Як правозахисники та громадські радники впроваджують комплексну правову допомогу в малих громадах
Параюристи передають запити жителів громад, а юристи відповідають на них, спілкуючись та синхронізуючись через оперативні засоби звʼязку. Модель «жителі громади — параюрист — юрист» є новаторським ...
Додано:
legal_dev_network
Параюристи передають запити жителів громад, а юристи відповідають на них, спілкуючись та синхронізуючись через оперативні засоби звʼязку. Модель «жителі громади — параюрист — юрист» є новаторським підходом, що дозволяє мешканцям віддалених громад звертатися за юридичною допомогою і водночас підтримує їх у цьому. Які перспективи цієї моделі, як саме вона працює? Про отриманий досвід від фахівців Мережі правового розвитку (далі — МПР, Мережа) та громадських радників (далі радники, параюристи) і йтиметься далі.
Модель співпраці: параюрист і юрист
На фото: директор зі стратегічного розвитку МПР Віталій Охріменко. Фото з особистого архіву
«Ми фокусуємося на допомозі тим сільським громадам, де відсутні юристи або можливість безкоштовної консультації. Часто староста не може допомогти, а якщо є юридичний консультант, то він направляє до центру громади або району, куди ще потрібно добратися. Виникає базовий бар’єр — і логістичний, і фінансовий, і психологічний. Тому ми вирішили застосувати таку модель співпраці, коли параюрист і юрист працюють у тандемі, щоб забезпечити ефективну допомогу», — розповідає директор зі стратегічного розвитку Мережі правового розвитку Віталій Охріменко.
Модель співпраці з параюристами впроваджується МПР разом із партнерською організацією Асоціація громадських радників України, які об’єднують параюристів із громад. Механізм взаємодії юрист-параюрист вперше випробували навесні 2023 року. Представниці Асоціації громадських радників України отримали підтримку в межах однієї з ініціатив Мережі для дослідження правових сервісів та інструментів участі мешканців громад у період дії воєнного стану. Під час оцінки потреб виявилося, що серед жителів громад є запити на правову допомогу, і вони почали скеровувати їх до юристів. Під час пілотування цієї моделі опрацювали понад 20 звернень від жителів громади, зокрема, вразливих категорій населення, ветеранів, родин військовослужбовців, людей старшого віку. Восени для роботи залучили шестеро кваліфікованих юристів, які спеціалізуються у різних галузях права, а кількість радників зросла з двох до десяти.
Комунікація між юристом та параюристом відбувається у спільному чаті та телефоном. Спочатку параюрист описує проблему клієнта, потім юристи оперативно надають детальну консультацію у цьому ж чаті. За потреби юристи готові відповісти на уточнюючі питання клієнтів та надати додаткову інформацію. Після цього параюрист роз’яснює мешканцю громади алгоритм дій, користуючись отриманою інформацією. Загалом із квітня по листопад 2023 року юристи разом з параюристами опрацювали 43 звернення від мешканців громад.
На фото: менеджерка правових сервісів МПР Дарія Ковальчук. Фото з особистого архіву
«Це пілотний проєкт, де ми підтримуємо не лише членські, а й партнерські організації. Це також експеримент і для самих юристів, адже вони працюють безпосередньо не з клієнтами, а через посередника — параюриста, що передає отриману інформацію громадянам», — розповідає менеджерка правових сервісів МПР Дарія Ковальчук.
Юристи: гаранти фахової правової консультації
Така модель роботи на практиці уже показала певні результати. Протягом трьох місяців співпраці юристів Мережі із радниками вони відчули зручність та підтримку у роботі з параюристами, які виконують роль помічника та пояснюють складнощі юридичних процедур жителям громад. Однак необхідно подальше удосконалення моделі взаємодії в частині отримання зворотного зв’язку щодо розв’язання правової проблеми клієнта, опрацювання запитів та впорядкованості процесу надання відповідей.
На фото: юристка ГО «Правова Єдність» Людмила Власенко (м. Біла Церква). Фото з особистого архіву
«Трьох місяців замало для спрацьованості, ми тільки розпочали. Хотілося б більше зворотного зв’язку — чи вирішилось питання, чи ми якісно донесли інформацію, чи потрібно написати алгоритм дій у ситуації, — відзначає юристка Людмила Власенко з ГО «Правова Єдність» (м. Біла Церква). — Таку інформацію було б добре отримати від громадських радників, які безпосередньо спілкуються із запитувачем, живуть поруч».
Юристи визнають, що допомога параюриста суттєво спрощує підготовку відповідей на запити людей.
На фото: юристка ГО «Комітет виборців України» Валентина Ткач (м. Вижниця Чернівецької області). Фото з особистого архіву
«Часто люди, що звертаються, є необізнаними у законодавстві, і потребують дуже багато роз’яснень, а цю функцію бере на себе параюрист, він діє як помічник, — вважає юристка Валентина Ткач ГО «Комітет виборців України» (м. Вижниця Чернівецької області). — Щодо моделі роботи хотілося б більше упорядкованості процесу, наприклад, можливо передбачити чергування у чаті, оскільки запити надходять нерівномірно, щоб можна було розподілити звернення між юристами».
Параюристи: помічники та посередники між громадою і фахівцями
Взаємодію громадських радників та юристів координує представниця Асоціації громадських радників України Марина Царапаєва з Семенівської громади у Житомирській області. За її словами, якщо у мешканця громади є розуміння ситуації та відповідний досвід, він зазвичай звертається до професійного юриста. Але часто у людей немає належного розуміння, як розв’язати свої проблеми, які саме права вони мають, або що передбачає законодавство у випадку, якщо це особливо стосується вразливих категорій населення. У таких ситуаціях громадські радники стають мотиваторами для звернення за допомогою.
На фото: громадська радниця Марина Царапаєва (Семенівська громада, Житомирська область). Фото з особистого архіву
Громадський радник, отримуючи підтримку від професійних юристів, розвиває в собі більшу впевненість та авторитетність у громаді, відчуваючи, що його можливості допомогти справжні та результативні. Відтак спрацьовує «сарафанне» радіо, і люди більше звертаються за допомогою.
«Зараз ми вчимося співпраці — не просто переадресовувати до юристів, а детально супроводжувати, бо переадресація запиту не гарантує позитивного результату. У людини в процесі отримання інформації виникають багато різних додаткових питань, раднику розповідають більше інформації про ситуацію. У деяких громадських радників робочий процес пішов швидше, — відзначає Марина Царапаєва. — Багато залежить і від самої людини, наскільки вона включена у таку діяльність. Думаю, треба більше пояснювати самим радникам, що важлива якість роботи, тоді люди відчують підтримку, будуть задоволені результатами своїх звернень».
У журналі звернень координатор фіксує всі запити, відслідковує проміжкові результати, що дозволить згодом систематично відстежувати та оцінювати ефективність комунікації.
«Ми збираємо історії запитів, будемо їх описувати для поширення, зокрема у групах в соцмережах, щоб більше людей могли дізнатися про можливості таких звернень, — розповідає Марина Царапаєва. — Хотілося б більше спілкувань радників із юристами, можливо у форматі відеочатів. Часто клієнти мають додаткові питання або розповідають додаткові обставини, у таких відеочатах це можна було б ефективно обговорити з юристами».
Шляхи розвитку моделі: визначення стандартів, моніторинг та навчання
Як додатковий інструмент моделі координатор параюристів Марина Царапаєва відмітила зустрічі юриста із мешканцями громади. Керівник ГО «Подільський центр прав людини» Михайло Бардин ініціював розмову із членами громади міста Сторожинець, параюристка Наталя Горвасюк анонсувала та організувала зустріч у співпраці зі Сторожинецькою міською радою. Це приклад, коли параюрист з юристом вийшли за межі інтересів та проблем окремих мешканців, і розглянути існуючі проблеми для великої частини громади.
На фото: голова правління Подільського центру прав людини Михайло Бардин. Фото з архіву організації
«Величезне значення має імідж і професійний досвід параюриста в громаді, — зазначає голова Подільського центру прав людини Михайло Бардин. — Позитивний результат у питаннях мешканців сприяв довірі у стосунках параюрист-юрист, є відчуття, ніби ми члени однієї організації. В обговореннях ми вийшли на проблему, яка стосується великої кількості людей, і так виникла ідея роз’яснити права та обов’язки міської влади та співвласників ОСББ. В результаті вони вийшли на спільне рішення. Параюрист володіє ситуацією в громаді, може обговорити з експертом, і разом шукаються правові шляхи для зниження суспільного напруження, як у випадку з протестами співвласників ОСББ. У кожній громаді своя культура, ментальність, і ми своїм досвідом і знаннями можемо допомогти, щоб громада більш гармонійно розвивалась».
Михайло Бардин вважає, що систематичне навчання для громадських радників сприятиме покращенню їх правових знань і навиків. Його переконання підкріплюється запитами, які надійшли від радників Вінницької області. Люди звертаються до місцевих активістів для отримання допомоги, зокрема, в оформленні гуманітарних вантажів; щодо статусу волонтера та змін у виплатах для ВПО. Роз’яснення дозволить параюристам краще ознайомитися з темами, відчувати більшу впевненість та оперативно надавати відповіді. Такий підхід сприяв би ефективнішому використанню часу і фахових знань юристів, з якими параюристи могли б уже тільки уточнювати певні ситуації.
За словами голови Асоціації громадських радників Ганни Ілащук, наразі ця модель «жителі громади — параюрист — юрист» виглядає дієвим інструментом для правової допомоги у громадах. Існувала велика необхідність направлення до фахових юристів, водночас турбувала неможливість контролювати якість допомоги, яку отримували б люди. За допомогою цієї моделі вони можуть систематично контролювати весь процес надання правової допомоги та впливати на її якість. Всередині організації вони вже обговорювали можливості вдосконалення підходу, зокрема технічну сторону взаємодії через чат.
На фото: голова Асоціації громадських радників Ганна Ілащук. Фото з особистого архіву
«У нас наразі понад 200 громадських радників. Та станом на сьогодні за цим принципом працюють громадські радники з 17 громад, — розповідає голова Асоціації громадських радників Ганна Ілащук. — Ми маємо намір розширити участь радників, і таким чином відпрацьовувати саму модель співпраці. Так зможемо краще оцінити ефективність роботи в реальних умовах та внести необхідні корективи».
Розробники підходу зазначають, що для подальшого розвитку моделі «жителі громади — параюрист — юрист» важливо здійснити наступні кроки:
– розробити стандарти якості для параюристів, щоб забезпечити однаковий рівень доступності юридичної допомоги у всіх громадах;
– впровадити систему моніторингу, щоб стежити за дотриманням стандартів і вносити корективи;
– необхідно відпрацювати алгоритм роботи юристів та параюристів у чаті;
– започаткувати систему навчання для параюристів, щоб постійно підвищувати їхні знання та професійні навички.
Все це сприятиме подальшому розвитку моделі співпраці та забезпечить більшу ефективність та доступність правової допомоги в громадах.
Публікації про консультації, надані в результаті співпраці параюристів та юристів:
- Батьки загиблих Захисників України отримають законні виплати
- Одне звернення до громадської радниці — і ніякої бюрократії
- Громадська радниця допомогла самостійно зареєструвати ФОП
- Людяність і фахова підтримка: громадська радниця допомагає переселенці у процесі встановлення інвалідності
Мистецтво — на допомогу землякам: художниця отримала статус волонтерки й уникнула подвійного оподаткування - Трирічна тяганина завершилася за лічені дні: подружжя зможе приватизувати земельну ділянку
- Активістів ОСББ навчили комунікувати з місцевою владою
Матеріал створено за підтримки міжнародної благодійної платформи GlobalGiving, Фонду Чарльза Стюарта Мотта. Зміст публікації є виключно відповідальністю громадської спілки «Мережа правового розвитку».
