Вітчизняні неурядові організації: чи варто вивчати цей феномен?

Відомо, що НУО здійснюють свою діяльність в інтересах суспільства, їх вважають маніфестацією демократичних сил та «совістю світу». До того ж, здобувши право говорити від імені громадян і суспільства в цілому, вони репрезентують владі, громадянам і суспільству своє бачення демократизації, оприлюднюючи в такий спосіб корпоративні інтереси чи пріоритети своїх стейкхолдерів.

А втім для суспільства, яке потерпає від корупції, протекціонізму, кумівства тощо, деякі сторони діяльності та їхні наслідки залишаються прихованими, недоступними й незрозумілими для «непосвячених». Через це НУО, так само, як і інші соціальні інститути, зокрема, освіта, спроможні породити соціальну дискримінацію на значно вищому рівні, вимислити незнані досі корупційні схеми. Якщо взяти до уваги, що НУО активно сприяють глобальним процесам, котрими надають світові заданого формату (такими є, зокрема, спрямоване поширення світових “правил гри”), то годиться вести мову про спроможність вітчизняних НУО забезпечити потрібний українському суспільству сценарій розбудови демократії,  допомогти Україні набути гідного місця і ролі у процесах формування сучасного міжнародного правопорядку.

Аби зарадити негативним тенденціям у перебігу зазначених процесів необхідні певні дані про діяльність НУО. Проте, наразі незрозуміло, які з них покласти в основу виважених і переконливих з наукової точки зору висновків і передбачень щодо впливу НУО на: динаміку  процесів формування конкурентної поведінки, розвитку соціальної мобільності, становлення особливостей поведінкових моделей громадських діячів і активістів, політичний та громадський зміст їхніх мисленнєвих схем.

Зарубіжний досвід з вивчення феномену НУО стверджує його як чинник позитивних зрушень у соціокультурних, соціально-політичних, соціально-економічних та ін. процесах, і тому індикатором демократизації суспільства постають НУО, а не традиційні соціальні інститути (G. Clarke, А. Fodella, P. Willetts та ін.).

У спробах розкрити суть феномену через низку понять спостерігається неодностайність думок, проте для психології важливо, що за основу беруть особливості  усуспільнення особи в процесі її об’єднування, організовування, угруповування з іншими чи секторальності. І тоді специфіка усуспільнення  увиразнює ознаки приватності, добровільності, незалежності, масовості. Приклади понять: основна група; група тиску; група інтересів; приватна добровільна організація; незалежний добровільний сектор, організація третього сектору; масова організація та ін.

Континуум вкладеного в поняття змісту є досить обширним: від “international pressure groups” до “private organizations”; від “voluntary agencies” or “volas” до “антиурядових» .

З нашої точки зору, наведений перелік понять не пояснює найбільш ефектний бік феномену НУО – стрімке розповсюдження в світі спільнот активних громадян, процес, який вже витлумачено як «associational revolution».

Аби визначити особливості функціонування вітчизняних НУО треба зважати на таке:
1. Соціальна реальність трансформована різноспрямованими процесами – патріотизмом, демократичними новаціями, революцією гідності, а також кризами, тероризмом, міграцією, безробіттям. З’явився досвід для інституціонального закріплення громадянських свобод, прав і обов’язків в структурах із різними векторами докладання зусиль – формальній та неформальній освіті, державних та громадських об’єднаннях та ін.

2. Традиційні, юридично оформлені границі як невіддільний атрибут держави, її сили, самостійності та незалежності, набувають іншого смислу в контексті їхнього насильницького відторгнення. Переосмислення феномену зовнішніх загроз обтяжене проблемами цілевідповідності границь безпеці суспільства й держави, і тепер стає вагомим чинником суспільної та особистісної безпеки, благополуччя, насамперед психологічного, тощо.

3. Суперечності соціальної реальності штучно загострені слабким (само)контролюванням сучасних комунікацій, насамперед соціальних мереж в Інтернеті, вільним доступом до інформації будь-якого ґатунку водночас із високим рівнем її комерціолізації. Стає нагальним оформлення й поширення в суспільстві якісно нових мисленнєвих схем, закріплення в соціальній свідомості належних критеріїв істинності інформації та її сутності, значущості й ролі в суспільстві.

Нами виокремлено наступні причини поширення феномену НУО на теренах України – це глобальні світоцивілізаційні та транснаціональні об’єднувальні процеси, поширення ідеї громадянського суспільства, активізація світових зусиль щодо України, а також системна криза в Україні. Їхні психологічні аспекти загострені:
– формуванням єдиного світового ринку через уніфікацію норм, стандартів, стереотипізацію уявлень про якісні послуги, якісні продукти;
– посиленням міграції через трансформацію сталих моделей поведінки;
– ідеями громадянського суспільства з їхніми незвичними політичними, соціокультурними, економічними ефектами, які торкнулися звичаїв як повсякденної форми соціально-психологічного мислення.

У наступному дописі поговоримо про психологічні особливості НУО-спільноти.