Навіщо громадським організаціям потрібні традиції?

Громадський Простір

Дмитро Колесник - член Крайової пластової ради (Наглядової ради) Пласту – Національної Скаутської Організації України і координатор освітніх програм Фундації соціальних інновацій “З країни в Україну” для “Бази Знань” на Громадському Просторі розповідає про багатолітній досвід легендарного “Пласту”. Цього разу  Дмитро розповів про

традиції для громадських організацій

Варто сказати, що традиції – це те, що може, з одного боку, утримувати, сприяти спільній роботі, допомагати, а з іншого – стати фактором, який стримує розвиток. Тут треба мати певний баланс і дивитися, щоб традиції були такими, які актуальні до сьогодення, актуальні часу.

Якщо говорити про “Пласт”, то внутрішня культура і традиції – це те, що зберегло організацію протягом ста років, і саме в кризовий час. Тому що під час заборони організації на теренах України, саме традиції, той дух Пласту, який українці пережили в дитинстві, зберегли його десь в інших частинах світу. На користь цього свідчить той факт, що Пласт був однією із перших організацій, що утворилася, згуртувалася, коли люди виїхали з України, тікаючи від війни і переслідувань, зокрема, в таборах переселенців в Німеччині. І це через традиції, тому що люди пам’ятали, знали, що потрібно робити, щоб згуртуватись. Їм було достатньо просто прийти ввечері на певне місце і експромтом провести таборову ватру. Достатньо привітатись спеціальним вітанням, як в Пласті є СКОБ*,  і зрозуміти, що ця людина з тобою вже рідна у певних моментах, по духу. І саме такі елементи можуть творити й інші організації, які не такі старі, скажімо, як Пласт.

Тобто, елементи зовнішніх ознак, спеціальні вітання, елементи знайомства, спільного проведення часу – це те, що буде поєднувати завжди, навіть якщо людина певний час працювала в організації або була волонтером – і далі вона піде в іншу організацію або ще кудись. Але згадки про якісь дрібні моменти зовнішнього одягу, спілкування, або традиції (наприклад, в один і той самий час десь зустрічатись) можуть тримати цю людину в полі зору організації і надалі.

І це те, що важливо мати на увазі кожній організації: тримати контакт з усіма, навіть з тими людьми, які один раз прийшли по знайомству на якийсь проект. Тому що ці люди вже на один крок ближчі до організації – і вони формують, в тому числі, імідж організації назовні. Адже десь вони говорять про те, що вони були в Пласті. Тому мені дуже зручно зараз працювати навіть над «непластовими» проектами. Приємно, коли я в іншому колі зустрічаю когось – і за певними елементами, ознаками, ми розуміємо, що ми обоє були або є в Пласті. У таких випадках одразу виникає цей момент: «Ага, ти пластун, добре». І тоді починається абсолютно інший рівень спілкування, більший рівень довіри.

Напевно, довіра – це основний аспект, який відрізняє традиції від правил. Традиції і спільна культура завжди дають ближчий рівень довіри. І це важливо, коли ми говоримо про волонтерство. Вкрай важливо.

 * Гаслом першої організації скаутського типу, яку заснував Байден Пауелл, а також подібних організацій деяких інших народів, є “Будь готовий” (Be prepared).

Пластуни використовують це гасло у новацькій системі (гасло “Готуйсь”). Юнаки ж вітаються словом“СКОБ”. Слово саме собою означає назву породи орла – скоба білохвостого (Haliaetus albicilla). Пластуни прийняли його як свій символ.

Літери української назви орла є початковими літерами чотирьох слів, що висловлюють істотні прикмети доброго пластуна або ж кажуть йому, яким йому треба бути:

Сильним розумом та тілом
Красним душею
Обережним у своїх задумах та планах
Бистрим у думках та ділах.

Отже,

Образними символами цих пластових прикмет є дубовий листок, кетяги червоної калини, моримух і блискавка.

Дуб - тверде (сильне) дерево, тому його листок став символом сили.

Ягідками калини століттями прикрашували вінки, волосся тощо, калина – символ краси.

Моримух (мухомор) – отруйний гриб, перед яким треба остерігатись, тому він став символом обережності.

Блискавка зі своєю швидкістю – це символ бистроти.

Вітаючись на урочистостях, пластуни промовляють один другому “СКОБ” та підносять при цьому догори праву руку із випростаними трьома пальцями – символом ІІІ головних обов’язків пластуна.

В повсякденному житті пластуни вітаються, подаючи ліву руку.

Вітання в такий спосіб дає пластунам нагоду на хвилю задуматись про те, що перед ними – особа, з котрою їх єднає єдина пластова ідея.

Вітання лівою рукою – вияв приналежності до світового скаутського руху.

Цікаве із традицій “Пласту”:

• В основі назви “Пласт” лежить відповідник англійського Scout (розвідник), взятий за прикладом пластунів – козаків-розвідників.
• Гербом Пласту є трилиста квітка лілії – символ скаутського руху (відомий як Fleur-de-lis) – та тризуб, сплетені в одну гармонійну цілісність.
• На відміну від більшості скаутських організацій світу, де членство завершується із досягненням 25-ліття, членство в Пласті є пожиттєвим. Умовний віковий поділ передбачає 4 вікові категорії: новаки (6-12 років), юнаки (12-18 років), старші пластуни (18-35 років) та пластуні-сеніори (від 35 років).
• Виховна та адміністративна праця в Пласті здійснюється старшими пластунами та пластунами-сеніорами виключно на волонтерських засадах.
• Протягом року Пласт в Україні проводить понад 100 виховних таборів різної спеціалізації: спортивні, морські, з повітроплавання, мистецькі, лижні, альпіністичні, археологічні, кінні, екологічні тощо.
• Серед найбільших заходів, котрі щороку проводяться Пластом на всеукраїнському рівні – інтелектуально-мистецький змаг Орликіада, фестиваль творчості День пластуна, спортивний змаг Спартакіада, передача Вифлеємського вогню місцевим громадам, змагання з пішого мандрівництва “Стежками героїв” та “Осінній рейд”.
• Пластун повинен жити за Пластовим законом: “Обов’язок жити за пластовим законом – обов’язок супроти нас самих. Ми маємо не лише знати пластовий закон, але повинні свідомо прагнути до ідеалу, який окреслений у ньому“. Дійзнайтесь про пластовий закон звідси.
• Обов’язок слухатись пластового проводу показує, яке значення надає Пласт громадській дисципліні. Складаючи присягу з власної волі, юнак визнає силу законності, що панує у його громаді. Граючи у пластову гру, учасники звикають до послуху законові та провідникові, до гри за правилами. І це визнання юнаки понесуть у життя, у свою державну спільноту.
• Гімн Пласту співається на усіх святах, він є складовою кожної пластової церемонії. У цьому гімні пластуни закликають себе до праці та осягнення пластових цілей життя. Пластовий гімн підбадьорює пластунів, закликає їх до змагань, скріплює їх духом та об’єднує їх почуттям солідарності.

• Своїм опікуном пластуни обрали святого Юрія. Легенда стверджує, що він жив наприкінці ІІІ століття та був легіонером римського війська за часів імператора Діоклетіана. Юрій був дуже хорошим вояком, проте християнином, чого не допускав імператор. За те, що Юрій не зрікся своєї віри, його було замучено на смерть, хоч як цього не намагались уникнути інші вояки, що любили та поважали Юрія. Слава про Юрія тоді розійшлась по цілому християнському світі. В легендах переказували, що Юрій забив змія, котрий вимагав людських жертв. Таким чином про Юрія усі знали як про оборонця правди та добра, а змій виступив символом зла. Впродовж усіх часів різні організації обирали собі за патрона св. Юрія як історичну постать, гідну наслідування. За патрона св. Юрія обирають і більшість скаутських організацій. Для пластунів св. Юрій став зразком непохитності віри, доброти та відважності.

Святкування річниці Пласту у 2015 році (фото – Громадського Простору):

______________________________________________________________________

Підготувала Любов Єремічева, відео Галина Жовтко
Транскрибування: Юлія Садовська