Основи емоційного інтелекту для активістів від Костянтина Корчемного

Громадський Простір

Костянтин Корчемний, засновник Університету емоційного лідерства Костянтина Корчемного WIN WIN, який двадцять років займається тренерською діяльністю та побудував чисельні команди, ідейний натхненник благодійного фонду “Україна Я за Тебе”, спеціально для “Бази Знань” на Громадському Просторі, розповів про основи емоційного інтелекту для активістів – яким чином EQ може стати в нагоді для саморозвитку та розвитку потенціалу команди.

Як EQ (емоційний інтелект) може бути корисний громадським активістам

Саме поняття “емоційний інтелект” офіційно було введено у світову культуру з 1991 року у Єльському університеті, Пітером Салоуейем (кажуть, його батьки – українці, які мігрували до Америки, тепер він – професор цього університету). Саме він сформував це поняття. Емоційний інтелект – це уміння розуміти  та усвідомлювати свої почуття, емоції, в яких ми знаходимося у даний момент і у даній ситуації  – що з нами відбувається конкретно – що ми відчуваємо. Виходячи з того, що ми швидко це відслідковуємо, пропрацьовуємо в собі, ми одразу формулюємо свою модель поведінки: як діяти в даній ситуації, щоб це було чітко, ефективно, головне, доступно і зрозуміло людям, з якими ми в даний момент взаємодіємо. При цьому ми ще контролюємо свої емоції, те що зараз архіважливо кожному нашому громадянину України. Тому що цей сплеск, який я помічаю навкруги, агресія, дуже заважають нам між собою домовлятися і знаходити точки дотику.

EQ дуже корисний та необхідний кожному, тим більше людям, які займаються такою діяльністю, як волонтерство і будь-якого роду соціальними проектами, оскільки ми працюємо з людьми – щоб перекласти простіше, це ВМІННЯ ЗНАХОДИТИ СПІЛЬНУ МОВУ. Це включає: навчитися чути людину, слухати її, розуміти, в якому стані вона знаходиться у даний момент, для того, щоб одразу ж змінювати щось у своїй поведінці, своєму усвідомленні, а не намагатися переломити її точку зору – ні в якому випадку. Я виходжу із категорії WIN WIN – виграти-виграти разом. Кожен буде готовий почути одне одного, щоби зрушити до протилежної сторони і бачити в ній не тільки людину, яка прагне щось довести, а й партнера, тобто домовитися.

Найпростіше, що може зробити будь-яка людина самостійно. Щойно ви йдете на якусь зустріч, для початку необхідно:

1. Прописати ціль. Визначити, чого я хочу в кінці цієї зустрічі – конкретну ціль закінчення розмови, і сформулювати її для себе – бажано її коротко прописати. Припустімо: я йду на зустріч із такою-то людиною, моя кінцева мета така… Якщо просто поговорити, повірте мені, результат буде такий самий – просто розмова. Якщо ціль буде сформульовано конкретно – що я хочу мати, як результат, то скоріш за все цей результат справдиться.

2. Треба прописати, виходячи із цілі те, якими якостями мені треба володіти, яким бути в даний момент по відношенню до цієї людини, з якою я зараз взаємодію у цій розмові, у цю мить спілкування. Це дуже просто: треба поставити собі декілька запитань, зокрема, яким мені треба бути в даний момент? Це мають бути прикметники: наполегливим, цілеспрямованим, впевненим – для прикладу.

3. Прописавши це, мені необхідно входити у цей стан. Далі взаємодіяти із цього стану – тут уже є декілька технік, як себе підготувати до того, щоб бути в цьому стані.

Що означає бути лідером та як виховати в собі ефективного лідера?

«Бути лідером» – саме це формулювання дуже влучне. Станіславський Костянтин Сергійович, видатний діяч театрального мистецтва світового рівня, сказав: «Бути, а не здаватись». Важливим є саме внутрішній стан, яким я є всередині, а не те, що я красиво говорю та щось виголошую. Зараз у нас багато тих, хто навчився красиво говорити, щедро обіцяти, але люди все одно відчувають, хто перед ними і що ця людина випромінює. З одного боку, я дуже радий, що ми з 2008 року увійшли в період світової кризи, і нам про це оголосили. Хоч я і раніше це побачив в Америці та Канаді, оскільки там навчався – на той момент там криза була глибокою, а у нас лише починалась. Ця криза, і те, що зараз, на жаль, відбувається – а у нас йде війна, я кажу про це відкрито, не розповідаючи, що у нас АТО, і висловлюю цю точку зору, як професійний військовий – все це сприяло тому, що почалось зняття сухозлітки, знецінення всього показного: дорогих годинників, розкішних автомобілів, грошей – я це все пройшов, перебуваючи в соціумі. Дякувати Богу, ми почали розуміти, що є щось природне – моє «Я», те, що воно означає зараз, і те, як я відчуваю світ на рівні емоцій, фізіології.

Лідер – це той, хто живий та чесний. Моє авторське висловлювання: «Любов та чесність понад усе. Любов та чесність бити нічим». Лідер – це людина, яка є чесною, перш за все, із собою. Важливим є те, наскільки лідер поєднаний серцем і душею, внутрішньою розмовою, контекстом, який у нього всередині, з тим, що він виголошує – він повинен цим жити.

По-друге, те, чому у нас однозначно приділяли мало уваги – це така категорія, як залучення. Я навчав цьому в лідерських програмах ще з 96-го року. Людина повинна залучати в свою особистість, в те, якою вона є зараз, які цінності вона несе. Люди не залучаються задля ідей ні в соціальні, ні в радикальні проекти, вони не долучаться, якщо носій чудових ідей не справляє ніякого враження. Лідер – це людина, яка здатна залучити, харизматична особистість. Але ж харизма не дається нам за замовчуванням, а напрацьовується життєвою практикою. Я гарантую, що той, хто виходить з такого принципу: я кажу, я вірю, я транслюю і я дію відповідним чином – це і є харизмат, який зможе залучити.

Лідер повинен надихати інших. Ніхто не буде з лідером, який не надихає тебе ж самого на досягнення особистих цілей.

Лідер має бути готовим підтримати. Підтримка – це створення команди, робота з кожним із членів команди, з тим, що відбувається у їх особистому житті.

Ці прості пункти – це те, з чого необхідно починати лідерам в Україні, не потрібно заглиблюватись у якісь незрозумілі речі.

Чи кожен може бути лідером?

Кожен може бути лідером. Будь-яка людина, яка живе в соціумі та є запитаною певним чином, незалежно від того, на якому соціальному щаблі вона перебуває, вже є лідером, оскільки перша категорія лідерства – це лідер для себе. Потім йде поступовий підйом до найвищої п’ятої категорії. Загалом, існує п’ять різних категорій лідерства – їх потрібно знати та розуміти, що на кожній зі  сходинок відбувається, усвідомлювати, що ми можемо рухатись від однієї категорії до іншої у відповідності до того, що ми зараз робимо та заради чого. Питання полягає ще й у тому, до чого це лідерство призводить, оскільки лідерство теж може бути різним.

Але ж не завжди людина може бути навіть лідером для себе, інколи не вистачає певних якостей?

Лідером для себе людина є завжди, тому що, аби жити, потрібно виявляти лідерські якості, як мінімум, для того, щоб заробити собі на хліб та на дах над головою. З піраміди Маслоу зрозуміло, що це базові потреби – виживання, тобто лідер виявляє свої якості у цьому також. У нас поняття лідерства асоціюється з тими, хто біжить попереду – це далеко не так. Час швидкоплинний, зараз все швидко змінюється. Треба приймати різне лідерство, чітко його відслідковувати і знати його категорії та критерії, щоб зрозуміти, яким зараз є лідер, тоді можна витягнути його на наступну сходинку лідерства або самому приєднатись. Як кажуть, або ти залучаєш, або залучають тебе.

Який найвищий щабель лідерства?

П’ята категорія, найвищий щабель лідерства – це люди, які обрали місію, довготривалу або на все життя. Якщо коротко, то це лідерство в служінні. Цю категорію, на жаль, у нас поки розуміє надзвичайно маленька кількість людей.

Які корисні звички та інструменти можуть допомагати нам бути ефективнішими щодня?

Відразу скажу, що вони дуже прості. Я люблю пояснювати просто та доступно і завжди кажу про те, що сам випробував, і спробували люди, які поряд зі мною. Якщо це здасться смішним, просто не робіть.

1. Просинайтесь разом із сонцем. Ми всі, звичайно, по-різному влаштовані, я не кажу, що це повинно бути обов’язково о шостій чи сьомій ранку, але для будь-якої людини сон після дев’ятої години вже не дуже корисний. Тому, якщо комусь потрібно спати по вісім-дев’ять годин, а деякі люди мають такі потреби організму, просто лягайте спати раніше – це прості поради, але вони дієві. Вставати потрібно тоді, коли ви це запланували – регулярний час підйому дуже тонізує для структурованого проведення всього дня.
2. З вечора варто скласти план дій на наступний день – я стверджую, що це максимально дієва схема.
3. Зранку, після того, як ви розплющили очі – це моя технологія, я не кажу, що вона єдино правильна, але у мене вона працює – прокинувшись, висловіть подяку за те, що зійшло сонце, що ви живі та здорові. Обов’язково почніть день з подяки кому завгодно, залежно від того, хто у що вірить – це вас ні до чого не зобов’язує, при цьому, повірте, у Всесвіті це працює. Подякуйте за те, що ви здорові, що поряд з вами близькі і ви там, де повинні зараз бути. Тут же пробіжіться думками по тому, що ви запланували ввечері.
4. Встаньте, будь ласка, з правої ноги – це, можливо, звучить смішно, але це, насправді, дуже давній звичай, відомий також нашій православній культурі. До речі, це ще й тренування – ось побачите, не одразу буде виходити.
5. Далі робіть те, що вам необхідно, але, будь ласка, знайдіть 15 хвилин для того, щоб порухатись під музику – потанцюйте так, як ви хочете, під ту музику, яка резонує з вашим внутрішнім станом. Ви повинні налаштуватись на свою вібрацію – це необхідно будь-якій людині, незалежно від того, чи ви поїдете далі в метро, де буде багато людей, можливо, не зовсім приємних, чи ви будете вдома увесь день, чи підете у Верховну Раду приймати закони. Якщо ви перебуваєте в резонансі, то це будуть хороші закони для нас та для країни. Присвятіть 15 хвилин рухам або ж просто насолодіться музикою.
6. Обов’язково виконайте декілька простих вправ для розтягнення тіла – це навіть не йога, а ще простіше. Розтягнення тіла потрібно, бо фізичні затиски заважають нам правильно мислити та структурувати розмову.
7. Після цього, будь ласка, робіть звичайні для себе ритуали: пийте чай, каву – в адекватних кількостях. Далі йдіть та виконуйте те, що запланували.
8. Коли у вас відбулась певна подія, починайте її відслідковувати – для цього є спеціальна система коригування, розроблена мною в кінці 2013 року – психоемоційна корекція.

Чи є способи все встигати, правильно планувати і при цьому не перевтомлюватись?

Є декілька простих пунктів постановки короткострокових цілей на день, які розбиваються на невеличкі кроки. Зараз час маленьких кроків, період глобалізації вже завершився, все відбувалось глобально до 2008 року.

Наразі потрібно визначати, що ти можеш зробити за короткі, чіткі часові проміжки, відразу підбивати підсумки, аналізувати, що спрацювало, а що ні, і далі знову визначати короткий відтинок часу та його контролювати. Зараз потрібно дуже серйозно поставитись до часових рамок в своєму житті – це безумовна цінність. Життя, як таке, здоров’я, цінність часу – це три категорії, які, безперечно, важливі для будь-якого лідера, а далі вже потрібно спостерігати за якістю роботи та результатом.

Бажано, щоб маленькі кроки були постійними, без великих перерв. Єдине, потрібно приділяти час усвідомленому відпочинку – якщо відпочиваєте, то, будь ласка, відпочивайте і робіть це регулярно.

Потрібно фіксувати те, що відбулось. Якщо все вдалось на 100% – обов’язково подякуйте собі. Навіть якщо немає 100%-ого досягнення, потрібно проаналізувати, що не спрацювало, розібратись, в чому причина – не відкладати, якщо немає часу зараз, то повернутись до цього увечері. Якщо це не вдається зробити самому, бажано запросити таку професійну людину, як я, яка зможе подивитись з іншого боку та підказати, в чому саме полягала помилка, що потрібно зробити, щоб її не повторити, що трансформувати та додати. Тренерів зараз багато, можна запитувати поради у них. Якщо не можете просто відслідковувати, то записуйте. Відслідкували, додали щось, подякували за те хороше, що відбулось, і рухаємось далі. Тоді з’являється дуже важлива категорія в лідерстві – самомотивація. Чому люди зупиняються? «У мене немає самомотивації», – «Звідки вона береться, знаєш?» – «Ні», – «Ти коли собі дякував за хороші результати?» – «А навіщо, я ж вже зробив?» – розумієте, так не відбувається запам’ятовування, ми мало приділяємо уваги фізіології.

Як домовитися про спільні цінності в команді?       

Як з великого переліку цінностей людям домовитись про те, що є спільним для них, з чого почати громадську діяльність, як обрати те, що спільне для всіх?

Я маю досвід створення багатьох прекрасних команд, тому одразу скажу, що потрібно робити:

1. Зібрались разом, зняли свої «корони» – це, можливо, прозвучить грубо, однак це ефективно – для початку опустіться на землю та зрозумійте: всі прийшли сюди з певною метою, ніхто не є менш або більш важливим. Адекватно оцініть: навіщо я сюди прийшов, і хто поряд зі мною.
2. Перше питання, з якого потрібно починати працювати: «Заради чого ми зараз тут зібрались?» Питання «Чому?» та «Навіщо?» не мають адекватної відповіді, і не потрібно, тим більше, починати розглядати питання «Як це зробити?» – це питання буде після десятого пункту за пріоритетністю. Перше питання: «Заради чого?» – це рівень місії, призначення, якщо ми хочемо створити команду.
3. Команда створюється у певних часових рамках: короткострокових чи довгострокових. «Заради чого ми та на який часовий проміжок готові зібратись?» – потрібно чітко визначити, яким буде склад, який приймає це рішення, щоб ми знали особистість, як таку, тому що особистість – це право голосу, право впливати. Потрібно знати, хто зараз впливає на те, щоб прийняти рішення та поставити загальну ціль для команди, де враховані цінності кожного її учасника без винятку. В соціумі, у волонтерстві – це архінеобхідно. Часто люди приходять з дуже добрими намірами, надзвичайно сильним бажанням віддавати, ділитись, але заважає нерозуміння, чого ми хочемо, заради чого ми зібрались.

Так створюється команда: спільна мета, цілі кожного повинні бути проговорені та зафіксовані, і вони мають бути досяжними – це не робиться за одну годину, це серйозна робота, але тоді ця команда зможе ефективно працювати, де б вона не перебувала.

Як налаштувати роботу команди, щоб це був один злагоджений, дружній механізм?

По-перше, потрібно налагодити загальнолюдські стосунки з кожним із членів команди. Необхідно знати, які цінності зараз у твого партнера по команді. Якщо ми не знаємо, що у нього відбувається всередині, то якими б високими категоріями він не оперував – свобода, демократія і т.д. – якщо всередині в нього все погано, і ми це бачимо, то не буде працювати і те, що він транслює. Знаючи, що зараз відбувається з людиною в її житті, ми можемо допомогти їй вийти з цього стану, позбутись того, що не працює, або ж запозичити те чудове, що в неї зараз є. Потрібно один з одним взаємодіяти, ділитись своїм внутрішнім станом і тим, що насправді відбувається в житті – це необхідно, інакше не буде ніяких дружніх стосунків.

Техніка по роботі в команді:

1. Члени команди розділяються по-двоє і протягом робочого тижня, усіх п’яти днів – з понеділка до п’ятниці, взаємодіють один з одним, знаючи при цьому, хто з ким в парі – це найефективніша техніка, звичайно, не для колективу з тисячі осіб, а для групи людей, яка буде впливати на створення інших команд – це категорія «лідер для лідерів» або «лідер для людей».
2. Ці дві людини працюють кожного дня разом:

• телефонують один одному зранку, обговорюють, що кожен з них має намір виконати до кінця дня;
• прописують для себе, що буде робити партнер;
• роблять проміжний телефонний дзвінок протягом дня, щоб дізнатись, що відбулось, а що ні;
• відслідковують, в якому психоемоційному стані вони перебувають – це я можу пояснити на своїх тренінгах;
• ввечері підбивають підсумки дня і контактують з партнером телефоном або Скайпом.

3. В суботу підбиваються підсумки того, яких результатів партнери досягли за всі п’ять днів, як пара. Далі робиться SWOT-аналіз усіх пар, і маємо загальний результат.

Як добирати корисну літературу і фільми?

Увесь світ вже зрозумів, що без категорії лідерства та взаємодії на емоційному рівні зараз просто неможливо вижити. Є дві категорії: виживати та жити повноцінним життям. Категорія лідерства – це жити, а не лише виживати.

Тому раджу звернути увагу на фільми, де показані людські стосунки в контексті впливу на оточення. Це не обов’язково повинні бути, як ми звикли, психологічні драми або психологічні трилери – їх чомусь зараз дуже багато – це теж корисні речі, серед них є багато хороших фільмів, проте вони не завжди пояснюють зрозумілою мовою, що ж потрібно робити та якими бути. Є змістовні фільми – дивіться, якщо ви їх розумієте.

Варто звернути увагу на все, що пов’язано з особистісним розвитком, і на те, як ви, перш за все, готові змінювати себе, а не як впливати на інших, нічого при цьому в собі не змінюючи.

Зараз велика кількість авторів працює над темами особистісного росту та саморозвитку.

Наприклад, в Київ приїде Майкл Роуч.

Загалом, я вчусь так: обираю людей, які мають реальні досягнення, хороші результати в соціумі, у впливі на світ, в бізнесі, сім’ї, у власному здоров’ї, – таких людей зараз дуже багато, цю інформацію можна брати звідусіль, – та аналізую моделі їх життя, що у них відбулось, чому вони такими стали, вивчаю їх автобіографії, читаю про те, чим вони займались, що насправді їх спонукало та допомагало такими бути.

Пошукайте інформацію та зверніть увагу на все, що пов’язано з особистісним розвитком, категоріями емоційного лідерства та емоційного інтелекту.

Відео розмови повністю у списку відтворення:

Youtube-канал Костянтина Корчемного
Facebook

Матеріал підготувала: Ірина Гузій
Запитувала: Любов Єремічева