Як організувати в громаді сортування сміття? Досвід Тернопільщини

Відсортоване сміття продають, а побутові відходи від будинків – централізовано вивозять на смітник. У Шумській громаді на Тернопільщині всього за декілька років налагодили збирання та сортування ...

Додано:
Olha Tkachenko

IMG_5935-2-min
Як організувати в громаді сортування сміття? Досвід Тернопільщини

Відсортоване сміття продають, а побутові відходи від будинків – централізовано вивозять на смітник. У Шумській громаді на Тернопільщині всього за декілька років налагодили збирання та сортування сміття.

Сьогодні майже третина мешканців громади підписали договори із місцевим комунальним підприємством. 

Після децентралізації громади отримали повноваження та ресурси вдосконалювати та надавати послуги, які раніше були далекими або й недоступними зовсім. І що важливо – усі вони стають ближчими не тільки до “містян”, а до сільських мешканців.

Як визначити пріоритетні послуги? Із чого почати? Та на що важливо звернути увагу, коли починаєте впроваджувати послугу? Читайте на прикладі історії Шумської громади.

Із чого почати?

“Роздільне збирання” було тільки у місті Шумськ – це були два контейнери для пластику та скла, які стояли під відкритим небом. Сміття люди спалювали або ж вивозили на несанкціоновані смітники.

Та вже за декілька років майже третина мешканців підписали договори на вивезення сміття, а в громаді облаштували 26 контейнерних майданчиків для роздільного збирання. 

Ігор Ткачук, начальник відділу економічного розвитку та інвестицій Шумської міської ради, говорить, що на старті важливо якісно прокомунікувати з мешканцями та пояснити їм, чому ця послуга важлива.

Саме тому до робочої групи проєкту залучили представників різних груп: громадські організації, депутатський корпус, працівників виконавчого апарату, старостів і, звісно, мешканців.  

Робоча група визначила сильні і слабкі сторони послугинапрацювала стратегічні цілі та створила більше 25 проєктів, які поділили на коротко-, середньо- і довгострокові.

Усі напрацювання лягли в основу детального плану вдосконалення послуги поводження із твердими побутовими відходами. 

Насамперед, у громаді треба було облаштувати місця для збирання відходів, забезпечити людей контейнерами та купити сміттєвоз.

За рахунок державної субвенції купили сміттєвоз, а за кошти місцевого бюджету встановили контейнерні павільйони, щоб захистити сміття від опадів.

За сприяння Програми DOBRE придбали 2145 індивідуальних контейнери для житлового сектору, 26 контейнерних майданчиків і 78 контейнерів для роздільного збирання твердих побутових відходів. 

Поступове запровадження

36 населених пунктів громади (станом на 2021 рік – 44 населених пункти) розташовані на площі понад 500 квадратних кілометрів і одночасно забезпечити збирання сміття скрізь – неможливо.

DJI_0010-2-min

Щоб розділити впровадження послуги на три черги, у громаді розробили карту та разом зі старостами почали опитування за допомогою IT-інструменту DOBRE.Pytannya.

Опитування дало змогу виявити потреби людей в кожному населеному пункті, їх задоволеність послугою, готовність користуватися послугою.

Щоб заохочували людей, в громаді безкоштовно пропонували контейнери за умови підписання договору. Розробили комунікаційний план, аби ефективно прокомунікувати важливість запровадження послуги.

“У всіх населених пунктах ми провели інформаційну кампанію та опитування про те, як люди хотіли би бачити цю послугу. Були різноманітні еко-акції в школах, зустрічі в форматі спілкування з владою, багато інтеграційних заходів. Зустрічали людей, які казали: “У нас сміття немає”. Неможливо, щоб сміття у домогосподарстві не було. Все одно вони його вивозять і забруднюють нашу територію, річки і тощо. Добре, що в громаді є люди, які розуміють важливість правильного поводження зі сміттям”, – розповів Ігор Ткачук.

Еко-акція у школі

Еко-акція у школі

Спочатку запровадили послугу у 12 селах, де понад половина мешканців були готові підписати договори на вивезення сміття. Наразі послуга доступна і в 6 населених пунктах другої черги. 

Скільки це коштує для людей?

Користування контейнерними майданчиками, звісно, безкоштовне для жителів.

За вивіз сміття від домогосподарств на початку запровадження послуги люди платили по 8 гривень у місяць.

За словами Ігоря Ткачука, перший рік комунальне підприємство змушене було працювати у збиток, аби залучити якомога більше споживачів за помірну плату.

Проте площа досить велика і витрати на збирання сміття – відповідні. Тож із часом підняли тариф до 14,8 гривень у місяць.

Завдяки цьому мають ресурси і на вдосконалення послуги.

“Кожного року ми проводимо опитування – запитуємо людей, чи задоволені вони послугою і як можна її покращити. Опитування показують, що люди задоволені послугою. Вони прекрасно розуміють, що вона потрібна і її треба розвивати. Зараз, наприклад, є населений пункт, де люди готові заключати договори, але у зв’язку з пандемією цьогоріч ми не могли виділити гроші з бюджету на додаткові контейнери. Тож перенесли продовження проєкту на наступний рік”, – розповідає Ігор Ткачук.

Що далі із зібраним сміттям?

Побутові відходи домогосподарств вивозять на полігон твердих побутових відходів. Відсортоване сміття (скло, пластик, папір) із контейнерних майданчиків громада продає.

Пластик та папір пресують та відправляють у Дубно, що розташоване неподалік громади. Скло скуповують місцеві підприємці, які його переробляють. 

“Те, що заробляємо від сміття – вкладаємо у розвиток КП та послуг, яким воно займається. Приміром, є проблеми з водопостачанням і водовідведенням, з очисними спорудами. Тим паче, в жовтні 2020 року до нас доєдналося ще 4 сільські ради (8 населених пунктів). Наша громада – найбільша за територією у Тернопільській області і, звичайно, роботи вистачає”, – додає Ігор Ткачук. 

 Пластик та папір пресують та відправляють у Дубно, що розташоване неподалік громади. Скло скуповують місцеві підприємці, які його переробляють

Пластик та папір пресують та відправляють у Дубно, що розташоване неподалік громади. Скло скуповують місцеві підприємці, які його переробляють


Як громадам розвивати послуги?

Культура планування послуг не є розповсюдженою в українських громадах. На відміну від стратегії розвитку, планування послуг не є обов’язковим у рамках чинного законодавства.

Проте громади шукають можливості розвивати послуги – залучають підтримку міжнародних програм технічної допомоги, зокрема. Однією з таких є Програма USAID DOBRE. 

“Ми допомагаємо партнерам створити власну програму, а її виконання – це завдання громади.

Ці плани, на відміну від довгострокових стратегій розвитку, є середньостроковими і розраховані на 4-5 років.

DOBRE допомагає втілити лише один проєкт, який обирає громада і який вважає найвагомішим для власного розвитку”, – говорить Максим Бурдавіцин, експерт з послуг місцевого самоврядування Програми USAID DOBRE.

У середньому громада надає 20-30 базових послуг і розвивати одночасно їх усі – неможливо.

До того ж немає єдиного рецепту “з чого почати, аби бути успішним”. Кожна громада – індивідуальна і обирає свій шлях розвитку та, звісно, пріоритети.

Шумська громада Тернопільської області стала взірцем впровадження послуги поводження із твердими побутовими відходами.

Приміром, Мостівська громада в Миколаївській області вирішила розвивати освіту – у чотирьох школах громади відкрили STEM-класи.

Раніше подібні класи можна було знайти тільки у містах, тож для маленької сільської громади на Миколаївщині це був справжній прорив.

Заводська громада Тернопільської області втілила ідею культурного центру – об’єднала всі культурні послуги в одному Будинку культури. До речі, зараз Міністерство культури і інформаційної політики пропагує розвиток мультикультурних центрів і пропонує розповсюдити такий досвід по всіх громадах.

Програма USAID DOBRE пропонує громадам використовувати американську практику планування послуги – SDIP (Service Delivery Improvement Plan) План вдосконалення послуги.

Для українських реалій її адаптували фахівці програми DOBRE.

Практика громад партнерів Програми та поради американської методології лягли в основу посібника “Теорія та практика вдосконалення послуг місцевого самоврядування”, який доступний для користування усім громадам.

Авторка: Ольга Ткаченко, Український кризовий медіа-центр, програма USAD DOBRE, спеціально для УП. Життя Фото: Віктор Смоляк


Тематика публікації:            

Останні публікації цього розділу:

Додаткова цінність волонтерства - мати відповідь на питання «де ти була і чим допомогла”

Правозахисники проводять документування воєнних злочинів у Маріуполі

Консультації та гуманітарна допомога людям з інвалідністю та постраждалим внаслідок військових дій в Донецькій області

У Кривому розі та Дніпрі запрацювала гаряча лінія для постраждалих від війни в Україні

Скасування запобіжного заходу для проходження військової служби

Відсторонені від посад через відсутність вакцинації допускаються до роботи