Як вижити пенсіонеру в запеклій боротьбі із Пенсійним фондом України?

Наприкінці  2015 року Анатолій Миколайович перемістився з міста  Харцизьк Донецької  області до міста Бахмут Донецької області. Анатолій Миколайович є пенсіонером. Більшу частину життя віддав шахтарській важкій праці. Для того, щоб отримувати пенсію в Бахмуті йому потрібно було стати «переселенцем». З 01.12.2015 по 19.04.2017 року він перебував на обліку в Єдиній базі даних про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб Бахмутської міської ради.

У квітні 2017 року Анатолій Миколайович придбав будинок та зареєстрував в Бахмуті постійне місце проживання. На його думку, тепер він повинен мати право отримувати пенсію як і всі інші громадяни України, без перевірок, верифікацій та індентифікації. Йому не потрібно буде більше нічого нікому доводити, що він є і проживає в Бахмуті. Адже, він отримав свою пенсію чесною шахтарською працею, це його майно, ніхто не має право втручатись в це його право. Для отримання пенсійних виплат на загальних підставах 19.04.2017 року він подав заяву до Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради про зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб.

Того ж числа його було знято з обліку в Єдиній інформаційній базі даних про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб Бахмутської міської ради. 21.04.2017 року чоловік подав заяву до Бахмутського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі – Пенсійний фонд) про продовження йому пенсійних виплат на загальних підставах як громадянину України без реєстрації внутрішньо переміщеної особи.

«Найцікавіше» відбулось вже через три місяці. З 01.08.2017 року з Пенсійним фондом Анатолію Миколайовичу було припинено виплату пенсії. Пенсійний фонд повідомив пенсіонера про те,що

“для виплати пенсії на загальних підставах особам, місце проживання (реєстрація в паспорті або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації), в тому числі органів місцевого самоврядування) яких є підконтрольна українській владі територія, в той час як пенсійні справи таких осіб знаходяться на непідконтрольній території, підстави відсутні”.

Тобто, якщо пенсіонер виїхав під час антитерористичної операції з непідконтрольної Україні території, то на думку Пенсійного фонду він «автоматично і довічно» є переселенцем.

Наявність паперової справи в Харцизьку до того моменту Пенсійний фонд “не хвилювала”, адже Пенсійний фонд виплачував пенсію на підставі електронної справи пенсіонера. Анатолія Миколайовича змушують знову отримати довідку переселенця і  отримувати пенсію як переселенець (зважаючи на всі процедури і обмеження  передбачені постановами Кабінету Міністрів України).

Звичайно, такі дії Пенсійного фонду обурили пенсіонера. Він звернувся до у вищестоящий орган Пенсійного фонду. 21.09.2017 року він отримав відповідь, в якій було вказано, що виплату пенсії йому було призупинено з 01.08.2017 року

“після встановлення факту безпідставної виплати пенсії за відсутності в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб”.

Також у цій відповіді було вказано, що за наявності у Анатолія Миколайовича письмової відмови у взятті на облік відповідно до Порядку 509, та документів, що підтверджують місце проживання (реєстрація в паспорті або довідка відповідальних органів з місця проживання (реєстрації)) на території,  яка контролюється українською владою, відповідний територіальний орган Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання особи поновлює йому пенсійну виплату.

Ніякої письмової відмови у взятті на облік відповідно до Порядку 509 для отримання пенсіонером заслуженої пенсії чинним законодавством України не передбачено!

Тож, пенсіонер почав шукати правди і справедливості в інших державних органах. Так, ним було подано звернення до Міністерства соціальної політики України, Уповноваженого Верховної ради з прав людини. В решті решт, відповідно до відповідей та рекомендацій вказаних органів Анатолій Миколайович вирішив звернутися до суду за поновленням порушеного права.

Так, в травні 2018 року Анатолій Миколайович звернувся до відділу «Бахмутське бюро правової допомоги» Краматорського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – Бюро).

Ретельно проаналізувавши надані пенсіонером документи, начальником відділу Бюро, Болотюк Оксаною Леонідівною, було складено адміністративний позов до Донецького окружного адміністративного суду.

Адміністративний позов ґрунтувався на наступних доводах.

Право на соціальний захист, а саме на отримання пенсії, гарантовано Конституцією України та чинними нормативно-правовими актами України.

Згідно статті 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (далі – Закон № 1058-ІV) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Стаття 4 Закону № 1058-ІV визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Законів України “Про недержавне пенсійне забезпечення”, “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України (далі – закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Підстави для припинення виплати пенсії передбачені частиною 1 статті 49 Закону 1058-ІV, а саме:

- якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

- на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України (положення пункту 2 частини першої статті 49 втратили чинність, як такі, що є неконституційними на підставі Рішення Конституційного Суду № 25-рп/2009 від 07.10.2009);

- у разі смерті пенсіонера;

- у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

- в інших випадках, передбачених законом.

Отже, Законом № 1058-ІV не передбачено такої підстави припинення виплати пенсії, як відсутність довідки внутрішньо переміщеної особи, або повідомлення про відмову у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи з обов’язковим зазначенням підстав для відмови. Відповідач при вчиненні дій щодо призупинення виплати пенсії і при наданні роз’яснення про причини призупинення виплати пенсії не прийняв відповідного рішення, передбаченого ч. 1 ст. 49 Закону 1058-ІV, та не послався на Закон та його норму, що передбачає таке припинення, тобто не вказав, яка з обставин, визначених наведеною нормою Закону, стала підставою для невиплати позивачу пенсії.

Пенсійним фондом не вказано будь-якої іншої норми закону, яка б визначала таку підставу невиплати вже призначеної пенсії, як відсутність довідки внутрішньо переміщеної особи.

Посилання Пенсійного фонду на положення постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 Про облік внутрішньо переміщених осіб, постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 637 Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, не можна приймати до уваги з огляду на те, що вказані постанови є підзаконними нормативно-правовими актами, які мають нижчу юридичну силу ніж Закон, які значно звужують встановлене законодавством право на отримання пенсії позивачем, а тому право позивача на отримання пенсії було безпідставно порушено відповідачем.

Отже, вказані Пенсійним фондом підстави не є належними для припинення пенсійних виплат в розумінні статті 49 Закону № 1058.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пенсійний фонд, припиняючи виплату пенсії Анатолію Миколайовичу , діяв у спосіб, не передбачений законодавством.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду в даній справі, наразі, вступило в законну сили. Гроші від Пенсійного фонду ще не поступили до Анатолія Миколайовича. Вже півтора року чоловік живе без пенсії. Як він виживає в таких умовах? Невідомо… Постійна допомога дружини, близьких викликає приниження його гідності, але іншого виходу немає. Чим він заслужив таке відношення від держави, що він зробив не так? Залишається тільки чекати коли буде відновлена справедливість.

Тим часом, до Бюро дуже часто звертаються клієнти з аналогічними проблемами. Ці проблеми мають системний характер і повинні вирішуватись на законодавчому рівні. Громадяни не повинні відчувати втручання в їх власність, яким є зароблена пенсія, зі сторони держави. Віримо, що проблема буде вирішена і подібні ганебні випадки нехтування правами громадян в майбутньому виникати не будуть.