Як допомогти внутрішньо переміщеним особам інтегруватись на Рівненщині

Станом на початок цього року у Рівненській громаді проживає більше 20 тисяч внутрішньо переміщених людей. Чимало з них їхали «на два тижні», а тепер не мають уявлення, коли саме повернуться до своєї ...

integration
Як допомогти внутрішньо переміщеним особам інтегруватись на Рівненщині

Станом на початок цього року у Рівненській громаді проживає більше 20 тисяч внутрішньо переміщених людей. Чимало з них їхали «на два тижні», а тепер не мають уявлення, коли саме повернуться до своєї домівки. ОПОРА поспілкувалася із представниками громадського сектору, які працюють із внутрішньо переміщеними людьми про те, які запити зараз є у людей і як допомогти їм з інтеграцією на Рівненщині.

У жовтні 2021 року Кабінет Міністрів України затвердив Стратегію інтеграції внутрішньо переміщених осіб та впровадження середньострокових рішень щодо внутрішнього переміщення на період до 2024 року. У ній було передбачено такі цілі як забезпечення ВПО житлом, освітою, працевлаштування, соціальний захист, медичне забезпечення, вирішення ситуації із визнанням документів, створення умов для інтеграції ВПО у громадах, які їх приймають. Але 24 лютого докорінно змінило ситуацію – мільйони людей покинули свої домівки, а громади не були готові до такої масштабної вимушеної міграції. Відтоді минув майже рік – багато людей повернулися на Київщину, Чернігівщину, Харківщину, але чимало залишилося там, де знайшли тимчасовий прихисток – адже вдома або досі небезпечно, або немає куди повертатися. Тож якщо на початку повномасштабного вторгнення у громадах виникали питання як забезпечити усіх речами першої необхідності та дахом над головою, то зараз усе частіше чуємо про інші потреби внутрішньо переміщених людей – житло із власним особистим простором, постійний дохід та зайнятість.

І от вже цього місяця, а саме, 15 лютого, у Рівному відбудеться перший Форум для внутрішньо переміщених людей, під час якого будуть обговорюватися різні аспекти інтеграції людей у громаду. Щоб долучитися до заходу варто зареєструватися за посиланням.

Форум організовується в межах програми «Єднання заради дії», що реалізується БО “БФ “Стабілізейшен суппорт сервісез” за підтримки IREX in Ukraine у партнерстві із багатьма організаціями громадянського суспільства, які працюють для підтримки внутрішньо переміщених людей на Рівненщині. ОПОРА запитала у представників деяких із цих організацій про те, які потреби у внутрішньо переміщених людей є зараз, як влада і громадянське суспільство може допомогти їм інтегруватися у життя громади та які плани у цьому напрямку має їх організація.

Представниця Благодійного фонду «Рокада» у Рівненській області Вікторія Костюк розповіла, що нещодавно вони з організацією «Чайка» проводили тренінги по адвокації у чотирьох громадах – Здолбунівській, Клеванській, Дубенській, Березнівській, які стали учасниками проекту «Адвокаційна підтримка внутрішньо переміщених жінок у західних областях України».

05_02_2023_1

Фото з фб-сторінки Вікторії Костюк

І от люди на тренінгах озвучували думки, що «треба більше говорити»: “Дуже часто, особливо у сільських громадах, люди живуть у різних будинках, та і в різних селах громади і часто не знають, хто ще у цій громаді з переселенців живе. Людям треба більше отримувати відчуття спільноти, брати участь у заходах, ініціативах. Навіть якщо відбувається видача якоїсь гуманітарної чи благодійної допомоги, то було б добре, аби це не були просто видачі, а заходи, наприклад, у форматі зустрічей. І мусять бути у громадах місця або простори, де щось відбувається, і куди їх запрошують. І такими просторами можуть бути бібліотеки, будинки культури. Наприклад, у Дубенській громаді на базі будинку культури є хор і тепер туди ходять і переселенці. Вони провели гарне свято до Дня святого Миколая – підготували захід для своїх дітей. Але звичайно хочеться, аби такі заходи не були окремо для місцевих дітей і для переселенців, а щоб ці заходи були для всіх дітей”.

Також додає, що зараз у Рівненській області організація робить два дитячих простори – на базі Острозької районної бібліотеки і Рівненського центру соціальної підтримки. Зокрема, у Острозі буде дитячий простір, куди можна буде приходити і на гурткові заняття, і у комп’ютерні ігри пограти, і поспілкуватися. 

05_02_2023_2

Фото з фб-сторінки Вікторії Костюк

У Підлозівській громаді “Рокада” робить ігровий майданчик біля місця компактного проживання, куди зможуть прийти і місцеві діти, і діти, які живуть у прихистку. Ще у 9 громадах Рівненщини організація робить інтеграційні простори на базі прихистків, де люди зможуть вийти зі своїх кімнат, разом посидіти і чаю попити. Вікторія каже, що  лише 9 просторів на таку велику область це дуже мало, але спочатку мають бути реалізовані пілотні проєкти, а тоді можна буде говорити про щось більше.

«Зараз зріс запит на психологічну підтримку і люди про це відкрито говорять, не бояться. Раніше ж психологи надавали тільки кризове консультування», – зазначає Вікторія і додає: «Зараз згідно з нашими спостереженнями бачимо, що збільшилася кількість розлучень, або можливих розлучень на фоні того стресу, який люди пережили. Якщо люди вчасно звертаються до психологів, то можна вирішити ситуацію”.

Також каже, що є дуже багато домашнього і гендерно зумовленого насильства, але жінки бояться про це говорити і не до всіх психологів звертаються: звертаються тільки “у крайніх випадках”, і лише до тих психологів, до кого вже є якась попередня довіра.

Щодо потреб вимушено переміщених людей, то Вікторія розповідає, що багато жінок просить про заходи, які б відбувалися паралельно до дитячих. Наприклад, майстер-клас для малечі і паралельно жіноча зустріч з психологом, чи просто зустріч, де можна поговорити.

Вікторія Костюк каже, що їх робота у фонді дещо змінилася: якщо з початку війни вони займалися кризовим консультуванням, то зараз переходять на певний менеджмент і беруть у роботу досить складні випадки, обирають, хто найбільше потребує допомоги і систематично працюють із сім’ями, які не можуть самостійно вирішити свої проблемні ситуації. Багато є звернень до юристів, бо не справляються юристи у місцевих радах – або не мали досвіду вирішення таких питань, або не мають бажання, або не знають, до кого перенаправити. 

«У  2023 році «Рокада» буде продовжувати надавати допомогу у вигляді спального приладдя, але вже не у таких об’ємах. Хоча зараз протягом зими не будемо зменшувати обертів своєї діяльності. У 2022 році ми задовільнили 51 запит від прихистків щодо побутової техніки і загалом купили техніки на майже 5 мільйонів гривень. Більшість з неї вже поставлена на місця, там буквально 2-3 заявки вже купуємо і завеземо. Але вже у 2023 році не буде такого фінансування для задоволення подібних запитів. І це вже більше буде про послуги, комплексний супровід прихистків, згуртування та інтеграції переселенців у місцеві ради і, можливо, навіть допомога із переселенням у приватний сектор, пошук житла, тому що це теж дуже важливо. І один із таких масштабних напрямків – це створення рад ВПО, де би ці потреби, які ми зараз чуємо на рівні учасників тренінгів, щоб вони були почуті і депутатами, і органами місцевого самоврядування. І я тут думаю, що важливо не лише із переселенцями працювати, а й підвищувати спроможність місцевих рад – і в темі гендерно зумовленого насильства – як їм працювати. І, звичайно, юридична допомога у соціальних питаннях. Соціалізація, інтеграція, навчання, –  я сподіваюся, що будемо допомагати навіть із заснуванням власної справи, або будемо партнеритися із іншими фондами, хто це робить. І в нас ще зараз розпочався проект по ремонту другого поверху стоматології у Дубно, то теж плануємо у березні його закінчити і там будуть заселятися нові люди, які потребуватимуть прихистку», – ділиться планами Вікторія.

Якою має бути інтеграція ВПО у громадах розповіла також регіональна координаторка ГО “КримSOS” у Рівненській області Наталія Токарська.

05_02_2023_3

Фото з фб-сторінки Марини Павлюченко

“Оскільки інтеграція – це процес, який потребує відповідних дій як зі сторони ВПО, так і з боку приймаючої громади, тому, напевно, першим кроком має бути сприйняття даного поняття не як задоволення запиту лише в гуманітарній допомозі. На даний час переміщення знизилось, переважно люди адаптуються, планують своє майбутнє там, де прожили вже значну кількість часу і це саме та можливість для громад посилити свій людський потенціал. Насамперед необхідно визначити потреби людей, але не виходячи лише з того, що громада може зараз забезпечити, важливо мати широкий спектр запитів і під них планувати подальшу діяльність. Необхідно залучати ВПО до різних  активностей, обговорень, зустрічей в громаді. Спільні заходи гуртують людей, а також це можливість формування активного громадського середовища серед внутрішньо переміщених осіб, які в подальшому можуть стати надійним підсиленням для ОГС в налагодженні співпраці, проведенні інтеграційних заходів, вирішенні звернень, а також залученні додаткових фінансових ресурсів. І власне у тісній співпраці влади, мешканців, ініціативних груп та громадських організацій заходи спрямовані на посилення інтеграції ВПО та подолання можливих конфліктних ситуацій, на мою думку, матимуть найкращий результат”.

Щодо допомоги для ВПО, то Наталія каже, що насправді значна частина людей, які змушені були переїхати, потребують підтримки постійно:

“Ми відвідували як прихистки, так і мали зустрічі з людьми, які проживали окремо в приватному секторі і запит був завжди на продукти харчування, побутову хімію, медикаменти. Часто люди зверталися за допомогою щодо медичних обстежень, адже на фоні стресу загострювались хронічні хвороби або з’являлись нові. Є звернення по онкологічним захворюванням і для багатьох це непідйомний як фінансовий, так і психологічний тягар. До речі, запит на психологічну допомогу помітно зріс до кінця року. Адже люди в якійсь мірі закрили першочергові потреби і зайнялися  ментальним здоров’ям. Консультування щодо соціальних виплат було менше, частіше інформування щодо оформлення різних допомог від міжнародних організацій. Щодо питань юридичного характеру, то найчастіше цікавили питання, які стосувались відновлення втрачених документів або алгоритму оформлення компенсації за зруйноване житло. Ну і постійними залишаються звернення щодо житла та роботи і ці питання необхідно вирішувати спільно з представниками влади різного рівня, адже вони потребують значних ресурсів та мають носити системний характер”.

Також додає, що приблизно в жовтні помітила, що інтерес до інтеграційних заходів значно підвищився. Особливо на дитячі майстер-класи різної тематики і для різних вікових груп. Каже, що форми бажаючих закривались за 15 хвилин. Щодо дорослих, то найбільш цікавими для них були тренінги по розвитку підприємництва та започаткуванні власної справи,  а також різноманітні психологічні групи.

05_02_2023_4

Фото із фб-сторінки Сергія Гаврилюка

“В цьому році, як і в минулому, в рамках проєкту ГО “КРИМSOS” запланована діяльність щодо підтримки спільнот ВПО, а також ОГС, діяльність яких направлена на вирішення питань, пов’язаних з переміщенням, адаптацією, працевлаштуванням і.т.д. Серед активностей – вебінари, тренінги, воркшопи, обмінні візити та індивідуальні навчання (для покращення діяльності організації), а також міні-гранти для ГО та ініціативних груп. Що стосується заходів для ВПО, то плануємо інтеграційні заходи спільно з ініціативами та партнерськими організаціями для різних вікових груп різної тематики не лише в м. Рівне”, – ділиться планами Наталія.

Про його бачення інтеграції ВПО у громаду розповів також Артем Коновалов, експерт з інституційного розвитку й проєктного менеджменту для організацій громадянського суспільства, представник ГО “Центр розвитку громад” із Харкова. 

Ця релокована організація  у партнерстві з Громадянська мережа ОПОРА / Рівне реалізовувувала у Рівному проєкт «Створення антикризових ХАБів для ОГС», що впроваджується Isar EdnanniaДетальніше про роботу антикризового хабу у Рівному можна довідатися на порталі Громадський простір.

05_02_2023_5

Місцева рада має достатньо повноважень, аби залучити ВПО до розробки програм участі ВПО в соціально-економічному та культурному розвитку, тому можна говорити про необхідність такої партисипації, яка б складалася з балансу запитів переміщених українців і українок з одного боку і можливостей громади з іншого. Який тут може бути порядок денний? Влада запрошує не просто до нарад, а пропонує “дорожню карту” – консультації та розробку проєкту програми/програм. Громада може в цьому процесі отримати відповіді на питання, чому інтеграція ВПО це перевага, а не інакше. Активісти й активістки мають пропонувати кращі рішення, залучати через свої неформальні канали комунікації ВПО і намагатися залучати ресурси, бо саме неурядові організації все ще лишаються провайдерами як серед зборів пожертв серед населення, так і в застосуванні міжнародної технічної допомоги на місцях”, – каже Артем.

Також зазначає, що відповідь на питання про те, які ж заходи викликають найбільший інтерес у внутрішньо переміщених людей має базуватися на репрезентативних дослідженнях серед людей, яких приймає громада, а не на припущеннях. Окремо висловлює сподівання, що задоволення короткотермінових гуманітарних потреб ВПО має перерости в економічну та соціальну інтеграцію.

“Організації громадянського суспільства мають бути готові до нових хвиль переміщення цивільного населення з зон бойових дій. Відкидання ворога створює нові рубежі зіткнень, які дають не тільки звільнення нашої землі, але й породжують можливість “вирватися” на підконтрольну Україну. Так само ми маємо бути готові працювати над швидким відновленням і стратегічною перебудовою інфраструктури на територіях, що зазнають руйнувань. Окремо треба підсилено працювати над психологічним здоров’ям і реінтеграцією тих, хто вертається з війни, а також не давати ворогу вигравати в тилу – мати спроможню інформаційну оборону, не допускати відкату в реформах”, – зазначає Артем.

 

Михайло Балик, Громадянська мережа ОПОРА, 0938338345, [email protected]

Мирослава Клічук, комунікаційниця Громадянської мережі ОПОРА у Рівненській області
[email protected]

 

Довідково: 

Проєкт «Промоція соціальної згуртованості у громадах та посилення демократичних цінностей» реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED). Його мета на локальному рівні – допомогти місцевому самоврядуванню напрацювати якісні рішення для розв’язання конкретних проблем, які виникли під час та після війни, а також забезпечення належних умов для кожного мешканця громади. Проєкт спрямований на підвищення соціальної єдності, посилення впливу громадянського суспільства на місцевому рівні та залучення неурядового сектору до подолання наслідків війни. На цьому етапі проєкт реалізовується у трьох цільових громадах (Івано-Франківськ, Львів, Рівне).


Тематика публікації:                    

Останні публікації цього розділу:

Настільна гра «Women IN: Leadership and Business»: жіноче лідерство та командна робота

Свіже тижневе в Просторовій Біржі Праці: вакансії в Києві, регіонах та віддалено

Експерти ГО "Інститут громадянського суспільства" провели менторські сесії щодо створення індустріальних парків та залучення інвестицій

Оголошено результати відбору молодіжних центрів у межах проєкту #МолодьТуТ

Освітяни Саратської громади на Одещині завершили комплексне навчання з домедичної підготовки

У Недобоївській громаді Чернівецької області відкрили громадську кухню за підтримки Програми USAID DOBRE