Якою має бути Стратегія людського розвитку?

До Міністерства соціальної політики України подані пропозиції, спрямовані на удосконалення проекту стратегічного документа

Пунктом 3 Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14.09.20 “Про Стратегію національної безпеки України”, введенного у дію Указом Президента України №392/2020 Кабінету Міністрів України та відповідним органам державної влади було доручено розробити низку проектів стратегічних документів нижчого рівня, у т.ч. і Стратегію людського розвитку.

Згідно з проектом, розробленим Міністерством соціальної політики України, метою Стратегії є створення умов для всебічного розвитку людини впродовж життя, розширення можливостей для реалізації свободи особистості, її ділової та громадянської активності заради формування згуртованої спільноти громадян, спроможних до активної творчої співучасті у гармонійному, збалансованому та сталому розвитку країни.
Досягнення поставленої мети передбачає якісне покращення основних вимірів людського розвитку – довге та здорове життя, доступ до якісної освіти впродовж життя, гідний рівень життя, оптимізацію зв’язку між економічним зростанням і людським розвитком, зокрема збільшення загальних і спеціальних інвестицій у розвиток людини, якісне оновлення витрат інфраструктури ключових сфер людського розвитку та спрямування достатнього рівня державних витрат у розвиток соціальної сфери та справедливого розподілу ресурсів в економіці.

Здійснивши протягом кількох років, за підтримки National Endowment for Democracy, Kurvе Wustrow та Міжнародного фонду “Відродження”, низку проектів, спрямованих на дослідження людської безпеки, попередження і трансформацію конфліктів, вивчення “культури бідности”, Центр близькосхідних досліджень (AMES) використав отримані дані, зокрема, для розробки пропозицій щодо удосконалення зазначеної Стратегії.

Пріоритетними пропозиціями є, передусім:

– заходи з подолання культури бідности шляхом пропаганди заможности, навчання населення родинному (домашньому) бюджетуванню;

– розробка і впровадження освітніх програм для дрібного і середнього бізнесу, спрямованих на збільшення продуктивности праці, оптимізації роботи з персоналом;

– сприяння поширенню дистанційної праці, передусім – забезпечення сталого доступу до широкополосного інтернету;

– переосмислення підходів і державної політики у питаннях пільг, соціальних виплат, субсидій та інших форм державної підтримки населення, які на сьогодні значною мірою дають зворотній ефект, не працюють на активізацію працездатного населення, на створення відчуття соціальної справедливости та, навпаки, заохочують пасивні, “паразитарні” моделі поведінки.

Частина цих пропозицій, переданих до Мінсоцполітики, секретаріату КМ України, Апарату РНБОУ та до Національного інституту стратегічних досліджень, стосується також розвитку культурної спадщини і збереження національної пам’яти, зокрема – забезпечення створення у столиці України Меморіалу українських героїв (Національного пантеону), як то передбачено Указами Президента Україин №508/2015 та №9/2020.

Навесні 2021 року, у рамках проекту “Попередження конфліктів у Південній Україні“, Центром близькосхідних досліджень буде підготовано і широко оприлюднено повний комплексний текст рекомендацій для суб’єктів владних повноважень, для врахування при розробці та впровадженні державних політик у галузях безпеки, регіонального і міжрегіонального розвитку, соціальної злагоди і солідарности.

З питань співробітництва прохання звертатися:
Ігор Семиволос, виконавчий директор: [email protected]