“Продовжуючи усталені традиції”

Чи допомагають місцеві державні адміністрації та місцеві ради Українському війську? І якщо так то чи достатньо?

У лютому 2016-го року Президент України Петро Порошенко видав Указ №44/2016 “Про шефську допомогу військовим частинам Збройних Сил України, Національної гвардії України та Державної прикордонної служби України”, яким було визначено, які саме суб’єкти владних повноважень яким саме військовим частинам мають надавати допомогу, “продовжуючи усталені традиції шефства над військовими частинами Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, з метою сприяння обороноздатності та мобілізаційній готовності держави, розв’язанню соціально-побутових проблем, задоволенню культурних і духовних потреб військовослужбовців, піднесення престижу військової служби, налагодження ефективного цивільно-військового співробітництва”.

Проминув рік і ми вирішили поцікавитися, чи Указ “працює”, а якщо так, то з якою ефективністю. Перший запит було адресовано Адміністрації Президента України, яка, згідно з Указом та Положенням про себе, має отримувати і обробляти відповідну інформацію, та і взагалі контролювати перебіг виконання президентських рішень.

От відповідь:

Тож сімдесят шість з половиною мільйонів, сума ніби і немала, але чи цього достатньо у масштабах воюючої країни? Чи у належний, ефективний спосіб надається ця допомога? Чи всі органи влади і самоврядування з відповідальністю поставилися до цього питання, що має значення і для національної безпеки України перед лицем московської агресії, і для національної солідарности, єдности суспільства, влади та війська?
Найближчим часом ми будемо це з’ясовувати, тож слідкуйте за повідомленнями, stay tuned.

Олександр Северин, к.ю.н.,
Чорноморська миротворча мережа.