Зараз сподіваємося на ЗСУ, після деокупації – на медіа

У межах реалізації проєкту «Формування комплексного бачення та рекомендацій органам державної влади України щодо подолання наслідків окупації та викликів у процесі реінтеграції ТОТ АР Крим та м. ...

Під час обговорення. Фото Дмитра Юрченка АрміяInform
Зараз сподіваємося на ЗСУ, після деокупації – на медіа

У межах реалізації проєкту «Формування комплексного бачення та рекомендацій органам державної влади України щодо подолання наслідків окупації та викликів у процесі реінтеграції ТОТ АР Крим та м. Севастополя у 4 сферах: інформаційній, освітньо-науковій, культурній, релігійній» відбулася третя стратегічна сесія із залученням експертів робочої групи «Гуманітарна політика» Експертної мережі Кримської платформи, де обговорювалися питання щодо формування державної інформаційної політики у процесі й після деокупації Криму.

Цього разу до обговорення долучилися медійники, редактори видань і телеканалів, кореспонденти, фахівці у галузі історії та інші експерти й експертки. Співкоординаторами групи стали Гаяна Юксель, доцентка Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського, членкиня Колегії Міністерства культури та інформаційної політики, Меджлісу кримськотатарського народу, експертка групи «Гуманітарна політика» Експертної мережі Кримської платформи, а також Андрій Щекун, головний редактор газети «Кримська світлиця», координатор групи «Гуманітарна політика» Експертної мережі Кримської платформи.

В робочій групі долучилося 19 учасників, серед яких представники державних органів влади, а саме: представник Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в автономній Республіці Крим та місті Севастополі Володимир Ляшенко, представник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Максим Майоров, завідувачка сектору видавничої справи Державного комітету телебачення і радіомовлення України Людмила Щекун.

Стратегічна сесія мала на меті розглянути низку питань, таких як державна інформаційна політика після деокупації Криму, форми та методи роботи кримських медіа та інформаційно-медійного середовища після деокупації, повернення та збереження української ідентичності, формування проукраїнського світогляду, популяризація української культури та мови. Говорили й про взаємодію медійного сектору та органів влади і Військово-цивільної адміністрації. На цьому акцентував увагу присутніх співкоординатор зустрічі Андрій Щекун.

Гаяна Юксель. Фото Дмитра Юрченка АрміяInform

У своєму виступі співкоординаторка Гаяна Юксель наголосила на певних наслідках окупації АР Крим та м. Севастополя, від яких потерпіла інформаційна сфера: «Перше, це те, що медійна сфера потрапила під переформатування та примусовий вплив з боку окупаційної влади. Далі – повний контроль медіа, значне скорочення їхньої кількості, тотальні репресії стосовно кримських журналістів, примусова міграція (наприклад, до окупації в Криму офіційно працювали 1229 журналістів, з яких приблизно 200 змушені були виїхати)…».

До обговорення долучився й Андрій Клименко, головний редактор сайту «Blakseanews». Він звернув увагу на те, на що слід вважати, плануючи кроки змін на деокупованих територіях у різних сферах: «Скоріше за все, визволення Криму буде збройним, а не добровільним виходом російських військ. Це буде втеча, хаос, перекриття каналів комунікації, і у результаті – розбитий півострів, знищені водоводи, підпал всього, що будуть бачити і так далі. І нам слід розуміти, що інформаційну діяльність ми будемо розпочинати у таких умовах, в умовах дії воєнного стану. Відповідно – протягом досить тривалого часу не може бути ніякої звичної для нас свободи слова або демократії».

Водночас представник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Максим Майоров закликав враховувати можливість іншого сценарію повернення Криму, «коли Україна заходить не на правах одноосібного переможця, а внаслідок певних домовленостей і компромісів. Тоді це буде інша ситуація, яка накладатиме свої обмеження, зокрема і на можливість на можливість впроваджувати обрану інформаційну стратегію. Щоб попередити майбутні непорозуміння, Україні слід вже зараз артикулювати свій образ Криму і свої цілі на широку міжнародну аудиторію».

Наслідків окупації все більше породжують виклики, з якими українське суспільство змушене боротися. З огляду на це, був розглянутий виклик стосовно кадрового забезпечення, а точніше – його ледь не суцільна відсутність. Секретар Національної спілки журналістів України Микола Семена зауважив: «Не дивлячись на велику кількість стратегій або розробку дуже правильних положень, ми губимо певні реальні питання, до яких слід звертатися з самого початку. Серед них – головне питання, яке полягає в тому, де нам взяти понад 1000 українських та кримськотатарських журналістів, які могли б зайти у Крим після його звільнення за найгіршим сценарієм, адже організація наповнення інформаційного простору Криму неможлива без цих людей… Потрібно формувати резерв та вчити цих людей…».

Микола Семена. Фото Дмитра Юрченка АрміяInform

Не оминули й питання, які стосуються змін законодавства України щодо інформаційної сфери в контексті деокупації Криму, де головним лишається питання контенту: ми маємо дотримуватися чинного Закону про медіа, ми не можемо його порушувати, проте як за таких умов контролювати контент? Тож Микола Семена зауважив, що ми, журналісти, маємо висвітлювати реальні події, які відбувалися та відбуваються на цих територіях, проте не слід забувати й про інформаційну частку російських журналістів-пропагандистів.

Володимир Ляшенко. Фото Дмитра Юрченка АрміяInform

Звідси і нове питання на порядку денному стратегічної сесії: ліквідація пропагандистських наслідків окупації в медійному середовищі, протидія пропаганді після деокупації. Представник Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в АР Крим та м. Севастополі Володимир Ляшенко, під час обговорення питання контенту на деокупованих територіх наголосив на важливості відновлення роботи Нацради у питанні моніторингу та врегулювання інформації. «Головне завдання представника Нацради – зробити так, щоб ЗМІ, які зараз працюють на території Криму, не залишилися там працювати після деокупації… Ми маємо розуміти, що після нашої перемоги Росія не припинить сперечатися та заважати нам: ще певний час, в українському етері на території Криму потужно працюватимуть росзмі, які є державними та будуть «накривати» весь Крим. Тому зараз ми говоримо про важливість ухвалення рішення, згідно якого певний час після деокупації саме ми будемо «глушити» етер, лишаючи малу кількість місцевих українських каналів задля збереження населення від роспропаганди», – вважає представник Нацради.

«Ця війна має декілька ланок: в основному у нас говорять про військову, воно головна. Проте не менш важливою є інформаційна ланка! Не виграти інформаційну війну, означає  надалі не мати перемоги й на воєнному фронті. Перемога у нашій інформаційній війні – це перемога у глобальній інформаційній війні», – наголошує історик, дипломат, голова Центру Західнобалканських студій, посол України в Хорватії та Боснії й Герцоговини, ексзаступник Постійного Представника Президента України в АРК Олександр Левченко.

Протягом сесії, учасники планували майбутні кроки, проте все ж не відходили від реальності: головною лишається справа нашого «вдалого заходу в Крим, встановлення там своєї влади», на чому також акцентує Олександр Левченко.

«Багато чого в інформаційній політиці на території деокупованого Криму залежатиме від початкових умов, за яких Автономна Республіка Крим і місто Севастополь повернуться у правове поле України, – наголосив спеціальний кореспондент Інформаційного агентства Міністерства оборони України АрміяInform Євген Букет. Чи це повернення відбудеться військовим шляхом, чи дипломатичним, чи залишиться російська федерація монолітною, чи буде дезінтегрована – це все впливатиме на характер нашої інформаційної політики. І Україна повинна мати підготовлені сценарії для кожної з можливих ситуацій».

Нагадаємо, проєкт «Формування комплексного бачення та рекомендацій органам державної влади України щодо подолання наслідків окупації та викликів у процесі реінтеграції ТОТ АР Крим та м. Севастополя у 4 сферах: інформаційній, освітньо-науковій, культурній, релігійній» реалізовує  громадська організація «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім» із залученням експертів робочої групи “Гуманітарна політика” Експертної мережі Кримської платформи, за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.

Анастасія ХОМЕНКО

 

 


Тематика публікації:       

Останні публікації цього розділу:

Як і навіщо молоді впливати на справи громади: поради та інструменти експертів проєкту «Активна молодь – сильна громада»

Під’їзд, якого не стало. Як у Запоріжжі відновлюється будинок на Соборному

Як чернігівська броварня відновлює виробництво — історія з циклу Суспільного «ТутРемБуд»

Про садівництво під постійними обстрілами — історія з циклу Суспільного «ТутРемБуд»

Представлено результати проєкту «Розробка рекомендацій щодо формування ефективних місцевих політик через вимірювання згуртованості громад»

“Ветерани справляться з будь-якими завданнями. Наш досвід і є нашою перевагою”, – ветеранка Світлана Келип