“Опитування не дають повної картини, або як робити дослідження із залученням громади”

Яна Салахова, голова ГО «Театр змін», менеджерка ініціативи «Сєвєр змін» ділиться отриманим досвідом мапування місць молодіжної активності в Сєвєродонецьку і наведе 5 причин, чому мапування краще за ...

СЗ
“Опитування не дають повної картини, або як робити дослідження із залученням громади”

Яна Салахова, голова ГО «Театр змін», менеджерка ініціативи «Сєвєр змін» ділиться отриманим досвідом мапування місць молодіжної активності в Сєвєродонецьку і наведе 5 причин, чому мапування краще за опитування при дослідження потреб в громаді.

Коротко про ініціативу: «Сєвєр змін» почався з ідеї створити онлайн-мапу молодіжних активностей в Сєвєродонецьку і продовжується розробкою різноманітних проектів по дослідженню історії та простору в місті. Ідею підтримали Асоціація молодіжних центрів України, ГО «Мережа відповідальних» та ГО «Театр змін», яка почала реалізовувати цей проект у вересні 2019 році. Мапування показало стан закладів і місць молодіжної інфраструктури з точки зору молоді, оскільки до картування долучились дівчата та хлопці з Сєвєра – 14 місцевих волонтерів, які пройшли та оцінили понад 130 локацій. Посилання на сторінки в соцмережах Фейсбук та Instagram.

Опитування1 дає зріз, що я знаю, а мапування  – генерує знання

Копия Звіт_фото_1

Обговорення результатів мапування з волонтерами, лютий 2020 р.

Усвідомлення того, що мапування як інструмент кращий за інструмент опитування якраз прийшло під час роботи в Сєвєродонецьку. Під час стратегічної сесії з обговорення міської програми “Молодь Сєвєродонецька”  я почула від місцевої влади меседж, що “в місті все є для молоді”. І дуже складно одразу пояснити, чому відповідь влади так відрізняється від результатів опитування, в якому молодь говорить, чого їм бракує. Чому? Виявляється, що коли просто написано у звіті “у нас є спортивний майданчик”,  а молодь говорить “нам бракує таких майданчиків”  – ні в звіті, ні в опитуванні немає жодних даних про нього (не написано чи він потребує ремонту, чи близько він знаходиться до якої закинутої будівлі, наскільки там привітний персонал або чи є сторінка в соцмережах), то дуже складно зрозуміти, чому цим майданчиком не користуються і чому він рахується в статистиці та звітах, але насправді є закинутим місцем.

Мапування запрошує мріяти

72864499_915499705499674_1661680073243099136_n

Флешмоб волонтерів “Намалюй зміни”

Цінність мапування полягає в тому, що молодь сама йде та оцінює доступність та дружність закладу для себе. І під час такого дослідження молоді люди спираються на власні критерії оцінки: цікаво, нецікаво, зручно, нудно, незрозуміло, суперово. Вони самі мають відповісти на питання “А що мені подобається і чому?”. Їхні враження залишаються в описі тих локацій на мапі. Це чудова можливість залучення молодих людей. І якщо підлітки чимось не задоволені, то залишають свій відгук, з яким можна розпочинати діалог з владою. Таким чином у них формується інший рівень відповідальності. Це не просто “мене спитали і я відповів”, а “я сам_а пішов, оцінив, записав, порадив”. 

Досвід причетності до змін

Волонтери ініціативи "Сєвєр змін"

Волонтери ініціативи “Сєвєр змін”

На початку проекту у волонтерів/ок була різна мотивація, вона могла не співпадати з нашими очікуваннями, що мотивує людей, але вони її зберегли. Комусь цікаво було просто потусити з друзями та знайомими та дізнатися про нові місця, комусь отримати нові навички, наприклад, зайти в молодіжний простір, представитись, розповісти про себе і проект, розпитати про їхню діяльність. Хтось звернув увагу на місто і зрозумів, що хоче його розвивати і оце відчуття причетності до змін – це був той самий об’єднуючий фактор. І сам досвід того, що в тебе виникають ці почуття – це дуже цінно, бо тоді виникає бажання шукати подібні проекти і долучатися до них в майбутньому.

Вправа на розуміння власних потреб

Процес картування молодіжного простору

Процес картування молодіжного простору

Цей досвід дає краще розуміння власних потреб. Після того, як волонтери досліджували локації, на зустрічах вони ділились власними емоціями, враженнями та здобутими навичками. Емоції та відчуття з’являються лише після взаємодії. Коли в людини є така взаємодія з локацією, персоналом, лише тоді вона може впевнено сказати чи їй подобається це місце, і чому. Мапування – це таке собі запрошення, щоб усвідомити власні потреби та інтереси, а також розпочати публічний діалог.

Інвестуєш в молодь – інвестуєш в розвиток громади

Волонтери ініціативи "Сєвєр змін"

Волонтери ініціативи “Сєвєр змін”

Завдяки мапуванню громада може зрозуміти, на що звертає увагу молодь. І це дуже важливі знання, бо молодь для громади це завжди якась Тerra Incognita. Часто можна почути “ми не встигаємо слідкувати за тим, що їм подобається”, “не розуміємо їх”. Проблема полягає в тому, що зазвичай молодь не питають їхньої думки, бо це частина нашої культури. А завдяки залученню молоді до таких ініціатив, ми включаємо це покоління в суспільно важливі процеси. Це дає такий собі “чекін із реальністю”, в якій молодь є чудовими тестувальниками системи. На мою думку, завдяки такому діалогу з владою можна попереджати та вирішувати конфліктні ситуації та напруження, бо так ми повідомляємо один одного про наші потреби та інтереси. Такий собі цивілізований спосіб комунікації, де сторони не бояться один одного і завдяки такому діалогу шукають точки перетину.

1 – під опитуванням мається на увазі опитування громадської думки, наприклад анкетування або кількісне опитування, яке не дає пояснень, чому респондент обрав ту чи іншу відповідь. Авторка у жодному разі не хотіла знецінювати важливість соціологічних інструментів, але звернути увагу на ретельний підбір інструментів дослідження залежно від цілі та потреби громади.


Останні публікації цього розділу:

Разом контролювати управління публічним майном: місія надпотрібна

Чому ОГС мають розкривати всіх членів для структури власності?

Проведення офлайн фестивалю – інсайти цього року

Конкурси професійної майстерності та їхні можливості визначати вектор розвитку й інноваційності галузі: за результатами Cyber Education Day 2021

Мистецтво на заброшках як дороговказ культурного розвитку Донбасу

Польові дослідження онлайн: як пандемія Сovid-19 вплинула на роботу дослідниць і дослідників?