Як війна вплинула на публічну комунікацію депутатів міської ради Львова

Повномасштабне російське вторгнення внесло корективи в усі сфери громадського життя, у тому числі вплинуло на діяльність депутатського корпусу Львівської міської ради. Статистичні дані говорять про ...

Додано:
AnzhelikaZozulia

0661b2515c08d33690094dce8478b428
Як війна вплинула на публічну комунікацію депутатів міської ради Львова

Повномасштабне російське вторгнення внесло корективи в усі сфери громадського життя, у тому числі вплинуло на діяльність депутатського корпусу Львівської міської ради. Статистичні дані говорять про те, що у порівнянні до минулих років, кількість пленарних засідань та засідань постійних комісій ради скоротилася втричі, натомість помітно зросла волонтерська активність обранців. За таких обставин трансформацій зазнала і публічна комунікації депутатів, огляд про яку  Громадянська мережа “ОПОРА” підготувала у межах кампанії «Атестація депутатів місцевих рад».

Моніторинг тривав у липні-вересні та включав у себе дослідження онлайн-каналів, що найчастіше використовуються депутатами Львівської міської ради для підтримки комунікації із мешканцями громади в умовах воєнного стану. 

Його результати підтвердили, що найбільш популярною та ефективною у роботі депутатів соціальною мережею продовжує залишатися Facebook. У форматі дописів, розповідей, поширень депутати у швидкий спосіб можуть вмістити усю необхідну інформацію та транслювати її на широкі аудиторії. Серед 64 представників депутатського корпусу Львівської міської ради тільки троє не використовують у своїй діяльності цю соціальну мережу. Це Юрій Мельник та Роман Федишин з Об’єднання “Самопоміч”, а також Іван Рудницький з “Європейської Солідарності”. 

Загальний тренд зі зростання популярності інших соціальних мереж спонукає обранців диверсифікувати канали комунікації з виборцями. Так, 47 обраних представників – а це 73% від складу ради – мають зареєстровані облікові записи у інших соціальних мережах, зокрема на платформах Telegram, Instagram, TikTok, You Tube. Водночас поточний моніторинг засвідчив, що тільки 18 (28%) з них використовують ці майданчики для публічного інформування про особливості депутатської діяльності.  

Узагальнюючи показники інформаційної присутності обранців у онлайні, було з’ясовано, що 40 (62,5%) обранців продовжують активно використовувати двосторонню комунікацію з мешканцями громади, інформуючи їх про роботу органів місцевого самоврядування, поширюючи новини про виклики воєнного часу, закликаючи до волонтерської діяльності. Серед них Неля Васюта, Валерій Веремчук, Юрій Мартинюк,  Тарас Ворко, Ігор Зінкевич, Наталія Шелестак (“ВАРТА”), Вікторія Довжик, Андрій  Закалюк,  Володимир Лучишин,  Євген Бойко,  Юрій Лукашевський, Юлія Хомчин (Об’єднання “Самопоміч”), Петро Адамик, Віктор Доскіч, Остап Доскіч, Юрій Гринів, Володимир Лесик, Лейла Мелесова-Вальчак, Євген Кузик, Юрій Моравецький, Анастасія Окряк, Уляна Пак, Олена Пелех,  Ольга Посипанко, Назарій Бербека, Володимир Гой, Михайло Дідух, Роман Дуда, Сергій Івах, Юрій Ломага,  Володимир Марусяк,  Олексій Різник (“Європейська Солідарність”), Володимир Гаразд,  Андрій Дячишин,  Андрій Курочка,  Віталій Троць, Марія Чижишин,  Олекса Возняк,  Вікторія Христенко (“Голос”)  та Андріян Гутник (“Всеукраїнське Об’єднання “Свобода”). 

Так, наприклад депутатка від фракції “Голос” та голова постійної комісії освіти і науки Вікторія Христенко постійно інформує підписників про особливості організації навчального процесу у закладах освіти Львова в умовах воєнного стану. 

Допис зі сторінки Вікторії Христенко у соціальній мережі Facebook

В якості іншого прикладу можна навести рішення Львівської міської ради щодо дерусифікації топонімів та муніципальних закладів громади, інформація про яке розтиражувалася одразу значною кількістю депутатів. 

Допис зі сторінки Юлії Хомчин у соціальній мережі Facebook

Допис зі сторінки Михайла Дідуха у соціальній мережі Facebook

Ще 16 (25%) депутатів не використовують наявні у соціальних мережах профайли для інформування про депутатську роботу в умовах війни. Серед них Антон Борковський,  Оксана Маруняк,  Наталія Сомик з фракції “Європейська Солідарність”, Олег Василишин,  Оксана Динік, Андрій Стець, Любов Давидович,  Анна Дідух,  Богданна Зубрицька, Дмитро Колесник, Андрій Шевців з фракції “Об’єднання “Самопоміч”, Андрій Тягнибок, Володимир Гринишин, Руслан Кошулинський, Любомир Мельничук з фракції “Всеукраїнське Об’єднання “Свобода” та Орест Печенко з фракції “ВАРТА”. Для частини обранців помітний спад активності у соцмережах співпав з періодом воєнного стану, тож не варто виключати, що за цим стоять поважні обставини.

Попри те, що за словами Вікторії Довжик, яка окрім депутатства є виконуючою обов’язки директора департаменту фінансової політики Львівської міської ради, бюджетний процес у громаді стартував ще влітку – відображення у площині публічних комунікацій станом на кінець вересня ця обставина не знайшла. Виняток становить кілька поодиноких згадок у соціальних мережах від окремих депутатів. Так, наприклад, Євген Кузик з фракції “Європейська Солідарність” використав вересневу сесію для того, щоб закликати колег у наступному році збільшити видатки на фінансування медичної галузі.

Допис зі сторінки Євгена Кузика у соціальній мережі Facebook

Дещо схожою була на момент моніторингу і ситуація із інформуванням  про перебіг підготовки громади до опалювального сезону. Попри неабияку суспільну цікавість, депутати майже не згадували про це на своїх ресурсах. Так, тільки голова фракції “Європейська Солідарність” акцентував у себе на сторінці результати серпневої сесії у вигляді ухвали “Про підготовку господарства Львівської МТГ до роботи в осінньо-зимовий період 2022-2023 років”. Згодом Андріян Гутник анонсував запуск державної програми «ДроваЄ».

Допис зі сторінки Андріяна Гутника у соціальній мережі Facebook

У підсумку варто зауважити, що у порівнянні до попередніх кампаній моніторингу спостерігається зміна тематик, що висвітлюються депутатами.  Поодинокими стали раніше поширені “звітні” дописи про взаємодію із виборцями у залагодженні господарських проблем та питань благоустрою, партисипативні практики. Натомість спостерігається збільшення акцентів у інформуванні на користь питань, пов’язаних із війною – підтримки захисників, гуманітарних ініціатив, внутрішньо переміщених осіб та інші дотичні питання. 

Докладніше про громадську кампанію «Атестація депутатів місцевих рад» за посиланням

За постійними оновленнями кампанії можна слідкувати: 

На вебплатформі Атестація депутатів місцевих рад

В соціальній мережі Facebook на сторінці «Місцеві депутати. Атестація» 

Громадська кампанія «Атестація депутатів місцевих рад» спрямована на сприяння вирішенню проблеми низького рівня відкритості, прозорості та підзвітності виборцям депутатів 23 місцевих рад з 17 областей України, а також підвищення поінформованості громадян про діяльність місцевих депутатів. Проєкт «Атестація депутатів місцевих рад» реалізується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» разом з партнерськими організаціями з 16-ти регіонів України за підтримки Національного фонду демократії (NED, США). У 2016 році апробація методології відбулася в місцевих радах Одеської області за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», з 2018-го року за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» відбувається розробка веб-платформи «Місцеві депутати. Атестація». 


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

Слава ДСНС: як працюють рятувальники в умовах війни?

Медичне обладнання для діагностики та лікування зору Фонд громади Житомира передав міській дитячій лікарні

Грошовий приз і стажування в космічній компанії: українських студентів запрошують долучитись до Noosphere Space Games

Аналіз інтеграційних потреб молоді-ВПО на Хмельниччині: потрібні партнери для створення опитувальника

Правові консультації для ВПО з інвалідністю Хмельниччини

Програма «Made in» на кінофестивалі Hot Docs-2023 буде присвячена фільмам з України