З Україною в серці. Маркіян Паславський

16 січня міг би святкувати свій черговий день народження Маркіян Паславський – американець українського походження, майданівець і доброволець, що віддав своє життя за свободу України.Маркіян брав ...

Марк Паславський. Скріншот з відеоінтерв'ю
З Україною в серці. Маркіян Паславський

16 січня міг би святкувати свій черговий день народження Маркіян Паславський – американець українського походження, майданівець і доброволець, що віддав своє життя за свободу України.

Маркіян брав активну участь у Революції Гідності, 20 лютого був на передовій Інститутської. З початком російсько-української війни отримує українське громадянство і під псевдо «Франко» в червні 2014 року добровольцем вирушає на схід, воює у складі батальйону «Донбас»

Маркіян Паславський загинув 19 серпня 2014 року під час бою за місто Іловайськ.
Вічна шана і пам’ять Герою!

У статті зібрана біографічна інформація, спогади рідних та людей, що знали Марка Паславського . В тому числі свідчення побратима, життя якого він врятував у своєму останньому бою. 

Маркіян Грегорі Паславський народився 16 січня 1959р. в Нью-Йорку у сім’ї українських емігрантів, які в роки Другої світової війни були змушені покинути Україну, рятуючись від загрози радянських репресій. 

Батько – Осип Паславський – походив з родини греко-католицького священника з Львівщини (с.Попелі). Матір – Орися Гунчак народилася у 1930р. в с.Старе Місто Підгаєцького району Тернопільської області.

Батьки Маркіяна познайомилися у Нью-Йорку і одружилися у 1954 році в Українській католицькій церкві св.Юрія. У сім’ї Паславських було четверо дітей: окрім Маркіяна – старший брат Нестор та сестри Ірена і Олена.
Дядько Маркіяна – відомий український історик Тарас Гунчак. 

Маркіян Паславський з татом і мамою на випуску з військової академії у 1981р.

Маркіян Паславський з татом і мамою на випуску з військової академії у 1981р.

У дитинстві Маркіян відвідував українську парохіяльну школу св.Івана Хрестителя в м.Ньюарк, був членом «Пласту». У 1973-1977 роках навчався у Vailsburg High School. Добре грав у волейбол, що дозволило йому вступити на навчання в найпрестижнішу американську військову академію Вест-Пойнт, яку закінчив у 1981 році. У наступні п’ять років проходив службу у американській армії у 75-му полку рейнджерів. Проходив навчання у військовому інституті іноземних мов (Defense Language Institute) у м.Монтеррей (Каліфорнія), де вивчав турецьку мову. Впродовж 1983-84 років служив на американських військових базах у Туреччині, далі у Форт-дікс в Нью-Джерсі. Звільнився в запас у званні капітана у 1986 році. 

Маркіян - випускник Вейст-Пойнта.

Маркіян – випускник Вейст-Пойнта.

Впродовж 1985-1986 років Маркіян навчався в Monmouth University, де здобув ступінь магістра за спеціальністю ділове (бізнес) адміністрування. Працював інвестиційним банкіром у США. Зокрема у одному з найвідоміших банків Bear Stearns.

У 1991 році вперше приїхав в тоді ще СРСР, згодом бував в Україні регулярно. З кінця 90-х років в основному жив в Україні. Консультував питання експорту металопродукції Маріупольського заводу за кордон. Працював у банківській сфері. На Київщині заснував агрофірму “Росава-К”, яка стала одним з найприбутковіших підприємств у районі. Був мільйонером.

Товариш Марка Паславського, з яким вони разом навчалися у Вест-пойнті, а згодом спільно працювали в Україні, Сем Хартвел згадує:

 «Марк цікавився історією, міжнародними відносинами, читав надзвичайно багато наукової літератури. Також ми обговорювали військову, світову історію, багато говорили про російську силову політику, протистояння Америки й Росії. Марк був дуже освіченим, інтелектуальним хлопцем. І він був надзвичайно чесною людиною, тим, хто зневажав брехню, зокрема в політиці – що в Україні, що в Росії, що в США. Ми багато дискутували на ці теми.»

Після загибелі Марка рідні знайшли на його комп’ютері роздуми про те, як змінити Україну та сприяти її розвитку і модернізації. У них він розглянув усі напрями – економіку, банківську справу, політику, освіту, армію. Ці записи були видані Національним Музеєм Революції Гідності, під назвою “Заклик діяти: слова Маркіяна Паславського”. Завантажити їх можна на сайті  музею.

З теплотою згадує про «Франка» його співробітник Олексій Сорока:

    - Марк мав чудове почуття гумору. Всі, хто з ним спілкувався, підпадали під вплив його харизми  –  поєднання мудрості, самоіронії, гумору і теплоти. Насправді Марк був людиною надзвичайного душевного тепла – це свідомо і підсвідомо притягувало до нього багатьох людей. Досить подивитися на Маркову усмішку на одній з його останніх фотографій, де він уже на фронті…

     Що заставило Марка залишити затишні кабінети і піти на фронт? На це питання мав повну відповідь лише він. Трохи знаючи Марка і читаючи його інтерв’ю, я думаю, що це було поєднання кількох емоційних складових – гостре відчуття несправедливості російської агресії, яку переживає зараз наш народ, бажання виправити цю несправедливість, український патріотизм, який закладений у його генах, нарешті  прагнення захистити молодших і, як він думав, менш досвідчених у військовій справі побратимів. Він щиро хотів допомогти Україні, нашому народу здобути кращу долю і волю!

    Марк мав гострий і критичний розум і знав сучасну Україну дуже добре зсередини. Іноді його критика українського політикуму в 1990-их роках викликала у мене несприйняття. Яку ж він тоді мав рацію і яким наївним був я!  Зрештою, через роки після того Помаранчева революція і Революція гідності стали відображенням його прагнення до змін і перезавантаження системи. Марк був активним учасником останніх протестних подій на Майдані, і вони справили на нього глибоке враження і надихнули, як і багатьох інших небайдужих до України, на її захист. Але він, на відміну від цих багатьох, виявився готовим зробити більше і ризикувати своїм життям.

    Марк дуже цінував власну свободу і незалежність, тому є цілковитий сенс у тому, що він віддав життя за свободу і незалежність України.

Маркіян Паславський брав участь у Помаранчевій Революції. З початком Євромайдану активно підтримав антиурядові протести. 20 лютого Марко також був на передовій Майдану. Через два роки після загибелі він був опізнаний на світлинах з Інститутської. Ці фото були вперше опубліковані на фб-сторінці спільноти «Майдан 18-20 лютого. Як все було».

З шиною, коктейлем Молотова та палицею в руках разом з побратимами Маркіян наступав по лівому фланзі з боку Жовтневого палацу для того, щоб закріпитися на позиціях нагорі Інститутської.

Марко Паславський на Інститутській 20 лютого 2014р. Фото: Олексій Кузьмін.

Марко Паславський на Інститутській 20 лютого 2014р. Фото: Олексій Кузьмін.

20 лютого 2014р., наступ майданівців вище Жовтневого палацу. Марк Паславський - крайній зліва. Фото: Alan Turgutoglu.

20 лютого 2014р., наступ майданівців вище Жовтневого палацу. Марк Паславський – крайній зліва. Фото: Alan Turgutoglu.

 З початком російської агресії проти України Марк добровольцем вступив до Нацгвардії. В квітні 2014р. прийняв українське громадянство. Впродовж червня проходив навчання на полігоні у Нових Петрівцях, а 23 червня склав присягу і вирушив на війну. Воював у батальйоні “Донбас” під позивним “Франко”, який взяв собі на честь Івана Франка. Його рідні дізналися про те, що Марк пішов на війну з поста у його твіттері. Незважаючи на своє офіцерське звання, в батальйон Марк прийшов у званні рядового.

Побратим Лев згадує:

- Так, це правда. Він сам так захотів. Не хотів виділятися. Але не виділятися таким людям, як Франко, складно. Він був дуже колоритною фігурою в нашому батальйоні. По-перше, йому було 55 років. По-друге, іноземець за своєю суттю, хоч і з українським паспортом. Ви знаєте, як він смачно міг матюкатися українською мовою! Ну так от, Марк говорив мені не раз, що він хоче бути звичайним солдатом. Якщо він хотів когось похвалити, завжди говорив: «Ти справжній солдат!»

Після кожного бою Марк збирав так званий брифінг. Каже, що у них в Америці так прийнято. Бійці завжди уважно прислухалися до порад Марка. Він не просто розбирав бій до найдрібніших подробиць – він його аналізував. Чому в такій-то ситуації боєць загинув? Чому не вдалося з першого разу звільнити будь-якої населений пункт? Все знав, аж до того, скільки треба брати з собою в бій ріжків автомата, щоб і вистачило, і було чи не важко пересуватися. А потім, після брифінгу, він усіх пригощав ірисками. Знаєте, Марк дуже любив солодке і любив пригощати всіх цукерками.

Він збирався у відпустку. Казав: «Звільнимо Іловайськ по-швидкому і – додому, в Штати, на місяць! Так давно маму не бачив».

За свої кошти Марк Паславський закуповував військове спорядження і продукти для бійців батальйону.

Артемівськ, Попасна, Лисичанськ, Первомайськ, Курахове, Мар’їнка — таким був бойовий шлях Марка Паславського в лавах українських добровольців. Його побратим Вадим Гайдін згадує:

«У Франка був маленький привілей. На бойовому завданні він обирав собі позицію. І завжди це була найнебезпечніша ділянка».

"Франко" з побратимами після звільнення Попасної.

“Франко” з побратимами після звільнення Попасної.

Своє перебування на війні Марк детально описував у своєму твіттері, який він вів під ніком bruce springnote. Цей нік він узяв на честь свого улюбленого співака Брюса Спрінгстіна, на концерти якого неодноразово їздив по всій Європі і США.

За два тижні до своєї загибелі Марк Паславський дав інтерв’ю американському журналісту Саймону Островському:

  - Я вважаю, що корінь всіх бід в Києві, – говорив Марк. – Багато хто, в тому числі і політики, вважають, що все буде продовжуватися, як в останні 20 років. Але будь-який солдат, який воює зараз зі мною на Донбасі, вам відповість: так не буде! Армія тут тільки ще будується. За моїми підрахунками, лише 25 відсотків хлопців, які воюють разом зі мною, мають бойовий досвід. Якщо мене запитають, чи можу я померти за Україну, відповім, що так, я хочу це зробити!

З початку серпня батальйон «Донбас» опинився у центрі кровопролитних боїв за Іловайськ. Це місто мале ключове значення для перемоги: звільнення Іловайська розривало ворожий фронт на частини, що означало оточення донецького угрупування противника. Після другої спроби штурму 18 серпня батальйону «Донбас» спільно з іншими підрозділами вдалося звільнити частину міста. Українські військові зайняли позиції у місцевій школі.

Маркіян Паславський - доброволець батальйону Донбас. Фото: Маркіян Лисейко.

Маркіян Паславський – доброволець батальйону Донбас. Фото: Маркіян Лисейко.

19 серпня перед бійцями «Донбасу» стояло завдання перейти через пішохідний міст, розташований над залізницею, дійти до міської ради Іловайська та зайняти її. Підтримки з технікою очікували від батальйонів «Азов» та «Шахтарськ». Маркіян Паславський не увійшов до штурмової групи – його разом з кількома іншими військовослужбовцями залишили у засідці біля мосту, щоб не дати можливості ворогу вийти по залізниці та завадити проведенню операції.

Бійці штурмової групи мали усі шанси успішно виконати задачу, але ситуація розвивалася неочікувано: за словами Ігоря Чайківського, батальйони «Азов» та «Шахтарськ» вчасно не прийшли на допомогу і штурмова група була вимушена повертатися назад.

«Наше відділення прикривало відхід штурмової групи. Ми викликали вогонь на себе», – згадує у дописі на власній сторінці у фейсбуці військовослужбовець Вадим Гайдін «Майстер».

По засідці, в якій знаходився «Франко», бойовики почали стріляти з гранатометів. Одна з гранат, випущена з АГС-17, розірвалася над головами бійців. Марк Паславський, який був вище за свого побратима «Майстра», фактично закрив його собою. Вадим Гайдін отримав поранення в голову та в око, а «Франку» уламки влучили у легені.

Марк Паславський з побратимом Вадимом Гайдіним.

Марк Паславський з побратимом Вадимом Гайдіним.

Поранених бійців доправили до будівлі школи № 14, у якій дислокувалися військовослужбовці. Медичної допомоги не вистачало – рятувати бійців намагалися кілька санітарів. Щоб зберегти життя Марка було необхідно провести операцію з пробиванням грудини, а це міг зробити тільки кваліфікований хірург. З кожною хвилиною йому ставало дедалі важче дихати.

«Я пам’ятаю, як він сидів на колінах, качався, тримаючись за груди й казав, що йому дуже боляче», – розповідає побратим Ігор Чайківський.

Кажуть, перед смертю він сказав: “Я мріяв стати справжнім українцем. Сподіваюся, я ним став. Так боляче і так не хочеться помирати!”

Похований Маркіян Паславський 26 серпня 2014-го на Аскольдовій Могилі у Києві.

Нагороджений орденом Данила Галицького (посмертно) і недержавною нагородою “Народний Герой”.

Вічна пам’ять і слава Герою!

Рідні Марка Паславського на його могилі. Фото: Макс Левін.

Рідні Марка Паславського на його могилі. Фото: Макс Левін.

P.S. В травні 2019 року тодішній генпрокурор Ю.Луценко повідомив, що прокуратурою відкрито кримінальну справу і здійснюється процесуальне провадження з приводу рейдерського захоплення агрофірми “Росава-К”, засновником і власником 97.21% акцій якої був Маркіян Паславський. Підозру у цій резонансній справі було оголошено трьом особам, в тому числі депутату Київської облради від партії БПП Віталію Карлюку.

Під час досудового розслідування даного кримінального провадження було встановлено, що група осіб, користуючись фактом трагічної загибелі Марка Паславського в зоні проведення АТО, організувала документальне виготовлення, оформлення, підписання та реєстрацію правочинів із використанням підроблених документів, на підставі яких протиправно заволоділа майном ТОВ «Росава-К». – йдеться на сайті прокуратури Івано-Франківської області, яка розслідує дану справу.

Нові власники агрокомплексу, серед яких і Карлюк, підробили протокол загальних зборів учасників агрокомплексу, і в результаті цього зі складу засновників було виведено власника і компанію-засновницю, до якої належав Паславський. Договір про купівлю-продаж частки статутного капіталу “РОСАВА-К” було виготовлено і підписано вже після смерті Марка. Про це написав на своїй сторінці у фб волонтер Назар Приходько. Розслідування справи триває.

Підготувала наукова співробітниця Музею Гідності у Львові Олена Чебелюк.

* * * * *

В роботі над публікацією використані наступні матеріали:

  1. Радіонова К. До останнього подиху: історія життя та трагічної смерті захисника України Маркіяна Паславського /https://popasnaya.city/read/longread/96814/do-ostannogo-podihu-istoriya-zhittya-ta-tragichnoi-smerti-zahisnika-ukraini-markiyana-paslavskogo-
  2. Публікація і фото з Майдану, на яких було опізнано Маркіяна Паславського, на сторінці проекту Майдан 18-20 лютого. Як все було. /https://www.facebook.com/maydan18february/posts/983799025034260
  3. Бабінець А. Маркіян Паславський – життя, присвячене свободі. /М.Паславський.doc
  4. Розлуцький Н. Вибір Маркіяна Паславського /https://m.tyzhden.ua/column/233950
  5. Максименко О. Історія про вибір”: п’яті роковини загибелі на Донбасі рейнджера США і добровольця України Марка Паславського /https://novynarnia.com/2019/08/19/mark-paslavsky/
  6. Ostrovsky S. The Only American Fighting for Ukraine Dies in Battle /https://www.vice.com/en/article/j544vy/the-only-american-fighting-for-ukraine-dies-in-battle
  7. Інтерв’ю М.Паславського Саймону Островському для Vice News: The American Volunteer in the Donbas Battalion. /https://www.youtube.com/watch?v=F4DpPr9xy5U&feature=youtu.be
  8. Сергушев М. Я не сказав своїм близьким в США, що йду на війну. /https://ukraine.fakty.ua/187738-mark-paslavskij-ya-ne-skazal-svoim-blizkim-v-ssha-chto-idu-na-vojnu-oni-ob-etom-uznali-iz-novostej

 маркіян Паславський. Музей Гідності

Марк на Інститутській 20 лютого. Фото: Alan Turgutoglu.

Марк на Інститутській 20 лютого. Фото: Alan Turgutoglu.

На Інститутській 20 лютого. Марк - присів справа з коктейлем. Фото: Alan Turgutoglu.

На Інститутській 20 лютого. Марк – присів справа з коктейлем. Фото: Alan Turgutoglu.

З побратимом на Донбасі.

З побратимом на Донбасі.

 


Тематика публікації:                 

Останні публікації цього розділу:

Радон є, а програми захисту нема: чому процес поставлено на паузу?Прес-реліз

Відбулася національна інтерактивна виставка про майбутнє роботи Future of Work

Ліцеї в громадах, система HACCP і тендери, а також оцінки в молодшій школі. Освітній маркер #11

Спільнота Pro Women UA запустила сервіс пошуку роботи для жінок

У Конституційному Суді України відбулась урочиста церемонія оголошення переможців Всеукраїнського конкурсу есе «Молодь про Конституцію України»

У Святогірську відбудеться Суперфінал фандрейзинг-челенджу