Історія одного проекту, або як Тернопілля стало привітним

Спробую трішки відволікти вас від війни розповіддю про народження і розвиток одного проекту.

Отож, після початку повномасштабної війни громадянське суспільство України взяло півтораденну паузу, подумало, що і як робити далі та й почало створювати гуманітарні штаби, збирати кошти на оптику, броніки, пікапи та іншу військову амуніцію. Органи влади і місцеве самоврядування не відставали – організували евакуаційні рейси, харчування та поселення, звичайно ж у партнерстві з волонтерами та місцевим бізнесом.

Не встигли ми з “Освітньо-аналітичним центром розвитку громад” озирнутись, як всі вже щось робили. А робити щось корисне для перемоги хочеться. А дублювати чиюсь роботу чи 100500-й раз збирати на щось кошти – не хочеться.

Сіли ми, подумали, та й зрозуміли, що робиться для переселенців чимало, але інформації про це зібраної в одному місці – немає. Найефективнішою формою передачі інформації ми обрали відео-ролик. Звернулись у Європейський фонд демократії (EED), розповіли ідею і отримали погодження на фінансування.

Далі ми звернулись до професіоналів з телеканалу Тернопіль 1, обговорили сценарій і приступили до зйомок. А перед цим, проектний менеджер (до речі, це його перший проект) Олександр Кикта зібрав інформацію про сервіси, служби, та всі інші корисні речі, які є в Тернополі та області для переселенців. А ще він поспілкувався з гостями нашого міста на предмет: “А яка інформація вам потрібна, коли ви до нас тільки приїхали, і яка потрібна наразі?”. Після збору цього усього, розробили проект сценарію і дали його на погодження місцевій та обласній владі, щоб нічого зайвого не розповісти у військовий час.

Глянули на той сценарій і зрозуміли, що це буде не коротенький відео-ролик, а повнометражний фільм. А викидати щось шкода, бо все потрібне і корисне. Тоді спало нам на думку, що всю статичну, незмінну інформацію ми даємо у ролик, а все інше – на сайт. Таким чином ми й ролик скоротили і дали новий шлях для розвитку проекту. Новий сайт ми не робили, а зробили лише сторінку Привітне Тернопілля на сайті нашої організації, яку регулярно оновлюємо додатковою інформацією (є функція Зворотній зв’язок як для гостей, так і для організацій, які роблять щось добре для таких людей). Але й ролик з сайтом не задовольняв усі “інформаційні потреби” наших гостей. “Провисав” такій напрямок, як новини. Звичайно, на сайті можна й новини постити. Але по часу це трохи витратно, неоперативно та й власного контенту з даного питання ми практично не продукуємо. І тут на допомогу нам прийшов Telegram, на якому ми створили відповідний канал.

Але зробити щось якісне це одна справа, а донести цей продукт до цільової аудиторії – зовсім інша історія. Першочергово у цьому процесі нам допоміг таргетинг у FB та Instagram. Далі ми зрозуміли, що варто виходити у оффлайн. На думку спали старі, добрі флаєри. З одного боку ми розмістили 2 QR-коди з посиланням на сторінку та телеграм-канал, а з іншого – найпотрібніші номери телефонів. Рознесли їх для роздачі у місця, де найчастіше бувають гості міста і області. До речі, в одному з таких місць нас зустріли надзвичайно позитивно, оскільки до цього писали найнеобхідніші номери телефонів на клаптиках паперу!

На цьому можна було б зупинитись. Але це не про нашу команду. Ми помітили, що з одного боку ринок зовнішньої реклами значно “просів” підчас війни, а з іншого, в Тернополі є Михайло Тимошик – громадсько-політичний діяч, власник рекламного агентства і просто Людина “легка на підйом”. Таким чином у нас з’явились борди та сіті-лайти в Тернополі та області.

Висновок

Запорука успішного проекту – чітко “попасти” у потребу, креативити, “запалювати” ідеєю членів команди і партнерів, шукати розвиток проекту.

До речі, алгоритм проекту та його ідея підійдуть для втілення й в інших областях!

Посилання на ролик

Посилання на сторінку “Привітне Тернопілля”

Посилання на Телеграм-канал

Щиро дякуємо за підтримку Європейському фонду демократії (EED)