Врятувати, не можна забути #4: Садиба Мурашка – перша врятована?

Вулиця Мала Житомирська – центр Києва, до Майдану Незалежності менше трьохсот метрів. Біля комплексу будівель за номером 12, 14 на тій же вулиці зупиняються окремі пішоходи, туристичні групи: ...

Врятувати, не можна забути #4: Садиба Мурашка – перша врятована?

Вулиця Мала Житомирська – центр Києва, до Майдану Незалежності менше трьохсот метрів. Біля комплексу будівель за номером 12, 14 на тій же вулиці зупиняються окремі пішоходи, туристичні групи: слухають гіда, роблять фото чи просто споглядають, ідуть далі… Більшість імовірно не знають, що перед ними знаходиться Садиба Мурашка – будівля, що віднесена до «Червоної книги культурної спадщини України» та вже десятиліттями стоїть занедбаний.

Запитую у Галини Прокопівни, мешканки сусіднього будинку, чи знає вона, що за будинок стоїть у руїнах та хто такий Мурашко. Відповідь більш ніж повна! Я вислухав про роботи живописця, європейські виставки, тих же туристів, що тут бувають ледь не кожен день та сум про нинішній стан і перспективи. А чи знають чиновники, що працюють у культуро-охоронній галузі стільки фактів про пам’ятку архітектури, скільки знають про неї пересічні кияни?

Садиба Мурашка в 30- роках ХХ століття

Садиба Мурашка в 30-х роках ХХ століття

В чому особливість?

Унікальність будівель полягає в тому, що вони складаються з маєтку, прибуткового будинку та флігеля, а в їх побудові використані різні архітектурні стилі та включають в себе ознаки пізнього класицизму, ренесансно-барокові форми. Оздоблені сандриками та пілястрами.

З моменту спорудження в 1858 році будівля була одноповерховою та належала Флорентію Бровінському, пізніше Петру Григоровичу-Барському, а в 1896 році її викупив власник іконостасної майстерні – Олександр Іванович Мурашко, вітчим Олександра Олександровича Мурашка. У 1898 році архітектором Миколою Вишневським був зведений триповерховий прибутковий будинок, що складався із трьох трикімнатних і трьох семикімнатних квартир, що здавалися в найм.

IMG_2934

Напрацьована схема 

У радянський період націоналізована будівля використовувалася як Будинок культури для сліпих, в той же період рішенням виконавчого комітету Київради народних депутатів від 22.11.1982 р. № 1804 Садибу Мурашка включено до переліку пам’яток історії та архітектури місцевого значення. У 90-ті роки хвилювання навколо будинку не виникало. Комплекс будівель належав місту, було піднято питання їх аварійності, відповідно ремонту та переселення мешканців.

Наполегливість влади щодо відселення мешканців не зникала. У 2007 році будинок було відключено від опалення, аргументуючи це застарілою системою, що не підлягає ремонту. Проте вже у 2008 році з істотними порушенням пам’ятку архітектури передають у володіння ТОВ «Пантеон-Інвест». Новий власник згідно законодавства повинен був укласти охоронний договір на утримання пам’яток та цього не відбулося. Зворотні санкції органом охорони культурної спадщини не застосовувалися. З аварійної будівлі було відселено мешканців, залишився лише Олександр Глухов – останній житель будинку, який активно відстоює питання реставрації. Пам’ятка стала осередком перебування безхатченків, буденністю стали пожежі. Лише у квітні 2015 року Генеральна прокуратура України відстояла у Верховному суді України інтереси Київської громади та добилася визнання у суді вищої інстанції недійсною передачу в приватну власність будинків по вул. Мала Житомирська, № 12 А, 12 Б, 14 А, 14 Б.

Сучасний стан, вигляд з двору

Сучасний стан, вигляд з двору

Сучасний стан, вигляд з вулиці

Сучасний стан, вигляд з вулиці

«Новий» етап

Отримавши «зелене світло» чиновники у 2016 році розпочали роботи по відновленню історичної пам’ятки. Згідно інформації Департаменту культури впродовж 2016-2017 років підрядними організаціями були виконані роботи з ліквідації звалища побутового та будівельного сміття у приміщені будівлі по вул. Малій Житомирській, 14 А та прилеглої території. Виконані роботи з підвищення міцності та жорсткості стінових конструкцій будинку. Демонтовано залишки існуючих конструкцій дерев’яного перекриття та замінено на збірно-монолітні. Станом на квітень 2018 року було освоєно кошти у сумі 1 млн. 148 тис. грн.

Проектно-кошторисна документація по реставрації будинків 12 А, 12 Б, 14 А, 14 Б в об’ємі становить більше 1000 аркушів, термін робіт складає 26 місяців. Радує те, що розробником проектної документації є Юрій Лосицький, який має вражаючий послужний список та значний досвід у галузі реставрації.

З початку 2018 року роботи не продовжувалися. Департамент культури аргументує це неможливістю встановити баштовий кран, оскільки будинок не повністю відселений. Перебування на будівельному майданчику сторонніх осіб є порушенням Державних будівельних норм. Для збереження та консервації пам’ятки продовження робіт є надважливим. Першочерговим є відновлення перекриття та покрівлі.

 

….В той час як весь світ захоплюється віденською галереєю Бельведер,

київські чиновники не поспішають створити свій «Бельведер»,

скажімо, у відновленій Садибі Мурашка.


Останні публікації цього розділу:

Реєстраційні квести для громадських організацій від Міністерства юстиції

«Люди не хотять». Про прогрес декомунізації у Богуславі

Який фестиваль потрібен вашому місту?

Коли держава береться за розвиток громадянського суспільства

Тенденції в PR. Як перемагати в часи змін?

Мінфін і громадські організації. Битва за соціальне підприємництво.