Як посилити у людей громадянську відповідальність: гутірковий порадник

Громадський та волонтерський сектор – середовища, де відчувається постійний потік людей. Інституції та спільноти безперестанно говорять про “брак рук” і бідкаються про байдужість людей до проблем у суспільстві. Однак і тут є рішення! Ми зібрали їх під час другої гутірки у форматі мастермайнду, які наша організація проводить щомісяця за участі волонтерів та громадських активістів. 

Довідка про гутірки: КОО ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» у жовтні 2024 року запустила щомісячні гутірки у форматі мастермайнду. Формат сфокусованої модерованої бесіди навколо одного питання допомагає зібрати реальний досвід людей та поширити кращі практики громадської діяльності незалежно від географії й рівня знань учасників онлайн-зустрічі. 

Учасниками гутірки стали волонтерки та громадські активістки, які вже багато років гуртують активних жителів своїх громад навколо вирішення актуальних проблем: байдуже ставлення до тварин, низький рівень критичного мислення, брак забезпечення ЗСУ, низький рівень співпраці у громаді і подібне. 

У форматі мастермайнду зібрали рішення, які допомагали у залученні більшої кількості громадян до участі у громадському житті їхніх населених пунктів. 

Що мали на увазі під громадянською відповідальністю під час цієї гутірки?

Громадська відповідальність – це спроможність людини активно й свідомо брати участь у житті суспільства, відстоювати принципи громадянської взаємодії, самоусвідомлювати свою роль у соціумі. 

Чому в Україні низька громадянська відповідальність (на думку учасників гутірки): 

• люди не вірять, що їх слово/запит мають значення
• люди не знають, що вони можуть щось змінювати: бачать проблему, знають як вирішити, але бракує голосу, того, хто поведе
• люди не довіряють владі, тому бояться/не хочуть бути активними 

Отже, що можна робити для посилення громадянської відповідальності в людей? 

Підвищення власної свідомості 

Відповідальність починається там, де людина усвідомлено ставиться до свого життя і саморозвитку. Тому варто: 

• шукати мотивацію бути громадсько відповідальними (для кого? навіщо? чому мені це болить?)
• зрозуміти, як я можу бути корисним суспільству щодня 

Громадянська активність на власному прикладі

Головна теза – включатися у вирішення проблеми щоразу, коли можеш, це бачитимуть інші. Допоможе також: 

• показувати свій приклад активності (засипати яму на дорозі у себе на мікрорайоні, пофарбувати майданчик)
• вірити в себе, а далі та віра буде поширюватися, ніби кола на поверхні води, у яку кинули камінь 
• проявляти проактивність та громадянську відповідальність у тих сферах, де ви зіштовхнулися із проблемою і через свій досвід зрозуміли її глибше, посилили свою експертність у цій темі (до прикладу, дитина має інвалідність, як мама, ви можете гуртувати мам таких же дітей і допомагати одна одній)
• показувати свій покроковий шлях, поширювати свій досвід і вчити інших за запитом
• міняти статус “людина” на статус “організація”, в іншій ролі показувати приклад того, хто починає діалог і міняє ставлення до чогось
• показувати/розʼяснювати, що громадянська відповідальність це також лайк, поширення допису чи інформації про допомогу (на початку повномасштабного вторгнення інтернет-військо мало неабияку силу для поширення інформації про ситуацію в Україні) 

Освіта і поширення знань: 

• формувати відповідальність із дитячого віку і розвивати тему громадянської освіти в офіційній шкільній програмі 
• проводити тренінги/уроки громадянської відповідальності/волонтерства у громадах
• розʼяснювати різницю між волонтерством та громадською діяльністю, наголошуючи, що обидві сфери не є заробітчанством 
• розказувати історії про добрі справи і надихати інших на громадянську відповідальність, починаючи з власної родини

Робота з людьми та спільнотами

Вчити – добре, але ефективно також створювати умови, де людина відчує результат участі та впливу через власний досвід. Це може спрацювати, якщо: 

• залучати до змін людей, які потім будуть використовувати ті блага (влада встановлює лавки, запросіть людей допомогти, аби вони далі берегли це)
• гуртуватися у вирішенні проблем, бо разом можна досягнути кращих результатів, ніж одноосібно
• проводити громадські діалоги, “сходки села” за участі місцевих посадовців, які кажуть “ніхто ж не звертається”
• застосовувати інструменти участі та впливу громадськості на формування та реалізацію місцевої політики (поговорити сам на сам не працює, а в міську раду ви ходили? петицію чи громадське звернення подавали?)
• починати партнерства зі знайомства і добрих намірів, а не критики влади (тоді і влада прихильна до проактивних)
• запровадити у громаді звичку і традицію чогось проактивного (до прикладу, щорічні толоки чи інші згуртовуючі заходи) 

Матеріал створено за результатами Гутірки волонтерів у форматі мастермайнд, що проводить КОО ВГО “Асоціація сприяння самоорганізації населення” у межах Програми підтримки волонтерських центрів, яка втілюється КОО ВГО “Асоціація сприяння самоорганізації населення” у проєкті “Волонтерський крафт задля Перемоги” завдяки фінансуванню National Endowment for Democracy (NED).