Реєстрація


ОБЕРЕЖНО! ”е-Демократія” від “КМУ та партнерів”

IT для потреб і розвитку громадянського суспільства безпосередньо відноситься до моєї діяльності, отже із зацікавленістю відвідав регіональну презентацію і обговорення драфту концепції з групою ...

#CyberSecurity #Ukraine
ОБЕРЕЖНО! ”е-Демократія” від “КМУ та партнерів”

IT для потреб і розвитку громадянського суспільства безпосередньо відноситься до моєї діяльності, отже із зацікавленістю відвідав регіональну презентацію і обговорення драфту концепції з групою організаторів в Одеському хабі. Робив собі нотатки, отже мої враження:

І. По-перше важливо визначитись чи є потреба в будь-якому державному регулюванні цієї сфери, тому перше ж запитання під час обговорення: які негативні наслідки нас чекають у наразі, якщо цієї концепції від КМУ не буде зовсім? Почув 2 варіанту відповіді навіщо потрібна ця концепція: 1) необхідність далі рухатись для розвитку е-демократії; 2) Україна має міжнародні забов’язання з розвитку е-Дем за ініціативою “Відкритий Уряд” на 2016-18.

1. Давайте розберемось що за “Відкритий Уряд”. Знайшов такий україномовний сайт ініціативи Відкритий Уряд, http://www.ogp.gov.ua/content/про-ініціативу там все завмерло на планах 2014/2015. Далі знайшов міжнародний сайт цієї ініціативи https://www.opengovpartnership.org Там йдеться саме про Government, і на головній сторінці можна побачити 4 стовпа: Accountability, Technology & Innovation, Citizen Participation, Transparency, не знайшов жодної згадки про e-Democracy. Розгорнуті крітерії є тут https://docs.google.com/spreadsheets/d/1kRgVWEjPpqlpD8zBXhNA4Ih3wIWwL0JH9aWTuZn8J2E/edit#gid=869039115 і знову жодної загдки про e-Democracy. Тобто ні про яку e-Democracy не йдеться (і мабудь не може йтися в межах Governance та e-Gov тобто виконавчої гілки влади), а використовується інший термін – Citizen Participation (е-Participation), що є цілком логічним з огляду на саму ідею Відкритого Уряду.

2. На відміну від міжнарожної спільноти Відкритого Уряду термін “е-Демократія” раптово виникає у плані дій з впровадження ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” у 2016—2018 роках (розпорядження КМУ № 909-р від 30.11.2016). Що цікаво: прес-служба Геннадія Зубко, Віце-прем’єр-міністра того ж дня публікує новину про План Дій, та надає перелік важливих напрямків плану дій, які стосуються саме Governance, тобто в межах компетенції Уряду – і серед них жодної згадки про “е-Демократію”   http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=249540341&cat_id=244274160  Захід “Забезпечення розвитку електронної демократії” додано останнім пунктом на останній 22-й сторінці. Хто ж саме вирішив причепити “e-Democracy” до “Open Government Partnership”? На мій погляд перелік зацікавлених організацій можна занйти саме серед виконавців, це: Програма “EGAP”, Центр розвитку інновацій Національного університету “Києво-Могилянська Академія”, громадські організації “Центр політико-правових реформ”, “Електронна демократія”, “Центр політичних студій та аналітики “Ейдос”, а також “Державне агентство з питань електронного урядування” що є партнером тієї ж “EGAP”, і скоріш за все і забезпечило включення цього останнього пункта до плану КМУ.

3. ОК, може і не має міжнародних забов’язань щодо ровзитку саме “е-Демократії”, але виявлена настільки важлива потреба/обгрунтування, що і грець з ними з тими неіснуючими обов’язками? Добре, давайте розберемось, чому ініціатори вважають за необхідне розвиток саме “е-Демократії”. Відповідь під час обговорення можна вважати не зовсім вдалою, дивимось про що пишуть автори в драфті запропонованої концепції. А там є тільки це обгрунтування:

 “Результати дослідження, проведеного в лютому 2015 року Київським міжнародним інститутом соціології, засвідчили, що більшість (71% респондентів) українців зацікавлені у взаємодії з органами влади, проте відповідно до отриманих да них лише 19% опитаних використовують інформаційно для взаємодії з владою”.

Пані та панове, це все! Це все обгрунтування, на якому далі вибудовується значний перелік необхідних дій 4-х розділів, в т ч з “формування нормативно-правового забезпечення розвитку електроної демократії”, “ресурсне забезпечення” і т.д. Самі оцінюйте рівень наведеного обгрунтування, але на мою думку на його підставі держагенство мало б додати 1-2 пункта до програми з e-Government і все.

4. Гаразд, ну не знайшли автори належного обгрунтування, так може йдеться про ДУЖЕ важливе надбання для подальшого демократичного розвитку? Підтримаю думку, що визначення демократії за типом носія (електронна, паперова, наскальна і т і) є досить дивним якщо не кумедним. Мені якось зручніше типологія за принципами: пряма чи представницька, чи навіть делегована, а далі то вже питання типології інструментів, які обумовлюють певні можливості та обмеження. Це жоднім чіном не заважає нам разом уважно переглянути, а що саме саме нам пропонують під терміном “е-Демократія”:

“електронна демократія – демократія, для якої ефективність демократичних інститутів, демократичних процесів і поширення демократичних цінностей значно підвищується за умови застосування різноманітних інструментів, що базуються на максимальному використанні інформаційно-комунікаційних технологій”. 

Оскільки з перших же слів йде посилання на термін “демократія” доречно навести що саме тут мають на увазі автори:

“демократія – організація життєдіяльності суспільства (окремої соціальної групи), що базується на методі колективного прийняття рішень, який передбачає рівне право всіх членів суспільства на участь і рівний ступінь впливу на всіх етапах процесу прийняття рішення та його виконання за умови створення рівних можливостей для обміну думками, доступу до всієї необхідної інформації, участі в оцінці та відборі альтернативних варіантів рішень і в остаточному голосуванні”. 

ІІ. Саме тут закінчуються навкологрантові ігри, і починається ОБЕРЕЖНО для всіх патріотично налаштованих, в т ч неформальних груп, які фактично змусили країну змінюватись та уважно стежать за наявнимі загрозами. Дуже важливо зрозуміти чому, отже докладніше.

5. Серед різноманітних організацій, які безпосередньо займаються розвитком Інтернет який ми знаємо, найбільш впливовими можна вважати глобальні ICANN та ISOC (Internet Society Organization). Так склалося, що з ISOC маю досвід співпраці (до речі саме за темою е-участі: ініціатива нашої команди була визначена ISOC однією з найкращих в світі для розвитку громад за допомоги Інтернет), і це поки що єдиний український проектний кейс з ISOC. За результатами всіх основних тенденцій в світі, що впливають на розвиток та використання Інтернет ISOC створює щорічний звіт, ось пряме посилання на звіт за минулий рік https://www.internetsociety.org/globalinternetreport/2016/wp-content/uploads/2016/11/ISOC_GIR_2016-v1.pdf який Кеті Бруан, Президент та СЕО, починає зі слів:

“Today we are at a defining moment in the evolution and growth of the Internet. We face a situation where we risk undoing all of the progress we have made over the past three decades” (Сьогодні ми перебуваємо в вирішальний момент в еволюції і росту Інтернету. Ми стикаємося з ситуацією, коли ми ризикуємо погубити весь прогрес, якого ми домоглися за останні три десятиліття).

І далі майже весь звіт присвячено data breaches (витоку даних) та його наслідкам. Може хтось розуміється про війну Росії з Україною в кіберпросторі, хтось чув про гучні звинувачення Трампа та вплив на результати волевиявлення за результатами кібератак та використання ІСТ, то в звіті  ви знайдете також вражаючу статистику. Коли авторитетні фахівці Інтернет спільноти попереджають про найбільший рівень data breaches за всю історію Інтернету та ризик погубити всі наявні досягення, коли країна фактично знаходиться в стані кібервійни, розбудова е-Демократії може мати вкрай негативні наслідки та викликає певні побоювання. Вважаю це розуміють всі міжнародні учасники Партнерства Відкритого Уряду, які обмежуються “участю” в сенсі врдяування; мабудь тому ми і не знайшли згадки про е-Демократію на їх офіційному сайті.  До речі, останнім часом кібербезпека викликає зростання уваги українських посадовців, що добре, але чи можна вважати ризики вже мінімізованими? Давайте нагадаємо нещодавні приклади “успіхів”.

6. Заповнення е-декларацій трансформувалося у справжнє пекло, і в очах суспільства стало наочним прикладом на що спроможні “фахівці від держави”. А нижче докладаю скрін з переліком хакнутих сайтів та тих, якими скористувались “Russian’s terrorists organizations” за інформацією #CyberSecurity #Ukraine серед яких низка з поважним доменом gov.ua, і це дані за остані декілька днів :

#CyberSecurity #Ukraine

7. Давайте відверто визнаємо:

(а) в Україні демократичні перетворення ніколи не були результатом успішної державної політики, а відбувалися під тиском громадянського суспільства;

(в) у держави та її інституцій є величезна кількість відповідальних завдань і викликів в межах реалізації е-Врядування, які  вимагають максимальної зосередженості людських, фінансових та інших ресурсів для досягнення конкретних РЕАЛЬНИХ результатів. І тут є необмежене поле для партнерства з усіма бажаючими.

(с) перевантаження та розпорошеність зусиль при відсутності значущих для людей результатів – погана стратегія, яка не сприяє зростанню довіри до державної влади та її представників. А без довіри діалог про демократію неможливий в принципі, можлива лише його імітація. Чи дійсно потрібна Кабміну ця імітація?

За результатами цього розгляду найбільш логічними, на мій погляд, є наступні кроки:

1) замість “е-Демократії” повернутись до сфери компетенції Уряду та обмежитись “е-участю” виключно в сенсі “участі” міжнародної ініціативи з відкритого врядування.

2) подальші ініціативи спрямовувати як вдосконалення Врядування в Україні, в т ч її існуючої нормативно-правової бази.

Щодо розвитку громадянського суспільства та демократії – досить цікаве питання, яке насправді зараз знаходиться зовсім в іншій площині ніж компетенція КМУ, та є відкритим для подальшого обговорення саме з представниками громадянського суспільства, органами місцевого самоврядування, яке вже розпочалося. Зараз не треба спробувати тиснути Кабміном на самоврядування в умовах децентралізації навіть заради уніфикації важливих питань.   Багато з нас набули нового та цікавого досвіду останнім часом, отже нам є що обговорювати. Вже цього місяця приєднаюсь до обговорення  в Києві, кому цікаво долучитись – пишіть  мені на ФБ.


Останні публікації цього розділу:

Громадський супровід земельної реформи або про консолідацію місцян і селян навколо земельних відносин

ВІРУСНА АТАКА ЗАРАЗ! ЩО ТРЕБА ЗНАТИ!

Перспективи розвитку відкритих даних на рівні регіонів України

Гайд, як розробити PR-кампанію з нуля, для непіарників

Уповноважити Уповноваженого!

Чи є фейковими досягнення DOBRE? IT-аспекти

  • Sergey Yarygin

    На мій погляд, автор статті не зовсім зрозумів різницю між е-врядування, е-участь та е-демократія. Звідси всі його хибні висновки.

    • Vadim

      Доброго вечора, Сергію, я також був здивований побачити Партію Піратів серед партнерів цієї ініціативи:) Давайте обговоремо – окрім вражень модете навести аргументи? Давайте з початку – в чому полягає, на Ваш погляд різниця між зазначеними термінами?

      • Sergey Yarygin

        е-врядування – послуги, які надає держава в електронній формі.
        е-демократія – прийняття рішень громадянами України за допомогою електронних інструментів. І це зовсім не обовʼязково рішення, які стосуються держави.
        Тобто, в е-урядуванні головну роль грає держава і владні структури, а в е-демократії держава і влада є тільки виконавцями.

        • Vadim

          Дякую! А зараз – де саме в тексті Ви знайшли невідповидності із Вашими визначеннями? Цитата чи декілька цитат

          • Sergey Yarygin

            Помилка не в конкретній фразі. Помилка в розумінні місця е-демократії у розвитку громадянського суспільства.
            Про які витоки даних можна вести мову на рівні будинку, мешканці якого використовують інструменти е-democracy? Про який вплив на їх рішення може йти мова? Теж саме я можу сказати і на більш високих рівнях. Хіба е-democracy це тільки інструменти для електронного голосування? Звісно ні. Я навіть скажу більше – електронне голосування не є ключовим інструментом в е-democracy. Головне – навички прийняття спільних рішень. А за допомогою якого інструменту ці навички здобуваються – це не важливо. Частка “е-” тільки забезпечує мобільність інструменту і високу швидкість впливу на суспільство.
            Не зважаючи на те, що я активно просуваю у суспільстві е-democracy, я впевнений, що це лише інструмент, який прискорить розвиток демократії у нашому суспільстві, а не кінцева мета. І концепція є не тільки гарним дороговказом у цій справі, але й реальним інструментом консолідації частини громадянського суспільства навколо певної ідеї.

          • Vadim

            “Про які витоки даних можна вести мову на рівні будинку, мешканці якого використовують інструменти е-democracy” – тобто на Вашу думку, мешканцям цього будинку вкрай необхідно прийняті концепцію е-Дем на рівні КМУ, аби мати змогу використовуватись е-інструментами для своїх потреб??)) А визвначити в регламенті свого ОСББ вже нє, тілки КМУ і ніяк інакше? Сергію, сподіваюсь ми розуміємо що це не зовсім так. “Хіба е-democracy це тільки інструменти для електронного голосування?” а Ви ще раз уважно перегляньте документ: “Розробка нормативно-правових актів для забезпечення електронного голосування”. Це факт, і його достатньо, аби спримати цей пункт значно ширше, ніж співпраця сусідів. Ви уважно стежте за фурмулюваннями, це ж документ, а не стаття в пресі, і на його підставі будуть розроблятись нормативно-правови акти. Ви знаєте, що я з повагою ставлюся до Вашої діяльності, а з точки зору “Головне – навички прийняття спільних рішень”, у нас не має жодних розбіжностей. Розробити та мати дороговказ для розвитку демократії в Україні за допомоги ІСТ прогресивними діячами громадянського суспільства – це дуже важливе завдання. Але той продукт що вийшов поки що є дуже сирим, до речи це не тильки моя думка, але і висновок, який я почув від організаторів під час вже неформального часу обговорень. Додам – це не дороговказ, це спроба лобіювання окремою групою. Не чипляйтеся за док, аби протягти в будь-якому стані – є можливість ще доопрацювати. Є альтернативне бачення, яке більш відповідає питанням, що ми з Вами вже обговорювали. Давайте повернемось до створення саме спільного дороговказа. Готовий особисто представити групі ініціаторів альтернативне бачення під час мого візиту до Києва десь 10-12 квітня

          • Sergey Yarygin

            Ще додам. Ваша фраза “По-перше важливо визначитись чи є потреба в будь-якому державному регулюванні цієї сфери” є хибною. Концепція не є спробою щось регулювати. Концепція це скоріше “волшебный пендель” владі з боку громадянського суспільства для правильного напрямку руху держави.

          • Vadim

            “Концепція не є спробою щось регулювати” давайте заглянемо в план дій Концецпії. Існує навіть цілий розділ “формування нормативноправового забезпечення розвитку електронної демократії” і перегляньте пункти. Це факти. Вони є обгрунтуванням фрази, що Ви процитували. Це обгрунтоване твердження. Слогани, міфа, пенделіі і т п можутьяскраво виражати особисте ставлення до питання, але не є предметом для обгворення документу.

  • Sergey Yarygin

    Впевнений у тому, що участь держави у розвитку як e-демократії так і громадянського суспільства тільки прискорить реальний рух у розвитку як громадянського суспільства так і розвитку демократії в Україні. На жаль, сьогодні і громадянське суспільство і демократія знаходяться на самому початку розвитку.
    Але така співпраця можлива тільки за умови лідерства громадянського суспільства у цих процесах. Саме це і відбувалося при розробці Концепції розвитку.
    На мій погляд тісна співпраця коаліції громадських організацій, EGAP, та Агенції електронного урядування це крок у правильному напрямку і це є новацією у розробці важливих для України документів.

    • Vadim

      Процес, який відбувається “за умови лідерства громадянського суспільства у цих процесах” тільки викликає повагу. Можливо, що опис процесу заслуговує на окрему публікацію, а в цій публікації йдеться про інше – про доцільність конкретного документу, та деякі його аспекти, наприклад обгрунтування, визначення. Є сенс продовжувати обговорення за змістом опублікованої статті, щодо процесу – можемо обговорити, коли з’явиться стаття з описом процесу. Отже, далі по-кроково по суті: наведене обгрунтування Концепції е-Демократії на Ваш погляд є достатнім та переконливим? Воно визначає актуальність е-Дем за визначенням, що Ви навели в іншій гілці коментарів?

  • Вадим Петриченко

    О, дуже цікаво, треба вчитатись.
    Цікаво, чи працюють коменти.

    • Вадим Петриченко

      Редагування посту не працює

  • Вадим Петриченко

    З автором можна погодитись стосовно питань термінології, але то об’єктивно складна сфера. Виходячи з контексту ми завжди знаємо, чи йдеться про демократію всередені урядування (консультації, громадські ради) чи як окрему фазу політпроцесу (вибори, громадські слухання).
    Без уряду нічого в країні бути не може. Будь-яка погана концепція краще її відсутності.
    На Фейсбуці є група для неофіційного обговорення: “Е-демокраія. Концепція розвитку”. Велком.
    Ну і там на офіційному сайті можна написати щось конкретне. Що не треба концепції? Ну це неправильно, перші кроки завжди важкі, далі буде вже з урахуванням досвіду.

    • Vadim

      “Без уряду нічого в країні бути не може” – Тобто для просування демократії Уряд вже двічі організовував Майдан?)) А як же органи самоврядування – за Конституцією це не державна влада і Уряд на їх компетенції аж ніяк, тим більше що йде децентралізація. “Будь-яка погана концепція краще її відсутності” – будь ласка, поясніть які саме погані наслідки нас чекають у наразі її відсутності?

      • Вадим Петриченко

        Мені молоді колеги кажуть: от Ви за планування, регламенти, аналіз – це все неможливо, жодні плани не працюють, регламенти весь час порушуються, а аналіз не має сенсу. Сенс планування чи аналізу не в тому, щоб мати графік, який буде порушуватись, звісно. Сенс цієї роботи в накопиченні інформації і підготовці до будь-яких несподіванок.
        Майдан підготував уряд, бо не дав людям зарплату в 500-1000 уе. Аби було так, то жоден Майдан не відбувся б.
        Децентралізацію проводив ще Ющенко. Був Роман Безсмертний, що цим займався. То другорядні речі.
        Відсутність якогось (нехай недолугого) плану, концепції, програми гірше за будь-що, але зафіксоване на папері. Ну, звісно, йдеться про бізнес, місто, країну. Як на шашлик, то можна і без плану.
        Самоврядування – частина влади. Просто законодавство суворо розводить ці розділи, але політичний процес єдиний, гроші місту дає чи забирає центральна влада, так і заробляються вони на місцях.
        Долучайтесь до форуму, Концепцію затвердять, будемо її контролювати в процесі виконання. Разом. В тому сенс.

  • Olesya Arkhypska

    Пане Вадиме, вітання!

    Дякую за Ваш пост та електронку як точка зору, можливі питання для обговорення. Завжди поважала та поважаю відкриту позицію людини!

    Відповім по пунктах і давайте розберемося ))

    “І. По-перше важливо визначитись чи є потреба в будь-якому державному регулюванні цієї сфери”.
    На мою думку, важливо. Багато разів себе персонально “ловила на думці”, що в нашій країні цілком може відбутися такий сценарій – скоріше запрацюють механізми е-демократії, аніж розбудуємо демократію. Правильно, потрібна Концепція та чіткий план дій саме для того, щоб далі рухатися.

    “1. Давайте розберемось що за “Відкритий Уряд”…”
    Мені шкода не менше, що офіційний сайт ogp.gov.ua “заморожено”. Секретаріат КМУ підтримує спеціальну сторінку ПВУ за цим посиланням – http://civic.kmu.gov.ua/consult_mvc_kmu/news/article/img_lst/2763
    Основні 4 критерії ініціативи дійсно чітко визначені: прозорість; участь громадян; підзвітність; технології та інновації для прозорості та підзвітності.

    Термін е-демократія ми вперше в Україні прописали та пролобіювали в “Стратегії розвитку інформаційного суспільства” у 2013 р. Дорожня карта з е-демократії мала з’явитися відповідно до Плану дій ініціативи ПВУ на 2014-2015 рр. Уряд вважав це зобов’язання виконаним, проте громадськість не погодилися. Цей момент було відзначено у Незалежного звіті з оцінювання стану впровадження ПВУ, який проводить Керівний комітет ініціативи. А також зазначено, що Україна має відпрацювати зобов’язання з е-демократії, тобто все ж таки виконати зобов’зання. Саме тому у Плані дій на 2016-2018 рр. з’явилося це зобов’язання, до виконання якого підключилась і програма EGAP, яка чітко декларує курс на допомогу становленню е-демократії в Україні.

    До речі, поява міжнародних організацій в Плані дій ПВУ – це фантастична наша одна з перемог, тому що ці міжнародні [ініціатива – міжнародна] організації з’являються у розділі “Партнери” разом із громадськими організаціями. І саме завдяки ініціативі ПВУ нам вдалося “змінити” формат урядових документів, вперше ввівши розділ “Партнери”.

    3. Очевидно, що міжнародні зобов’язання України з впровадження е-демократії взяті офіційно.

    4. Це питання як складова проекту Концепції і Плану дій е-демократії тому і дискутується зараз у публічній площині. Для того і зроблено цей процес відкритим, а Коаліція організацій спільно із Державним агентством з питань е-урядування напрацювали проект Концепції і План дій. Відмінна спільна робота.

    Розділ II. ICANN, ISOC – дуже поважні міжнародні організації, які, як Ви правильно зазначили, спеціалізуються, у першу чергу, на питання розвитку Інтернет, починаючи з питань доменів тощо. І питання кібербезпеки мають вирішувати також. Нещодавно були затверджені стратегічні документи на цю тематику. І питання роботи та взаємодії державних інформаційних ресурсів, захисту – це також серйозні виклики.

    Але..! Відкритість, прозорість та інструменти е-демократії мають та мусять розвиватися в Україні. Кейс з впровадження е-декларацій – це окрема тема і не для цього поста. Але ми – представники Transparency International Україна – точно пишаємося, що наполягали, виборювали (згадати лише кількість спроб “переписування” законопроекту…), відстоювали впровадження е-декларацій.

    На закінчення: як Ви зрозуміли, питання е-демократії також розпочинали та лобіювали громадськість та експерти, а Уряд, якщо чесно, не зміг не підтримати. Сьогодні Коаліція організацій спільно із Державним агентством електронного урядування саме на цьому прикладі реально демонструють відкритий процес підготовки та обговорення проектів документів, Коаліція є відкритою для приєднання. Цей кейс – справжній приклад відповідального партнерства, на мою думку.

    Погоджуюсь із Вашою назвою посту “ОБЕРЕЖНО! ”е-Демократія” від “КМУ та партнерів” у частині, що такі дійсно ОБЕРЕЖНО! Тому що е-демократія реально крокує Україною. Це вже факт ))

    Успіхів всім нам – і КМУ, і партнерам! Приєднуйтесь, тільки разом ми – сила!

    З вірою в е-демократію,
    Олеся Архипська

    • Vadim

      Дякую за коментар! Чомусь тільки зараз зміг його тут побачити, перепрошую. Давайте спробуємо обговорити детальніше крок за кроком.
      “Термін е-демократія ми вперше в Україні прописали та пролобіювали в “Стратегії розвитку інформаційного суспільства” у 2013 р.” – Олеся, а в чому була потреба лобіювати це питання, якщо, як Ви сами визначили, Відкритий Уряд мав чітко визначені критерії, і серед них е-демократії не було? Що саме вам не вдавалося реалізувати в напрямку розвитку демократії за допомоги ІСТ без втручання Уряду?
      Наступне питання. “Очевидно, що міжнародні зобов’язання України з впровадження е-демократії взяті офіційно” – отже Уряд України в односторонньому порядку (тобто за відсутності навіть згадки про е-демократію в критеріях міжнародного партнерства Відкритий Уряд) взяла на себе забов’язання розвивати е-демократію. Давайте продовжимо за тією ж логікою: “Уряд Країни Х затвердив Стратегію розвитку комунізму як міжнародне забов’язання країни для партнерства Відкритий Уряд. Очевидно, що міжнародні зобов’язання Країни Х з впровадження комунізму взяті офіційно”. Не має терміну “комунізм” в критеріях Відкритого Уряду? Так е-демократії також не має! І тільки фантазія може обмежувати приклади застосування цієї логіки. Моє питання – чи бачите Ви небезпеку в практиці, коли будь-який Уряд за власним бажанням буде нехтувати міжнародними критеріями та надавати власні тлумачення?

  • Вадим Петриченко

    Я прошу колег мене вибачити, але в дискусію, що там далі по форуму (раніше), я не вникнув. Ну чесне слово вгруз і не розібрався. Я думаю, що такі дискусії за пивом потрібні, можливо, але от так в такій колонці хіба можно щось вирішити? Треба працювати, а потім порівнювати результат. Документ (Концепція, план розвитку міста, особиста програма депутата) – це робота. Програма, сайт, інформаційна база – теж робота. А коли вже працює, то тоді можна щось порівняти.

  • Vadim

    Одне з піднятих питань в публікації опиняється в центрі не тільки нашої дискусії http://mailchi.mp/democracyendowment/save-the-date-international-conference-security-or-democracy10-may-2017?e=d79b944555

    • http://www.prostir.ua/ Prostir

      11 квіт. 2017 р. 23:56 “Disqus” пише:

      “Одне з піднятих питань в публікації опиняється в центрі не тільки нашої дискусії http://mailchi.mp/democracyendowment/save-the-date-international-conference-security-or-democracy10-may-2017?e=d79b944555” [image: Disqus] Settings

      A new comment was posted on Prostir —————————— *Vadim*
      Одне з піднятих питань в публікації опиняється в центрі не тільки нашої дискусії http://mailchi.mp/democracy
      4:56 p.m., Tuesday April 11 | Other comments by Vadim
      * Reply to Vadim *

      Moderate this comment by email

      Email address: [email protected]* | IP address: 212.90.164.218

      Reply to this email with “Delete”, “Approve”, or “Spam”, or moderate from the *Disqus moderation panel* .

      ——————————

      You’re receiving this message because you’re signed up to receive notifications about activity on threads authored by disqus_HCja9vFEgs.
      You can unsubscribe from emails about activity on threads authored by disqus_HCja9vFEgs by replying to this email with “unsubscribe” or reduce the rate with which these emails are sent by adjusting your notification settings .
      [image: Disqus]