Як і навіщо громадам залучати людей до прийняття рішень: практичні кейси

Навіщо громаді залучати людей до прийняття рішень? Чому не всі механізми працюють? Як публічність слугує мотивацією для ефективної роботи? Як збудувати той самий "ідеальний механізм" залучення?"Ми ...

Додано:
Olha Tkachenko

Статистика залучення
Як і навіщо громадам залучати людей до прийняття рішень: практичні кейси

Навіщо громаді залучати людей до прийняття рішень? Чому не всі механізми працюють? Як публічність слугує мотивацією для ефективної роботи? Як збудувати той самий “ідеальний механізм” залучення?

“Ми тут влада. Ми самі все знаємо”, – поширена помилка представників місцевої влади, які наполегливо відмовляються від інструментів залучення громадян. Інколи вони вважають, що їм достатньо тієї інформації, яку отримують “через десять рук”, і без думки людей вони точно знають, що робити. Проте завдання місцевої влади – надавати якісні послуги. А як без думки людей дізнатися, які послуги у громаді потрібні та чи якісно вони надаються? До того ж завдяки залученню мешканців влада громади може визначити напрям руху, – вважає спеціалістка із залучення громадськості Програми USAID DOBRE Анна Товстуха.

“Місцевій владі важливо розуміти, як вона бачить громадян: як клієнтів чи лише як “тих, хто наповнює наш бюджет, а ми далі розберемося”. Усвідомлення важливості думки людей – це хороший менеджерський підхід, який дає змогу побачити, як громада розвивається та куди їй слід рухатися. Ті, хто здатні змінити свій фокус, зрозуміти суть своєї роботи, показують значні результати, – говорить Анна Товстуха. – Завдяки механізмам залучення, місцева влада розподіляє між собою і громадянами відповідальність за напрям розвитку громади. І має чітку відповідь “чому так, а не інакше?”. Бо так вирішили люди”. 

Який механізм залучення громадян обрати?

Палітра механізмів залучення людей до прийняття рішень у сучасних громадах різноманітна. Їх перелік не вкладеться і у десятки. Проте у цій справі важлива не кількість, а якість. Серед українських громад найпопулярнішими є бюджет участі, громадські слухання, публічні консультації. За словами Анни Товстухи, цей перелік можна продовжувати. Більше того, громада може сама віднайти власний механізм або ж адаптувати існуючий під себе. Проте важливо робити це системно та поступово: не потрібно запроваджувати все і одразу. 

“Для громади, яка тільки починає, найбільш зрозумілим і найменш затратним інструментом може бути публічна консультація з громадськістю. Проте важливо зважати, що коли збирається громада і намагається поговорити, то найчастіше це відбувається у форматі хаотичних претензій. Тож, аби консультації були дійсно ефективними, необхідно залучити або знайти у громаді фахівця з навичками фасилітації, який допоможе провести конструктивну зустріч, щоб це був справді діалог“, – говорить Анна Товстуха. 

Найкраще у громаді працюватиме той механізм, який вона свідомо обере для себе. Результативність великою мірою залежить і від мотивації людей, і від виконавчої та представницької гілок у громаді – чи готові вони давати можливість участі.

Статистика залучення

Покроковий алгоритм запровадження механізмів участі

Особливості реалізації для кожного інструменту громада може обрати під себе. Проте перші кроки є загальними для всіх механізмів. Системне та поступове втілення забезпечить ефективну реалізацію.

Без назви (1920 x 700 px) (1)

Крок 1.  Пропрацювати та прийняти положення, які будуть регулювати механізм залучення. Якщо немає можливості залучити консультанта, з відкритих ресурсів можна завантажити типовий зразок такого положення. Проте вкрай важливо проаналізувати його зміст та адаптувати під себе, аби він відповідав реаліям громади. Для електронної петиції, наприклад, кількість підписів повинен відповідати реальним можливостям. Адже цей інструмент не гарантує результату, а має на меті привернути увагу та стимулювати раду розглянути питання.

Крок 2. Продумати та реалізувати інформаційну кампанію. На старті запровадження механізмів участі важливо продумати інформаційну кампанію. Вона повинна мати мету та чітку цільову авдиторію – на кого орієнтований конкретний механізм. Доступ до інформації повинні мати мешканці усіх віддалених сіл. І розміщувати інформацію лише на сайті громади буде замало. Варто залучити усі можливі методи: соцмережі, оголошення, акції під час великих подій тощо. У деяких громадах готували відеоінструкції, створювали меми. Раз на рік рекомендовано проводити прицільну інформаційну кампанію щодо конкретного механізму – зустрічатися з людьми та пояснювати можливості участі. Особливо коли йдеться про громадські слухання. 

Крок 3. Проводити навчання для людей. Якщо місцева влада хоче, щоб люди подавали пропозиції до бюджету, то вона має дати їм певну форму для заповнення. У відповідь отримає конструктив. Навчання особливо актуальні під час запровадження громадського бюджету. Тут люди мають подавати не просто ідеї, а реальні плани їх втілення.

Більш детально про алгоритми можна дізнатися зі сторінок онлайн-посібника «Дорожня карта впровадження бюджету участі».

 

Громадський бюджет – як один із найефективніших механізмів

Програма USAID DOBRE пропонує партнерам значний перелік інструментів. Проте, за словами Анни Товстухи, найпопулярнішим є громадський бюджет. Це коли з бюджету громади виділяють кошти на проєкти людей, а переможець обирається шляхом голосування. Помилково вважати, що це “дороговартісний механізм”, адже громада виділяє кошти залежно від своїх можливостей. Це може бути навіть 10 тисяч гривень. 

На старті необхідно чітко прописати положення конкурсу та вимоги до подання проєктів. Звісно, виділити кошти. Також провести навчання про написання проєктів, аби люди розуміли різницю між ідеєю та проєктом і могли оформити заявки якісно. Також важливо забезпечити справедливе голосування і в контексті доступності, і можливостей – щоб проєкти з центральної садиби і сіл мали більш-менш однакові можливості виграти. 

Місцевій владі важливо розуміти, що довіра до цього механізму може не з’явитися одразу. Громадам треба бути готовими до того, що у перший рік заявок може бути не дуже багато. Людям треба побачити, що їхні проєкти не залишаться на папірцях, а справді будуть втілені.

Саме реалізацією громадського бюджету найбільше пишаються громади-партнери Програми USAID DOBRE, які стали взірцевими у категорії “залучення громадян” – Мереф’янська та Дзвиняцька.

Досвід Мереф’янської громади Харківської області

У Мереф’янській ТГ громадський бюджет запровадили 4 роки тому за сприяння Програми USAID DOBRE. Ірина Михайлик, керівниця загального відділу міської ради, говорить, що уже у перший рік заявок було багато, проте їх якість була не найкращою. Тож спеціалістки відділу Міжнародних відносин та проєктно-інвестиційної діяльності почали проводити “Школу проєктного менеджменту” по мікрорайонах та в селах – це було більш ефективно, аніж запрошувати на таке навчання у міськраду чи бібліотеку. Після тренінгів учасники почали подавати набагато якісніші заявки. 

Панорама громади

Панорама громади

Які проєкти реалізували?

Спочатку більшість заявок були про дитячі та спортивні майданчики – люди хотіли, щоб такі локації були якомога ближче до них. 

“Голосування за проєкти згуртувало громадян. Люди об’єднувалися, щоб промотувати свій проєкт, і разом раділи, коли майданчики відкривали. Найкраща промоція громадського бюджету – це втілені проєкти. Люди зрозуміли, що можуть реалізувати свої маленькі ідеї за рахунок бюджетних коштів, тим самим вказуючи нам на свої проблеми та потреби. Саме локально, на місцях”, – говорить Ірина Михайлик.

Одним із найбільших проєктів було оновлення пам’ятника Івану Сірку. Цей проєкт був важливим для мешканців, адже саме з іменем легендарного кошового отамана асоціюють Мереф’янську громаду. Проєкт реалізовували протягом двох років, адже необхідно було отримати багато погоджень у профільних департаментів. Проте завдяки комунікації з автором та відкритості перед громадою конфліктів така затримка не викликала. 

Пам'ятник Сірку до оновлення

Пам’ятник Сірку до оновлення

“Цього року більшість проєктів про дороги. Ми розуміємо, що дороги потрібно відновлювати, однак не завжди є кошти в бюджеті. А завдяки громадському бюджету люди можуть відремонтувати дорогу на своїй вулиці”, – додає Ірина Михайлик.

Деякі проєкти, що подавали на конкурс, реалізували у рамках інших статей бюджету. Приміром, у одному із приєднаних населених пунктів поповнили книжковий фонд бібліотеки.

“Відділ освіти сказав: дуже гарний проєкт і добре, що на це звернули увагу. Його не допустили до конкурсу, а реалізували за рахунок залишків освітньої субвенції. За таким самим принципом зробили поточний ремонт та встановили нові вікна у спортивній залі КДЮСШ “Авангард”.

Підводні камені

Великих успіхів не досягнути без маленьких поразок, із яких варто винести висновки. Ірина Михайлик говорить, що щороку громада оновлює положення про конкурс із урахуванням попередніх недоліків, які проявляються уже під час реалізації. Вирішували і питання справедливості голосування, адже у перший рік впровадження розгорілися конфлікти щодо чесності підтримки проєктів. Зараз за проєкти можна проголосувати лише онлайн за допомогою BankID чи індивідуальним цифровим підписом або ж у пункті супроводу в Центрі надання адміністративних послуг. Ірина Михайлик додає, що через складнішу процедуру, голосувати стали менше, проте це більш чесне голосування.

За словами Ірини Михайлик, громадам, які починають, важливо детально підійти до вивчення нормативно-правових документів. Також поспілкуватися з громадами, які вже впроваджують громадський бюджет, та дізнатися, з якими проблемами вони стикалися. 

“Варто братися за громадський бюджет лише якщо громада готова йти до кінця та бути відкритою. Якщо ж це “для галочки”, заради видимості, то не потрібно навіть починати. Адже люди зрозуміють, що їх обманули, і замість довіри така влада отримає тільки критику”.

Досвід Дзвиняцької громади Івано-Франківської області

У Дзвиняцькій громаді зі старту вирішили урівноважити шанси всіх населених пунктів – виділили на громадський бюджет по 50 тисяч гривень на населений пункт. Під час першого відбору у 2020 році конкуренції фактично не було. Кожен населений пункт, що подавався на конкурс, отримав фінансування на свій переможний проєкт. 

Дзвиняцька громада (Галицький Кореспондент)

Дзвиняцька громада (Галицький Кореспондент)

“Ми хотіли максимально залучити громаду. І з самого початку нам було важливо донести до населення: якщо вони візьмуть участь, то обов’язково отримають проєкт для свого села. Децентралізація – це можливість конкурувати. Якщо ти працюєш – відповідно і отримуєш. Із місцевого бюджету кожен населений пункт міг отримати фінансування на свої потреби. До децентралізації цього не було”, – говорить Богдана Беспалько, координаторка Програми DOBRE у громаді (2018-2020 рр).

У положенні громада одразу прописала, що автор має супроводжувати виконання проєкту. Богдана Беспалько каже, що це було зроблено для того, щоб люди могли контролювати витрачання коштів на проєкти.

Щоб мешканці розуміли, що таке громадський бюджет, у громаді  розповідали про нього у навчальних закладах та зняли навчальний відеоролик. Допомагали у впровадженні громадського бюджету молодіжна рада і місцева громадська організація “У ногу з часом”.

Голосування відбувається в електронному форматі - це було одностайне рішення депутатів. Завдяки відмові від паперового голосування вдалося уникнути маніпуляцій, адже після авторизації система дозволяє віддати свій голос лише за один проєкт. За словами Богдани Беспалько, старшим людям, яким було складно голосувати, допомагала молодіжна рада та старости.

Завдяки громадському бюджету у Дзвиняцькій громаді встановили спортивні та дитячі майданчики, вуличні тренажери, облаштували відеонагляд та паркан у школах.

Визначення переможців 2020 рік

Визначення переможців 2020 р.

Які ще інструменти довели ефективність?

Другим успішним механізмом Богдана Беспалько називає Бюджет для громадян. Іншими словами, це просте та візуалізоване роз’яснення бюджету громади. Замість складної таблички люди наочно можуть побачити, звідки надходять кошти до бюджету та на що їх витрачають. Найважливішим результатом є те, що, розуміючи, куди йдуть кошти – люди подають свої пропозиції. І їх громада бере до уваги під час формування бюджету на наступний рік. 

“За сприяння Програми DOBRE і Центру Політичних Студій ми розробили буклети і презентували їх на бюджетних слуханнях. Запропонували людям подавати пропозиції до бюджету, і люди повірили, адже реально бачили надходження, витрати. Люди почали подавати свої ідеї, розповідати про проблеми громади, які вони бачили зсередини. Ми зламали стереотип недовіри. Дуже важливо втілювати ці механізми, потрібно мати команду, відповідальну людину, яка буде втілювати ці механізми”.

Третій важливий механізм - моніторинг діяльності депутатів молодими активістами.  Молодіжна рада взялася перевірити відвідування депутатами сесій і опублікувала статтю, де відзначила «прогульників» і «відмінників». 

“На людину нічого так не діє, як публічність. Коли написали, що деякі депутати пропустили 80% сесії, – вони задумалися, що треба ходити на сесії, що вони вибрані народом і несуть відповідальність. Публічність привела до ефективного прийняття рішень, адже кворуми тепер є, депутати почали системно звітувати. Якщо ти звітуєш – то ти відвертий. Це довіра. А коли вона є – легше працювати, менше конфліктів. Коли ти відкритий – людина до тебе приходить не з претензією, а з потребою. Звітування керівника і депутатів – дуже дієвий механізм”.

Загалом у 2020 році громада провела близько 30 заходів для залучення громадськості – це 3,5 тисячі учасників (45% від населення громади). І хоч відвідувачі заходів можуть повторюватись, але для такої невеликої громади – це високий рівень участі мешканців у прийнятті рішень у громаді.

Як механізми залучення працюють у громаді сьогодні?

Дзвиняцька громада продовжує втілювати механізми залучення надалі. За словами Андрія Гринішака, заступника сільського голови, особливо важливо залучати людей до прийняття тих рішень, що є особливо резонансними та мають суспільну важливість. У цьому їм допомагає механізм громадських слухань. Наприклад, щоб прийняти рішення про те, кого висувати на посади старост у громаді провели громадські слухання у кожному селі. Тож кандидатури усіх старост погоджені з мешканцями. Також залучали людей, щоб прийняти рішення, де збудувати новий дитячий садочок. Адже не мали права не спитати думки людей у такому надважливому питанні, додає  Андрій Гринішак.

“Секрет успіху нашої громади – у бажанні втілювати ці механізми. Програма USAID DOBRE проводила навчання та надавала експертну підтримку. Механізми залучення дають нам можливість чути людей та разом приймати правильні рішення в інтересах  громади. Громадські слухання, бюджет для громадян, інші механізми – усе це показує людям, що їхня думка важлива, з нею рахуються. Механізми залучення необхідні насамперед для нас, місцевої влади. Ми не прийшли сюди робити те, що хочеться нам, – ми працюємо для людей. Механізми залучення довели свою дієвість, тож наша громада планує активно розвивати їх і надалі”, – розповів Андрій Гринішак.

Чому залучення громадян – це перемога для громади?

“Ключовою перемогою є те, що влада перестала боятися громадськості. Механізми залучення вигідні як для влади, так і для мешканців, хоч в обох сторін є свої застереження. Головне побачити в людях не проблему, а ресурс, і насамперед інтелектуальний ресурс.  На досвіді ми побачили, що завдяки співпраці можливо налагодити діалог у громаді”, – говорить Анна Товстуха, спеціалістка із залучення громадськості Програми USAID DOBRE.

Відкритість влади та здатність залучати людей до прийняття рішень – дієвий механізм для налагодження довіри у громаді. Досвід громад-партнерів DOBRE показує, що нічого краще не переконає людей, ніж реальні результати – втілені проєкти, приміром. Бути відкритими і зрозумілими для людей – найкращий спосіб стати справжньою командою громади.

 

Авторка: Ольга Ткаченко, Український кризовий медіа-центр, Програма USAID DOBRE

Фото: Фотобанк Програми USAID DOBRE, Галицький кореспондент, а також надані громадами


Тематика публікації:        

Останні публікації цього розділу:

"Не додавай роботи": в Україні стартувала всеукраїнська інформаційна кампанія на підтримку поліції, медиків і рятувальників

eHealth в Україні: що це і як працює?

Молоко для пологового, допомога ЗСУ та переселенцям – як живе громада на півночі Запорізької області

Аргументи для розвитку велоруху в громадах під час війни: велосипед об’єднує і рятує життя

Активності БУР: займайся волонтерством у своїй громаді!

Як поєднувати роботу та волонтерство