Зняли анімаційний фільм про історію Морських зібрань в Миколаєві

В мережі з’явився короткометражний документальний фільм з анімацією про історію Дому офіцерів флоту (ДОФ) в Миколаєві. Від самого початку комплекс будівель виконував функції Морського зібрання та центру культурно-просвітницького життя міста ХІХ століття.

Короткометражний документальний фільм «Місто в деталях: історія ДОФу в Миколаєві» опублікований на каналі Платформи MY ART в YouTube тут.

«Літній кінотеатр, танцмайданчик, спортзал, волонтерський хаб, вхід до миколаївських катакомб, виставкова зала і ще багато іншого – все це у різні часи існувало й досі існує у стінах будівлі, що наразі відома миколаївцям, як Дім офіцерів флоту або ДОФ на вулиці Адміральській», – зазначають автори відео.

У 1820-х роках за наказом адміралтейства німецький архітектор Теодор Вунш будує обсерваторію та комплекс трьох будівель морського клубу в стилі класицизму з метою відвернути молодих офіцерів-моряків від трактирів. Згодом, у 1872 році, клуб підвищили у статусі до Зимового морського зібрання, на противагу Літньому. Його значення особливо зростало, коли кораблі заходили у порт зимувати і у моряків побільшало вільного часу. Заклад розвивався як кают-компанія, але тільки на березі.

Заходи, які організовувало Морське зібрання, не завжди були закритими. Їх могли відвідувати родини офіцерів, а у окремих випадках, за наявністю вхідного квитка, і звичайні містяни.

Для багатьох моряків зібрання у буквальному сенсі ставало домом на березі, де морська людина, особливо неодружена, проводила практично увесь свій вільний час.

Заклад відкривав двері першим відвідувачам о першій годині, у час обіду, й зачиняв о опівночі, залежно від сезону й насиченості програми клубного дня. В будівлі працювала бібліотека, їдальня, буфетна, газетна, більярдна, вітальна і танцювальні зали.

За чистотою, опаленням й освітленням кімнат і залів стежили матроси, які служили при зібранні. Іншу роботу по господарству виконувала прислуга (спочатку казенна, згодом – по вільному найму). Крім них було ще кілька двірників, мийників підлоги, офіціантів й швейцар. Згодом додається дворецький, що контролює персонал і стежить за станом кімнат і меблів.

Для курців у зібранні завжди були у доступі тютюн і сигари, а для тих, хто грав: шашки, шахи, карти й «китайські» більярди. У газетній кімнаті лежали журнали, з появою місцевої преси – на столах з’явилися газети. Буфет пропонував щоденне комплексне меню (табльдот), яке користувалось особливою популярністю у моряків-холостяків. Вони за помірну плату могли тут смачно поїсти. Також тут розміщувалися музичні та вокальні школи, юнкерські класи, працювала велика бібліотека.

Та з часом Морське зібрання поволі втрачає колишню значущість. В роки Першої світової війни та Національно-визвольних змагань в будівлі розміщується лазарет для військових. В радянські часи – спортзал, згодом – клуб моряків. У 1990-х – панують комерція та оренда.

Відео створене в межах проєкту «Історичний влог «ПроЩо: Миколаїв? Місто в деталях» за підтримки Українського культурного фонду.