Як покращити взаємодію між виборцями і депутатами шляхом публічних консультацій

Все більш трендовою формою співпраці влади та мешканців стають публічні консультації. Цей механізм громадської участі все частіше запроваджують на рівні громад, а ще хочуть зробити ...

photo_2023-08-29_13-24-26
Як покращити взаємодію між виборцями і депутатами шляхом публічних консультацій

Все більш трендовою формою співпраці влади та мешканців стають публічні консультації. Цей механізм громадської участі все частіше запроваджують на рівні громад, а ще хочуть зробити загальнообов’язковим для багатьох владних суб’єктів. Однак для народних депутатів цей інструмент так і залишиться факультативним у їх практиці роботи з виборцями. Влітку цього року Громадянська мережа ОПОРА у Рівненській області допомагала у організації публічних консультацій, які проводили команди парламентарів спільно з підготовленими аналітиками. Про що свідчить досвід такого консультування, як можна цей процес зробити результативнішим і чи готові депутати до консультування з виборцями у обов’язковому порядку  – у цьому матеріалі ОПОРИ.

 

Публічні консультації: що це? Хто і для чого консультується?

Публічні консультації є майданчиком, за допомогою якого люди можуть долучатися до прийняття рішень, які їх стосуються. Публічні консультації допомагають приймати більш виважені рішення із урахуванням думок усіх зацікавлених. Це сприяє відчуттю співдотичності кожного до прийняття рішення та підвищує співвідповідальність за його реалізацію.

Нормативного визначення публічних консультацій в українському законодавстві поки що немає. Якщо звернутися до законопроєкту «Про публічні консультації», який очікує на друге читання у парламенті, то в остаточній редакції головного комітету міститься така дефініція: 

публічна консультація – етап формування чи реалізації державної політики, вирішення питання місцевого значення, у ході якого суб’єкт проведення публічної консультації збирає, опрацьовує пропозиції заінтересованих сторін щодо предмета публічної консультації та оприлюднює результати аналізу таких пропозицій.

Серед суб’єктів проведення публічних консультацій у цій версії документу ми вже не знайдемо парламентарів. Раніше передбачалося, що публічні консультації щодо проєктів актів, внесених на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України, проводитимуться відповідно до вимог цього Закону з особливостями, визначеними Регламентом Верховної Ради України. Деякі із представників громадянського суспільства непозитивно сприйняли новину про те, що із суб’єктів, хто у обов’язковому порядку має консультуватися із людьми, виключили народних депутатів і висловили щодо цього свою позицію. Та видається, що законопроєкт таки буде прийнято у цій редакції.

Отже народні обранці можуть організовувати консультації із громадськістю, як і інші владні суб’єкти, однак і після ухвалення відповідного закону, це не буде для них обов’язковою процедурою, а проявом кращих практик організації роботи з виборцями і залучення їх до вирішення важливих для них питань.

 

Спільні консультації випускників Академії практичної аналітики та
парламентарів з Рівненщини

29 серпня у Молодіжному просторі НОТА у Рівному відбулося обговорення «Публічні консультації: роль мешканців у законотворчому процесі», до якого долучилися команди народних депутатів і народні обранці Олександр Аліксійчук та Олександр Ковальчук, випускники Академії практичної аналітики, які спільно з парламентарями проводили консультації, представники органів місцевого самоврядування, політологи та громадські активісти.

Тематику консультацій обирали зважаючи на актуальні суспільні проблеми та виклики, а також пропозиції парламентарів. Тож консультації стосувалися:

  • проблем із житлом українців внутрішньої міграції (ВПО) (проводили представниці ініціативної групи ВПО Дубенщини спільно з народним депутатом Олександром Аліксійчуком); 
  • ставлення громадян до легалізації медичного канабісу, що пропонується законопроєктом № 7457 (проводили студенти-політологи Національного університету «Острозька академія» спільно з народним депутатом Олександром Ковальчуком); 
  • психологічної підтримки родин військових у невеликих громадах (проводилися активістками Громадської організації «Агенція розвитку Степанської ОТГ» спільно з народною депутаткою Соломією Бобровською). 

У рамках кожної із консультацій відбувалося опитування цільових аудиторій та експертне обговорення проблематики. Детальніше про результати консультацій можна прочитати тут.

IMG_0100_

Зазначимо, що під час проведення консультацій їх учасники зіштовхнулися із деякими викликами. Зокрема, представниці ініціативної групи ВПО Дубенщини розповідали, що деякі люди, які долучалися до опитування в рамках консультації, сподівалися, що їх житлове питання після завершення консультацій може бути вирішене. Тобто, у людей немає насправді розуміння, що таке консультації і як вони працюють. Таким чином опитування показало певний зріз ситуації, а вже завдяки обговоренню із експертною спільнотою вдалося зібрати фахові пропозиції.

Студенти-політологи Національного університету «Острозька академія» зауважили, що у процесі консультацій вони були вимушені вносити корективи у свої плани щодо опитування. Коли помітили, що люди не так активно почали долучатися до опитування онлайн, роздрукували анкету, вийшли з нею на вулицю та опитували перехожих. У результаті консультації не було напрацьовано якихось рекомендацій щодо покращення законопроєкту, адже експертна спільнота, яка долучилася, не мала зауважень щодо акту, а висловлювала йому підтримку. 

Представниці Громадської організації «Агенція розвитку Степанської ОТГ» у проведенні своєї консультації мали виклик, пов’язаний із тим, що мали менше комунікації із командою народної депутатки, тому здебільшого самостійно організовували весь процес.

Тож присутні під час обговорення «Публічні консультації: роль мешканців у законотворчому процесі» мали нагоду поспілкуватися як про сам процес консультування, як він був організований, так і про те, як можна зробити його ефективнішим. 

Учасники погодилися, що між парламентарями і виборцями має бути якісна взаємодія для вирішення суспільних проблем та розвитку громад. Практикувати такий формат співпраці як консультації добре з підготовленими і навченими середовищами, які мають бажання долучатися. Тож потрібно проводити просвітницьку роботу із людьми про важливість системної участі у житті держави і за допомогою яких інструментів її можна здійснювати. Не менш важливо показувати результати взаємодії депутата і команд, які проводили консультації, говорити про хороші кейси і цим надихати людей долучатися.

Народний депутат Олександр Аліксійчук зазначив, що він не підтримує обов’язковість проведення публічних консультацій щодо законопроєктів народних депутатів, адже цей процес вимагає значних ресурсів – як часових, так і людських. Народний депутат розповів, що лиш протягом останнього періоду він проводив ще три консультації із стейкхолдерами, тому часу справді не вистачає. 

IMG_0104_

Раніше народний депутат також розповідав ОПОРІ, що якщо він як депутат є ініціатором якогось законопроєкту, який хоче гарно прокомунікувати, аби він був підтриманий суспільством, то він проведе публічні консультації із громадськістю і йому не потрібен закон, щоб змусити це зробити. Якщо є бажання зробити хорошу кампанію для свого законопроєкту і є переконання, що він – не лобістський, а для суспільства – то депутат сам проведе консультації – піде до громадського сектору, до представників освіти, до керівників громад.  Наприклад, щодо закону про ринок землі, пригадує парламентар, то він переконував місцевих фермерів, що це добре для України. Та не завжди громадськості треба долучатися до розгляду усіх законопроєктів, іноді буває по 15 актів щодо однієї тематики. Законопроєктів у парламенті багато, а часу, щоб проводити консультації, немає. 

Народний депутат Олександр Ковальчук зауважив, що для покращення процесу публічних консультацій необхідно більше комунікувати, аби була більша зацікавленість зі сторони активних людей і вони могли знайти час на проведення таких консультацій. У такому разі, на думку Олександра Ковальчука, депутати знайдуть на те час, якщо тема буде цікава і люди будуть готові до результативної бесіди. Важливо, аби така роботау рамках консультацій була вимірювальною, щоб «у результаті був результат» і необхідно, аби тема була цікавою для широкої аудиторії. Також депутат зазначає, що до консультаційних заходів варто залучати журналістську спільноту, особливо якщо тема консультації вимагає публічної комунікації.

IMG_0119

Раніше про публічні консультації щодо законопроєктів депутат зазначав для ОПОРИ, що це – корисний інструмент, особливо якщо закон резонансний і суспільноважливий. Звісно, проведення консультацій вплине на швидкість прийняття рішень у Раді, але їх результати можуть бути корисними. Якщо ж законопроєкт містить лише технічні правки – то потреби проводити консультації депутат не бачить. Також Олександр Ковальчук говорив, що до консультування слід підходити виважено, аби уникати маніпулювання громадською думкою.

За словами Андрія Токарського, керівника Громадянської мережі ОПОРА у Рівненській області, завдання кожного із нас – і влади, і громадського сектору – це реалізовувати свої ідеї, а під час цього навколо себе гуртувати активне свідоме середовище, представники якого будуть мати бажання і готовність долучатися до процесів. Тобто маємо виховувати свідомого громадянина, який хоче впливати на процеси у своїй громаді та країні не лише один раз на п’ять років під час виборів, але й частіше або ж щодня. Людям не вистачає розуміння, що вони можуть впливати, але ОПОРА працює над тим, аби люди були обізнані з інструментами, які дозволяють робити зміни навколо себе. Тому просвітництво – це один із способів покращити процес консультування. Детальніше про просвіту виборців можна прочитати також тут.

IMG_0067 (1)

Як зазначив Михайло Балик, керівник проєкту «Практична аналітика для парламенту», велику роль у проведенні публічних консультацій відіграє зацікавленість самого народного депутата і бажання включеності у процес. Якщо народний депутат хоче вникнути у проблему і вирішити її, то він проводить різного роду консультації, щоб напрацювати законопроєкт чи підготувати до нього правки.

Політолог Віталій Лебедюк при проведенні публічних консультацій радить звертати увагу на привабливість подачі результатів консультації для людей, готуючи рекомендації – чітко вказувати, кому вони адресовані і хто має втілювати їх у життя, а також у дослідженні проблематики – звертати увагу та досвід інших країн, чим він може бути корисний для нас.

IMG_0096_

Як каже політолог Михайло Мозоль, ця історія із публічними консультаціями показала що потрібно заходити у ком’юніті, тобто у вже сформовані організації – формальні чи неформальні, шукати там активних людей, давати їм ці інструменти та відстежувати їх роботу. Михайло каже, що звісно ми хочемо, аби всі люди були активістами, але такого не буває, максимум 10-15% населення. Ця цифра актуальна навіть у розвинених консолідованих демократіях. Але якщо ці люди будуть активно працювати у своїх мережах, то ситуація поступово буде покращуватися. До громадської активності варто долучати і військових ветеранів, зазначає Михайло.

За словами Оксани Абрамової, представниці ініціативної групи ВПО Дубенщини треба показувати результат взаємодії депутата і виборців – це надихатиме й інших людей долучатися. Марина Матвейчук, активістка Громадської організації «Агенція розвитку Степанської ОТГ» теж каже, що варто показувати хороші кейси роботи і долучати авторитетних і вмотивованих військових до громадської діяльності.

IMG_0093_ IMG_0068_

 

Як якісно організувати і провести публічні консультації

Коли ми говоримо про те, як краще щось організувати, то звикли насамперед звертатися до закордонного досвіду. Проте слід розуміти, що іноземне врегулювання публічних консультацій слід вивчати, але його відображення в українському законодавстві однозначно не є панацеєю. Чому? Кожна держава має свій шлях розвитку та усталені традиції. Деякі держави чітко прописують у своєму законодавстві всю процедуру консультування та відповідальність за недотримання, а в інших – це закріплено на рівні принципів. Як зазначено у висновку Центру експертизи доброго врядування Ради Європи щодо проєкту Закону України № 4254 «Про публічні консультації» чим більш жорстким і складним є законодавство, тим менше воно застосовується чи повною мірою виконується.

Тому при врегулюванні процедури консультацій потрібно мати баланс між чіткою нормою закону і кращими практиками організації процесу. Саме тому дуже важливо не тільки (і, можливо, й не стільки) мати законодавство, яке буде врегульовувати публічні консультації, але й організувати належну його реалізацію, аби консультування не було звичайною формальністю. Для цього при організації консультування важливо відштовхуватися від принципів, тобто основних засад консультування і на кожному із його етапів стежити, наскільки вони дотримуються. І ось тут напрацьовані іноземними державами різні методичні інструкції та стандарти можуть бути дуже помічними для наших організаторів процесу. Детальніше про це можна дізнатися із довідки Інформаційно-дослідницького центру Верховної Ради України та висновку щодо проєкту Закону № 4254 «Про публічні консультації», який підготовлений Центром експертизи доброго врядування Ради Європи.

Від себе зауважимо: щоб публічні консультації були ефективною формою взаємодії депутата та виборців необхідно:

  • аби предмет консультації був важливий як для депутата, так і для цільової аудиторії;
  • чітко вирізняти, хто є цільовою аудиторією консультацій (окремі громадяни, представники інститутів громадянського суспільства) і залежно від рівня їх обізнаності у тематиці консультацій планувати різні формати взаємодії з ними;
  • аби процедура не була простою формальністю, а виражала дійсне прагнення до діалогу, бажання «слухати» і «чути»;
  • широке розуміння принципу доступності організаторами консультацій, що передбачає використання різних форм взаємодії із людьми – як онлайн, так і офлайн, проведення заходів у той період часу і в тому місці, яке дозволить безперешкодно долучитися цільовій аудиторії, комунікація у рамках консультацій має відбуватися через такі канали і з допомогою таких засобів, що дозволить зацікавленим сторонам вчасно отримати повну, достовірну та зрозумілу інформацію як про предмет консультацій, так і про те, який формат консультацій, коли і де можна долучитися до неї;
  • аби напрацювання у рамках консультацій були доступними для громадськості, за потреби – подавати їх деперсоніфіковано;
  • комунікаційна кампанія в рамках консультацій також має бути спрямована на потреби та інтереси цільової аудиторії, тобто варто розповідати людям, що може змінити їх участь у консультаціях – допомогти напрацювати або оцінити ефективність певної політики тощо.

Публічні консультації – це:

  • хороший інструмент впливу на прийняття рішень громадянами, 
  • можливість прийняти якомога оптимальніше рішення для влади,
  • співвідповідальність за його реалізацію. 

Якісне проведення консультацій сприяє побудові довіри між парламентарями та людьми і це – цінно, бо розвивати як громаду, так і державу можна лише спільними зусиллями.

 

За детальнішою інформацією звертайтеся:

Мирослава Клічук, комунікаційниця Громадянської мережі ОПОРА у Рівненській області,

[email protected] 


Довідково: Проєкт «Практична аналітика для парламенту» реалізується Рівненською обласною організацією Всеукраїнської громадської організації «Громадянська мережа «ОПОРА» в межах Програми USAID «РАДА: наступне покоління», що виконується ГО «Інтерньюз Україна».

Детальніше про Програму: https://internews.ua/ranghttps://www.facebook.com/usaidradaprogram/.


Тематика публікації:                      

Останні публікації цього розділу:

За підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» презентували економічний профіль Хорошівської територіальної громади

Актуальні проблеми протидії гендерно-зумовленому насильству обговорили в Чернігові

На Чернігівщині стартує проєкт з відновлення доступу до медичної допомоги

Юні бізнесмени, школярі-змінотворці й освітні міні-хаби - як відновлюють освіту на Миколаївщині та Херсонщині

Про план відновлення у своїй громаді знають лише 4% мешканців - результати опитування ГО «Проти Корупції»?

У Тернополі експонується виставка про "справи Майдану"