Реєстрація


Фізичні простори для освітніх заходів: інклюзивні, холістичні та натхненні

У рамках Міжнародного архітектурного фестивалю Громадський Простір відвідав майстер-клас під назвою “Фізичні простори для освітніх заходів: інклюзивні, холістичні та натхненні”. З радістю ділимось з ...

???????????????????????????????
Фізичні простори для освітніх заходів: інклюзивні, холістичні та натхненні

У рамках Міжнародного архітектурного фестивалю Громадський Простір відвідав майстер-клас під назвою “Фізичні простори для освітніх заходів: інклюзивні, холістичні та натхненні”. З радістю ділимось з вами інформацією, яка обов’язково стане в пригоді тим, хто прагне організувати ефективний та комфортний простір для навчальних цілей.

Весь майстер-клас тривав дві години і умовно розділився на 4 етапи, протягом яких всі учасники:

  • Бесідували на тему сприятливого для навчання фізичного простору;
  • Порівнювали формальну та неформальну освіту;
  • Розділившись на три групи, працювали за ключовими ознаками фізичного простору (інклюзивність, холістичність та натхненність);
  • Обговорювали презентовану тьюторами модель динамічного навчання за Фопелем в аспекті фізичного простору.

Тьюторки майстер-класу Альона Каравай, Тетяна Скляр та Ольга Дятел, опираючись на свій досвід проведення неформальних освітніх заходів, вивели формулу для успішної організації “фізичного простору”. 

???????????????????????????????

Майстрині розпочали з того, що запропонували всім учасникам пригадати в яких місцях їм було найкраще навчатися та зобразити чи описати ключові особливості свого “комфортного простору”. Після цього відвідувачі майстер-класу розбились в трійки, щоб поділитись враженнями про свій “простір”, який вони описали/зобразили на своїх аркушах. В результаті всі трійки майстер-класу вивели ключові три слова, які найбільше характеризують “комфортний простір” відповідно до їхнього уявлення. Сидячи в колі, Альона нотувала унікальні слова, які, зрештою, склалися в оптимальний кластер “фізичного простору”.

Тож якщо ви шукаєте рішення для підвищення ефективності навчання, то ваш фізичний простір має відповідати таким критеріям як:

  • світло (наявність вікон, хороше освітлення, світлі кольори тощо);
  • тиша (особливо, якщо стосується індивідуальної роботи);
  • мінімалізм в приміщенні (просторість в приміщенні, відсутність громіздких меблів, наявність функціональних меблів);
  • практичність (можливість перестановки меблів для різних видів роботи);
  • забезпечення рівності включення в навчальні процеси (на фізичному рівні – це коло);
  • зонування (розподіл на зони: навчальну, відпочинку, рекреаційну тощо);
  • безпека (в усіх відношеннях);
  • простір відповідає змісту;
  • сприятлива температура в приміщенні;
  • “зелена зона”;
  • естетика (дизайн приміщення не повинен відлякувати або надто відволікати);
  • врахування фізіологічних потреб та фізичного комфорту (їжа, питна вода, чисте повітря, туалет тощо);

А тепер ВИ спробуйте пригадати умови, які мали позитивний вплив для вашого комфортного навчання. Є щось додати? Тоді візьміть це собі на замітку та дійте!

???????????????????????????????

Створення таких умов фізичного простору для освітніх заходів перегукується із принципами неформальної освіти, метою якої є врахування потенціалу кожної людини, рівність включення в навчальні процеси.

Умови фізичного простору мають сприяти обміну досвідом та ретрансляції знань. Учасники навчального процесу повинні бути вільними як щодо висловлення своїх думок та вподобань, так і щодо свого фізичного та фізіологічного простору, який повинен забезпечуватися самим приміщенням.

Досягти рівності та довіри можливо шляхом розміщення учасників освітнього процесу колом, в якому ще з давніх-давен обговорювалися та приймались важливі рішення. Також людина відчуває себе вільною, якщо звісно не відчуває дискомфорт: чи то голод, спрага, чи потреба в туалеті, або навіть просто у можливості відпочити. І якою б важливою не була освіта, вона не принесе ніякої ефективності, якщо ігнорується базовий фізичний комфорт.

Як показало британське дослідження про залежність ефективності навчання від фізичного простору, успішність учнів піднімається на 25% при покращенні умов приміщення. Цей показник яскраво свідчить про важливість фізичного простору для освітніх заходів.

???????????????????????????????

На жаль формальна освіта, на відміну від неформальної, поки що дуже мало уваги приділяє аспекту “фізичного простору” в навчальному процесі. Неформальна освіта надає своїм учням умови та вибір. Умови, в яких не буде місця дискомфорту. Вибір, який учень може робити відносно будь чого: виду діяльності; часу, відведеного на те чи інше завдання; знань та навичок, які кожен індивід розглядає для себе як цікаві та необхідні. Учасник навчального процесу неформальної школи приходить сюди, щоб “взяти” той набір знань чи навичок, до якого проявляє інтерес та за що й нестиме відповідальність в майбутньому, адже так чи інакше, це самостійний, усвідомлений вибір.

Найбільш наближеною до неформальної освіти за всіма категоріями є безумовно фінська школа, яка базується на принципах рівності, індивідуальності, практичності, довільності та довірі. Від того й оцінювання в початковій школі повністю відсутнє, тому що учні роблять свій вибір, що їм, як говорилось вище, “брати” із запропонованого ряду освітніх послуг.

Тьюторки майстер-класу виділили 3 основні ознаки, необхідні для організації ефективного освітнього заходу:

  • холістичність;
  • інклюзивність;
  • натхненність.

???????????????????????????????

З Ольгою Дятел говорили про холістичні простори, які мають включати такі важливі фактори: інтелектуальний, емоційний, фізичний, духовний. Холістичність можемо перекласти, як “цілісність”, і в нашому випадку, ми говоримо про цілісність перелічених факторів. На прикладі, Оля розповіла про концепцію “Хати-Майстерні”, яка є простором цілісного розвитку та в якому є все необхідне для цього починаючи від процесу навчання та закінчуючи розвагами.

???????????????????????????????

Альона Каравай розповіла про натхненні простори, які спрямовані в буквальному сенсі цього слова надихати. Кожен може пригадати, як ми працюємо, коли натхненні чимось. І це має сенс. Цьому потрібно сприяти. А для цього ми можемо створити відповідні умови. Разом з Альоною вивели такі складові натхненного простору: інтуїтивність, мінімалістичність, функціональність, ефект неочікуваності, можливість змінювати простір, модерністичність. Для цього використовуємо особливості світла, фактури, кольору; зонування через меблі, штори, квіти.

???????????????????????????????

Тетяна Скляр презентувала інклюзивні простори, які призначені не лише для осіб з інвалідністю, а для загального комфорту, що включає в себе велику площу для особистого простору; тишу, спокій в приміщенні або наявність навушників; скляні перегородки для ігрової зони; безпеку тощо.

???????????????????????????????

Дотримання цих трьох ознак в організації фізичного простору матиме беззаперечний успіх для освітніх цілей. Визначте, наскільки відповідає ваш простір холістичності, натхненності, інклюзивності. Спробуйте поставити себе на місце того, хто тут буде навчатися.

Завершальним етапом майстер-класу була презентація моделі динамічного навчання, яку свого часу винайшов німецький психолог Клаус Фопель. Сам майстер-клас було оранізовано за цією ж схемою.

Отже, модель динамічного навчання включає в себе три фази навчання:

  1. Фаза “розслабленої уваги”;
  2. Занурення в досвід;
  3. Концептуалізація/теорія.

???????????????????????????????

На першій фазі мова йде про стан психіки, який сприяє оптимальній діяльності мозку, тобто мається на увазі саме середовище, в якому комфортно. Кожен учасник навчального процесу має відчувати, що звертаються особисто до нього. З одного боку завдання повинно бути не надто легким, і разом з тим, учень має відчувати, що йому під силу з цим справитись. “Розслаблена увага” означає, що учасник освітнього заходу розслаблений фізично та відкритий психічно. Тиск, страх покарання та навіть очікування заохочення заважають навчанню, а не стимулюють.

Для досягнення стану “розслабленої уваги” фізичний простір повинен бути комфортним та вільним для пересування. Не забувайте також про зону рекреації в приміщенні.

“Занурення в досвід” дозволяє нам побачити зв’язок між загальною картиною та деталями. Дуже легко та невимушено навчається, коли занурюєшся в багатошаровий досвід та впізнаєш уже знайомі патерни.

Створити умови для цієї фази навчання можна за рахунок зонування для малих груп, наглядності та вільного доступу до джерел інформації.

На третій фазі учасники освітнього процесу аналізують досвід, підкріплюючи все теоретично та виводячи певну концепцію або закономірності. Тут ми не просто розмірковуємо, а вже “активно оцінюємо”.

В аспекті фізичного простору важлива наявність презентаційних умов для демонстрації теоретичних відомостей та закономірностей.

Модель динамічного навчання з врахуванням аспекту фізичного простору можемо спостерігати в таких популярних на сьогодні закладах, як коворкінги та антикафе.

Тож до питання освітніх заходів підходьте ретельно і не забувайте, що кожній людині необхідний як духовний, так і фізичний комфорт.

???????????????????????????????

Дякуємо Альоні Каравай, Тетяні Скляр та Ользі Дятел за корисний матеріал та продуктивну роботу!

 

Підготувала – Слава Сергійчук 


Останні публікації цього розділу:

5 місійних слів і стильні громадські online комунікації

У пошуках контент-ідей для ГО? 10 незайвих порад

Як створити команду мрії? Поради Тетяни Гончаренко

5 складових контент-стратегії для НУО задля ефективності в інфопросторі

Протоколюємо правильно або Як підготувати Meeting Minutes