Тривожний дзвінок! Що і як готує влада для ГС?

Коли думка майже сотен залучених представників громадянського суспільства та держслужбовців може втратити своє значення. Здивований, але по-порядку. Про недолики та пропозиції діючої національної ...

Screenshot_2
Тривожний дзвінок! Що і як готує влада для ГС?

Коли думка майже сотен залучених представників громадянського суспільства та держслужбовців може втратити своє значення. 

Здивований, але по-порядку. 

Про недолики та пропозиції діючої національної стратегії для розвитку громадянського суспільства сказано вже не мало, в т.ч. на національній веб-конференції ГС в квітні (можна ознайомитись за посиланням https://www.prostir.ua/?p=243331). З липня триває створення наступної національної стратегії громадянського суспільства з 2021 року.  Організацію взяв на себе Секретаріат КМУ, процес триває досить прозоро та раціонально. Державні чиновники долучаються до обговорень досить активно. На початку пролунав пан Олександр Ярема, держсекретар КМУ, який знається на організації та проведенні різноманітних обговорень з громадскістю, робочу комунікацію впевнено веде пані Наталія Окша, заступник директора Департаменту інформації та взаємодії з громадськістю СКМУ. 

Як на мене, перше цікаве питання – що таке “громадянське суспільство”? Дійсно, що/кого саме має розвивати ця стратегія – одне з ключових питань. Ще під час квітневої конференції ГС учасники визначили щонайменше три різні дефініції, кому цікаво – перегляньте за посиланням https://www.prostir.ua/?p=243717. Щодо наступної стратегії, це питання делеговано на доопрацювання (тобто розробити пропозицію цієї дефініції з урахуванням думок учасників) пані Надії Пеліванової з Національного інституту стратегічних досліджень. Чекаємо.

Зацікавлені представники ОГС розподілились на підгрупи, визначились спів-координатори підгруп з недержавного сектору, пішла дистанційна робота, до якої долучається все більше охочих. На мою думку цього разу був шанс запровадити щось насправді інноваційне та орієнтоване на майбутнє, але про це напишу окремо. А зараз повернуся до ситуації, яка майже вимусила зробити цей допис.

Одне з ключових питань стратегії є розвиток міжсекторальної взаємодії, її механізмів та інструментів, і ціла підгрупа працює над цим питанням, яке в подальшому буде зводитись за участю всіх учасників у стратегію. Отже уявіть собі – сотні представників ОГС (з урахуванням попередніх заходів) залучені, а також сформована група держслужбовців з різних міністерств та СКМУ. І от в процесі  роботи лунає новина – так Мінцифри в серпні анонсує єдину платформу для взаємодії, отже маєте користуватись!

Чомусь нагадало старий анекдот, як в Росії на площі влада вітає народ з перемогою демократії і оголошує, що зараз всіх нагодують полуницею з вершками. А на виклик з натовпу “а я не люблю полуницю з верщками” від влади пролунало громогласне – “Зжереш як всі!”. 

До чого це я? Це дуже небезпечний прецедент. Мова тут навіть не про “єдину платформу” (створення таких штучних монополій це оксюморон для ГС), а про СТАВЛЕННЯ ДО СПІЛЬНОЇ РОБОТИ ПРЕДСТАВНИКІВ ОГС ТА ВЛАДИ. Тобто ви тут можете і далі собі щось обговорювати, а ми за вас вже все вирішили, і ось ваша “полуниця з вершками”, жеріть.

На жаль, мова не про випадкове виключення, а про системний недолік. Справа в тому, що крім страегії ГС є також Концепція розвитку електронної демократії. Електроні інструменти створюються за обома напрямками, і ніяк не координуються між собою. А координацією ініціативи “Відкритий Уряд” на підставі якої розробляли Концепцію е-дем здійснює від СКМУ мабудь зовсім інша людина, це… Наталія Окша, заступник директора Департаменту інформації та взаємодії з громадськістю. Але це ж та сама людина, що опікується нацстратегією ГС! Якось незрозуміло стає, а чому тоді до обговорення наступної нацстратегії ГС не були заздалегідь залучені, наприклад, ініціатори “ВзаємоДії”, які нам щось намагаються створити? 

Мені дуже дивно і ось чому. За логікою, ОГС мали б сформулювати своє бачення проблем взаємодії, визначти стратегію її розвитку з представниками влади, а потім бажаючі пропонують свої рішення. Зараз по факту виглидає якось навпаки – от вам рішення, а ви під нього сформулюйте свої потреби та стратегію. Або не формулюйте – нам байдуже, нав’яжемо вам в обов’язковому порядку. 

Це дуже показовий виклик для влади та СКМУ зокрема. Якщо ви зараз продемонструєте неспроможність впливати на структури виконавчої влади для забезпечення належної коордінації різноманітних владних ініціатив щодо ГС, це буде мати дуже негативний вплив на вашу репутацію як спроможного учасника діалогу з ГС. 

Звичайно я на боці повноційного партнерства ГС-влада, отже моя думка – якщо будь-хто має пропозиції щодо ГС та взаємодії, будь ласка, долучайтеся до СПІЛЬНОГО обговорення. У нас можуть бути різні погляди та навіть стосунки, але потрібно поважати діалог. Відповідно побажання до СКМУ – ви є головним координатором діалогу ГС з структурами виконавчої влади в контесті нацстратегії ГС, і з цим мають рахуватись всі ці структури. Потужним сигналом вашої ролі (а також чи буде нова стратегія дійсно відрізнятися від діючої) буде повернення ініціаторів “ВзаємоДії” до СПІЛЬНОГО обговорення. І налагоджена робота над новою стратегією ГС для узгодженості подальших планів та діяльності було б дуже доречною площадкою для цього.

Чи буде ця думка врахована і яким чином? Напишу згодом. 

P.S. Отримав коментар від СКМУ в публічному просторі (на Фейсбуці), на мій погляд це змістовне продовження обговорення за цією темою, яке може бути цікавим та корисним для вас (джерело). Додаю нижче текст фрагменту:

Громадянське суспільство і влада Vadim Georgienko дякуємо за висловлену думку. Нагадуємо, що розроблення нової єдиної платформи для взаємодії органів виконавчої влади та інститутів громадянського суспільства – захід з плану дій з впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” у 2018-2020 роках. При її розробленні враховуються результати вивчення громадської думки, проведеного Національним демократичним інститутом (у відео заходу є презентація результатів), а також будуть враховані результати громадського обговорення технічних вимог до платформи, яке наразі триває і до якого Ви також маєте змогу долучитися.

Vadim Georgienko Громадянське суспільство і влада дякую за коментар! питання дубліювання за різними державними напрямками піднімалося і раніше, зокрема що стосується нацстратегії ГС та ініціативи відкритий уряд – в тексті блогу. Щось з цим треба робити, бо замість посилення в обох напрямках є ризик подальшого зростання напруженості. Чому? На жаль, така напруженість/конфлікт зосереджений в самій ідеї єдиного державного сервісу для ГС. А що робити зі всіма іншими сервісами, які працюють? мають піти? Чому громадське обговорення проводиться не за питанням як взаємодіяти різним сервісам, а з технічних вимог однієї з платформ? і чому саме на базі сервісів від EGAP а не на базі платформи скажимо команди Social Boost чи будь яких інших? І це найменш неприємні питання, які будуть виникать в обраному напрямку проштовхування централізованого сервісу для ГС. Всього цього можна уникнути, якщо по-перше признати: спроба за замовченням нав’язати централізовану архітектуру і обмежитись обговоренням ТЗ до неї – це помилка. По-друге – повернутися до обговорення головного питання: якою має буди архітектура середовища різних сервісів/інструментів для ГС та взаємодії аби вона сприяла розвитку ГС та взаємодії? Так, це потребує рішучості насамперед з боку СКМУ, і зараз може виглядати для вас дуже незручно, але дозволить уникнути значно більших проблем далі. Повернутися до обговорення питання “якою має бути архітектура для ГС ?” зараз ще можна під час обговорення нацстратегії ГС 2021+, і це “збереже обличчя” всім причетним до ВзаємоДії, дозволить належним чином узгодити різні позиції та запобігти низки конфліктів та скандалів в подальшому. Бо далі кожна існуюча чи низка нових сервісів (в т.ч. ВзаємоДія) зможуть розвиватись ЗА УЗГОДЖЕНОЮ архітектурою, тобто доповнюючи одна одну. Саме така зважена позиція від СКМУ була б дуже доречна. Зі свого боку я намагався не залишитися осторонь, щиро та завчасно попередити і звернути на це увагу. Гарних вихідних!

 


Останні публікації цього розділу:

Громадський бюджет на Пирятинщині набирає сил

Як відкриті дані можуть зорієнтувати нас за кого голосувати на регіональних виборах

Скільки часу потрібно для зламу вашого паролю?

Відбулася презентація дослідження «Фінансування шкіл в ОТГ та просування шкільної автономії»

Бюджети для громадян. Чому варто повчитись у новостворених ОТГ?

Завантажуйте інфографіку: все про Наглядові, Спостережні та Опікунські ради