За організацію платних мітингів пропонують саджати на 8 років

16 квітня у Верховній Раді був зареєстрований проект Закону №2651 про внесення доповнень до Кримінального кодексу України щодо підкупу учасника масового заходу. Законодавцям пропонують встановити ...

протести
За організацію платних мітингів пропонують саджати на 8 років

16 квітня у Верховній Раді був зареєстрований проект Закону №2651 про внесення доповнень до Кримінального кодексу України щодо підкупу учасника масового заходу. Законодавцям пропонують встановити кримінальну відповідальність, передбачену статтею 2951 за «Підкуп учасника масового заходу».

Зокрема, Кримінальний кодекс пропонується поповнити наступним формулюванням: «за дії за пропозицією, обіцянкою або надання особі неправомірної вигоди за його участь у масовому заході суспільно-політичного характеру (мітинги, походи, демонстрації, пікетування, збори і т.д.), вчинені вперше, при неускладненому складі, пропонується покарання у вигляді штрафу в п’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 грн) або арешт на строк до 6 місяців, або обмеження волі на строк до 3 років».

«Спеціального і чіткого законодавства, що регулює проведення масових заходів, в Україні немає. Напевно, внаслідок цього проектом закону пропонується надати невичерпний перелік форм масових заходів (мітинги, походи, демонстрації, пікетування, збори тощо), але при цьому вони повинні носити суспільно-політичний характер», – повідомляє адвокат департаменту кримінальної практики ЮК «Алексєєв, Боярчуков і партнери»Катерина Бабіна.

За її словами, покарання за підкуп мітингувальників у деяких випадках може бути і суворіше. Так, законопроект передбачає, що якщо злочин скоєно повторно, за змовою осіб або службовою особою, тоді покаранням буде арешт на строк до 6 місяців або позбавлення волі на строк від 2 до 8 років. А якщо цей платний мітинг порушив або зупинив роботу органів державної влади або місцевого самоврядування – його замовників чекає позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.

«Потрібно зазначити, що кримінально караним діянням пропонується визначити не тільки саму передачу грошових коштів або інших благ, а й «пропозицію, обіцянку …». Тобто навіть якщо за участь у масових зібраннях не заплатять, а тільки пообіцяють певну вигоду, об’єкт правопорушення буде присутній», – уточнює Катерина Бабіна.

Проект закону також дає чітке визначення предмета злочину – неправомірної вигоди. Це – кошти або інше майно, пільги, послуги або нематеріальні активи, вартість яких перевищує 3% від розміру мінімальної заробітної плати (36,5 грн), які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав.

«Важливим аспектом проекту є можливість звільнення від кримінальної відповідальності за цей злочин особи, яка буде сприяти його припиненню. При цьому для організатора злочину така можливість виключається. З формулювання проекту статті виходить незаперечне право особи, яка сприяє розкриттю злочину (наприклад, викриває організатора і т.д.), бути звільненим від кримінальної відповідальності за умови активного сприяння досудовому розслідуванню та викриттю винних осіб», – розповідає адвокат департаменту кримінальної практики ЮК «Алексєєв, Боярчуков і партнери».

Також не менш важливим є той факт, що санкції частин 2 і 3 цієї статті відносять злочин до категорії тяжких, що дає можливість в Кримінальному процесуальному кодексі України проводити негласні слідчі (розшукові) дії (ч.2 ст.246 КПК).

«На нашу думку, юридично правильно те, що кримінальна відповідальність передбачається тільки для організаторів та осіб, що сприяють їм у вчиненні злочину, а для учасників масових заходів такої відповідальності не передбачено», – підкреслює Катерина Бабіна.

Юрист вважає, що прийняття цього Закону може мати позитивні наслідки для політичного життя України і запобігти прояву такої актуальної зараз «інформаційної війни» і маніпуляції суспільною свідомістю в результаті «брудних» політтехнологій.

«Разом з тим, тільки час може показати, за умови прийняття цього Закону, як на практиці буде реалізовуватися ця норма. Важливе питання, яке потрібно поставити перед собою, це питання про те, чи не стане цей закон одним з інструментів тиску та дискримінації вільної політичної думки в Україні», – резюмує адвокат Катерина Бабіна.

Джерело : Прес-служба ЮК «Алексєєв, Боярчуков і партнери»


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

Будувати спільноту в часи війни: як партисипативний театр змінює громади в Україні

Молодіжні ради отримали компʼютерну техніку та оснащення для роботи

ProjectPro: підтримка Європейського Союзу для українського бізнесу

Практика Театру Пригноблених увійшла до альбому інклюзивних мистецьких практик в Україні

Відчуття безпеки та інструменти впливу на його поліпшення: результати апробації у трьох громадах

Впровадження принципів сталого розвитку в Україні поки на початковій стадії, але головне – це залучати громади