Грантові програми ЄС: нотатки з ярмарку грантів у сфері культури

Громадський Простір

Другий міжнародний ярмарок грантів у сфері культури, що відбувся 2 липня в Києві, прийняв цього року більше 1000 учасників з усіх куточків України, які змогли з перших вуст дізнатися про можливості для своїх культурних проектів від українських та закордонних грантодавців. Громадський Простір підготував для Вас нотатки декількох грантових програм ЄС, занотувавши основі напрямки, вимоги, проблеми у заповненні заявок та дедлайни. Захід організовано Національним бюро програми ЄС “Креативна Європа” в Україні за підтримки Українського культурного фонду. 

Усі презентації грантових програм ЄС можна подивитися за цим посиланням, доповіді щодо грантів окремих країн доступні за посиланням. 

 

Грантові програми ЄС

Креативна Європа

Тривалість – 2014-2020 роки (буде подовжено на період 2021-2027 роки)

Для кого – організації, що мають статус юридичної особи впродовж не менше, ніж 2 роки, або фізичні особи-підприємці (третя група).

Обсяг фінансування – до 2 мільйонів євро (на великомасштабні проекти міжнародної співпраці)

i-Portunus 

Тривалість – 2019 рік (пілотний проект)

Для кого – індивідуальні митці або групи до 5 осіб (не організації)

Обсяг фінансування – до 3 тисяч євро на довготривалу мобільність (60-85 днів)

Culture Bridges

Тривалість – 2017-2020 роки (конкурси завершені)

Для кого – державні та приватні установи культури, освітні установи, місцеві організації громадянського суспільства, митці та креативні підприємці, лідери та впливові учасники громади

Обсяг фінансування – до 50 тисяч євро (на проекти міжнародного співробітництва)

House of Europe

Тривалість –  2019-2022 роки (офіційний старт восени 2019 року)

Для кого – професіонали у сферах культури та креативних індустрій, освіти, охорони здоров’я, медіа, соціального підприємництва та молодіжних ініціатив (робота з молоддю).

Обсяг фінансування – до 50 тисяч євро на проект.  

Erasmus+

Тривалість – 2014-2020 роки (буде продовжено на період 2021-2027 роки)

Для кого – студенти та випускники, працівники закладів вищої освіти, молодь (18-30 років), молодіжні працівники, науково-дослідні установи, освітні заклади; академічні, професійні, студентські, молодіжні об’єднання, асоціації, професійні організації; громадські організації.

Обсяг фінансування – до 1 мільйона євро (на проекти співпраці) 

«Креативна Європа»

Програма «Креативна Європа» – це рамкова програма Європейського Союзу, розрахована на 7 років, закінчується вона вже в наступному році. З 2014 до 2020 року на підтримку європейських проектів було виділено 1,46 мільярда євро. Програма спрямована на підтримку культурного, креативного та окремо аудіовізуального секторів за підпрограмами Медіа (56%), Культура (31%) та Міжсекторальна співпраця (13%).

Очікується, що у вересні 2019 року оголосять конкурс проектів міжнародної співпраці у двох категоріях: 

• Маломасштабні проекти міжнародної співпраці (три партнери з трьох країн, обсяг фінансування – до 200 тисяч євро)
• Великомасштабні проекти міжнародної співпраці (шість партнерів з шести країн, обсяг фінансування – до 2 мільйонів євро)

Дедлайн подачі заявок буде у листопаді-грудні  цього року, а в червні 2020 року можна буде дізнатись про результати конкурсу. 

Ксенія Калина, проектна менеджерка програми «Креативна Європа», радить: «Прошу звернути увагу: я завжди говорила про мінімальну кількість партнерів. Ми, як бюро, рекомендуємо вам шукати більшу кількість партнерів. На жаль, дуже часто трапляються прикрі випадки, коли за місяць до дедлайну хтось із партнерів відмовляється і вся робота залишається на рік в кулуарах, адже ви вже не зможете подати заявку. Тому, будь ласка, підстрахуйтесь, шукайте додаткових партнерів: якщо йдеться про мінімум три – шукайте чотирьох; якщо про шість – шукайте, будь ласка, сімох. Ми, як бюро, завжди можемо вам з цим допомогти. На нашому сайті також є окремий розділ Пошук партнерів».

Що ж далі?

Ксенія Калина: «Ми можемо сказати з упевненістю, що програма буде продовжена ще на сім років – 2021-2027 роки. Найімовірніше, вона існуватиме в такому ж форматі, як і зараз, але будуть змінені акценти, з’явиться те, чого не було раніше. Основним фокусом стануть кроссекторальні проекти – там, де будуть поєднуватись культура, аудіовізуальний сектор, інновації, зокрема сучасні технології, VR. Якщо раніше, наприклад, був фокус окремо лише на театральній сфері чи культурній спадщині, то в наступній програмі акценти будуть зміщені на те, щоб поєднувати якомога більше секторів».

Насамперед, проекти повинні вирішувати проблему, яка існує, за допомогою поєднання між собою культурних і креативних секторів. Акцентом будуть технології, як інструменти, що сприяють вирішенню проблемних питань в певній сфері та громадянському суспільстві загалом, а також інновації, як джерело створення, розповсюдження та просування креативного контенту.

i-Portunus

Пілотна та інноваційна програма i-Portunus призначена для того, щоб тестувати нові схеми мобільності для митців та інших учасників культурного сектору (кураторів, культурних менеджерів тощо), які працюють у царині перформативного та візуального мистецтва та є резидентами країн-учасниць програми «Креативна Європа» – це 41 країна, зокрема й Україна. Програма i-Portunus реалізується від імені Європейського Союзу Ґете-Інститутом у консорціумі з іншими партнерами, а саме Французьким Інститутом, фондом ІЗОЛЯЦІЯ та Nida Art Colony Вільнюської академії мистецтв.

В рамках програми i-Portunus цього року вже відбулось два конкурси, в яких Україна увійшла в топ-10 країн, що отримали гранти мобільності. В першому конкурсі з 38 заявок від України дев’ять були відібрані для підтримки. 14 серпня 2019 року розпочнеться третій, фінальний, конкурс програми.

Програма i-Portunus розрахована на індивідуальних митців зі сфер візуального (рукоділля, дизайн, цифрове мистецтво, мода, образотворче мистецтво, графіка, фотографія) та перформативного мистецтв (циркове, танцювальне мистецтво, опера, перформанс, ляльковий театр, вуличне та театральне мистецтво). Заявки можуть також подавати групи не більше п’яти осіб, але не організації чи юридичні особи. Якщо ви – митець, віком від 18 років, маєте намір здійснити подорож задля реалізації проекту або  професійного розвитку, то можете скористатись програмою i-Portunus. Щоб подати заявку, потрібно домовитись з партнерською організацією або фізичною особою-партнером щодо реалізації проекту. 

Мобільність може тривати від 15 до 85 днів (до 31 грудня 2019 року). Програма повинна бути зосереджена на одному проекті – це дуже важливо. Подорож може бути або тривалою, тобто це одна поїздка – ви виїхали і повернулись, або ж ви можете її сегментувати, тобто розділити подорож на декілька поїздок (кожна тривалістю не менше п’яти днів). Від тривалості подорожі залежатиме і обсяг фінансової підтримки. 

Щоб подати заявку на конкурс, потрібно створити обліковий запис на www.i-portunus.eu та заповнити форму англійською мовою.

Оксана Саржевська-Кравченко, директорка МБФ «ІЗОЛЯЦІЯ. Платформа культурних ініціатив»: «Для того, щоб подати заявку, вам треба описати проект, пояснити, як програма буде впливати на ваш розвиток або розвиток вашого проекту, надати документи, що підтверджують вашу подорож, наприклад, це може бути лист-підтвердження або лист-запрошення від вашого партнера; лист-підтримка вашої резиденції; договір про спільну виставку. Заявка повинна мати чітке викладення цілі. Якщо ви будете описувати вашу ціль незрозуміло, то, на жаль, отримаєте менше балів.

У нас була ситуація, коли з аплікантами, яких ми підтримали, було складно зв’язатись. Щоб ви не втратили підтримку, будь ласка, виходьте на зв’язок та перевіряйте пошту».

Кожна заявка проходить оцінювання двома експертами, на результат також впливають такі фактори: географічний баланс, інклюзивність, гендерна рівність, питання захисту навколишнього середовища та експериментальний дух проекту.

Culture Bridges

Culture Bridges — програма розвитку українського культурного сектору, яка має на меті налагодження ефективних зв’язків між митцями, культурними операторами та інституціями в Україні і ЄС. Програма стартувала у листопаді 2017. Конкурси за програмою вже завершились, але деякі активності ще триватимуть до жовтня 2020 року.

За результатами програми було видано 120 грантів загалом на бюджет 745 тисяч євро (міжнародна мобільність – 87 грантів, проекти національного співробітництва – 16, проекти міжнародного співробітництва – 17).

Апліканти на Culture Bridges були з усіх регіонів України, окрім Криму. Українці подавали заявки на мобільність до усіх без виключення країн ЄС: найбільше до Великої Британії, Німеччини (по 14%) та Польщі (10%). 9% заявок були від європейців, які хотіли скористатись мобільністю аби приїхати в Україну та реалізовувати свої проекти тут.

З 2006 заявок, які надійшли за увесь період програми, 779 не пройшли технічний відбір – це доволі велика кількість. Основні помилки аплікантів: не вистачало якихось документів, неправильна мова написання заявки, неправильні дати проекту.

Анна Карнаух, менеджерка програми Culture Bridges, підбиваючи підсумки, дає декілька рекомендацій: «Коли ви бачите оголошення якогось конкурсу, тричі перевірте, в які терміни може реалізовуватись ваш проект або мобільність – це важливо. Дуже багато заявок саме через невідповідність у цьому не пройшли технічний відбір. Ще у нас були випадки, коли подані проекти не належали до сектору культурних та креативних індустрій. Зараз дуже багато програм. Якщо ви подаєте заявку на якусь програму, будь ласка, аналізуйте, чи ви дійсно реалізовуєте проект в сфері культури та креативних індустрій, чи вам варто розглянути інші можливості.

Будь ласка, складайте реалістичний бюджет, закладайте трішки більше, бо вартість квитка на момент, коли ви плануєте подорож, і на момент, коли ви отримаєте кошти може відрізнятись – закладайте реалістичну вартість, бо ваш бюджет в подальшому використовується як основа для фінансування проекту. 

Заповнюйте заявку так, ніби ви вже отримували цей грант. В нас було декілька випадків, коли наші переможці писали заявку, не вірячи в свої сили, а потім казали: «Ой, ми ж не думали, що виграємо, ми б написали інакше», – необхідно вірити у свої сили!».

Також Анна Карнаух радить мислити категоріями проектного менеджменту, уважно читати умови та критерії, за якими буде оцінюватись заявка, та не чекати дедлайну, не подавати її в останній день, адже можуть виникнути технічні несправності на сайті. 

House of Europe

Крістіан Дімер, керівник проекту House of Europe, пояснює, як виникла ідея його створення: «House of Europe певною мірою буде функціонувати як продовження програми Culture Bridges, а в деяких напрямках навіть поглибить її. Вже багато чого вдалось досягти, але залишається потреба в подальшій підтримці культурних ініціатив та обмінів між Україною та ЄС – саме тому ми розпочнемо діяльність House of Europe.

Ми помітили, що хоч Європейський Союз загалом та окремі країни-члени ЄС надають багато можливостей українцям, однак інколи не вистачає видимості та єдиної координаційної точки усіх цих можливостей – так і виникла ідея проекту House of Europe, щоб створити місце, де буде зібрана уся інформація та можна буде отримати доступ до всіх цих можливостей».

Загальний обсяг фінансування програми – 12,2 мільйонів євро. Проект на 95% фінансується Європейським Союзом, а впроваджується консорціумом EUNIC, членами якого є міжнародні організації, що працюють у сфері культури, зокрема Ґете-Інститутом, Британською Радою, Французьким Інститутом та Чеським центром.

Активна фаза проекту розпочнеться восени 2019 року, після цього буде відкрито перший прийом заявок на програми мобільності, міжнародної співпраці, а також кураторські програмні активності. Реалізація більшості проектів і заходів розпочнеться у першій половині 2020 року, загалом програма триватиме три роки.

ЄС реалізовує велику кількість проектів в Україні, сприяючи впровадженню реформ, надаючи технічну підтримку на державному рівні, а також громадським активістам на рівні низових ініціатив. За словами Крістіана Дімера, House of Europe буде функціонувати в цих масштабах, зосереджуватиме діяльність на професіоналах, надаючи їм можливість долучатись до обмінів з колегами та партнерами з країн ЄС – це буде відбуватись, переважно, не на рівні інституцій, а на рівні особистісних контактів, тобто йдеться про people-to-people exchange (англ. обмін безпосередньо між людьми – ред.). Програма буде масштабною та охоплюватиме шість секторів: культуру та креативні індустрії, освіту, охорону здоров’я, медіа, соціальне підприємництво та молодіжні ініціативи (роботу з молоддю).

Програма House of Europe складатиметься із трьох основних компонентів:

• Мобільність та професійний обмін – за цим напрямком підтримку отримають індивідуальні поїздки із України в ЄС на стажування, ознайомчу практику (job-shadowing), з метою нетворкінгу, підготовки проектів, а також на навчальні тури, які дозволять обмінятись досвідом з європейськими колегами та повернутись із новими знаннями в Україну (в рамках тих форматів, які буде координувати проектна команда House of Europe).

• Діалог та співробітництво – цей напрямок спрямований на підтримку проектів міжнародної співпраці. Акцент буде саме на міжнародному співробітництві, тому щонайменше один з партнерів повинен бути з країни ЄС. House of Europe підтримуватиме як невеликі проекти, так і більш масштабні, ймовірно, на суму до 20-50 тисяч євро, а в окремих випадках, з відповідним обґрунтуванням, можливо, і на більшу суму. Одна з підпрограм цього компоненту сприятиме розвитку інфраструктури в культурній сфері, а також в програмі активностей будуть арт-резиденції.

   

  Поїздки відбуватимуться в обох напрямках, тобто митці та культурні менеджери з України зможуть подорожувати в країни ЄС та навпаки. Також передбачена підтримка перекладацької діяльності, проведення тренінгів з розвитку компетенцій у культурній сфері за різними напрямками креативних індустрій, організації молодіжних таборів (з активностями для представників культурного сектору) і студентських обмінів в межах України, оскільки другий компонент зосереджений на міжкультурному діалозі та порозумінні як з представниками інших держав, так і всередині України.

• Інформаційний та координаційний хаб – це, власне, осередок House of Europe в Києві, куди зможуть звернутись люди та отримати інформацію про можливості, програми Європейського Союзу та окремих країн-членів ЄС. Звісно, вся ця інформація буде в онлайн доступі: на веб-сайті House of Europe можна буде отримати допомогу в заповненні заявок, а також знайти рекомендації щодо використання додаткових інформаційних ресурсів.

Крістіан Дімер, керівник проекту House of Europe, пояснює, що команда активно працюватиме в усіх регіонах України: «Ми спостерігаємо, що в Києві вже сформувалась сильна спільнота професіоналів у сфері культури, котрі добре обізнані в тому, що відбувається та які можливості існують. Однак в регіонах ситуація зовсім інша, тому ми б хотіли, щоб House of Europe досягнув і більш віддалених регіонів України, реалізовував проекти із спрямуванням на середні та малі міста, в яких бракує культурної інфраструктури, надаючи інформацію про різноманітні можливості та налагоджуючи комунікацію з професіоналами у сфері культури на місцях».

Erasmus+

Erasmus+ – це програма міжнародної співпраці Європейського Союзу, яка покриває величезну цільову аудиторію, має безліч можливостей як для індивідуальних осіб, так і для організацій. Erasmus+ працює в чотирьох сферах: освіта, професійна підготовка, молодь і спорт.

Катерина Жданова, менеджерка з комунікацій та експертка програм мобільності Національного офісу Erasmus+ в Україні, розкриває перспективи: «Програма в 2020 році вже завершується, проте, одразу наголошую, що Україна отримала додаткове вікно фінансування – понад 2,5 мільйони євро на останній конкурс 2020 року. Ключові документи програми вже підписані, з 2021 по 2027 роки буде існувати програма Erasmus, де основною ідеєю буде вивільнення творчого потенціалу особистості, тобто мобільність буде ключовим компонентом, а фінансування програми збільшиться до понад 30 мільярдів євро». 

Програма Erasmus+ фінансує мобільності, проекти співпраці, розбудову партнерств, європейські студії, можливості для молоді, різноманітні діалоги на політичному рівні з метою реформування освіти та молодіжної політики тощо.

Учасниками, залежно від напряму та ролі в партнерстві, можуть бути студенти та випускники, працівники закладів вищої освіти, молодь (18-30 років), молодіжні працівники, науково-дослідні установи, освітні заклади; академічні, професійні, студентські, молодіжні об’єднання, асоціації, професійні організації та громадські організації.  

Катерина Жданова рекомендує аплікантам: «Якщо ви хочете успішно взяти участь як організація в рамках програми, вам обов’язково потрібно ознайомитись із правилами гри – Programme Guide. Вам не потрібно вивчати всі 400 сторінок, головне – зрозуміти, на який напрям ви хочете подавати проект. Якщо ви оминаєте цей документ, зокрема технічний мінімум партнерств, вимоги до термінів проекту або суму гранту, який ви хочете отримати від програми, то ця інформація може бути втрачена, а це означає неуспішний результат на конкурсі».

Найважливіший етап – це зрозуміти архітектуру програми, її головні напрямки (key actions). Ключові напрямки видозмінюються залежно від сфер діяльності, а загальна структура така:

• КА1 – мобільність
• КА2 – проекти співпраці між різними організаціями та стейкхолдерами
• КА3 – підтримка реформ
• Жан Моне – європейські студії
• Спорт 

Наприклад, за напрямком КА1 «Мобільність» є академічна мобільність для студентів та працівників університетів з метою навчання, обмінів, викладання, стажування, практики; та мобільність молоді та молодіжних працівників – це зустрічі, які відбуваються у форматі семінарів, конференцій, літніх таборів тощо. В обох випадках гранти на мобільність покривають проїзд, проживання, страхування, а також передбачають кошти на перебування учасника – стипендії або добові. 

Катерина Жданова ділиться успіхами України в проекті Erasmus+: «Важливо наголосити, що в рамках Східного Партнерства ми посідаємо перше місце в усіх компонентах мобільності. В рамках світового конкурсу за програмою спільних магістерських програм Erasmus Mundus з 2014 року входимо в топ-15 країн з понад 150, які змагаються за такі гранти».

Катерина Жданова: «Ми радимо зосередити вашу увагу на КА2 проектах співпраці підкатегорії «Розвиток потенціалу вищої освіти», оскільки остаточними бенефіціарами будуть саме українські організації, тобто тут весь проект повністю націлений на нас – всі експерти, організації будуть спрямовувати свої інтелектуальні зусилля, експертну оцінку на реалізацію, впровадження, модернізацію проектів в українських університетах».

За результатами напрямку КА2 вже було реалізовано, зокрема, чотири проекти стратегічного партнерства з освіти дорослих за участі чотирьох українських громадських організацій та один проект у сфері шкільної освіти в партнерстві з однією українською ГО.

Українські громадські організації можуть також брати участь у конкурсах напрямку КА3 «Підтримка реформ у сфері молодіжної політики» та в партнерствах напрямку «Спорт» – це може бути організація певних заходів, а саме конференцій, семінарів, зустрічей; збір даних, розробка інтелектуальних продуктів і популяризація спорту, як інструменту здорового способу життя.

 «Жан Моне» – це європейські студії, поглиблене вивчення будь-якої галузі та викладання в Україні чи презентація знань громаді через формат модулів, кафедр, центрів, мереж, проектів та асоціацій з метою поширення ідей об’єднаної Європи та кращих практик, які можна реалізувати в українських реаліях. За цим напрямком університет, бібліотека або громадська організація може впроваджувати певні заходи або освітню програму в будь-якій галузі, яка трансформується через вивчення кращого досвіду.

Катерина Жданова пояснює, як НУО можуть долучитись до програми європейських студій: «Громадська організація, наприклад, може зробити центр або мережу з децентралізації, якщо це сфера вашої експертизи, тобто ви працюєте з громадою та інформуєте про особливості, можливості та всі процеси, які очікують громадян. Такі проекти відкриті на два-три роки, обсяг гранту від 30 до 300 тисяч євро». 

Катерина Жданова радить також звертатись за досвідом, відвідувати заходи проектів, які вже отримали підтримку за програмою Erasmus+, приєднуватись до цих команд і створювати в синергії нові проекти.

…………………………………………………………

 Матеріал підготувала Ірина Гузій