Як одна поїздка в Кенеберг запустила нову хвилю змін у Гощанській громаді

Іноді великі зміни починаються з простого — поїхати, подивитися і поставити правильні запитання. Саме так сталося у Гощанській громаді, коли педагоги-організатори разом із проєктною менеджеркою ГО «Пріоритет Гоща» відвідали Молодіжний інтеграційний центр «Кенеберг» у Смизі — простір, який з 2025 року працює як Хаб з розвитку соціального шкільного підприємництва. Там вони побачили не теорію, а практику: як підлітки створюють власні ініціативи, працюють у командах та на власному виробництві і водночас вчаться бути відповідальними, мислити ширше і діяти для своєї громади.

Від натхнення — до дослідження

Після візиту команда ГО «Пріоритет Гоща» поставила собі важливе питання: чи готова сама громада до таких змін? Щоб не діяти навмання, а спиратися на реальні потреби молоді, разом з ГО «Агенція розвитку громад «Інтонація ЗМІН» вирішили реалізувати спільний проєкт «Від ідеї до дії: дослідження потенціалу розвитку соціального шкільного підприємництва у Гощанській громаді»

Мета ініціативи – зрозуміти, чи готова громада до створення шкільних соціальних підприємств і що потрібно, щоб ця ідея стала реальністю. Задля цього було проведено опитування серед жителів Гощанської громади

У дослідженні взяли участь 318 респондентів — учні, батьки, педагоги та представники громади . Це дозволило отримати комплексне бачення — як з боку шкільної молоді, так і дорослих, які впливають на прийняття рішень. Аналітичний звіт було підготовлено в рамках дипломного дослідження координаторки Хабу розвитку соціального шкільного підприємництва Анни Костюк, студентки 4 курсу Національного університету водного господарства та природокористування, що забезпечило глибину аналізу та системність висновків.

Що показали результати

Дослідження дало чітку відповідь: у громаді вже є основа для запуску соціального шкільного підприємництва. Більшість респондентів добре розуміють, що таке підприємництво (понад 95% мають хоча б базове уявлення). Водночас соціальне підприємництво залишається менш зрозумілим: лише близько 28% чітко розуміють його суть, ще понад половина – частково.

Понад 70% опитаних підтримують впровадження практичних занять з підприємництва у школах, що свідчить про потребу змінювати підходи від теорії до дії. Майже 73% респондентів підтримують створення соціальних шкільних підприємств у Гощанській громаді. Це означає, що ініціатива має не лише освітню, а й суспільну підтримку.

Переважна більшість вважає розвиток підприємницьких компетентностей важливим або дуже важливим для дітей, що підтверджує актуальність теми на рівні громади. Більше 60% респондентів переконані, що такі ініціативи суттєво підвищують впевненість молоді у власних силах, формують відповідальність і самостійність. Понад 84% вважають, що соціальне шкільне підприємництво може стати частиною життя навчального закладу, що є критично важливим для довгострокового впровадження.

Що стримує — і що допоможе

Дослідження також чесно показало бар’єри, які потрібно врахувати, а саме: перевантаження учнів — 47%, фінансові обмеження — 44%, нестача часу — 43% та відсутність досвіду — близько 39%.

Крім того, лише близько 19% респондентів готові брати на себе роль наставників, що свідчить про потребу у зовнішній експертизі та підтримці. Водночас сильними сторонами громади є висока готовність до обговорення ідей (понад 50%), зацікавленість у практичній діяльності  та відкритість до нових форматів навчання.

Реалізований проєкт став прикладом послідовного підходу до впровадження змін у громаді: від обміну досвідом — до дослідження, аналітики та підготовки до практичних дій. Візит команди Гощанської громади до Молодіжного інтеграційного центру «Кенеберг» дозволив не лише ознайомитися з успішною моделлю соціального шкільного підприємництва, а й усвідомити потенціал її адаптації на місцевому рівні.

Важливим етапом проєкту стала також консультаційна зустріч із керівниками закладів освіти Гощанської громади, під час якої було роз’яснено основні засади створення соціальних шкільних підприємств. Ця робота дозволила не лише підвищити рівень розуміння теми, а й зменшити бар’єри та страхи, пов’язані з впровадженням інноваційних підходів у навчальному середовищі.

Оксана Романович, ГО «Пріоритет Гоща»:

«Для нас було важливо не просто надихнутися, а зрозуміти, як це може працювати у наших школах. Після візиту до “Кенеберга” ми побачили, що це реально, але водночас усвідомили, що потрібна підготовка — і для дітей, і для педагогів. Саме тому дослідження стало для нас ключовим кроком».

Проведене спільне дослідження підтвердило високий рівень зацікавленості громади у розвитку практикоорієнтованих підходів до освіти, зокрема соціального підприємництва. Водночас воно чітко окреслило ключові виклики — брак досвіду, ресурсів і впевненості — що дозволило сформувати обґрунтовані рішення для подальших дій.

Вікторія Костюк, ГО «Агенція розвитку громад “Інтонація ЗМІН”»:

«Дуже важливо, що громада не просто перейняла досвід, а пішла далі — почала досліджувати власний потенціал. Саме така послідовність — від знайомства до аналітики і лише потім до дії — дає шанс створити не разову ініціативу, а сталу модель, яка працюватиме роками».

Таким чином, поєднання обміну досвідом, просвітницької роботи та аналітичного дослідження дозволило не лише оцінити потенціал громади, а й створити передумови для переходу до практичної реалізації ініціатив. Це ще раз підтверджує, що просвітницька складова є невід’ємною частиною впровадження соціальних інновацій, адже саме вона формує довіру, розуміння і готовність до змін.

Отримані результати стали основою для наступного етапу — підготовки проєктної заявки до Українського молодіжного фонду з метою запуску соціальних шкільних підприємств та підвищення обізнаності громади.

Чому важливо об’єднувати зусилля

Цей проєкт показав, що найбільш стійкі результати народжуються там, де поєднуються різні типи досвіду та ролей. Співпраця між громадськими організаціями, освітніми закладами та органами місцевого самоврядування дозволяє не лише краще зрозуміти потреби громади, а й ефективніше реагувати на них.

Неурядові організації відіграють ключову роль у таких процесах, адже вони здатні акумулювати експертизу та передавати практичний досвід, виступати посередниками між громадою, владою та донорами, а також ініціювати інноваційні підходи та підтримувати їх впровадження.

Об’єднання зусиль дозволяє перейти від окремих ініціатив до системних змін, де кожен учасник підсилює іншого. Саме така співпраця створює умови, в яких ідеї не залишаються на рівні обговорень, а перетворюються на реальні можливості для розвитку молоді та громади в цілому.