“Пастки” нашого мозку. Як не піддатись на популізм?

«Вам здається, що щось дивне відбувається у політиці? Мер – боксер або телеведучий. А президент – артист…»Подібні тренди в політиці можуть свідчити про популізм. Сашко Кульчицький, керівник ...

Слайдер ГП(31)

Громадський Простір

«Вам здається, що щось дивне відбувається у політиці? Мер – боксер або телеведучий. А президент – артист…»

Подібні тренди в політиці можуть свідчити про популізм.

Сашко Кульчицький, керівник комунікаційного департаменту міжнародного фонду “Відродження”,  розповів, як “пастки” нашого мозку змінюють політику та як не спійматись на гачок.

Для того щоб зрозуміти, як ми дійшли до такого стану справ, розпочнемо з мозку. Як ми знаємо, людину досить легко обманути і це є проблемою людської психіки. От вам приклад:

image1

 
Насправді, столи однакові по довжині. Перевірте :)

 

Природні особливості людини та її мозку

Перша річ, яку варто усвідомити  еволюція не готувала наш мозок до того, щоб ми обирали кандидатів в президенти чи слухали довгі виступи політиків. Частина головного мозку, що відповідає за раціональне мислення та за мовлення, почала розвиватись значно пізніше. Тому людина дуже ірраціональна. Не менше ніж 90% діяльності мозку нами не усвідомлюється. Це як керування роботою тіла, наприклад, дихання чи серцебиття, так і процеси, які впливають і на наші рішення. Цим і користуються політики, ЗМІ, реклама й маркетологи. Це як правило №1.

Далі, навіть людину, яка намагається діяти усвідомлено, можна вивести з цього стану і змусити діяти через «найперші реакції». Це, всім вам відомі Замри Бий або Біжи. Якщо людина знаходиться в такому стані, опираючись на базові свої відчуття, вона більш емоційна, швидко та імпульсивно приймає рішення. Це також потрібно враховувати, адже в цьому неврівноваженому стані, коли нам страшно за майбутнє країни, політики і здійснюють маніпуляцію.

Остання особливість людини та її мозку не напружуватись і обирати найпростіший варіант. Це відбувається тому, що ми не любимо заморочуватись. Якщо нам запропонувати купу варіантів, людина втомиться і, скоріше за все, обере «стандартний» або звичний для неї.

Якщо хочете більш ґрунтовно ознайомитись з поведінковими моделями та зрозуміти процеси дії нашого мозку, Сашко рекомендує прочитати: «Поведінкова економіка» Талера і «Мислення Швидке й повільне» Д. Канемана.

 

3 ключові кити популізму


На основі вищезгаданих особливостей людини — діють “правила” популізму, коли  нас можна легко ошукати.

Тож як це роблять популісти?

1. Прості рішення

Популісти завжди пропонують нам прості рішення. Самі ідеї можуть бути безглуздими або дуже затратними (як от стіна на кордоні з Мексикою, що обіцяв збудувати Трамп) але, так як вони звучать просто і зрозуміло, ми обираємо їх. Тепер, коли ви чуєте щось на кшталт: «Ми знизимо ціну на газ в 4 рази!», знайте вам пропонують красиве і просте у сприйнятті рішення, яке може бути нереалістичним для виконання на сьогоднішній день.

2. Протиставлення

Ще один прийом популістів протиставляти народ та еліту. Під елітою може бути хто завгодно: «влада», «депутати», «чиновники», «олігархи» і т.д. Знайома ж фраза: «Ми б жили добре, якби не ці..». Це свідчення дії протиставлення.

Чому цей прийом працює він об’єднує слухачів. У людей виділяється гормон окситоцин, що підіймає рівень довіри. А, говорячи про «спільного ворога», популісти змушують нас несвідомо увімкнути захисні механізми і, бути проти когось.

Пам’ятаєте? Люди від природи схильні збиватися у зграї. Кожному треба було ідентифікувати себе з якоюсь спільнотою, інакше, ніхто не виживав. Відповідно, щоб жити, треба бути «за» своїх і «проти» чужих. Тому протиставлення настільки дієва річ цей прийом впливає на нас у зв’язці з самою еволюцією.

3. Нагнітання гніву

Як ви розумієте, це чи не найулюбленіший прийом популістів, намагання викликати сильні негативні почуття. Гнів надмірна емоційність, підштовхує нас до швидких та необдуманих рішень. Перемкнувши людей в ірраціональний стан, коли основною реакцією є: замри, бий або біжи, людина не здатна свідомо обдумати важливі рішення. Вона набагато легше погодиться на безглузді й радикальні ідеї.

На цих трьох прийомах будуються майже всі популістські гасла. Тож будьте уважні. Відчуваєте, що вас нагнітають, і підігрівають вашу ненависть? Значить щось тут не так. Треба бути пильними.

 

Когнітивні викривлення, що маніпулюють нами


Природні особливості людини та механізми роботи мозку “спричинили” певні
ефекти, які в контексті сприйняття інформації, можна назвати викривленнями:

– Гало-ефект (або ефект ореолу). Простими словами, коли людина в одній сфері є авторитетом (класний боксер), а потім ці «хороші» якості переносяться на інші сфери (Якщо класний боксер, досяг успіху, тоді він має бути і класним політиком). Тож часто люди обирають за красивою аурою успішної людини в одній сфері. 

– Якоріння (або ефект прив’язки). Ви хочете купити собі куртку, заходите в магазин і бачите ціну 3000 грн. Ви такі: «вау, це дорого для такої куртки». Заходите в інший магазин, бачите схожу модель і цінник 7000 грн. Тоді ви думаєте, що попередня вже не така і дорога. Тобто, ваш якір (середня ціна) змінився. Так і політики можуть, наприклад, свідомо пропонувати якісь критично негативні зміни, щоб потім, коли ми погодимось на їх пом’якшений варіант, нам здавалось, що перемога за нами.

– Фреймінг. Висновки залежать від того, з якого боку ми дивимось на ситуацію. Тобто ми можемо оцінювати щось як позитивно, так і негативн. залежно від розставлених акцентів.

політик 1: «В Україні не буде жодної людини, що отримуватиме 1400 грн. Відтепер мінімум 3500!» ефект фреймінгу.

політик 2: ефект фреймінгу та протиставлення одночасно: «Ви обіцяли… а ми маємо …, ви казали … а ми робимо …» 

Тренд популізму охоплює весь світ. Україна тому не виключення. Президентські вибори 2019 продемонстрували нам це, адже ми чули багато популістичних гасел та обіцянок. Але, що може вберегти нас від маніпуляцій з боку популістів? Беззаперечно це розуміння їніх механізмів.

 

А тепер, пропонуємо перевірити ваші знання і проаналізувати фрагмент дебатів 2019 року. Спробуйте відслідкувати такі прийоми як: протиставлення, фреймінг чи якоріння у виступах кандидатів: https://www.youtube.com/watch?v=Gtl_lux40i4  

 

Матеріал підготовлено на основі лекції “Пастки для мозку, як наша схильність обурюватись змінює політику?”

 

Підготувала: Іванчук Валерія


Останні публікації цього розділу:

Діджитал-стратегія з нуля: розгорнуті поради для громадських організацій

5 технік для складання ефективних грантових пропозицій

П’ять шаблонів для створення впливової інфографіки для НУО

Як створювати контент, оптимальний для пошукових систем

SMM для громадського сектору: чому просто вести соцмережі вже недостатньо?

Огляд NGO Technology Report 2019: витрати на технології зросли на 51%