Кращі практики місцевого самоврядування (географія участі та лідерства)

ngo.tdu

Десятки міст України мають тисячолітню історію, іншим – лише декілька десятків років. Ми знаємо сотні сіл та міст, де зберігаються українські традиції, можемо довго сперечатись чиє місто та село є найкращим. Однак, кращих визначає не лише їх потенціал, а й реальні справи та дії.

У квітні 2014 року Урядом України було ухвалено Концепцію реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Прийнята Концепція дала старт проведенню реальних змін у системі адміністративно-територіального устрою та підвищенні ролі місцевого самоврядування у повсякденному житті населення.

Чи готове місцеве самоврядування до таких змін? І де знаходяться його форпости? Адже не можна сказати, що всі міста чи села є однаковими. Хтось не маючи потужного людського чи ресурсного потенціалу прагне і розвиває свій населених пункт краще, ніж добре розвинені промислові чи туристичні центри, потенціал для розвитку яких був закладений у минулих століттях чи тисячоліттях їхнього існування.

У 2014 році, для визначення лідерів розвитку територіальних громад, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (Мінрегіон) з його європейськими партнерами – Радою Європи, започаткували конкурс «Кращі практики місцевого самоврядування» (далі – Конкурс).

Конкурс визначив такі завдання:

1) сприяння в набутті нових знань, обміну досвідом органів місцевого самоврядування;

2) публічне визнання досягнень органів місцевого самоврядування як інструмент заохочення до подальших напрацювань у напрямі підвищення стандартів якості життя громади;

3) поширення кращих практик органів місцевого самоврядування, спрямованих на розвиток територіальних громад.

Особливістю його проведення є те, що визначення переможців проходить шляхом оцінювання поданих учасниками уже реалізованих соціально-економічних програм, планів розвитку та впроваджених заходів.

У Конкурсі можуть брати участь органи місцевого самоврядування (ОМС) усіх рівнів – місцевого (міські, селищні та сільські ради) та регіонального (районні та обласні ради), у тому числі, об’єднані територіальні громади відповідних рад.

Переможці визначаються за кожною темою окремо. До речі, кожен ОМС має право надіслати заявки за кожною із визначених тем, але не більше однієї.

Проаналізуємо географію поданих заявок та кількість переможців від кожного регіону за попередні два роки.

У 2014 році переможців Конкурсу визначали за трьома темами:

1) Енергозбереження та енергоефективність, що передбачала подання реалізованих проектів із енергозбереження та енергоефективності, використання альтернативних та відновлювальних джерел енергії, енергоменеджементу у бюджетній сфері, стимулювання та популяризації енергоощадних заходів.

2) Влада та бізнес: сприяння, партнерство – тема Конкурсу мала на меті виявити досвід реалізованих проектів із впровадження місцевих програм підтримки та розвитку малого і середнього бізнесу, впровадження проектів державно-приватного партнерства, впровадження інвестиційних проектів, створення дозвільних центрів.

• Влада та громада: інформування, діалог та участь – тема передбачала подачу реалізованих проектів із впровадження механізмів участі громадян у процесі прийняття рішень на місцевому рівні (громадські слухання, громадські ради, громадські ініціативи), громадського моніторингу виконання місцевих програм, залучення місцевих громадських організацій до надання муніципальних послуг.

Кращими за цими тематичними напрямами стали 37 практик, а це майже 20% від загальної кількості поданих заявок (близько 200).

Серед регіонів-лідерів найбільша кількість переможців за усіма трьома темами була у Дніпропетровській області – 12. До речі, тут варто відзначити Дніпропетровську обласну раду, яка стала призером за кожною із тем.

Друге місце за Кіровоградською областю – 3 переможці. По два переможці у семи областях (Волинська, Вінницька, Івано-Франківська, Сумська, Харківська, Хмельницька, Чернігівська) і по одному у восьми (Закарпатська, Запорізька, Донецька, Житомирська, Київська, Миколаївська, Черкаська та Чернівецька).

Активно брали участь у Конкурсі районні ради, які представляють громаду свого району в цілому. Переможцями та призерами стали: Харківська (Харківська область), Міжгірська (Закарпатська обл.), Веселівська (Запорізька обл.) районні ради за темою «Енергоефективність та енергозбереження»; Турійська районна рада (Волинська обл.) за темою «Влада та бізнес»; Томаківська (Дніпропетровська обл.), Маловисківська (Кіровоградська обл.), Хотинська (Чернівецька обл.), Лебединська (Сумська обл.) районні ради за темою «Влада і громада».

Серед міських рад заслуговують на увагу Павлоградська та Криворізька Дніпропетровської області, які стали призерами відразу у двох конкурсних темах. Також до фіналу ввійшли міста-обласні центри: Вінниця, Дніпро, Хмельницький, Івано-Франківськ. Серед міст обласного та районного значення Славутич (Київська обл.), Тростянець (Сумська обл.), Нікополь, Жовті Води (Дніпропетровська обл.).

Кращими визнано практики 4-х селищних та 6-ти сільських рад. Рожнівська сільська рада Косівського району Івано-Франківської області стала переможцем за темою «Енергозбереження та енергоефективність», Черепинська сільська рада Корсунь-Шевченківського району Черкаської області за темою «Влада та бізнес», Андріївська сільська рада Покровського району Дніпропетровської області за темою «Влада та громада».

У 2015 році тематика Конкурсу була такою:

• Енергозбереження та енергоефективність (як і в 2014 р.), оскільки ця тема не втрачає своєї актуальності.
• Співробітництво громад: практичні результати і вигоди – нова конкурсна тема, яка мала виявити практики, реалізовані на засадах норм Закону України «Про співробітництво територіальних громад»;
• Стимулювання економічної активності, створення робочих місць. Мета цієї теми – знайти ті практики, завдяки яким створено індустріальні парки, відкрито сучасні центри надання адміністративних послуг, реалізовано програми підтримки малого бізнесу.

У 2015 році кількість заявок, яка надійшла на Конкурс, була меншою, порівняно із 2014 роком (98/200). Тому це позначилося і на кількості призерів – 19 (2014 р. – 37).

Регіоном-лідером за кількістю поданих заявок, як і в 2014 році, стала – Дніпропетровська область (19 заявок), на другому місці – Хмельницька (12), на третьому – Львівська (11). Найбільше заявок отримано від міських рад – 54, від сільських та селищних рад – 34, від районних – 12. Обласні ради, нажаль, не були представлені. Не проявили активності і органи місцевого самоврядування Закарпатської та Одеської областей.

Призерами Конкурсу визначено 19 органів місцевого самоврядування. З них за темою «Енергозбереження та енергоефективність» – 7, за темою «Співробітництво громад» – 4, за темою «Створення робочих місць» – 8.

Призери Конкурсу за територіальним поділом визначились наступним чином: найбільше переможців мала Волинська область – 4; друге місце посіла Львівська – 3. Вінницька; Дніпропетровська та Житомирська області мали по 2 переможці. Решта областей (Івано-Франківська, Запорізька, Полтавська, Сумська та Чернігівська області) – по одному.

Спеціальними відзнаками Конкурсу нагороджені: Віньковецька районна рада Хмельницької області за темою «Співробітництво громад: практичні результати і вигоди» та Турійська районна рада Волинської за темою  «Стимулювання економічної активності, створення робочих місць», до речі ця районна рада є призером Конкурсу другий рік поспіль.

Серед міст-призерів варто відзначити Львівську міську раду, яка стала переможцем за темою «Стимулювання економічної активності, створення робочих місць» та призером (2 місце) за темою «Енергозбереження та енергоефективність».

Також переможцями та призерами Конкурсу стали міста-обласні центри: Вінниця, Івано-Франківськ (були призерами і у 2014 р.) та Луцьк. Серед міст обласного та районного значення другий рік поспіль – Нікополь Дніпропетровської області та Тростянець Сумської області, до яких у цьому році приєдналися Новоград-Волинський Житомирської області та Семенівка Чернігівської області.

Серед кращих і практики 2-х селищних та 6-ти сільських рад. Це Новоборівська селищна рада Володарсько-Волинського району Житомирської області – переможець за темою «Співробітництво громад» та Томашпільська селищна рада Вінницької області – за темою «Енергозбереження та енергоефективність». Снітківська сільська рада (Мурованокуриловецький район, Вінницька обл.) здобула перемогу за темою «Стимулювання економічної активності, створення робочих місць».

Аналізуючи практики переможців Конкурсу за два  попередні роки можна виокремити регіони-лідери. Найбільш активними є ОМС Дніпропетровської області – 14 призерів Конкурсу. Друге місце займає Волинська область, яка за два роки має 6 призерів. Третє місце у Вінницької області – 4 призери. По три призери у семи областей, по два – у двох і по одному – у семи. Не мають жодного фіналіста  п’ять областей (Луганська, Одеська, Рівненська, Тернопільська та Херсонська).

Цей перелік переможців та призерів Конкурсу дозволяє визначити найбільш активні громади районів, міст, селищ та сіл (табл. 1). Беззаперечним лідером є Турійський район Волинської області, який був переможцем Конкурсу два роки поспіль.

Кращі практики місцевого самоврядування серед районів

Табл. 1

У рейтингу найбільш активних 15 міст із 10 областей України (табл. 2). Найбільше із Дніпропетровської області – 6. Дев’ять областей представлені одним містом. Серед них – 5 обласних центрів: Вінниця, Львів, Івано-Франківськ, Луцьк, Хмельницький. Чотири області представлені регіональними центрами: Славутич, Новоград-Волинський, Тростянець, Семенівка. Лідером за кількістю отриманих відзнак є Вінниця – 3 відзнаки. Шість міст (Львів, Івано-Франківськ, Павлоград, Кривий Ріг, Нікополь, Тростянець) мають по дві, вісім – по одній.

Кращі практики місцевого самоврядування серед міст

Табл. 2

До кращих практик місцевого самоврядування серед селищ міського типу увійшло 5 населених пунктів (табл. 3). Лідером серед них є селище Нова Борова Володарсько-Волинського району Житомирської області, яке стало переможцем Конкурсу в 2015 р., та було призером у 2014 р. Друге місце у рейтингу займає селище Томашпіль Вінницької області, яке також було переможцем Конкурсу у 2015 році. Інші селища займають третю позицію – вони були призерами Конкурсу в 2014 році.

Кращі практики місцевого самоврядування серед селищ

Табл. 3

За результатами Конкурсу найактивнішими учасниками серед сільських рад за попередні два роки є 11 сіл із 9 областей України (табл. 4). Перше місце займають 5 сіл із Волинської, Вінницької, Дніпропетровської, Івано-Франківської та Черкаської областей, які стали переможцями за однією із тем у 2014, або у 2015 роках. Друге та третє місця – за сільськими радами 6-ти населених пунктів.

Кращі практики місцевого самоврядування серед сільських населених пунктів

Табл. 4

На мою думку, Конкурс має цілком практичне значення для визначення основних полюсів росту на кожному рівні адміністративно-територіального устрою нашої країни: на регіональному – показує найбільш активні області та райони; на місцевому – визначає кращі міста, селища та села.

Запропонований рейтинг органів місцевого самоврядування, який визначався на основі аналізу практик переможців та призерів Конкурсу, визначає найбільш активні та відкриті до співпраці населені пункти. На які можуть звертати увагу як інвестори для розвитку свого бізнесу, так і міжнародні фінансові донори у процесі пошуку партнерів для реалізації власних проектів.

Павло Остапенко, незалежний експерт з розвитку територій, голова Товариства дослідників України (член конкурсної комісій Конкурсу в 2015 році)

Джерела та література:

1. Збірник практик-переможців конкурсу «Кращі практики місцевого самоврядування» 2014 року/ [І.А. Абрам’юк, М.М. Юрченко]; М-во регіон. розвитку, буд-ва та житл. комун. госп-ва України, Рада Європи. – К.: К.І.С., 2015. – 112 с.
2. http://www.minregion.gov.ua/napryamki-diyalnosti/regional-dev/rozvytok-mistsevoho-samovryaduvannya/konkurs/

Джерело: Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.