Форум оргрозвитку: про цінність процедур, а не людей?

Наближається Форум розвитку громадянського суспільства. Чекаємо з нетерпінням, хочемо дізнатися, як підвищити свою професійність, аби якісно робити свою роботу, зустріти колег, познайомитись з ...

Додано:
Йош

pexels-photo-1756665
Форум оргрозвитку: про цінність процедур, а не людей?

Наближається Форум розвитку громадянського суспільства. Чекаємо з нетерпінням, хочемо дізнатися, як підвищити свою професійність, аби якісно робити свою роботу, зустріти колег, познайомитись з новими. Таких можливостей сконцентровано отримати все в одному місці дійсно бракує, особливо в часи пандемії.

Разом з тим міркую, про що буде цей Форум. Чи буде він про піклування про людей — працівниць і волонтерів, підрядниць і колег? Чи буде розглядатися людський ресурс як вичерпний? А чи буде знову говоритися про недобропорядність, зловживання і, як наслідок, потребу ще більшого контролю над людьми, забюрократизованого в нещадні процедури?

Організаційний розвиток — це справді важливо. Організаційний розвиток є невід’ємним процесом. Від першого дня роботи моєї організації — Феміністичної майстерні — він супроводжував нашу роботу.

Але останнім часом я все більше спостерігаю, як добрі наміри підтримки розвитку перетворюються в тиск і нав’язування “правильного” для всіх шляху, процедур і політик. Можливо, вони завжди й були, але нам в Фем-майстерні пощастило побувати в “задзеркаллі”. Тому я вам трохи про нього розповім.

В нашому “задзеркаллі” організаційний розвиток — це не тренінги і майстер-класи від запрошених експертів, і не програми досягнень, складені на рік вперед. Орг. розвиток — це те, що відбувається безупинно в щоденній праці. Роблячи щось на постійній основі, ми так чи інакше здобуваємо навички, вчимось щось робити швидше, краще, враховуємо ризики, запобігаємо повторювання помилок. Тому організаційний розвиток — це про сталість діяльності (на відміну від подавання нових й нових проєктів на грантові конкурси, і набирання бюджету за рахунок кількості цих проєктів). Коли є сталість, її намір і можливість, потрібно всього три елементи для розвитку:

  1. рефлексія
  2. аналіз
  3. планування

Ця чарівна трійка принесе вам професійне зростання персоналу, випрацювання правил, процедур і політик. Останні будуть живими і працюючими (не кажучи вже про людей, хех), а не документом, зробленим під копірку для донора і покладеними в сейф — головне, щоб печатка була. Так Феміністична майстерня розробила чудові і дієві принципи прийняття рішення, правила комунікації, методики заохочення та мотивації співробітниць і політику безпеки.

В цьому процесі органічного зростання потрібен дещо гнучкий бюджет, на фасилітацію та оплату праці колективу з аналізу і розробки. Оплата праці запрошеного експерта, який зробить за вас роботу, не підійде — результати не будуть задовільними ні для кого, крім донора, якого цікавить тільки гарний звіт. В цьому процесі орг. розвитку потрібно цінувати час і плекати людський капітал — ресурс тих, хто поруч, і не знецінювати їхній вклад, не створювати для них неоплачуваної, а як наслідок, невидимої роботи.

Що я бачу натомість в громадянському суспільстві, це те, що наші досягнення вимірюють “лінійкою”, і намагаються підрівняти під якийсь стандарт, однаковий для всіх, незалежно від бекграунду та специфіки роботи. З вуст відомих експертів та з трибун солідних платформ я чую про стандарти якості, які часто не сумісні з умовами роботи або принципами організації, орієнтованих на людей, громаду. Я чую про методики, які потребують чи не більшість часу приділяти підзвітності і правильним процедурам замість того, аби робити і покращувати свою основну діяльність. Нездатних до такого формату пропонується не наймати на роботу в ГО. А ті, хто не можуть приділяти свій неоплачуваний час для орг. розвитку проголошуються несумлінними. Зрештою процедури, які потрібні буцімто для прозорості та протидії корупції, обходять ті, хто хочуть нажитися на грантах, а добросовісні діячки та діячі не стягують, бо втрачають за ними сенс. Так “розвиваються” організації, експлуатуючи і втрачаючи людей.

Чи будуть цьогоріч на Форумі говорити про гідну оплату праці чи трудові права? Чи будуть оголошуватись проблеми токсичності стосунків між донорами та ОГС? Чи буде ця розмова інклюзивною для потреб різних акторів, і чи буде зрештою розмова замість нерефлективного насаджування найкращих практик?

Фото автора Huy Chien Tran з Pexels


Останні публікації цього розділу:

Проблема 21 травня. Легітимний президент чи стан interregnum*?

Напрями безбар’єрності в молодіжній роботі

Що не є форум-театром або культура поваги до авторських методик

Як громадським і благодійним організаціями покращити комунікацію?

Як зупиняти кризи в корені: три рекомендації для донорів

Де і як шукати ідеї для проєктів?