Запуск суспільного мовлення в Україні

15 вересня в Києві відбулася міжнародна конференція "Запуск суспільного мовлення в Україні:  виклики та наступні кроки". Україна є однією з останніх країн в Європі, що впроваджують суспільне ...

суспільне мовлення
Запуск суспільного мовлення в Україні

15 вересня в Києві відбулася міжнародна конференція “Запуск суспільного мовлення в Україні:  виклики та наступні кроки”.

Україна є однією з останніх країн в Європі, що впроваджують суспільне мовлення, яке є одним з найбільш важливих зобов’язань України перед Радою Європи та Європейським Союзом, оскільки суспільне мовлення служить суспільству, фінансується суспільством і підзвітне йому.

Формування Наглядової ради Національної суспільної телекомпанії України (НСТУ) є одним з найважливіших кроків у впровадженні суспільного мовлення. Наглядова рада здійснюватиме нагляд за діяльністю НСТУ, визначатиме основні напрями діяльності суспільного мовника, затверджуватиме редакційний статут та обере членів правління та голову правління НСТУ.

Відповідно до українського законодавства, Наглядова рада НСТУ включає два типи членів. Перший – представники від депутатських фракцій і груп Верховної Ради України. Цих членів вже призначено – це Світлана Остапа, Ігор Хохич, Андрій Шевченко, Тарас Аврахов, Лаврентій Малазонія, Віталій Портников, Сергій Таран, Микола Давидюк. Друга частина, Наглядової ради, це 9 представників від громадських об’єднань та асоціацій, які будуть обрані на конференціях за сферами діяльності – 1) освіта та наука; 2) забезпечення прав національних меншин; 3) фізичне виховання і спорт; 4) журналістика; 5) правозахисна; 6) захист інтересів дітей та молоді; 7) творча; 8) місцеве самоврядування; 9) захист прав осіб із особливими потребами. Конференції громадських організацій відбудуться з 12 по 30 жовтня.

Враховуючи міжнародний досвід і стандарти Ради Європи, найважливіше в процесі формування Наглядової ради забезпечити її незалежність від уряду, місцевої влади та комерційних впливів.

Ян Томбінські, Посол, Голова Представництва Європейського Союзу в Україні зазначив:”Суспільне мовлення має ключову роль у підвищенні обізнанності громадян, які мають стати поінформованими виборцями. Виконання закону і моніторинг виконання мають на даному етапі визначальну роль”.

Посол Владімір Рістовскі, Голова Офісу Ради Європи в Україні зазначив: «Ключові сторони процесу повинні належним чином оцінювати завдання членів Наглядової ради, які виконують свою місію в інтересах суспільства загалом. Важливо, щоб члени Наглядової ради обиралися відповідно до прозорої процедури на основі широкого і багатостороннього діалогу. Також, до Ради повинні ввійти люди, компетенція та професіоналізм яких визнані в суспільстві. ». 

«Головна місія суспільного мовлення – служити інтересам суспільства, а не працювати на комерційний результат. Зараз ми обираємо ту частину Наглядової ради, яка дасть реальні можливості представникам  від громадянського суспільства впливати на програмну політику каналу, на якість і різноманітність передач. І саме ця частина наглядового органу відстоюватиме незалежність суспільного мовника від політиків і капіталу»,  – зазначила Ольга Герасим’юк, Перший заступник Голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

Конференція організована  Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, Державним комітетом телебачення і радіомовлення, Національною телекомпанією України  за підтримки спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні» та Академії Німецької Хвилі (Deutsche Welle Akademie).

Джерело: Вісника Представництва ЄС в Україні


Тематика публікації:        

Останні публікації цього розділу:

Як військові дії впливають на захист прав людини?

Що зробив Меморіал у квітні: сторінка пам’яті Далі, дослідження практик меморіалізації, хвилина мовчання на івентах

Мистецькі майстерні проекту Creating Вridges

У громадах Півдня України проводять картування місцевого неурядового сектору

Правоохоронці та фахівці громад Чернігівщини посилюють спроможність з протидії гендерно зумовленому насильству

Участь громадян у процесах відновлення: кейс Березнегуватської громади (Миколаївщина)