Яким буде 2022 рік для Мережі правового розвитку

Наприкінці січня 2022 року відбулися загальні збори Мережі правового розвитку (МПР). Під час зборів учасники спілки напрацювали операційний план, за яким МПР працюватиме у 2022 році. Окрім того, спільнота поповнилась ще однією членською організацією.

Ключові підсумки 2021 року

Основою для створення плану роботи Мережі на цей рік стали досягнення та відповіді на виклики попереднього. 

На фото: голова правління Мережі правового розвитку, програмний менеджер ГО «Асоціація юристів Кам’янця-Подільського» Максим Ільчишен

«Звісно, можливо можна було б щось зробити краще, адже досконалості меж немає. Але особисто я дуже задоволений тими здобутками, які маємо. Цього року хотів би більше бачити в інформаційному просторі поширення гарних практик членських організацій, якими можна ділитися і використовувати іншими», – зауважив голова правління МПР Максим Ільчишен.

2021 рік, другий рік глобальної пандемії, попри триваючі комплексні виклики став для Мережі правового розвитку роком відчутних досягнень у всіх сферах її діяльності. Так, серед вагомих напрацювань спілки:

• Посилення роботи із громадами в межах різних ініціатив. Починаючи з 2019 року три хвилі навчально-практичної програми «Правоспроможна громада» охопили дослідженнями правових потреб 17 громад з мільйонним населенням і спричинили ухвалення 6 місцевих програм доступу до правосуддя. Разом із партнерськими організаціями Мережа здійснила моніторинг прав людини в 6 громадах Донецької та 21 громаді Луганської областей з використанням інструменту Місцевого індексу прав людини. Завдяки цій діяльності виявлені найкращі практики та прогалини у різних сферах: соціальній, доступу до правосуддя, безпеки. Зібрана інформація стала основою рекомендацій для покращення надання публічних послуг, які увійшли у місцеві стратегії розвитку територіальних громад.

• МПР стала регіональним лідером у сфері людиноцентричного правосуддя у Східній Європі і Центральній Азії і водночас орієнтиром у сферах доступу до правосуддя, посилення правових можливостей. 
• Посилено професійний авторитет та затребуваність послуг спілки, про що свідчать дослідження правових проблем неформально-зайнятих осіб в умовах пандемії Сovid-19 та узагальнення трирічного досвіду програми «Правоспроможна громада» у посібнику «Досліджуємо правові потреби громади».
• Обсяг правової допомоги, наданої членськими організаціями Мережі, зріс втричі порівняно з 2020 – правові послуги у 2021 отримали понад 30 тисяч осіб.
• Правопросвітництвом охоплено 1,18 млн осіб.
• В моніторингу організаційної спроможності взяли участь 20 членських організацій МПР. Вперше за свою історію спілка посилилася одразу п’ятьма потужними членськими організаціями.

Що ж до викликів, на частину із них правозахисна спільнота почала шукати відповіді ще у 2021 році. 

На фото: виконавчий директор Мережі правового розвитку Євген Полтенко

«Ми досі не розуміємо масштаб правових проблем, з якими стикаються мешканці громад, – зазначає виконавчий директор Мережі правового розвитку Євген Полтенко. –  Дані про правові проблеми людей не збираються і відсутні на національному рівні. Окрім того, багато людей, маючи проблему, не звертаються ані до державних надавачів правових послуг, ані до недержавних партнерів. Дисбаланс щодо фінансування системи доступу до правосуддя, відсутність національної стратегії у сфері цивільного правосуддя – це низка бар’єрів, які досі стримують подолання прірви у доступі до правосуддя. Саме тому спільно із Асоціацією міст України ми ініціювали проведення дослідження, аби зібрати дані, яких бракує для побудови ефективної стратегії».

Іншим вагомим викликом є загрозлива тенденція звуження співпраці Міністерства юстиції України з громадським сектором. Як приклад – відсутність дієвої реакції профільного відомства на проблему суперечностей законодавства, які перешкоджають місцевому самоврядуванню фінансувати надання первинної правової допомоги. У 2021 році Мережа об’єднала більше 30 організацій для привернення уваги чиновників до необхідності невідкладного усунення законодавчих колізій і залучення до цієї роботи громадянського суспільства. Однак ці заклики наштовхнулися на бездіяльність з боку Мін’юсту, для якого ця проблема, очевидно, – не на порядку денному. 

На фото: Голова громадської правозахисної організації «Правова єдність» Ольга Настіна, м. Біла Церква

«Якщо залишиться все без змін, то скоро втратить сенс в громадах ініціювати створення програм щодо розширення доступу до правосуддя», – зазначає голова громадської правозахисної організації «Правова єдність» з м. Біла Церква (Київська обл.) Ольга Настіна. 

Посилення Мережевої спільноти

Ключові рекомендації за підсумками незалежного аудиту організаційної спроможності членських організацій озвучила менеджерка із організаційного розвитку Ірина Чайка. Вона, зокрема, зауважила, що:

«Новим викликом для Мережі є посилення роботи з членськими організаціями, залучення їх до реалізації операційного плану. Протягом 2021 року членські організації стали потужнішими у експертно-правовій підтримці громад, розвинувся напрям з управнення людини (посилення правової спроможності), що свідчить про розширення портфоліо послуг МПР, зокрема і про нові можливості фінансування діяльності організацій. Цьогорічний моніторинг вкотре продемонстрував, що Мережа обʼєднує різних за експертним потенціалом та рівнем організаційного розвитку членів. Починаючи з минулого року Виконавча дирекція взаємодіє з організаціями у режимі «різних швидкостей»: ми орієнтуємось на актуальні потреби конкретної організації та враховуємо її спроможність. Одним із допоміжних інструментів у цьому є моніторинг організаційної спроможності. Так, з одними організаціями потрібно розвивати їх людський потенціал, надавати підтримку з комунікацій, а експертний потенціал та спроможність інших дозволяє реалізовувати масштабні загальнонаціональні проекти у сфері доступу до правосуддя».

Мережа – одне з небагатьох об’єднань організацій громадянського суспільства, яке представлене не формальним, а активним членством у більшості регіонів України. Прикметно, що на нинішніх зборах розширення географії діяльності спілки продовжилося. Статус офіційного члена МПР набув благодійний фонд «Карпатський регіональний центр дорадництва» з Ужгорода (Закарпатська обл.). Організація надає дорадницькі, консультаційні послуги, покращує соціально-економічний стан громад на території Закарпатської, Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської, Волинської, Рівненської, Хмельницької та Чернівецької областей. Свою роботу фонд розпочав у 2016 році, а напрям юридичної допомоги з’явився із 2018 року.

На фото: Тетяна Матола, юристка БФ «Карпатський регіональний центр дорадництва», м. Ужгород

«Через управнення громад, розвиток громад ми можемо надавати правову допомогу. Інституційний розвиток громад і впевненість, що громадянське суспільство – це майбутнє, речі взаємопов’язані», – зазначає Тетяна Матола, представниця БФ «Карпатський регіональний центр дорадництва».

Мережа існує для вдосконалення доступу до правосуддя в Україні, де надання правової допомоги є важливим, водночас одним із багатьох компонентів. Це не залишає перспектив для «вузькопрофільного членства». Двері спілки відкриті не тільки для організацій, які надають правову допомогу, а також і для тих, що, поділяючи місію та стратегічне бачення розвитку Мережі, застосовують у своїй діяльності інші інструменти забезпечення доступу до правосуддя (посилення правових можливостей, правопросвіта, альтернативне вирішення спорів, активізація громад, громадський моніторинг, вдосконалення врядування та публічних послуг тощо).

З огляду на цю  стратегію, впродовж 2021 року Мережа правового розвитку перегляне внутрішні політики і процедури, оновить базу експертів, послуг і продуктів, які вже зараз можуть надавати організації МПР. Також серед найближчих планів Мережі – налагодження партнерств з профспілками, а правопросвітницькі заходи поповняться тематикою права на чисте довкілля.

На фото: представниця БФ «Перспектива Нова» Зоряна Сторожинська, м. Ка́м’янка-Бу́зька Львівської області

«Відчувається, що допомога від Мережі є ефективною. Ми не маленька купка людей, а спільнота, робота якої буде приносити великий результат,» – зауважила представниця БФ «Перспектива Нова» Зоряна Сторожинська, м. Кам’янка-Бузька Львівської області.

Пріоритетність роботи в громадах

Разом з виконанням завдань, спрямованих на розвиток спроможності членських організацій, у 2022 році спілка продовжить  посилювати правову спроможність громад, пропонуватиме їм спеціалізовані послуги.  

На фото: керівник ГО «Черкаський правозахисний центр» Тарас Щербатюк, м. Черкаси

«Ми й надалі працюватимемо із громадами, будемо їх розвивати. В нас досить хороший потенціал в цьому напрямку. Досить потужні команди на місцях для того, щоб реалізовувати спільні проєкти», – зазначив керівник ГО «Черкаський правозахисний центр» Тарас Щербатюк, м. Черкаси.

На фото: виконавча директорка ГО «Північна правозахисна група» Наталія Єсіна, м. Суми

«Йти в громади – це дуже правильний напрям для Мережі правового розвитку і безпосередньо комунікація з представниками місцевого самоврядування в громадах, вона сама надихає на те, які є проблеми, і які з них можна вирішити, врахувавши під час ведення проєктної діяльності. Коли знайдені точки дотику і ми безпосередньо вивчаємо проблеми в громаді перед тим, як адвокатувати ті чи інші її рішення, відповідно й бачимо результат», – зауважила виконавча директорка ГО «Північна правозахисна група» (м. Суми) Наталія Єсіна.

На фото: директор БФ «Право на захист» Олександр Галкін

«Відчутний новий заряд, який допоможе МПР перейти на зовсім інший рівень. Сьогодні з того, що я чую, може допомогти у 2022 році досягнути МПР нових висот. Всі ці ідеї є дуже важливими,» – підкреслив директор БФ «Право на захист» Олександр Галкін.

Своїми думками про те, яким буде напрям експертно-правової підтримки громад у 2022 році поділився програмний менеджер Мережі правового розвитку Віталій Охріменко:

«В операційному плані за цим напрямом у нас стало удвічі більше завдань, а ті що є – отрималинові акценти. За цими пунктами плану вдасться досягнути більшої представленості й значимості бренду членських організацій на локальному рівні. Самі проєкти і бренди будуть краще представлені на тих територіях, де організації працюють, і, в свою чергу, вони отримають інструменти, щоб монетизувати свою експертизу і розробляти нові проєкти в сфері спрощення доступності правосуддя на базі попередніх здобутків».

На фото: Руслан Бахтиєв, який фасилітував процес спільнотворення операційного плану МПР на 2022 рік

Переосмислити здобутки МПР за попередній рік, зробити висновки та використати досвід під час напрацювання нового допоміг кандидат політичних наук, керівник Студії соціальних технологий “Garnet” Руслан Бахтиєв:

«Це була величезна спільна робота. Я захоплююсь вами всіма. Величезне задоволення отримав від вашого професійного, інтелектуального рівня і ціннісного наповнення. Дякую всім вам».

Захід відбувся у межах проєкту «Посилення членських організацій Мережі правового розвитку» за фінансової підтримки Фонду Чарльза Стюарта Мотта.