Як проходить реформування освіти на місцевому рівні

Реформа освіти тісно переплетена з реформою децентралізації. Це також є вимогою часу – відповідь на існуючі глобальні тенденції, серед яких ріст соціальної мобільності, зміна комунікацій, розвиток ...

Додано:
Nataliya Drozd

001
Як проходить реформування освіти на місцевому рівні

Реформа освіти тісно переплетена з реформою децентралізації. Це також є вимогою часу – відповідь на існуючі глобальні тенденції, серед яких ріст соціальної мобільності, зміна комунікацій, розвиток технологій, важливість вміти адаптуватись та швидко навчатись.

Сутність освітньої реформи коротко можна розділити на два напрямки. Перший – це зміна змісту освіти. Другий – це оптимізація та розвиток освітніх мереж.

Сьогодні більшість об’єднаних територіальних громад України проводять реформу освітніх мереж, тому експертний супровід цієї профільної реформи є на часі. І для фахової допомоги громадам громадською організацією Центром «Доброчин» було започатковано проект «Децентралізація: реформування освіти на місцевому рівні», який був реалізований у 5 пілотних областях – Чернігівській, Волинській, Херсонській, Одеській та Луганській за фінансової підтримки Посольства Великої Британії в Україні.

Ця ініціатива насамперед була спрямована на допомогу в реформуванні освіти в об’єднаних територіальних громадах (ОТГ) та розробку таких рекомендацій, які б врахували думку всіх цільових груп: місцевої влади, вчителів, батьків та самих учнів. Адже головна мета профільної реформи  – забезпечити рівний доступ до якісної освіти.

До процесу аналізу наявної системи освіти та обговорення сценаріїв  оптимізації  освіти в громадах-учасницях, експерти залучали всі зацікавлені цільові групи та враховували регіональні особливості. Загалом було проведено 25 заходів у яких взяло участь близько 700 осіб. Для кожної громади експерти розробили Плани розвитку освітньої мережі.

presentation

Як все відбувалось?

Спочатку експерти здійснили аналіз спроможності освітніх мереж і склали чесну картину.  В деяких громадах процес збору інформації потребував чимало часу та зусиль – не вся запитувана експертами інформація була в наявності у керівництва громад.  

Експертами було проаналізовано масив даних стосовно демографічної ситуації, кадрове забезпечення, результати ЗНО, кількості учнів та забезпечення шкільними автобусами. Враховувались не лише об’єктивні офіційні дані, як то фінансування галузі, матеріально-технічна база, тощо, а й рівень «соціальної температури» в громадах. Для цього проводились опитування та анкетування вчителів, батьків та учнів – як вони бачать та розуміють якісні освітні послуги в громаді. Вивчались наявні та потенційні конфлікти.   

Методологія включала наступні елементи:

  • Статистичні дані
  • Демографічна ситуація
  • Якість надання освітніх послуг
  • Кадрове забезпечення
  • Фінансування галузі
  • Матеріально-технічна база
  • Приміщення закладів загальної середньої освіти
  • Опитування
  • Анкетування
  • Фокус-групи

Також частково використовувалась методологія, розроблена в рамках шведсько-українського проекту “Підтримка децентралізації в Україні”.

Аналіз ефективності освітніх мереж показав, що проблеми пілотних громад є характерними для більшості об’єднаних територіальних громад. 

1 (1) 6

Факти та цифри

Освітня сфера є найбільш витратною в бюджеті ОТГ

  • Куликівська ОТГ Чернігівської області – 61,4% бюджету.
  • Поромівська ОТГ, Волинської області – 47,5% бюджету.
  • Присиваська ОТГ, Херсонська область – 54,5% бюджету.

Дисбаланс витрат на освіту 1 учня в школах ОТГ

  • Куликівська ОТГ, Чернігівська область – Куликівська ЗЗСО І-ІІІ ст. – 18 тис.грн./рік, Дроздівський ЗЗСО І-ІІІ ст. – 61 тис. грн./рік.
  • Лозно-Олександрівська ОТГ, Луганська область – Лозно-Олександрівська ЗОШ І-ІІІ ст. – 28 тис. грн./рік, Мирненська ЗОШ і-ІІІ ст. – 44 тис. грн.
  • Присиваськf ОТГ, Херсонська область – Строганівська ЗОШ І-ІІІ ст. – 32 тис.грн./рік, Павлівська ЗОШ І-ІІІ ст. – 46 тис.грн/рік.

Низька наповнюваність шкіл

  • Присиваська ОТГ, Херсонська область: у середньому, заклади громади заповнені на 20%.
  • Куликівська ОТГ, Чернігівська область: 30%.
  • Коноплянська ОТГ, Одеська область: 40%.

Негативні тенденції в демографічній ситуації

  • Лозно-Олександрівська ОТГ, Луганської області – Солідарнівська ЗОШ І-ІІ ст. в 2018 р. не має першокласників, Мирнинська ЗОШ І-ІІІ ст. не матиме у 2022 році.
  • Куликівська ОТГ, Чернігівська область – 4 ЗОШ протягом 2017-2022 року не матимуть жодного першокласника.
  • Присиваська ОТГ, Херсонська область – у порівнянні з іншими закладами громади, Павлівська ЗОШ І-ІІІ ст. має найгірші перспективи у наповненні школи, та саме комплектації ІІІ ступеню. 2005-го року в Іванівській ЗОШ І-ІІ ст. були відсутні першокласники, проте суттєвого впливу на картину переходу до ІІІ ступеню за попередніми підрахунками це не матиме. Без суттєвих змін та ротацій демографічна картина у громаді залишиться стабільно важкою з елементами зростання.

Незадовільний стан доріг, проблема з підвезенням

  • Поромівська ОТГ, Волинської області – водії змушені робити два-три виїзди і тому учні, які приїжджають першими повинні очікувати початку занять. Власне цей розтягнений в часі підвіз учнів є певною проблемою.
  • Коноплянська ОТГ, Одеська область – незадовільний стан доріг між населеними пунктами значно ускладнює прийняття рішення про оптимізацію шкільної мережі. Дороги не є власністю ОТГ.
  • Присиваська ОТГ, Херсонська область – населенні пункти громади розташовані вздовж однієї прямої. Стан дороги погіршується від головної садиби (с.Григорівка) до крайньої точки (с.Іванівка). В таких умовах час на транспортування учнів від крайніх точок громади коливається від 40 хвилин до одного часу. Це робить підвози у дві зміни не ефективними.

8 фактів про реформу освіти в ОТГ:

  • Освітня сфера, як правило, є найбільш витратною в бюджеті ОТГ та складає 50%-70%.
  • Система закладів освітньої мережі є неефективною через мало комплектність класів, застарілі методи навчання та низьку енергоефективність будівель.
  • Вартість навчання (витрат бюджетних коштів) на одного учня на рік в сільській школі, може бути в 3 рази вищою за такі самі витрати у великому місті. Це пов’язано, в першу чергу, з малокомплектністю класів.
  • Показники успішності складання зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) учнями опорних шкіл та закладів освіти великих міст, як правило, вищі, ніж в маленьких селах.
  • Матеріально-технічне забезпечення шкіл з повнокомплектними класами краще, ніж в школах з невеликою кількістю учнів.
  • Погані дороги між населеними пунктами не дозволяють місцевим радам ефективно реалізовувати реформу освіти, зокрема, проводити оптимізацію шкільної мережі.
  • Важливою умовою успішної реалізації реформи є широкі консультації з педагогічним персоналом, батьками та учнями шкіл.
  • В школах з малокомплектними класами вчителі вимушені викладати предмети не за фахом.

Склали чесну картину освіти в громадах і що далі?

Далі ми активно залучали всіх зацікавлених осіб: директорів шкіл, вчителів, батьків, учнів, депутатів та представників місцевої влади до обговорення наявної ситуації в освітній сфері в громадах-учасницях та розглядали варіанти розвитку освітніх мереж.

Залучення громадян відіграє роль проміжної ланки між аналітичними гіпотезами експертів та подальшого розгортання адвокаційної кампанії з оптимізації освітніх закладів громади. Якщо проблема виявляється не актуальною для мешканців, якщо питання їм не «болить» – ніхто не прийде. Сумарно було проведено 25 заходів, котрі відвідало близько 700 мешканців громад, серед яких були – батьки, депутати, вчителі. Висока зацікавленість проблемою саме мешканцями свідчить про високий відсоток явки батьків на заходи, а саме – 50%. За гендерним розподілом, переважали жінки –  серед присутніх вони складали 76%.

 7 8 (2)

Однак, яким чином вдалось залучити таку кількість учасників? Відповідь на це питання дасть розгляд внутрішньої та зовнішньої мотивації мешканців до даного питання; власне розгляд побудований на кшталт методики SWOT. До позитивних чинників внутрішньої мотивації мешканців відносяться такі процеси демократії участі як створення ОСН – (орган самоорганізації населення, який бере частину завдань оптимізації мережі на себе), створення робочої групи (до котрої переходить естафета з лобіювання та впровадження оптимізації мережі у дії). Окремо можна зазначити «декларування точки зору», коли думка пересічного громадянина переходить зі статусу «сарафанного радіо» до «офіційно викладеної» та донесеної до представників місцевої влади, чи то прямо (за присутності ОМС на закладі), чи то опосередковано через експертів проекту.

Негативним факторам внутрішньої оптимізації є тиск. Тиск, що спричиняють освітяни, запрошуючи батьків до обговорення з метою лобіювання власних інтересів. Тиск, що спричиняють відділ освіти або представники органів місцевого самоврядування на педагогів та батьків, будучи присутніми на всіх без винятку заходах експертів з обговорення. Тиск, спричинений внутрішньою конкуренцією, де лобісти (педагоги, депутати, батьки) своєї школи на роль опорної подавляють всі думки односільчан, налаштовуючи їх проти інших закладів громади.

Зовнішня позитивна мотивація характеризується необхідністю, спричиненою інформаційним голодом щодо реформування освітньої сфери у держави. В зв’язку з цим, від експертів чекають: просвітництва, медіації та саме експертної допомоги. Виявляється, що відсутність сприйняття тих процесів з реформації відсутня не тільки у пересічних громадян, а і у педагогів та представників місцевої влади. Подібний вакуум заповнюється низкою конфліктів, спробами переділу сфер впливу (на прикладі боротьби за опорну школу, тощо), що дедалі відштовхує реформування від принципів дитино центризму. Власне, це і є першопричиною зовнішньої негативної мотивації, а саме – зовнішній тиск. Першопричиною тиску є сама освітня реформа, даючи можливості з одного боку, та стимулюючи агресивне конкурентне середовище з іншого. За спадаючою, це нерозуміння викликає розбіжності думок експертів проекту та локальних лобістів.

Загальною рекомендацією експертів проекту є побажання колегам попередньо вивчати розташування сил у громаді. Кожна громада є унікальною, і хоча проблеми у сфері здебільшого однакові, шляхи їх вирішення кардинально різняться. Яскравим прикладом є методичне розділення аудиторії на цільові групи для уникнення тиску з одного боку, та об’єднання цільових груп для медіації за географічним принципом (у рамках одного села) з іншого. В той же час, у іншій громаді присутність голови відділу освіти, або сільського чи міського голови є позитивним явищем, що показує мешканцям як влада громади переймається цією болючою темою.

Максимальне залучення сторін до обговорень та напрацювання спільних рішень до процесу реформування освіти дало позитивний ефект у зміні відношення мешканців, вчителів і місцевої влади до проведення оптимізації. 

Від Сценарію до Плану. Як проходила адвокація?

Після обговорення Сценаріїв оптимізації освітніх мереж та напрацювання пропозицій щодо їх вдосконалення, інформування про переваги реформування  освіти, експерти спільно з громадами розробили Плани розвитку освітніх мереж.

План дозволить забезпечити:

  • рівноправний доступ до якісних освітніх послуг для всіх дітей громади незалежно від місця проживання;
  • умови для розвитку здібностей дітей з особливими освітніми потребами;
  • варіативність освітніх послуг з урахуванням індивідуальних запитів;
  • можливість вибору закладів освіти дітьми;
  • підвищення якості освітніх послуг, ефективність освітнього процесу, в тому числі результатів зовнішнього незалежного оцінювання;
  • ефективне використання матеріальних, фінансових та кадрових ресурсів громади.

4 5

Перші спільні кроки для нарощування потенціалу освітнього простору громад зроблені,  тому далі громадам потрібно брати відповідальність та впроваджувати Плани в життя.

Експерти виокремили 5 основних загальних тенденцій під час проведення кампаній лобіювання офіційного прийняття Планів розвитку освітньої мережі громад:

  • дотримання методології проведення кампаній лобіювання (аналіз, вироблення аргументованої позиції щодо вирішення проблеми та розробка рекомендацій, проведення обговорень, залучення стейкхолдерів та інформаційні кампанії);
  • офіційне закріплення намірів співпраці (створення Робочих груп, підписання Меморандумів тощо);
  • включення до складу Робочих груп представників всіх цільових аудиторій;
  • індивідуальна робота з особами, від яких залежить рішення проблеми та прийняття рішення (загалом проведено біля 22 додаткових зустрічей);
  • створення умов для прийняття громадою самостійного рішення подальшого розвитку.

Вже є перші історії успіху!

  • 15 лютого 2019 року на засіданні сесії Лозно – Олександрівської селищної ради Білокуракинського району Луганської області прийнято План розвитку освітньої мережі Лозно-Олександрівської ОТГ на 2019 – 2021 роки.
  • 12 березня 2019 року прийняття Плану розвитку відбулось і у Поромівській громаді Волинської області.

В інших громадах Плани будуть винесені на розгляд сесій в березні 2019 року.

З досвіду ми пропонуємо поради – «лайхаки», як проводити адвокацію і чого ні в якому разі не можна робити.

5 основних порад, як НЕ проводити кампанії лобіювання:

  • пропагувати себе, як крутого експерта, який все знає та може все вирішити замість громади;
  • обіцяти одразу зміни на краще та вирішити всі проблеми після оптимізації;
  • давити на керівництво громади або навчального закладу, які реально підпадають під реформування;
  • давати суб’єктивні судження та коментарі результатам аналізу та процесам трансформування взаємовідносин в громаді;
  • не можна/можна організовувати спільних обговорень батьки-вчителі- депутати, оскільки це негативно впливає на конструктивність та результативність обговорення.

5 основних порад під час підготовки проведення кампаній лобіювання:

  • проведення відвертого статистичного аналізу спроможності освітньої мережі (відверті відповіді на усі запитання, нехай якими би незручними вони не були);
  • проведення аналізу соціальних взаємовідносин між цільовими групами (наявність конфліктів в громаді, серед керівництва ОТГ, школами, склад депутатського корпусу, внутрішні особливості, звичаї, традиції);
  • проведення вимірювання рівня розуміння процесів реформування освітнього простору серед цільової аудиторії;
  • використання позитивних практичних прикладів (порівняння з умовами проходження учбового процесу в опорних школах);
  • проведення публічних зустрічей/обговорень на нейтральній території.

10

Що в результаті?

5 практичних кейсів реформування освіти в різних громадах.

  • 5 Планів розвитку освітньої мережі.
  • Громадськість залучена до реформування освітньої мережі в громадах.
  • Якість освіти в громадах підвищується.
  • Збільшилась обізнаність широкої громадськості щодо реформи освіти.
  • Мережа фахових громадських організацій – джерело інформації, знань, аналітики.
  • Приклад для наслідування і поширення.

Маємо надію, що наш спільний унікальний досвід буде корисним для всіх, хто працює в площині реформи освіти та децентралізації.

Команда проекту:

  • Наталія Дрозд – ГО Центр «Доброчин»
  • Ірина Гайдучик – ГО «Волинський Інститут Права»
  • Тетяна Кіріллова – ГО «Громадська Ініціатива Луганщини»
  • Олександр Підгорний – ГО «Чернігівський Центр Прав Людини»
  • Олександра Калашнікова – ВГО «Асоціація Сприяння Самоорганізації Населення»
  • Артем Чайковський – ГО «Причорноморський Центр Політичних Та Соціальних Досліджень»


Тематика публікації:             

Останні публікації цього розділу:

Гра в мільйонерів та сімейний бюджет громади: школярі до бюджету долучаються

100 років Української Революції. Як відзначаємо? Харківщина.

Поліцейські мають дотримуватись принципу недискримінації

Активісти з районів Прикарпаття навчаються проєктному керуванню, аби покращувати життя у своїх громадах

Правозахисники презентували мапу розслідувань нападів на громадських активістів

Правова допомога для мешканців віддалених сіл – це реальність