Жінки у сфері міжнародних відносин та дипломатії: перепони та тренди

 Щороку 22 грудня в Україні відзначають День працівників і працівниць дипломатичної служби. У 2022 цей день був особливо важливий, адже у контексті війни, яку росія розпочала проти України, роль ...

article20122022-1
Жінки у сфері міжнародних відносин та дипломатії: перепони та тренди

 

Щороку 22 грудня в Україні відзначають День працівників і працівниць дипломатичної служби. У 2022 цей день був особливо важливий, адже у контексті війни, яку росія розпочала проти України, роль українських дипломатів та дипломаток у виборюванні перемоги країни важко переоцінити. У зв’язку із цим, 20 грудня 2022 ГО “Жіноча Ліга” організувала відкриту інтерактивну лекцію “Чоловічий клуб, або Чи є місце для жінок у дипломатії”, до участі в якій запросили як людей з академічного середовища, так і з Міністерства закордонних справ України. 

Пані Ольга Поєдинок, доцентка кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, та Зорян Кісь, другий секретар Департаменту міжнародних організацій Міністерства закордонних справ України, привідкрили перед учасниками та учасницями події завісу щодо того, яким чином формувалось міжнародне право та дипломатія, як ця сфера виглядала раніше, а також яким є її портрет наразі, зокрема в Україні.

Якими є загальні тренди?

Ще сто років тому класичне міжнародне право пов’язували переважно з “серйозними чоловіками”, які мали хорошу освіту та значний досвід роботи в публічній сфері. Значну роль у формуванні саме такого сприйняття відігравали (і досі відіграють) гендерні стереотипи та упередження. Проблеми, які вирішують на міжнародному рівні, сприймали такими, “рівень складності яких було не під силу осягнути жінкам”, а сфера дипломатії вважалась занадто престижною та перспективною кар’єрою для жінок.

Важливим у цьому аспекті є питання взаємодії міжнародного та національного рівнів. Право представляти державу на міжнародному рівні потрібно “заслужити” на національному. Особа, що має бажання отримати дипломатичний мандат, повинна продемонструвати наявність значних досягнень, що через наявність структурної дискримінації, яка сформувалась століттями, жінкам зробити значно складніше. Для прикладу, для того, щоб працювати в сфері дипломатії, потрібно володіти кількома іноземними мовами. У багатьох суспільствах вивчення дівчатами іноземних мов не розглядалось (і досі не розглядається) як щось важливе і потрібне. У гру вступають стереотипи щодо того, що “жінка має сидіти вдома і їй не потрібні іноземні мови”.

Яскравим прикладом дискримінаційного ставлення щодо жінок є радянські підручники щодо дипломатичного та консульського права. До членів сім’ї дипломатів вони відносили “дружину, неповнолітнього сина та незаміжню дочку”. Апріорі “дипломатом” міг бути тільки чоловік. Жінка не могла обіймати цю посаду, або ж її сім’я автоматично виключалась з-поміж осіб, які користувались дипломатичним та консульським захистом. Про одностатеві шлюби мова взагалі не йшла. Особливо цікавим є позиціонування синів та дочок відповідно до такого підходу. Сини вважалися членами сім’ї дипломата до повноліття, тобто до 18 років, а дочки – до заміжжя, яке могло трапитись і після 18 років, наприклад, в 40 років. 

Не варто забувати і про наявність в певних країнах так званих культурних норм та традицій, які ускладнювали (і досі ускладнюють у багатьох випадках) комунікацію, якщо однією зі сторін є жінка, і через які чоловіків заведено сприймати як більш “універсальних” представників, спілкування з якими завжди простіше та зрозуміліше.

Проте сучасне міжнародне право знаходиться на стадії розвитку, адже суспільство змінюється щодня. Наразі дипломатія асоціюється вже не тільки зі “статними чоловіками”, а й з розумними та перспективними жінками, адже кількість дипломаток та юристок-міжнародниць зростає щороку, як і увага до прав жінок загалом. Ознайомитись з життєвим шляхом декого з них ви можете в серії статей на сайті ГО “Жіноча Ліга” щодо жінок в дипломатії. Наразі вже опубліковані матеріали про життєвий та професійний шлях Лани Зеркаль та Мадлен Олбрайт

Хоча і досі спостерігаються значні нерівності. Так, достатньо звернути увагу на поділ міжнародного права на публічне (норми, які регулюють питання міждержавних відносин) та приватне (норми, які регулюють здебільшого сімейне право). Зазвичай чоловіки віддають перевагу публічному праву. За жінками “залишають” більш “просте” приватне право, яке, знову ж таки, стосується в переважній більшості сім’ї.

До основних позитивних трендів у контексті перетворення дипломатії з чоловічого клубу на сферу рівних можливостей можна віднести: 

  • розвиток як національного, так і міжнародного законодавства щодо забезпечення гендерної рівності та прав жінок
  • появу нових інструментів стимулювання та моніторингу процесів становлення гендерної рівності на міжнародному та національному рівнях
  • розширення доступу дівчат та жінок до здобуття освіти загалом (наприклад, вивчення іноземних мов) та у сфері міжнародних відносин та міжнародного права зокрема (можливість навчатись на факультетах, пов’язаних із міжнародними відносинами та міжнародним правом)
  • запровадження офіційних чи неофіційних гендерних квот під час формування складу державних органів та установ й міжнародних інституцій
  • збільшення кількості жінок на державній та дипломатичній службі

Якою є ситуація в Україні?

Станом на січень 2023 ще жодна жінка не очолювала Міністерство закордонних справ України (МЗС України). Проте в останні роки МЗС України є одним із рушієм в системі центральних органів влади щодо розвитку та підтримки рівних прав та можливостей для жінок та чоловіків в Україні. 

МЗС України одним із перших органів центральної влади доєдналось до міжнародного руху “HeForShe” у 2018, чим створило прецедент та задало тенденцію для інших міністерств. Але на цьому воно не зупинилось. Міністерство першими здійснило внутрішній аудит щодо забезпечення рівних прав та можливостей для жінок та чоловіків. Ці дії допомогли зрозуміти, в першу чергу, працівникам і працівницям міністерства, якою є ситуація з гендерною рівністю у них в структурі. Відповідно до результатів аудиту, 90% працівниць та 71% працівників МЗС України вважають реалізацію гендерної політики важливим елементом їх роботи. 

До основних кроків, які МЗС України робить задля забезпечення рівних прав жінок та чоловіків у своїй структурі належать:

  • робота над удосконаленням законодавчої бази
  • підвищення обізнаності щодо питань гендерної рівності серед свого штату
  • проведення та підтримка публічних інформаційних та комунікаційних заходів
  • впровадження системи моніторингу та звітування 
  • запровадження та розвиток системи менторства для жінок в структурі МЗС України
  • підтримка роботи клубу “Women Leadership MFA”
  • створення Асоціації Амбасадорок України

Так, у 2023 за сприяння МЗС України та підтримки Європейського Союзу ГО “Жіноча Ліга” імплементує першу в Україні Академію дипломатії для дівчат, які не вивчають міжнародні відносини. Цей проєкт має на меті допомогти дівчатам зрозуміти, що відбувається на світовій арені, та прокачати м’які навички задля того, щоб вони не дали зробити з себе жертву маніпуляцій як у контексті війни, яку росія розпочала проти України, так і в глобальному міжнародному контексті.

Участь у Академію дипломатії для дівчат можуть взяти:

  • дівчата віком від 17 до 21 років
  • дівчата, що здобувають освіту в коледжі або університеті на спеціальності, не пов’язаній з міжнародними відносинами (наприклад, вивчають історію Давнього Сходу, геодезію, туризм, менеджмент тощо)
  • амбітні та активні дівчата, що прагнуть змін навколо
  • дівчата, які мають бажання якісно розширити своє коло знайомств та потрапити в середовище таких же амбітних, активних та мотивованих до змін людей

Що потрібно зробити для того, щоб взяти участь у проєкті?

  • до 22 січня заповнити реєстраційну форму
  • налаштувати себе на позитив та очікувати на результати відбору, які будуть оголошені після 29 січня

Детальніше з проєктом можна ознайомитись на офіційній Instagram сторінці або в Facebook.

Матеріал підготували: Лілія Антонюк, виконавча директорка ГО “Жіноча Ліга”, та Дар’я Уяздовська, проєктна асистентка ГО “Жіноча Ліга”


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

На Харківщині оцінили збитки через втрати ґрунтів внаслідок війни

Триває набір на безкоштовні онлайн-групи підтримки

В Україні запустили безкоштовний онлайн-курс із фінансової грамотності

Перший ярмарок молодіжного підприємництва Junior EXPO-2024 відбувся в Івано-Франківську

Спілка 33 організацій презентувала Дорожню карту забезпечення прав дитини

Проєкт Cedos з розвитку центрів спільнототворення переміг у конкурсі Єврокомісії