Звільнення з ОМС в умовах воєнного стану – експертне роз’яснення

Радник U-LEAD прояснює повноваження роботодавців, права працівників, загальні положення, за якими працівник може припинити службу в органах місцевого самоврядування.

Навіть під час військових дій життя продовжується, і органи місцевого самоврядування продовжують здійснювати свої повноваження, надаючи послуги населенню та вирішуючи нагальні проблеми.

Однією з них є зміни в законодавстві щодо кадрових процедур: хто в ОМС може звільнитися під час війни і як це зробити, які права у працівників та роботодавця? Ми вирішили розповісти про правові підстави та порядок припинення трудових відносин в ОМС. Далі – відповіді та коментарі Дмитра Фокасієва, радника з питань децентралізації та місцевого самоврядування Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Харківській області.

Спершу – про загальні положення.

Як зазначив Дмитро Фокасієв, суб’єктами прийняття рішення про звільнення працівника з ОМС можуть бути: керівник ОМС із статусом юридичної особи – якщо це стосується службовців та робітників, місцева рада – якщо це стосується виборних посад, сільський/селищний/міський голова – якщо це стосується невиборних посад.

Якими можуть бути підстави для припинення служби в ОМС?

Загальні та спеціальні.

Коли ми говоримо про «загальні підстави» — мова йде про звільнення з ініціативи працівника та звільнення з ініціативи роботодавця, передбачені КЗпП України.

Що ж до «спеціальних» — це передбачені спеціальним законодавством України (ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», ЗУ «Про службу в ОМС», ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», іншими ЗУ) підстави:

• порушення посадовою особою місцевого самоврядування присяги;
• порушення умов реалізації права на службу в ОМС;
• досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в ОМС;
• виявлення/виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи не дотримання вимог, пов’язаних із проходженням служби в ОМС.

Що важливо пам’ятати ОМС як роботодавцю та його працівникам у процесі припинення трудових відносин?

Органам місцевого самоврядування важливо пам’ятати, що працівник, який має поважні причини для звільнення, має право вимагати від роботодавця звільнити його в інші строки, а роботодавець зобов’язаний розірвати трудовий договір у ті строки, про які просить працівник.

Дмитро Фокасієв наголосив, що стаття 38 КЗпП України містить невичерпний перелік поважних причин, на підставі яких працівник має право звернутися із заявою про звільнення за власним бажанням. При цьому роботодавець зобов’язаний звільнити його саме в той строк, який зазначений у заяві. При чому цей строк може бути меншим, ніж два тижні, а також перевищувати два тижні.

Працівник може розірвати трудовий договір у строк, зазначений у його заяві у зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація та існування загрози для життя і здоров’я (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури).

Ще з важливого, на що ОМС варто звернути увагу: є передумова звільнення посадової особи ОМС за порушення присяги. Радник зазначив, що передумовою такого рішення має бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування (Практика ВСУ: справа №776/6695/16-а від 02.06.2020 року).

Які рекомендації для ОМС щодо порядку припинення трудових відносин?

З важливого, враховуючи кадрову проблематику у багатьох регіонах, психологічний стан працівників – у разі звільнення з ініціативи працівника, за день-два до звільнення варто з’ясувати у нього, чи не змінив він своєї думки.

Також Дмитро Фокасієв зазначив, що у випадку необхідності з’ясування факту та обставин дисциплінарного проступку громадам необхідно проводити службове розслідування. А рішення про проведення службового розслідування приймати суб’єктом, якому відповідно до законодавства надано повноваження призначати на посаду та звільняти з посади особу, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування.

Щодо питання документування процесу звільнення, радник зауважив, що працівнику необхідно подавати заяву про звільнення роботодавцю в залежності від ситуації та за узгодженням між ними. Це може відбуватися у різних формах: паперовому вигляді, у електронній формі з накладенням кваліфікованих електронних підписів та у письмовій формі (відсканована або сфотографована) без накладання електронних підписів.

Висновки:

1. Залежно від типу посади, суб’єктом прийняття рішення про звільнення може бути:

• керівник ОМС із статусом юридичної особи – якщо це стосується службовців та робітників,
• місцева рада – якщо це стосується виборних посад,
• сільський/селищний/міський голова – якщо це стосується невиборних посад.

2. Повноваження виборних посадових осіб можуть бути припинені як на загальних, так і спеціальних підставах.

3. Працівник, який має поважні причини, має право вимагати від роботодавця звільнити його. При чому цей строк може бути меншим, ніж два тижні, а також перевищувати два тижні.

4. Звільнення працівника з ініціативи роботодавця можливе лише на підставах та у порядку, передбачених чинним законодавством.