Як і довкола чого мережується громадянське суспільство України

Мережі громадянського суспільства можуть бути визначені як організації або групи громадянського суспільства (іноді можуть включати й інші типи суб'єктів), які збираються на добровільній основі для ...

96577894_948631015558621_2100220702593384448_n

Громадський Простір

Мережі громадянського суспільства можуть бути визначені як організації або групи громадянського суспільства (іноді можуть включати й інші типи суб’єктів), які збираються на добровільній основі для досягнення спільних соціальних цілей.

Організації-члени зберігають свою автономію, мають власну ідентичність, місію та управління. Мережі можуть бути як неформальними, так і юридично зареєстрованими.

Законодавство України не визначає поняття мережі, законодавча база дозволяє реєструватися як громадська або благодійна організація. Нещодавно виникла позиція щодо об’єднання організацій у новому Законі про публічні закупівлі. За аналогією з міжнародною практикою, тендери будуть відкриті для об’єднання організацій, наприклад, консорціумів зі створенням або без створення окремої юридичної особи.

Тема мережування серед українських ОГС недостатньо вивчена

Зазвичай питання взаємодії ОГС є лише частиною дослідження відносин з іншими суб’єктами (місцевими органами влади, урядом, ЗМІ та бізнесом). Основна частина опитувань та анкетувань щодо партнерств та коаліцій обмежується реалізацією спільних проєктів. Інформація про процеси згуртування та розвитку мереж громадянського суспільства, причин формування мережі, чинних структур та механізмів, розподілу функцій та ролей неповна. Огляд літератури виявив помітний брак досліджень з точки зору самого громадянського суспільства. Це обмежує повноту розуміння того, як виглядає сталий кращий досвід мереж.

У кінці 2019 року було проведене опитування (Проект ЄС для розвитку громадянського супільства за підтримки Громадського Простору) для покращення розуміння останніх темпів зростання та розвитку мереж громадянського суспільства в Україні. Незважаючи на спроби ідентифікувати якомога більше мереж, цілком ймовірно, що за допомогою опитування не вдалось зібрати інформацію про всі активні мережі громадянського суспільства, кількість яких, ймовірно, перевищує 100. На запитання анкети відповіли 72 мережі та коаліції.

Масштаб діяльності

Більшість мереж створені на національному рівні. Це особливо необхідно для відстоювання та захисту прав уразливих груп населення. Бум регіональних ініціатив в останні роки відбувся за підтримки Регіонального пакету реформ (РПР) та спільноти донорів, яка розуміє необхідність привнесення змін на місцевий рівень.

Раніше навколо теми чи проблеми було сформовано в рази більше мереж, ніж на рівні конкретного міста чи області. 

 

Тематичні напрямки

Основна частина мереж громадянського суспільства намагається досягти результатів в окремих нішах і не дублює функції та цілі інших. Історично ОГС у сфері захисту прав людини, як правило, залишаються згуртованими.

Часто одна і та ж сама організація може бути членом трьох і більше мереж. В останні роки ОГС об’єднуються навколо питань, пов’язаних із підтримкою реформ, сприянням євроінтеграції, екологією та енергетикою, участю громадян та електронною демократією. Переважна частина ОГС-учасниць вказали, що мережі мають декілька тематичних полів, іноді досить непов’язаних між собою. В той же час траплялись випадки, коли різні представники однієї й тієї ж мережі вказали в анкеті опитування різні цілі та тематичні області. Це може означати, що або цілі не були визначені достатньо чітко, або мережа має проблеми з внутрішньою комунікацією.

 

Тип мережі

Хоча існує тенденція до інституціоналізації та юридичної реєстрації мереж, цифра в 42% зареєстрованих мереж завищена, оскільки деякі з них вважають себе зареєстрованими, якщо вони підписали меморандум про співпрацю або видали спільну декларацію організацій-членів. 

 

Рік заснування

Основна частина активних мереж була створена після 2013 року. Роки після Євромайдану дали поштовх для створення мереж ОГС. Нові теми, що вийшли на перший план, як-то відновлювана енергія, зміни клімату, гендерні питання, посилили цю тенденцію.

 

Поява нових соціальних груп сформувала нові типи ОГС, а отже, мала вплив і на створення мереж. Опитування виявило, що лише 10% мереж працюють понад 10 років. Незначні спотворення даних були спричинені вказуванням в анкеті року юридичної реєстрації, хоча раніше така мережа могла працювати певний час як неформальна.

 

Тип учасників

ОГС добре розуміють необхідність залучення до своєї роботи цільових груп та бенефіціарів. До роботи мереж активно залучаються представники влади та експерти, навчальні заклади, бізнес, засоби масової інформації та інші суб’єкти.

У більшості випадків мережі не мають окремого офісу чи устаткування, з цієї причини вони залежать від доброї волі, інтересу чи спроможності учасників.

З 2016 року громадянське суспільство в Україні розширює спектр громадських ініціатив та мереж. Серед причин збільшення кількості ОГС поява нових соціальних груп — учасників та ветеранів АТО/OOC, внутрішньо переміщених осіб та інших категорій населення, постраждалих від конфлікту на Донбасі.

Міжнародна фінансова підтримка є ще однією важливою причиною збільшення кількості ОГС та мереж, які реалізують програми та проєкти щодо надання допомоги ВПО, проведення адвокаційних кампаній, антикорупційної діяльності, забезпечення відкритості та прозорості в діяльності органів влади та інше. Виконання Україною міжнародних зобов’язань, закріплених в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС, призвело до розповсюдження нових типів ОГС та мереж, спрямованих на підтримку реформ.

Нові технології також допомогли розвитку мереж громадянського суспільства. Соціальні медіа зарекомендували себе як винятковий засіб для проведення кампаній і допомагають мережам вийти за межі традиційних аудиторій. В той же час, поширеними стали кібер-булінг та мова ненависті в інтернеті, що додали нового виміру для роботи правозахисних мереж.

Пандемія коронавірусу змусила ще більшу кількість мереж та окремих ОГС бути максимально ефективними онлайн. Потрібні додаткові дослідження для вивчення в режимі реального часу, які нові інструменти та підходи працюють.

 

 

Наталія Хіноцька


Тематика публікації:        

Останні публікації цього розділу:

[ви]СТОЇМО: консолідація українців заради спільної перемоги

Максим Буткевич: щоб протистояти смерті, не можна відмовлятися від власної свободи

Громадянське суспільство в умовах війни: презентовано Барометр ОГС 2024

Культурна євроінтеграція та опір стиранню: про що говорили на Шостому Міжнародному Ярмарку Грантів у Сфері Культури

Безоплатна правова допомога для військових: контакти та ресурси

Як «Молода Просвіта» підтримує громади та переселенців на Івано-Франківщині