Ми всі сидимо в коробках

Саме до такого висновку я дійшла нещодавно і це те, на що ми маємо відреагувати. Днями я запитала у свого знайомого як він оцінив ефект, що спричинили жіночі марші по всьому світу. Я була готова ...

Box_thinking_web
Ми всі сидимо в коробках

Саме до такого висновку я дійшла нещодавно і це те, на що ми маємо відреагувати.

Днями я запитала у свого знайомого як він оцінив ефект, що спричинили жіночі марші по всьому світу. Я була готова до різних відповідей у широкому діапазоні але його слова застали мене зненацька. «Які марші? В моїй стрічці на Фейсбуці жодної згадки».

І тут я зрозуміла, як я зараз вже бачу, цілком очевидну річ. Ми всі живемо в коробках. Це зручні і комфортні коробки, які ми облаштували зручними для нас місцями, подіями, людьми і новинами. І головне – що ці коробки дозволяють нам не відволікатися від того, що важливе для нас і тому не бачимо світ довкола. А сучасні технології (соціальні мережі зокрема) радо нас в цьому прагненні підтримують.

Але це не лише віртуалізація світу, це омана, яка дуже часто коштує всім нам. І я пригадала безліч прикладів того, як ці коробки заважали нам адекватно оцінити реальну ситуацію і розстановку сил.

Все моє оточення було проти Януковича, але знайшлася невидима з моєї коробки більшість, яка за нього проголосувала.

Майже те саме сталося з Гілларі Клінтон в минулому році  – її оточення і оточення її прихильників були відгородженні від іншого, не згідного з ними світу і тому вони не помітили, як опонент набирає прихильників і наближає свою перемогу.

Так само ми наполегливо працюємо, просуваючи питання прав жінок та дівчаток, маємо свої невеликі, але все частіші перемоги і думаємо, що нашу філософію поділяє чи не більшість. А насправді чимала частина суспільства просто сидить в інших коробках, в яких немає гендерної рівності, але є якісь свої дрібні важливі речі.

Я власне до чого все це веду? Нам потрібно хоча б іноді залишати цю зону комфорту. І я маю простий план.

Крок 1. Визирати зі своїх коробок.

Крок 2. Зазирати до коробок інших.

Крок 3. Я впевнена, що нам є що одне одному розказати. Я вірю, що в тих нових коробках зацікавляться правами жінок. Впевнена, що в моїй коробці знайдеться місце для чогось нового. Чогось, що допоможе нам разом робити важливі речі.

Захищати права. Спілкуватися. Взаємодіяти. Об’єднувати коробки. Або ж перетворювати їх на кімнати єдиної домівки.

Тук-тук. Є хто вдома?


Останні публікації цього розділу:

Правила формування внутрішніх політик в неприбутковій організації

Комунікація в ОТГ. Навіщо розвивати та як впоратися?

Як уникнути вигорання

Держава в смартфоні - для всіх чи для власників смартфонів?

USAID прагне змінити правила!

Як спитати з тих, кого не можна карати?