Зима у вогні. Чи готовий Львів до викликів опалювального сезону?

У червні Кабінет Міністрів України створив штаб із підготовки до опалювального періоду під час воєнного стану. Згодом аналогічні штаби запрацювали також на рівні областей та громад. У Львові напрямок очолила заступниця міського голови Ірини Маруняк. Під її головуванням було напрацьовано план дій для міста, а також рекомендації для підприємств, балансоутримувачів будинків і окремо для мешканців. Про деталі підготовки – у новому матеріалі Громадянської мережі ОПОРА. 

Найбільшою загрозою для опалювального сезону є теракти та ракетні удари ворога по енергетичній інфраструктурі, і як наслідок – відсутність ресурсів для її роботи. Завдання Штабу – підготуватися до різних сценаріїв, а відтак розроблено варіанти забезпечення життєдіяльності міста за умови наявності і відсутності газу, електроенергії та інших ресурсів, пошкодження та виведення з ладу систем тепло-, електро- і водопостачання. Відповідно до цього поділили і зони відповідальності: що має забезпечити місто, що організувати балансоутримувачі будинків, а що підготувати мешканці.

Місто взяло на себе відповідальність за переведення потужностей котелень та двох теплоцентралей на альтернативні види палива, встановлення теплових насосів у районних котельнях, закупівлю і підготовку дров. На випадок аварійних ситуацій сформовано резервний запас запчастин та матеріалів, а також створено 17 додаткових аварійних бригад, що чергуватимуть та ліквідовуватимуть пошкодження.

Крім тактичних, було ухвалено і стратегічне рішення. В якості доповнення до погоджених у травні стандартів будівництва із урахуванням виникнення різних надзвичайних ситуацій, 12 серпня на засіданні виконавчого комітету було прийнято ще одну норму для забудовників. Відтепер їм рекомендують передбачати опалення житлових та нежитлових приміщень системами з кількома альтернативними джерелами тепла – тепловими насосами, твердопаливними та іншими способами опалення або нагріву води, крім основного.

18 серпня під час сесії міської ради депутати доручили Департаменту житлового господарства та інфраструктури розробити заходи щодо підготовки громади до роботи у найближчий осінньо-зимовий період та подати їх виконавчому комітету на затвердження. Вже 25 серпня відповідне рішення було розроблено та підтримано членами виконкому на виїзному засіданні.  А восени громада зробила ще кілька кроків назустріч подоланню енергетичних викликів. Зокрема, рішенням сесії Львівської міської ради, було викуплено котельню на альтернативних видах палива для потреб лікарень Першого медичного об’єднання Львова. Також було виготовлено і придбано близько 700 металевих печей та заготовлено 25 000 м3 для формування резерву альтернативного палива.

Станом на початок грудня місто продовжує активно закуповувати дизель-генератори, зокрема для ТЕЦ та котелень, а також має в планах закупити додаткові теплові насоси.

З середини листопада запрацювали Пункти Незламності, де можна тимчасово залишитися, зарядити телефони та зігрітися. Перші двадцять пунктів розташовані у міських культурних центрах та районних адміністраціях. У разі погіршення ситуації, коли у місті не буде світла та опалення понад 24 години, відкриватимуть другу та третю хвилі пунктів. Про це містян буде повідомлено додатково на офіційних ресурсах Львівської міської ради. Також комунальники розклеюватимуть паперові оголошення з інформацією про найближчі пункти обігрівання по районах. Загалом місто розраховує відкрити близько 1000 осередків із альтернативним світлом, мобільним зв’язком, металевими пічками, запасом їжі, води тощо.

Підготовка домогосподарств. Робота з балансоутримувачами багатоквартирних будинків – управляючими компаніями, ОСББ, ЖБК та ін. – також розпочалася влітку. З середини липня їх зобов’язали перевірити систему опалення, засклити вікна, утеплити горища, привести у належний стан усі укриття та інженерні мережі.

Наприкінці серпня на виїзному засіданні виконавчого комітету рятувальники провели майстер-клас, як безпечно облаштувати “буржуйку” в укритті одного із будинків, після чого члени виконкому підтримали рішення «Про заходи підготовки до опалювального сезону 2022-2023 років в умовах воєнного стану». Документом рекомендовано створити  у підвальних приміщеннях, цокольних поверхах, об’єктах укриття місця для обігріву та забезпечити наявність печей на альтернативному виді палива. Місто розраховувало на спроможність населення та балансоутримувачів до самоорганізації, а відтак на появу 10 500 пунктів обігріву у житлових будинках. Однак за спостереженнями, найчастіше цю рекомендацію виконували комунальні підприємства, які надають послуги з управління багатоквартирними будинками в районах Львова. Приватні управляючі компанії та ОСББ, здебільшого, цей заклик або проігнорували, або зустріли доволі критично.

Окрім облаштування печей, балансоутримувачам рекомендували придбати електрогенератори, бочки та провести заготівлю дров та товарів першої необхідності. Також потрібно було утворити мініаварійні бригади та сформувати графіки почергового користування електрикою для усіх квартир будинку.

Зважаючи на значні пошкодження енергосистеми та часті аварійні і погодинні відключення електроенергії, 4 листопада виконавчий комітет затвердив Програму часткової компенсації вартості закупівлі електрогенераторів для забезпечення потреб співвласників багатоквартирних будинків під час підготовки опалювального сезону 2022-2023, що передбачає компенсацію до 50% вартості електрогенераторів для багатоквартирних будинків 3-х та більше поверхів. Сума відшкодування не може становити більше 30 тис. грн, а потужність генератора має бути від 3 кВт.

За відсутності електроенергії наявність генератора дозволяє  забезпечити функціонування внутрішньобудинкових систем, у тому числі системи опалення. Зокрема, ним можна заживити ІТП, насосні підкачувальні станції чи інші прилади важливі для функціонування житлового будинку, а також просто забезпечити заряджання телефонів та дрібної техніки.

Попри виклики воєнного часу, у листопаді місто приймало ХІІІ Всеукраїнський форум ОСББ. Учасники зі Львова, області та загалом різних регіонів країни мали змогу обговорити з колегами важливі питання енергозбереження та обмінятися досвідом впровадження енергоефективних заходів в умовах воєнного часу.

Енергія для бізнесу. З 1 серпня відповідно до Положення про ваучерну підтримку бізнесу в період воєнного стану підприємці можуть звернутися до Львівської міської ради та у межах компенсаційного ваучера претендувати на покриття витрат на енергоносії та комунальні послуги за березень-квітень 2022 року, а у межах інвестиційного ваучера – отримати відшкодування за придбання потрібного устаткування чи обладнання. Станом на листопад місто видало три ваучери по 300 тисяч гривень бізнесам, які постраждали під час ракетних обстрілів та через відсутність електропостачання змушені були працювати на генераторах.

На пленарному засіданні 6 грудня депутати Львівської міськради ухвалили рішення про доповнення Положення можливістю відшкодування до 50% від вартості електрогенераторів закладам харчування, продуктовим магазинам (окрім алкомаркетів), міні-пекарням, приватним школам та садкам, медзакладам, а також перукарням, салонам краси, аптекам. Пристрій має коштувати не більше 80 тис. грн, бути придбаним після 24 лютого 2022 року та мати потужність від 3 кВт включно.

Посилені комунікації. Чимало кроків було зроблено для того, щоб вчасно поінформувати про заходи підготовки до зими мешканців громади. Інформаційна кампанія розпочалася ще у серпні та триває до сьогодні. Громада намагається максимально використовувати усі наявні для промоції матеріалів майданчики – веб-ресурси та соціальні мережі Львівської міської ради, міського голови, партнерів з числа медіа, бізнесу, громадськості та донорів.

Серед форматів переважають традиційні новинні тексти, роздаткові матеріали, але також багато відеоконтенту. У вересні тиждень енергозбереження та енергоефективності пройшов у закладах освіти громади. Щоб інформація була доступнішою для дітей – сценарій відео про підготовку до зими написали від імені  котячого мера Львова Левчика.

Під час планових перевірок, міський голова Андрій Садовий особисто зустрічається із мешканцями багатоквартирних будинків. Також на регулярній основі правління ОСББ Львова мають можливість підтримувати діалог з профільними чиновниками у межах зустрічей на платформі Zoom. Нещодавно, у відкритому доступі з’явився розроблений у межах однієї з таких зустрічей алгоритм дій при тривалому відключенні теплопостачання.

Окрім зменшення соціальної напруги, інфокампанія покликана мобілізувати львів’ян свідомо підготуватися до можливих екстрених ситуацій та загалом ощадливо використовувати енергоресурси.

Втримати курс на енергоефективність. У 2008 році Львів став одним з перших міст України, що приєдналося до Угоди мерів – ініціативи Європейської комісії, започаткованої з метою підвищення енергоефективності та частки використання відновлювальних джерел енергії задля спільної боротьби з глобальним потеплінням. Членство у програмі спонукало місто до розробки Плану сталого енергетичного розвитку (ПСЕР) та зменшення викидів СО2 у 2008-2020 роках на 20,3%. Незважаючи на війну, у поточному році Львівська громада продовжила участь в ініціативі, оголосивши про нові амбітні наміри – до 2030 року скоротити викиди на 35%. За впровадження ефективних заходів енергетичної та кліматичної політики днями її відзначили престижною європейською відзнакою – European Energy Award.

Одним з прикладів, що підтверджує продуктивність ініціативи на практиці є встановлення у багатоквартирних будинках Сихова (один зі спальних районів міста) – 408 індивідуальних теплових пунктів (ІТП). Подача теплової енергії залишається тут централізованою, але мешканці за допомогою найсучаснішого обладнання мають можливість регулювати все у себе в будинку. Місто очікує, що тут припиняться скарги на перегріви та з’явиться можливість заощаджувати. Ініціатива поширюється на 29 018 квартир та 87 229 мешканців міста.

Загальна вартість цього проєкту, який реалізовує ЛМКП «Львівтеплоенерго» за кошти Європейського банку реконструкції та розвитку, становить 30 мільйонів євро, з них 10 мільйонів – це грантові кошти. Проєкт передбачав кілька компонентів, зокрема модернізацію теплових мереж, монтаж ІТП, диспетчеризацію, та ін. Підписання контракту з підрядником відбулось у липні 2017 року, а завершення робіт припало на листопад 2022.

Досягнути максимальної економії у споживанні тепла можна за умови, що будівля є повністю термомодернізованою. Теплоізоляція допомагає зекономити до 30-40% ресурсів. У рамках комплексної програми “Теплий дім”, яка впроваджувалася спільно з Фондом енергоефективності з 2015 року, на термомодернізацію житлового фонду Львова було залучено 241 мільйонів гривень, 40 мільйонів з яких було компенсовано з міського бюджету. У зв’язку з війною місцеві та державні програми співфінансування заходів з енергоефективності тимчасово призупинили.

Ще один напрямок роботи – встановлення теплових насосів, принцип роботи яких ґрунтується на перенесенні тепла. Раніше місто встановило дві одиниці такої техніки. Результат виправдав очікування, а отже до кінця грудня у планах придбати ще кілька таких пристроїв. За попередніми розрахунками, за рік це дозволить заощадити до 2 мільйонів м3 газу або до 19 мільйонів гривень. Важливим є і те, що у травні на закритому після трагедії для захоронення відходів Грибовицькому сміттєзвалищі запустили біогазову електростанцію, яка викачує газ та перетворює його на електроенергію. Станція переробляє понад 800 тисяч м3 газу на рік та генерує 2,6 мільйонів кВт/год електроенергії.

Підготовка до опалювального сезону 2022-23 потребувала та й досі потребує від громади особливої уваги. У стінах львівської ратуші пропрацювали різні сценарії і обрали тактику системної підготовки та посиленого інформування мешканців про реагування на потенційні загрози. Помічною у процесах приготування стала послідовність у роботі над питаннями енергетичної ефективності та попередній досвід реалізації проєктів міжнародної технічної допомоги у низці секторів.

Довідково: 

Проєкт “Промоція соціальної згуртованості у громадах та посилення демократичних цінностей” реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED). Його мета на локальному рівні — допомогти місцевому самоврядуванню напрацювати якісні рішення для розв’язання конкретних проблем, які виникли під час та після війни, а також забезпечення належних умов для кожного мешканця громади. Проєкт спрямований на підвищення соціальної єдності, посилення впливу громадянського суспільства на місцевому рівні та залучення неурядового сектору до подолання наслідків війни. На цьому етапі проєкт реалізовується у трьох цільових громадах (Івано-Франківськ, Львів, Рівне).