Які пільги потрібні українським ветеранам: соцопитування
6 пільг, якими ветерани користуються найчастіше – безкоштовний проїзд у громадському та міжміському транспорті, пільги на житлово-комунальні послуги, виплати до 5 травня, щорічне медичне обстеження ...
Додано:
Громадський Простір
6 пільг, якими ветерани користуються найчастіше – безкоштовний проїзд у громадському та міжміському транспорті, пільги на житлово-комунальні послуги, виплати до 5 травня, щорічне медичне обстеження та диспансеризація, 14 днів додаткової оплачуваної відпустки. Такі результати соцопитування оприлюднили громадська організація «Юридична сотня» та компанія Кантар Україна на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Опитування проводила компанія Кантар Україна на замовлення ГО «Юридична сотня» протягом серпня 2019 року. Мета дослідження – встановити, наскільки існуюча система пільг відповідає потребам ветеранів, та сформувати рекомендації для державної політики. Всього опитали 1215 респондентів у 10 містах (Київ, Харків, Дніпро, Одеса, Львів, Запоріжжя, Маріуполь, Кривий Ріг, Житомир, Біла Церква). Серед них – ветерани АТО/ООС, ветерани бойових дій в Афганістані, Другої світової війни, люди з інвалідністю внаслідок війни та постраждалі учасники Революції гідності.
Ветерани найбільш обізнані про свої права на безкоштовний проїзд та пільги на житлово-комунальні послуги. Про останні знають 91%, користуються – 81% опитаних. Більше 50% опитаних знають про право на 14 днів додаткової оплачуваної відпустки. 49% користуються правом на щорічне медичне обстеження.
«Також респондентів запитували, чи не хотіли б вони скористатися пільгами зі списку, якими не користуються. Найчастіше серед таких бажаних пільг – забезпечення автомобілями, пріоритет у державному забезпеченні житлом, отримання земельної ділянки, безповоротна фінансова допомога», – зазначає Олександр Козирєв, соціолог компанії Kantar.
Дуже мало респондентів обізнані про пільги для навчання та бізнесу. Лише третина знають про можливість компенсації за навчання у ВНЗ, користуються нею – 5%. При цьому, у віковій групі 20-39 років така можливість не цікавить лише 14% опитаних.
Серед пільг, якими користуються/хотіли б користуватися, але їхня якість залишається низькою – першочергове безоплатне зубопротезування, щорічне медичне обстеженні та диспансеризація. Лише 9% ветеранів користувалися можливістю отримати пріоритет на державне забезпечення житлом. Іншими житловими пільгами ветерани майже не користуються.
Серед «непотрібних пільг» 50% називають можливість безкоштовного встановлення телефону. Далі – пільгові кредити для ветеранського бізнесу (25%) та податкові пільги для нього (23%).
32% ветеранів зазначають, що стикалися з порушенням їхніх ветеранських прав. 9% опитаних мали проблеми на роботі / з працевлаштуванням у зв’язку зі статусом ветерана. Серед них 76% випадків стосувалися працевлаштування, 29% – утисків на робочому місці, 28% звільнення.
60% відповіли, що знають, як захищати свої права, але лише 17% з них знають, як саме і мали позитивний досвід. Ще 40% – не володіють достатньою інформацією про свої права і можливості захисту.
«Якщо подивитися ці відповіді за категоріями, ми побачимо, що найбільш захищеними почуваються ветерани сучасної війни – близько половини знають, як захистити свої права. Найбільш вразливими є найстарші категорії. Учасники війни в Афганістані також частіше за вибірку в цілому зазначають, що не володіють інформацією», – зазначив Олександр Козирєв, соціолог компанії Kantar.
Інформацію про свої права на пільги найчастіше отримують зі спілкування з побратимами, близько половини – з Інтернету. Старша вікова група та особи з інвалідністю внаслідок війни – в основному з телебачення і радіо. Ті, хто отримує інформацію з телебачення і радіо, частіше зазначають, що її недостатньо.
«Це дослідження демонструє, що кожна із ветеранських категорій має свої потреби, і сформувати уніфікований підхід не вийде… Пакет державних гарантій має формуватися дуже індивідуально для кожної категорії, як і комунікаційна стратегія – тому що кожна категорія користується своїми джерелами інформації», – підсумувала Юлія Морій, юристка ГО «Юридична сотня».
Джерело: УКМЦ.