Олександра Матвійчук: ми боремось не тільки за територію, а й за наш демократичний вибір

Сьогодні, під час повномасштабної війни, Центр громадянських свобод документує воєнні злочини росії проти України, докладає значних зусиль, щоб притягнути винних до відповідальності за скоєні злочини. 

Протягом багатьох років команда Центру віддана справі захисту прав людини. Ми всі знаємо про правозахисні ініціативи й кампанії, до яких вона долучалась: волонтерський рух «ОЗОН», «Євромайдан SOS», глобальна правозахисна кампанія за звільнення українських політв’язнів Кремля #LetMyPeopleGo, мобільні моніторингові групи в Криму та на Донбасі та багато інших. І зокрема за цю  натхненну працю Центр громадянських свобод заслужено отримав Нобелівську премію миру 2022 року.

DSC00248

 

Виграти війну з росією і перетворитися самим на росію — немає жодного сенсу

«Говорити про відновлення під час продовження руйнації складно, але необхідно. Більш того, не просто говорити, а робити якісь кроки. Бо від того, наскільки ми зможемо відновити країну на засадах інклюзії, прав людини і справедливості, залежить — на яких стартових позиціях ми прийдемо до цього моменту. І ці стартові позиції ми маємо зберегти навіть під час повномасштабної війни з російською федерацією», — таким важливим меседжем розпочала свій виступ Олександра Матвійчук, очільниця Центру громадянських свобод, під час нещодавньої конференції «Зі стійкості до відновлення».

 

Наша боротьба не тільки за територію, а й за наш демократичний вибір, і важливо зберегти цю ціннісну рамку в українському суспільстві. «Щоб наша війна, яку нам нав’язали, не втратила для нас сенс. Виграти війну з росією і перетворитися самим на росію — немає жодного сенсу. І це основний виклик, який я зараз бачу, який стоїть перед майбутнім відновленням на засадах прав людини, на засадах інклюзії, справедливості — і це визначальне, що буде забезпечувати успіх України на шляху просування до країн розвинених демократій», — наголосила Олександра.

Серед цієї ціннісної рамки, тих речей, які треба робити зараз, дуже вагоме місце належить справедливості.

Олександра згадала про нове дослідження Київського міського інституту соціології. Зокрема про одне з питань, яке було задано громадянам України — що найбільше їх розчарує після закінчення війни. І майже 66% респондентів відповіли — це безкарність за вчинені росіянами воєнні злочини. 

“Я минулого тижня виступали разом з Генеральним прокурором на слуханнях в Конгресі США. Він сказав, що вони зараз розслідують 32 тисячі кримінальних проваджень… Навіть Скотленд-Ярд не може ефективно розслідувати кожне з цих 32 тисяч кримінальних проваджень під час війни. Ми не можемо перекласти цю відповідальність на Міжнародний Кримінальний Суд. Багато хто думає, що от він є, проводить розслідування..  і мало хто вивчав практику роботи суду і розуміє, що він обмежиться лише кількома вибраними справами”. 

Великим завданням для нас усіх буде надати справедливість, бодай шанс на справедливість, сотням тисяч людей, які постраждали від воєнних злочинів, не чекаючи коли відкриється вікно для відновлення.

DSC00235

 

Недостатньо просто хвалити правильні закони, створити інституції й помістити на них правильні таблички

«Можемо говорити про реформу поліції, реформу судів… інші важливі зміни у сфері верховенства права. Але усі ці закони й інституції приводить в рух енергія. Ця енергія ціннісно забарвлена. Тобто це певний спосіб мислення людей, які вірять, що їм потрібен справедливий суд, які вірять, що верховенство права — це краще ніж корупція, які вірять в те, що поліція має служити і захищати, а не розганяти мирні демонстрації чи переслідувати активістів. Ця енергія залежить не так від влади, як від нас з вами».

На думку Олександри, це є виклик, і нам доведеться долати його, проходячи кожному окремо та загалом як суспільству. І тест, який проводить нам війна, — на відданість цим цінностям.

«Під час війни права людини обмежуються, але вони обмежуються пропорційно — тільки до тієї міри, до якої належить обмежити ці права і свободи, щоб цю війну виграти. І для громадянського суспільства величезне завдання — втримати цю ціннісну рамку, бо є ризик потрапити в так званий ефект «колії Медісона». 

Ангус Медісон, один з найвідоміших світових інституційних економістів, досліджував процеси трансформування країн. Він виявив, що країни, які хочуть провести модернізацію, ніби рухаються по певній колії, досягають «скляної стелі», б’ються головою — і падають. «Їм не вистачає певної енергії, якогось стрибка, щоб зробити цю модернізацію, з однієї колії перейти в іншу. Оця енергія — це цінності прав людини».  

 

Читати також: Громадянське суспільство декларує: не маємо права програти у відновленні України.

 


Останні публікації цього розділу:

Як зберігати власну ресурсність та вибудовувати психологічну стійкість команди у час війни

Україна перебуває в ейфоричній фазі (за схемою Тимчасові фази катастрофи)

Іван Науменко: сталася толока в масштабах цілої країни

Олеся Островська-Люта: головним проектом всіх українських творців культури була демократія

Ігор Бураковський: відбудова України — це безпрецедентне історичне завдання

Ігор Козловський: росія не врахувала, що в нас суб'єктне громадянське суспільство