Реєстрація


Перспективи розвитку відкритих даних на рівні регіонів України

Стаття розповідає про нові підходи і методи в публікації, використанні та популяризації відкритих даних на рівні регіонів України.


foto1
Перспективи розвитку відкритих даних на рівні регіонів України

Стаття розповідає про нові підходи і методи в публікації, використанні та популяризації відкритих даних на рівні регіонів України.

Для представників більшості державних установ, комерційних підприємств і громадських об’єднань, властиве прагнення презентувати результати своєї роботи та підкреслювати суспільну значимість всього того, що ними робиться. Ця властивість декілька років тому оформилася в дуже поширений нині механізм надання відкритих даних (Open Data) на основі застосування інформаційних технологій. У демократично розвинених країнах завдяки цьому механізму представники всіх форм власності отримують істотні інвестиції не тільки за рахунок ефективної презентації своєї діяльності, а й за рахунок високого попиту опублікованих ними відкритих даних з боку широкої громадськості. Вся привабливість відкритих даних полягає в тому, що несподівану вигоду від них можуть отримувати не тільки ті, хто публікує або запитує їх за своєю ініціативою, а й ті, хто це робить у відповідь на реакцію громадськості. Так, наприклад, забезпечуючи у відповідь на суспільний запит наочну та динамічно оновлювану публікацію даних про доступність інфраструктурних об’єктів того чи іншого регіону для мало мобільних громадян, влада цього регіону автоматично створює додатковий інструмент по залученню інвестицій в регіон, сприяє удосконаленню його інфраструктури і стимулює розвиток сфери обслуговування населення для даного регіону.

Зараз в нашій країні проводиться безпрецедентна робота по популяризації відкритих даних. Про це, зокрема, свідчать результати загальносвітового рейтингу World Wide Web Foundation, виходячи з яких по розвитку відкритих даних Україна в 2017 році піднялася відразу на 18 позицій. Безумовно, публікація таких посібників, як “Відкриті дані українських міст рекомендації по впровадженню політики”, проведення незалежних досліджень за потенціалом відкритих даних для української економіки або організація щодо відкритих даних конкурсу пілотних проектів серед міст України в рамках проекту “Прозорість та підзвітність в державному управлінні та послугах” має також неоціненне значення по популяризації Open Data в Україна. Однак, у нас в країні більшістю громадян відкриті дані все ще сприймаються як якась новомодна фішка, що показує прихильність держави до демократичного суспільства, але практично малопридатна для економічно виправданого застосування в українських реаліях. Звісно, в теорії, всі розуміють, що відкриті дані – це безперечно корисний механізм для розвитку регіонів і країни в цілому. Але ось як максимально ефективно використовувати цей механізм, як організувати масову і візуально зрозумілу публікацію систематизованих даних, а також, як зацікавити цими даними широку громадськість і потенційних інвесторів – для багатьох з нас, особливо на регіональному рівні, залишається загадкою.

Причини ситуації, яка тут склалася, пояснюються навіть не тим, що ми мало публічно говоримо про відкриті даних, а тим, що ми намагаємося обрисувати механізм публікації та застосування цих даних практично на пальцях без прив’язки до якоїсь конкретної платформі або інструментарію. Це все одно, що навчати людину роботі на комп’ютері лише по книжках, не даючи йому жодної хвилини на ньому по практикуватися. Більш того, в застосуванні до наших відкритих даних, ми ще й говоримо цій людині, що операційних систем на комп’ютерах може бути дуже багато, але в принципі, всі вони досить схожі. Так що ми вам надамо теоретичні навички лише по загальним для всіх операційних систем функціям, а ви вже самі методом “тику” дійдете до всього іншого при роботі з конкретним комп’ютером. Цікаво, після такого навчання, багато хто з нас стали б професійними користувачами ПЕОМ?

З урахуванням вищевикладеного, очевидним є той факт, що для належного впровадження в Україні відкритих даних слід не тільки максимально конкретизувати процес їх збору та публікації на основі відповідних нормативно законодавчих актів, розпоряджень і положень, що розробляються органами центральної та регіональної влади, а й виробити єдину стандартну програмну збірку моделі сайту для розпорядників інформації на всіх рівнях. Саме на основі цієї стандартної збірки з заготовками для найбільш затребуваних наборів даних кожен розпорядник міг би в максимально короткі терміни розгорнути свій власний портал відкритих даних.

Прикладом для такої стандартизованої збірки сайту відкритих даних (особливо щодо регіональних виконавчих влад та органів самоврядування) міг би стати прототип Одеського регіонального повнофункціонального порталу відкритих даних, розроблений КП Обласний інформаційно-аналітичний центр. Тут слід зазначити той факт, що за адресом: http://odesa.opendata.ua/ в Одеській області вже функціонує оновлений портал відкритих даних. Але цьому порталу на відміну від вищезгаданого прототипу поки ще не властиві ті якості, які повинні бути притаманні повноцінному порталу відкритих даних. Зокрема, там поки що немає можливості легко публікувати та візуалізувати дані з відповідних файлів безпосереднім розпорядникам цих даних. В рамках же вищезгаданого прототипу порталу на основі платформи DKAN забезпечена можливість легкої (такий, що не вимагає спеціальних навичок) публікації наборів даних і їх ресурсів, а також показані різні можливості візуалізації суспільно затребуваних даних, властивих як районним адміністраціям, так і регіональним підрозділам тих чи інших органів центральної влади. Крім того, на цьому порталі показані приклади такого потужного, але не потребуючого особливих навичок, інструментарію для візуалізації даних, як інформаційні звіти, які можуть об’єднувати декілька наборів даних і посилатися на сторонні ресурси з метою їх текстового або візуального відображення.

Звичайно ж, для розміщення вищеназваної стандартної збірки сайту на хостингах у розпорядників відкритих даних, а також для відповідної настройки цих сайтів під потреби органів регіональної влади необхідно організувати вищезгаданим розпорядникам вичерпний інформаційний супровід у вигляді стаціонарних або online курсів з достатньою кількістю методичних посібників. Тут можна було б залучити потенціал різних ІТ фахівців з профільних ВНЗ та підрозділів органів місцевої влади. Ці фахівці могли б розробити навчальну програму і відповідні методичні посібники з підготовки представників регіональних органів влади щодо публікації та використання відкритих даних, а також створити Web-ресурс для забезпечення online підготовки державних службовців в сфері відкритих даних на базі використання відповідного стандартного прототипу сайту.

Також важливе значення має організація постійного інформаційно-консультативного супроводу розпорядників даних в процесі їх поточної діяльності. Але, тут слід мати на увазі, що даний супровід можна забезпечити тільки лише при стандартизованому програмно-технологічному підході на базі єдиної збірки прототипу сайту відкритих даних.

На закінчення слід зазначити надзвичайну важливість фінансової підтримки вищезгаданих курсів та інформаційно-консультативного супроводу представників регіональної влади з боку відповідних зарубіжних фондів і грантодавців. Тільки при наявності такої допомоги можна буде розраховувати на дійсно повноцінне впровадження в наше життя відкритих даних і використання їх на рівні, притаманному країнам ЄС та США.


Останні публікації цього розділу:

Перспективні проекти місцевого самоврядування - спонукальний чинник активізації громад і місцевих органів влади

Дерева і люди або Місцева ідентичність - конструкт чи природна даність

На що перетворився "реанімаційний пакет реформ"?

«Хрещена мати» громадянського суспільства

Сімка за паспортом - насправді це прогрес чи повернення до КДБ-ФСБ?

Скандал у соцмережі: що робити, коли організація, через вислів/коментар свого представника, потрапляє у шквал критики? Кейс УГСПЛ