Андрій Павлович (SALTO) – поради в отриманні гранту

Координатор SALTO Eastern Europe and Caucasus Resource Centre Андрій Павлович на IV міжнародному форумі «Від ідеї до успіху. Місцеві ініціативи змінюють життя українських громад», організованому Спілкою «Громадські ініціативи України» розповів про те, на що необхідно звернути увагу під час подачі заявки на отримання гранту.

Павлович

Перше – бухгалтерський підхід

Наприклад, ми роздаємо гроші, а грантоотримувачі нам ці кошти повертають, через різні причини. Часом, буває менша кількість учасників, а часом, змінюється програма. Нам завжди дуже болить, коли ми повертаємо кошти в Міністерство освіти Польщі або Європейську Комісію, адже ми хотіли би, аби ті гроші, які нам передають на гранти, ми роздавали. 

Друге – кількість заявок і їхня оцінка

Цього року ми отримали 258 заявок з польської сторони  і 50 з них не пройшли формальної оцінки. Часом, це просто відсутність печатки чи підписів тощо.  Звісно, нам це теж болить, бо ми знаємо, що люди інвестували свій час, енергію, контакти і, насправді, через якусь дурницю проект не проходить. 

Ми робимо інформаційні зустрічі, коли є конкурс грантів. Зустрічаємося з організаціями і звертаємо їхню увагу на важливі речі. Наші заявки подаються онлайн – до речі, ця система дуже помічна, процес є легшим, і можна виправляти помилки. Часом, система онлайн дозволяє не допускати ці помилки – приміром, коли хтось хоче написати неправильну кількість учасників, більшу, ніж потрібно максимально. 

Кожна грантова програма має моніторинг та оцінку. Моніторинг – це коли під час реалізації проектів, ми намагаємося відвідати принаймні 10% з них. Тобто, ми хочемо побачити, як це проходить, хто приїжджає, який ефект.

І друге – це оцінка, коли після закінчення конкурсу, закінчення проекту, ми дивимося, що було зроблено, які є результати. Коли ви подаєте заявку, то є такий пункт “розповсюдження і використання результатів проекту”. Ми заохочуємо наших грантоотримувачів, аби вони використовували ефекти своїх проектів. Ми на це звертаємо увагу. 

На жаль, досить часто організації, описуючи заходи використання і розповсюдження результатів проекту, насправді говорять про промоцію. Промоція – це коли, наприклад, є якийсь молодіжний обмін і він по завершенню має якийсь концерт, молодь спільно творить музику, роблять плакати, щоб інформувати місцеву громаду про концерт – це є промоція. А коли вони видають компакт чи випускають відео на YouTube – це вже є  розповсюдження.

Третє – інклюзивність

Дуже часто програми польсько-українських молодіжних обмінів і програми Європейського Союзу ставлять інклюзивність на дуже високий рівень пріоритетності.

Зокрема, зараз є програма EU4Youth, де теж організації з України можуть подавати заявки на гранти з розвитку молодіжної участі, зокрема, з розвитку молодіжного підприємництва та волонтерства. Ми надіємося, що ці проекти можуть бути локального характеру, і що кількість організацій з малих міст, сіл буде більшою. 

Якщо говорити про інклюзивність, то для нас є дві пріоритетні групи – це група молоді з інвалідністю (інвалідність фізична та інтелектуальна), або молодь з меншими можливостями, зокрема, з меншим доступом до інформації. Знову ж таки, сільська молодь або внутрішні переселенці. 

Часом, люди пишуть: “Наша організація є в селі, відповідно, вся молодь в нашому селі – це є молодь з меншими можливостями”. Це поганий опис, бо ми очікуємо, що ви напишете індивідуально. Бо насправді в селі є й багаті люди, і бідні люди, тобто село – це не є однорідний організм. Відповідно, при описі вашої цільової групи з меншими можливостями, будь ласка, звертайте увагу, яка ця цільова група. Для нас це теж критерій ефективності, що у вас 2 людини з інвалідністю, 2 людини із соціально-економічними проблемами. Зрештою, тоді ви теж можете базувати ваш бюджет на додаткових коштах. 

Четверте – географія

Коли ми бачимо заявки, то теж звертаємо увагу на те, з яких вони регіонів. Ми аналізуємо регіони в Польщі, де є 16 воєводст, і аналізуємо, які з них активні, а які навпаки. Якщо неактивні, ми думаємо, чому так, їдемо… Зрештою, у нас проблема, що, зокрема, у польсько-українській молодіжній раді обмінів, 90% організацій з української сторони – це організації із Західної України. Тобто, організації зі Східної, Південної, Центральної задіяні значно менше. І нам, насправді, шкода, адже ГО із Західної України і так їздять до Польщі частіше, мають контакт, а для організацій з інших регіонів це було б цікавіше. Тому це теж критерій успіху. 

 Виступ повністю:


Останні публікації цього розділу:

Prostir Talks: Українська демократія

100 днів голодування Олега Сенцова. #SaveOlegSentsov

Перший міжнародний ярмарок грантів у сфері культури 2018

Олена Урсу: на що звертає увагу донор при розгляді ваших заявок на грант

Prostir Talks до Дня журналістики відвідуємо Громадське радіо

Поради Володимира Шейгуса для грантоотримувачів