Поради молодим громадським активісткам та активістам
Пропонуємо Вашій увазі важливі поради від тих, хто уже не перший рік працює в громадському секторі - для тих, хто тільки починає свою діяльність Алла Прунь, виконавча директорка ІАЦ "Громадський ...
Додано:
Громадський Простір
Пропонуємо Вашій увазі важливі поради від тих, хто уже не перший рік працює в громадському секторі – для тих, хто тільки починає свою діяльність
Алла Прунь, виконавча директорка ІАЦ “Громадський Простір”:
Усвідомити себе, в ній (в громадські діяльності) – на рівні переконань (покликань), для чого вам громадська робота, чому вам небайдуже, що я можу досягати, працюючи в ГО – аспекти у кожного свої.
Можливості. Громадська робота – низка можливостей і переваг. Ти можеш відшуковувати свої ролі, свої ділянки роботи, ініціювати їх (!), бо ініціатива, ідея – особливо важливе пальне тут… Тоді це буде і саморозвиток, бо це суголосно вашим інтересам, зацікавленостям, цінностям і так далі (навіть якщо поки невизначеність – є можливості шукати, нащупувати Своє). Це і про ту саму “сродну працю” Сковороди…
Створювати/триматися тих просторів, команд, де ти відчуваєш WIN-WIN – атмосферу довіри, синергії, бо виграв-виграв – а в результаті виграли всі… де як не в НУО цей принцип має панувати… Це якщо про внутрішні комунікації.
У фокусі – культура партнерства. Бо тут всі взаємодіють, і роблять це на один великий спільний результат (правда, не завше розуміють це). А ще культура партнерства невіддільно пов`язана зі спільною відповідальністю. Це якщо про комунікації назовні.
І якщо відчуваєте потребу/бажання – ділитися, включатися, цікавитися, залучати, креативити, підтримувати – то Ви десь таки на своєму місці…
Михайло Лебедь, експерт правозахисної коаліції “Ні – поліцейській державі!”:
Продовжуйте “лупати цю скалу”. Революція Гідності мало досягла, бо більшість майданівців переклали з себе відповідальність на нову владу. Досить боротися лише під час майданів – майбутнє залежить від вас кожен день.
Доводьте справи до кінця. Покинувши справу, ви лишаєте людей, які в цій справі йшли за вами. Ці люди більше не повернуться до активного громадсько-політичного життя.
Не зачаровуйтесь в людях. Щоб потім не розчаровуватись. Люди є люди. Ваша справа лише змусити їх кращі якості працювати на суспільство.
Створюйте інституції. Створюйте команди. Одинаки багато не роблять і швидше розчаровуються. Зробіть так, щоб команди не зникали з часом, розвивалися, поширювали знання, забезпечували зміну поколінь, розширювалися, сильнішали. Тоді яка б влада не була в майбутньому, ви зможете її контролювати, і здужаєте у разі чого.
Гроші і влада псують. Не забувайте про це. Контролюйте самі себе.
Любов Єремічева, журналістка ІАЦ “Громадський Простір”:
Варто чітко осмислити ваші власні цінності: що для вас важливо? Це можна сісти й прописати. Це може зайняти деякий час. Можливо, кілька днів для роздумів, час для роботи із собою. Наприклад, можна виписати у стовпчик все, що важливо, але із цього вибрати те, без чого ви не зможете рухатися далі (3, 5, 7 пунктів). Така оцінка допоможе вам обрати напрямок діяльності і загалом – не загубитися згодом у вузькому й широкому сенсі: не загубитися у розмаїтті діяльності та не загубити себе. Це стане вашим внутрішнім компасом. Осмисленням цінностей варто займатися регулярно. Хоча би раз на два-три роки. Краще – раз на рік. Переглядати, чи нічого в цьому не змінилося, щось додавати, щось віднімати.
Постійний розвиток. Паралельно із початком діяльності, варто й вчитися. Вчитися тому, що важливо для вашої ділянки роботи, вчитися у загальному – речей, які є корисними у секторі. Та ще глобальніше – розвивати себе як особистість. Розумні книжки та загальнорозвиваючі лекції чи тренінги тощо ніхто не відміняв.
Якщо ви не знаєте, що конкретно робити у секторі, але прагнете до нього долучитися, варто спробувати себе у різних ролях, приміряти на себе різні іпостасі. У цьому гарно допомагає волонтерська діяльність. Та й взагалі, на мою думку, найкраще можна зрозуміти громадський сектор, саме починаючи із волонтерської роботи.
Марина Говорухіна, PR-директорка ГО “Центр інформації про права людини”, незалежна PR-консультантка:
Друзі, виясніть для себе, чим ваша організація відрізняєтесь від тисяч інших громадських організацій.
Визначте мету діяльності, та робіть все можливе, аби громада знала про те, що ви робите.
Працюйте не для донорів, не для ЗМІ. Працюйте для людей. І коли люди почнуть вас підтримувати, ви зрозумієте, що рухаєтесь в правильному напрямку.
Андрій Когут, директор Галузевого державного архіву СБУ, громадський діяч:
Робіть те, що справді вважаєте важливим і найголовніше цікавим та захоплюючим для себе. Ключовим є власне те, що ваші мрії та цілі треба досягати через щоденну, подекуди рутинну роботу. Та власне робота є тим магнітом, що притягне до вас людей, ресурси та нові ідеї та цілі.
Плануйте чого і як хочете досягнути. Не переживайте, якщо процес планування займе в рази більше часу аніж його виконання. Будьте готові, що результат і його досягнення будуть трохи відрізнятися від планів. На шляху до цілі визначте етапи, що мають поступово зростати, та будьте готові в разі можливості перескочити через деякі з них.
Шукайте нестандартні рішення та креативні ідеї. Шукайте та втілюйте те, чого навколо вас ще ніхто не робив. Не бійтеся підняти та поставити питання, які до цього всі вважали неможливими або нецікавими. Зробіть це неочікувано та захоплююче.
Будьте послідовні та не бійтеся невдач. Не бійтеся запитувати, уточнювати, консультуватися. Завжди є хтось, хто знає більше в тому чи іншому питанні.
Говоріть. Постійно комунікуйте зі світом: вашими колегами по громадській організації чи ініціативі, громадському сектору, представниками влади, журналістами, людьми, що навколо вас. Пояснюйте кожному, що і чому ви хочете досягнути, змінити чи вирішити. Слово – це те з чого варто починати і чим варто завершувати. Завжди дякуйте всім за все, пам’ятайте – дякую це ваша інвестиція в майбутнє вашої справи.
Володимир Бурий, голова ГО “КОНТИНІУМ”:
Не будьте громадськими діячами, будьте менеджерами третього сектору.
Будьте відповідальними, скептичними, дисциплінованими, самоорганізованими та практичними.
Світлана Олєйнікова, співзасновниця “Українського фонду соціальних перетворень”:
Для людей, які зацікавлені у роботі в третьому секторі, я раджу прислухатись до слів Святослава Вакарчука, який сказав: “Не дивіться на Україну, як на землю своїх батьків. Дивіться на неї, як на землю своїх дітей. І тоді прийдуть зміни… “. Саме так я дивлюсь на свою країну.
Найважливіша практична порада: знайдіть для втілення своїх ідей однодумців, цінності яких схожі з вашими, або ідентичні; тих, з ким ви думаєте, живете і працюєте в унісон, і тоді кожна ваша справа буде приносити вам не тільки користь, але й задоволення.
Олександр Равчев, PR-менеджер проекту “Громадяни в дії” Українського незалежного центру політичних досліджень:
Три «кити», які зроблять молодих громадських активістів та активісток успішними – це «Стратегія», «Комунікація» та «Самоосвіта».
Перше, що варто зробити, це вибудувати стратегію – намалювати собі образ майбутнього, який ви хочете створити і визначити основні інструменти, як ви будете досягати цього образу. Без стратегії, є високий ризик постійно займатись «гасінням пожеж», замість того, щоб вирішити проблему раз і назавжди. Коли ти маєш стратегію, то легше робити вибір – просто запитай себе, чи допоможе це в досягненні стратегічних цілей, якщо «Так» – роби, якщо «Ні» – відмовляйся. Якщо ми подивимось на більшість успішних та відомих громадських організацій – всі вони мають чітку стратегію роботи.
Друге – це налагодження якісної комунікації. Треба дуже чітко розуміти, кому, що і як ми говоримо про себе і свою діяльність. Який образ ми хочемо, щоб виникав у наших партнерів, опонентів та інших громадян, коли вони чують назву нашої організації чи ініціативи. Далі визначаємо, як ми будемо формувати цей образ і як його підтримувати.
І третє – це самоосвіта. Організація, ініціатива та особистість мають постійно ставати кращими, якщо хочуть вигравати в конкурентному середовищі. Треба постійно вивчати щось нове і ставати більш компетентними в сфері, в якій ви працюєте.
Ольга Вержиківська, психолог ГО “Жіноча Сила України”:
Треба визначити, чи це справжній щирий намір, чи компенсаторна діяльність (Йду рятувати людей, бо не хочу розбиратись зі своїми питаннями. Зазвичай, вплив мають невдалі стосунки – чоловік-дружина, я-батьки, я-діти, і у такому випадку краще сходити до психолога).
Визначитись з напрямком. Це має бути щось конкретне, а не все підряд. Наприклад: допомагаю дітям з вадами слуху, а не всім дітям з усіма особливими потребами. Взяти за правило – одна справа в один день. Навіть написаний офіційний лист це вже справа. Не варто робити “все” і “щодня”. Але така справа має бути Щодня.
Мета. Я хочу допомагати конкретним дітям. І відверто собі зізнатись: а чи хочу, щоб мені дякували? PR-ли? Є чіткий маркер: якщо мене за це будуть сварити і навіть казати Не Роби – я буду робити.
Взагалі, для роботи громадської потрібна Відвертість, Щирість, Чесність перш за все – з собою. Будь-які образи – це маркер, що громадська діяльність не для мене.
Дмитро Чуприна, заступник директора “Hope and Homes for Children в Україні”:
Усвідомлений вибір. Зазвичай громадська активність стосується вирішення суспільних та соціальних проблем, які потребують тривалої уваги, тож вибір має бути усвідомленим. Краще не розпочинати, ніж кинути на півдорозі і розчарувати тих, заради кого Ви проводите громадську діяльність.
Йти від потреб цільових груп. Громадська активність направлена на покращення життя цільових груп, тож перед тим ніж розпочинати, треба досконало вивчити їх потреби. Саме це і додасть фокусу діяльності.
Стратегічна ідея і вимірюваний план. Без візії і чіткої стратегії не можливий рух до досягнення мети. Ваша діяльність повинна мати координати досягнення успіху. Концепції «покращення і забезпечення» не діють, цілі та завдання мають означати кількісні та якісні зміни у цільових груп.
Вивчити те, що є. Зазвичай, у кожній сфері є низка організацій, активістів, проведених досліджень, напрацьованих результатів, реалізованих практик та проектів. Аби не вигадувати велосипед, на початку необхідно синтезувати увесь цей досвід, включаючи міжнародний. Цілком може бути так, що великий процент з того, що Ви планували робити – вже зроблено, тож можна сфокусувати зусилля на інших пріоритетах.
Системність та сталість. Не початку громадської діяльності необхідно напрацювати «модель змін» – набір чинників, які здійснять якісний перехід від одного стану системи в інший. Основним критерієм успіху є сталість змін, тобто змінена якість життя цільових груп, а не одноразова допомога.
