“е-Звернення” – фейкове досягнення чи працюючий інструмент?

Інструмент “е-Звернення” вже декілька років підноситься громадськості на різноманітних заходах, в публікаціях та звітах як одне з досягнень е-врядування/демократії в Україні. За цей час він вже має ...

Screen Shot 2019-07-03 at 19.38.03
“е-Звернення” – фейкове досягнення чи працюючий інструмент?

Інструмент “е-Звернення” вже декілька років підноситься громадськості на різноманітних заходах, в публікаціях та звітах як одне з досягнень е-врядування/демократії в Україні. За цей час він вже має бути стабільним та налагодженим, давайте перевіримо наскільки ефективно він працює. 

Знайти інструмент можна за посиланням https://ukc.gov.ua. Ресурс має SSL сертифікат та ще “Let’s Encrypt”, тобто з першого кроку бачимо деяку турботу про безпеку без зайвого витрачання на це коштів платників податків, і це  приємно :) 

Для неупередженості експерименту запросив долучитись три різні громадські організації, які ще взимку створили власні екаунти на цьому ресурсі та зробили е-звернення. Сподіваюсь за цей час (приблизно 4 місяці) вони вже мали б гарантовано отримати відповіді, давайте переглянемо результати звернень та оцінимо ефективність інструменту.

Отже на скріншоті кабінету однієї організації бачимо наступне:

Screen Shot 2019-07-03 at 19.16.14

Тобто одна новина добра (запит розглянуто), а друга погана (запит досі в статусі надіслано для розгляду). Почнемо з приємної новини та спробуємо переглянути відповідь в форматі pdf від одного мінстерства:

Screen Shot 2019-07-03 at 19.20.02

Упс, файл пошкоджений, дізнатись відповідь тут не можливо.

Буває, може пощастить в двох інших організаціях. Дивимось…

Screen Shot 2019-07-03 at 19.20.02

Screen Shot 2019-07-03 at 19.20.02

Це вже цікаво – відповіді начебто формально є, але дізнатися що саме вам відповіли – не має можливості )) І це була гарна новина. Добре, давайте подивимось, що нам приготувала друга новина.

Як ви бачили на скріншоті, запит було прийнято ще 4 березня і він досі не розглянутий (4 місяці!). І хто ж це такий впертий? …Секретаріат КМУ!! Іронія в тому, що саме СКМУ підтримує ініціативу “Відкритий Уряд” та його представників можна побачити на міжнародних заходах з промовами та презентаціями щодо досягнень України в цьому напрямку. 

А чи можна переконатись, що то саме СКМУ а не інша структура? Ось проміжна відповідь урядового контактного центру:

Screen Shot 2019-07-03 at 20.05.42

Але може то є випадковість та виключення? Дивлюся скріншот іншої організації:

Screen Shot 2019-07-03 at 19.24.16

Це е-звернення без відповіді СКМУ ще з лютого! Перегляд скріншоту третьої організації лише переконав, що СКМУ не поспішає скористатись досягненнями, про які звітує і це якось прикро.

Отже давайте підсумуємо проведене тестування інструменту “е-Звернення”: за 4 місяці 3 е-вернення ще не розглянуто, отримані три відповіді не має можливості прочитати. Чи можна вважати цей інструмент ефективним? Відповідь та висновки робіть самі, а я додам трошки позитиву:

- як повідомили представники організацій за відсутності жодних контактних данних на ресурсі та навіть на бланку урядового контактного центру, скріншот якого ви бачите, вони навіть не мали змоги повідомити в е-спосіб про проблеми з якими стикнулися. Зараз на ресурсі можна побачити контакти і це гарний знак;

- проблема pdf фалів була вирішена, і організації в червні змогли нарешті ознайомитись на ресурсі із відповідями :)

Отже прогрес триває, хоча дещо повільно і поки що стосується не всіх, кого мав би. Сподіваюсь, ця публікація і пильна увага з боку громадськості допоможе усунути недоліки та покращити цей інструмент.

 

 

 

 


Останні публікації цього розділу:

Перерости корупційну уразливість і вирости у громадянське суспільство

Що змінює в українських громадах проєкт ДІЄМО, і шлях ОТГ до прозорості та ефективності

New level communication. Секрети успіху лідерів змін

Наслідки впровадження директиви ЄС щодо відкриття даних досліджень

Правила формування внутрішніх політик в неприбутковій організації

Комунікація в ОТГ. Навіщо розвивати та як впоратися?

  • Марко Скакун

    А чому ніхто з ГО не підключається до СЕВ ОВВ?

    • Vadim

      якщо йдеться про “Система електронної взаємодії органів виконавчої влади (СЕВ ОВВ)”, та ця назва відокремлює ОВВ від ГО. Якщо є підстави вважати, що ГО можуть підключатись до СЕВ ОВВ, можливо є сенс більш детально пояснити для них в чому переваги такого підключення

      • Марко Скакун

        СЕВ ОВВ визнається пріоритетною формою взаємодії ОВВ з ІГС (пункт 3 Регламенту взаємодії ОВВ в електронній формі). Держагентство з питань електронного врядування повинно інформувати громадськість про таку можливість, проте вони води в рот набрали.
        Є проблема також в тому, що підключення до системи платне для ІГС. Спілкувався з агентством минулого року, пропонував зробити безкоштовним для тих ІГС, які мають вхідний обсяг документів від ОВВ більше 600, таким чином витрати на підключення компенсуються витратами на поштовий зв’язок. Бакал кинув стрілки на Саєнко.
        Переваги підключення: направляєте лист напряму на орган без посередників (УКЦ), реєстрація обов’язкова, відповідь надходить в текстовому форматі з ЕЦП.
        Якщо Вам це цікаво, можемо разом адвокатувати і інформування і безкоштовне підключення.

  • Марко Скакун

    Е-звернення можна також надсилати на офіційні електронні адреси органів напряму.

    • Помазан Богдан

      Скажете, а есть список всех ОМС с такой контактной информацией?

      • Марко Скакун

        Не спеціаліст по ОМС, проте на офіційному веб-сайті ОМС зазвичай зазначають офіційну електронну адресу, або ж сайт має модуль електронних звернень. А список навіщо, хочете всім одразу надсилати? Можете надсилати через кабінет на сайті ВРУ, вони за належністю повинні розіслати, і природа такої розсилки буде не така як в УКЦ.

  • Олег Конотопцев

    «Електронні петиції» відпочатку були фіктивним інструментом партисипації. Це банальне звернення громадянина, подане небанальним способом. Просто, грантососи, які орган влади бачили тільки на картинці, а тому не знають, як функціонує влада, тупо скопіювали ідею Обами “We the People” та протягли в закон своє тупе бачення. От, тепер вся країна і мучиться із цим механізмом фальсифікації громадської участі у державному управлінні. До речі, подавати електронну петицію можна виключно «через офіційний веб-сайт органу, якому вона адресована, або веб-сайт громадського об’єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронної петиції». Так що, вся оця УКЦ – це маячня та нахабний розпил бюджетних коштів

    • Марко Скакун

      Електронні петиції відрізняються від банального звернення громадян тим, що вони є відкритими, і відповідь є також відкритою при набранні необхідної кількості підписів.
      Ніхто не стверджував, що через УКЦ можна подавати електронні петиції. І УКЦ це не маячня, а посередник між громадянами та ОВВ, з електронним кабінетом користувача та можливістю подання звернення за телефоном (чого більшість ОВВ забезпечити не можуть). І відповідний порядок взаємодії між УКЦ та ОВВ діє ще з 2009 року https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-2009-%D0%BF

      • Олег Конотопцев

        1) Найперше, що написано на стартовій сторінці УКЦ – «Подати електронне звернення» (ми ж ще не дійшли до такого рівня дискусії, щоб розрізняти «звернення» взагалі та конкретно «електронні петиції»?). 2) Телефонні звернення не передбачені чинним законодавством України, а тому вони незаконні. 3) Законодавство про звернення громадян взагалі не передбачає ніяких посередників окрім ГО. Тому це точно нецільове використання бюджетних коштів!

        • Марко Скакун

          Телефонні звернення цілком законні – ч.5 ст.5 Закону: “Усне звернення викладається… за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні “гарячі лінії”…”.

          Електронне звернення це різновид письмового звернення, а електронна петиція це особлива форма колективного звернення (та ж сама стаття 5), тому напис “Подати електронне звернення” не означає подати електронну петицію.

          Діяльність УКЦ як посередника є цілком законною, адже законодавство про звернення громадян включає Закон про Звернення громадян та інші акти законодавства, що видаються відповідно до Конституції України та цього Закону (ст. 2 Закону), тобто сюди включаютьсяя всі постанови та розпорядження КМУ щодо діяльності УКЦ.

          Про нецільове використання бюджетних коштів – діяльність УКЦ можливо навіть вигідна державі, адже завдяки виключення поштових витрат економія становить близьок 10-20 млн гривень щороку. + Зменшується навантаження на посадових осіб ОВВ, адже УКЦ також надає роз’яснення за них (також економія, бо вартість робочої години працівника УКЦ нижча за вартість години державного службовця ОВВ). + виконується аналітична функція, адже в одному місці збирається великий масив звернень.

          Крім того, якби всі звернення (крім особистого прийому) проходили б через УКЦ та регіональні центри, це б значно скоротило б видатки. Принцип “єдиного вікна” найвигідніша та найвдаліша стратегія.

          Також у Центрі реалізовано можливість для громадян з вадами слуху звернутися до органів виконавчої влади за допомогою послуги «Web-комунікація для громадян з порушенням слуху» жестовою мовою за допомогою Skype-зв’язку; запроваджено розсилку заявникам СМС-повідомлень про номер зареєстрованого звернення (такого в жодному ОВВ не існує). Крім того, більшість ОВВ ставлять строки розгляду на звернення з УКЦ 15 днів (і є якійсь зовнішній контроль), а на прості 30.

          • Олег Конотопцев

            Я не ставлю під сумнів корисність механізмів та платформ. Я звертаю увагу на факт неврегульованості функціонування всієї цієї машинерії та цифірі законодавством України. Закон «Про звернення» не передбачає у Кабміна можливостей створювати ніякі допоміжні інструменти, якими б корисними вони не були. А це містить великі загрози вже політичного характеру. Одна Прем’єр-міністр України в нас вже сиділа в тюрмі за перевищення повноважень (до речі, саме вона й постановила створити УКЦ). І зараз при зміні влади за незаконне витрачання державних коштів за нею ще «паровозиком» потягнуться виконавці всіх цих доволі корисних рішень :-(

          • Марко Скакун

            Вся ця машинерія цілком законна. Законом Про звернення передбачено “контактні центри, телефонні “гарячі лінії””, відповідно це дає підстави КМУ прописувати нормативку для таких центрів. Електронне звернення може надсилатися з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку, ось громадяни і надсилають через електронний кабінет, який адмініструє УКЦ.

            УКЦ є державною установою, що входить до сфери відання СКМУ. Бюджетна програма називається “Інформаційне-аналітичне та організаційне забезпечення оперативного реагування ОВВ”.

            А створено було на виконання Указу ПУ №109/2008, яким КМУ було надано завдання: “запровадити до 1 січня 2009 року єдину комп’ютерну систему обліку звернень громадян та контролю за вирішенням порушених у них питань в ОВВ …”.

            Ну і головне, що треба пам’ятати, що “Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави” ст. 3 Конституції України. Тому, навіть якщо спосіб дії не прописано детально в НПА, проте він дає змогу виконати головний обов’язок, в даному випадку забезпечення права на звернення, то він є цілком законним.

          • Олег Конотопцев

            Добре спиратися на Конституцію! Тільки тут треба відрізняти норми від фантазій. Звісно, гарна стаття 3 Конституції України, але вона загально-орієнтаційна. А, от, стаття 19 містить норму прямої дії: «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти ЛИШЕ на підставі, В МЕЖАХ повноважень та У СПОСІБ, що передбачені Конституцією та законами України» (виділення моє). Це означає, що якщо якоїсь ПРЯМОЇ норми немає в законах, то ні Президент, ні Кабмін не можуть нічого вигадувати (яким би корисним воно не було)
            В Законі «Про звернення» про контактні центри чи телефонні «гарячі лінії» сказано тільки те, що вони є (ст. 5). І ні це закон, ні закон «Про Кабмін», ні який інший закон України не передбачає повноважень Президента чи Кабміна вигадувати якісь чудернацькі способи утворення цих центрів чи «ліній». Тому ні Президент, ні Кабмін не мають права вигадувати ніяких структур, схем чи механізмів, якими б корисними вони комусь не здавалися
            Цікаво, скільки ще Прем’єр-міністрів треба пересаджати, щоб урядові бюрократи навчилися виконувати закони України?!

          • Марко Скакун

            Спілкувався з суддями адміністративних судів. Ч. другу ст.19 КУ треба розглядати в розрізі всієї статті та Конституції в комплексі, враховуючи статтю 3.

            І означає вона не те, що якщо спосіб не визначено Конституціє чи законом, то орган чи чиновник повинен сидіти склавши руки (хоча цією мантрою користуються бюрократи), і до речі, багато проблем з причини такого неправильного трактування.

            А спрямована ч. 2 насамперед на захист прав громадян, ось якщо дії органу чи чиновника загрожують правам чи якось їх ущемляють, то тут треба обов’язково спосіб. А якщо дії спрямовані на захист та ствердження прав, то достатньо принципів діяльності та основного обов’язку.

            А взагалі, всім хто розповідає про ч.2 ст. 19 я питаю, то що органам та чиновникам постанови КМУ та Укази ПУ не треба виконувати? А відповідь банальна: наприклад в Законі про ЦОВВ встановлено, що вони керуються в тому числі Указами ПУ та постановами КМУ, ось вони на підставі цього закону їх і виконують, і способи беруть звідтіля, а ще виконують навіть накази міністерств нормативно-правового характеру, бо визначено в тому ж законі, що вони обов’язкові для виконання для органів на території України.

            А щодо прикладу УКЦ: в законі Про КМУ визначено, що останній керується Указами ПУ (які мають презумцію конституційності до речі і є які є обов’язковими до виконання на території України), ось КМУ і виконало Указ – все законно.

            Навіть якби не було Указу, Законом Про КМУ визначено, що основним завданням КМУ є вжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина. На виконання цього завдання можуть видавати постанови та розпорядження (до речі це і є спосіб), спрямовані на забезпечення права в даному випадку на звернення. Організація виконання цього завдання покладено на КМУ, хочуть центри створюють, хочуть через смски, хочуть через мобільні додатки, хочуть супутниковий зв’язок організовують для подання звернень мешканцями Карпат, ГОЛОВНЕ – не звужувати право громадян, за чим повинен слідкувати Мін’юст та СКМУ.

          • Олег Конотопцев

            Дивне у Ваших знайомих суддів розуміння чітких (як мені до цього моменту здавалося) слів «лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб». Мабуть, вони здобули юридичну освіту в Одеській юридичній академії імені Ківалова. Бо, мабуть, тільки випускники цього ВНЗ не знать, що трактувати Конституцію уповноважений виключно Конституційний суд України
            Сподіваюся, Ваші знайомі судді оформили свою чудернацьку позицію у вигляді якогось рішення. Бо судді мають властивість змінюватися, а текст Конституції залишається. І навряд чи в суді буде сприйнята правова позиція, базована на аргументі «Мне тут пацаны на районе сказали»

          • Марко Скакун

            Офіційно тлумачити Конституцію має право тільки КСУ, а застосовувати норми права в конкретній справі повинен суддя.

            Нормальний суддя адміністративного суду має наступну логіку:

            ст. 129 КУ “Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права”, “відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави” (ч.1 ст.6 КАСУ).

            ст. 242 КАСУ “Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства”, яким є “справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень” (ч.1 ст. 2 КАСУ).

            Також, ч.2 ст. 2 КАСУ: У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

            ч.4 ст. 6 КАСУ: “Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини”.

            Тобто, простими словами, якщо немає в органу способу, проте він вчинив дію з метою забезпечення права громадян на підставі наявних повноважень та в їх межах, то це відповідає принципу верховенства права, а не виконання цієї дії завдало б шкоду цим правам. Такий спосіб мислення та розгляду справи якраз притаманий фаховим суддям, бо тут треба мислити та аналізувати. А судді, які вирішують виключно чи є “підстава, повноваження та спосіб” якраз не зовсім фахові (студенти це можуть визначити, ще й в матеріалах сторін все розписано), і це мабуть про них Ви і говорили ))

            І нормальні судді дивляться на спосіб значно ширше, ніж ненормальні. Бо якщо для Вас частина друга ст. 19 така чітка, то спробуйте надати чітке визначення терміну “спосіб”, і які акти законодавства надають йому визначення, щоб в кожному конкретному випадку можна було зрозуміти, ось це спосіб, а це ні.

            Ідеї, які Ви пропагуєте є небезпечними, більш відповідають поліцейській бюрократичній державі, а у нас ст. 1 КУ Україна визнається “правовою державою”.

          • Олег Конотопцев

            Згоден щодо поліцейської держави. І вважаю описане обґрунтування дуже цікавим та корисним для чиновників (може, варто оформити його у вигляді якоїсь пам’ятки? ;-) ). Але також я боюся, що таке обґрунтування може бути й дуже небезпечним. Бо воно створює простір для чиновницького свавілля. Виходить, що посилання на права громадян дозволяє чиновнику приймати рішення поза межами визначених законом повноважень. А де гарантія, що це рішення буде дійсно спрямованим на забезпечення прав, а не, наприклад, на розкрадання бюджетних коштів?

  • Artem

    РЕгулярно веду переписзку з ЦОВами як фізична особа з радя питань, хоч і сам працюю в одному із них. Враження позитивні.
    Питання з ПДФ файлом вирішуєтся маленьким рядочком у Вашому листі: “Відповідь прошу надіслати на електронну пошту назва пошти@ukr.net”

    Відповіді отримував за підписом заступників Міністра, що свідчить про рівень розгляду звернень.

    Зручний інструмент як для надсилання скарг, так і для надання пропозицій по вдосконаленню законодавства!