливе для наближення нашої перемоги», –  поділився Андрій Халабузар, голова ГО «Селищне Товариство Греків «Великий Янісоль».

Попри важкий період переміщень та релокації, Мережа робочих груп із громадської безпеки та відновлення Донеччини продовжує свою діяльність у нових обставинах та громадах. Учасники та учасниці мережі розуміють, що переїзд – це не лише фізична зміна місця проживання, але й великий емоційний виклик. Зберігаючи внутрішню єдність, Мережа робочих груп прагне залишатися в контакті з усіма учасниками/-ями, надавати підтримку та допомагати один одному у важкі часи адаптації до нових умов у повномасштабній війні.

Матеріал створено в межах ініціативи «Спільноти в безпеці».

Ініціативу «Спільноти в безпеці» впроваджує Агенція Розвитку Вугледара за сприяння Програми розвитку Організації Обʼєднаних Націй  (ПРООН) в Україні за фінансової підтримки Європейського Союзу, наданої в межах проєкту «EU4Recovery – Розширення можливостей громад в Україні».


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

Що таке систематичне розкриття інформації?

Чим досвід Японії в управлінні відходами актуальний для України

Промотувати українську спадщину: які ідеї представили фахівці культурного сектору

«Розширення можливостей жінок у бізнесі»: історія Марії Дворської

Впровадження гендерних підходів на робочому місці дозволяє жінкам впливати на розвиток компанії

Як розвивати громадянське суспільство під час війни