Загрози та виклики соціальної сфери українських громад на тлі повномасштабного вторгнення

Протягом минулого тижня, в рамках тренінгів проєкту Фонду міжнародної солідарності «Підтримка децентралізації: підвищення компетенцій територіальних громад у сфері соціальних послуг» були ...

Додано:
TetianaM

11
Загрози та виклики соціальної сфери українських громад на тлі повномасштабного вторгнення

Протягом минулого тижня, в рамках тренінгів проєкту Фонду міжнародної солідарності «Підтримка децентралізації: підвищення компетенцій територіальних громад у сфері соціальних послуг» були презентовані результати опитувань мешканців 13 громад-учасниць.

Отримані дані допомогли не лише визначити головні виклики, з якими зіткнулись українські громади, а й проаналізувати вплив повномасштабного вторгнення на потреби населення у соціальній сфері на прикладі громад Вінницької, Житомирської та Черкаської областей.

Варто зауважити, що такі опитування є одним з інструментів комунікації між представниками влади та місцевими мешканцями. Це підтверджує і начальниця відділу соціального захисту населення Білозірської територіальної громади Тетяна Шевченко.

“Подібні опитування є корисними для діагностики наявних проблем громади, а також виявлення нових викликів, які нині є “на ранній стадії”. Адже поки вони не набули системного характеру, їх легше вирішити. Проте, що ще більш важливо – маючи “на руках” такі поглиблені дані, ми зможемо спрямувати їх на розгляд місцевої влади та презентувати під час планових нарад, що в свою чергу, дасть поштовх значно прискорити процес вирішення таких проблем,” – розповідає пані Тетяна.

Загалом, аналіз анкетування показав, що головні виклики, пов’язані з початком повномасштабного вторгнення, є спільними для мешканців всіх опитаних громад. Основною проблемою серед більшості респондентів (від 40 до 70% в залежності від громади) стало погіршення психоемоційного стану у зв’язку з війною. Погіршення здоров’я та фінансового стану, як правило, посіли друге та третє місця.

На думку опитаних, вагомим негативним чинником, який суттєво впливає на якість та доступність соціальних послуг, є стан транспортної інфраструктури, зокрема погана якість доріг та обмежене транспортне сполучення.

22Під час обговорення учасники неодноразово звертали увагу на потребу покращення інклюзивності громад.
Хоча представниці Тульчинської та Козятинської громад відмітили позитивні зміни у освітній сфері, а саме створення спеціальних класів для дітей з особливостями розвитку.

“Створення подібних класів є значним кроком вперед, адже це “відкриває світ” для таких дітей, соціалізує та інтегрує їх у суспільство. Адже в міру того, як зростає інклюзивність освіти, збільшуються і можливості для подальшої самореалізації та працевлаштування. Раніше люди з інвалідністю лишалися переважно вдома, тому їх проблеми були “невидимими” для місцевої влади та мешканців громад. На жаль, через повномасштабне вторгнення людей з інвалідністю стає дедалі більше, відтак соціальна сфера та влада “на місцях” має враховувати і зростання потреб цих людей”, – говорить директорка Тульчинського центру комплексної реабілітації для осіб та дітей з інвалідністю “Промінь надії” Наталія Воротнюк.

Однак, відсутність пандусів та спеціальних ліфтів є досі поширеним явищем, що лишає більшість інфраструктури недоступною для людей з інвалідністю. Представники громад додають, що паралельно з розвитком безбар’єрності має проводитися просвітницька робота з подолання стигматизації серед населення. Адже нерідко через незнання, як комунікувати чи допомогти, люди поводять себе некоректно.

Дана проблема потребує негайного реагування, адже невдовзі додому повернеться велика кількість ветеранів, і прийняття та всебічна допомога суспільства та держави грають неабияку роль для “безболісного” повернення військовослужбовців до цивільного життя.

Молодший координатор проєкту «Підтримка децентралізації: підвищення компетенцій територіальних громад у сфері соціальних послуг» Сергій Носачов, який повернувся, після 22 місяців на війні, доброволець з 2014-го року зазначив:

“Зважаючи на свій досвід, можу сказати, що після демобілізації воїнам потрібно перебудовувати своє життя майже повністю. Тут має бути комплекс заходів: підтримка держави, сім’ї та прийняття з боку суспільства. Окрім психологічної підтримки, вони потребують можливостей подальшої інтеграції у цивільне життя. Мають бути створені робочі місця, відкриті простори для проведення дозвілля, соціалізації. Варто додати, що сім’ї Захисників також повинні бути психологічно підготовлені та обізнані, як поводитися і спілкуватися з людиною, що пережила такий травматичний досвід. Усе це вимагає всебічної підтримки з боку держави та врахування цих потреб у вибудовуванні соціальної політики України.”

Головною загрозою для реалізації майбутніх планів та розвитку соціальної сфери є нестача спеціалістів, яка спричиняє додаткове навантаження на соціальних працівників, які вже працюють у системі. В перспективі це питання може загострюватися внаслідок відтоку молодого населення за кордон. Крім того, у зв’язку зі значним зростанням видатків оборонного сектору, фінансування соціальної сфери відбувається не в повній мірі. Відтак, серед громад є потреба у залученні додаткових коштів, зокрема через міжнародні партнерства та грантові програми.

Аби дізнатися більше про проєкт – клікайте тут.

 

Проєкт реалізовується за фінансової підтримки Програми польської співпраці у сфері розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща, а також Офісу Координатора програм допомоги США в Європі та Євразії Державного департаменту США в рамках 10-го раунду програми «Development Cooperation Partnership Program».


Тематика публікації:        

Останні публікації цього розділу:

Чи впливає на податки та дохід отримана гуманітарна допомога від Благодійного фонду «ССС»?

У Підволочиській громаді відкрили молодіжний простір «Знайди себе»

Програма USAID DOBRE закупила для П’ядицької громади агро обладнання вартістю понад 1,2 мільйон

Безкоштовні онлайн-консультації від психологів та психіатрів для мешканців України

Понад 80 громад та ОВА пройдуть навчання з комунікацій за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА»

На Рівненщині проводять дослідження щодо булінгу дітей ВПО у школах