Як державна підтримка та прозорі правила можуть прискорити розвиток українського бізнесу

Українська економіка потребує нового імпульсу для відновлення та розвитку, і саме це завдання сьогодні стоїть перед владою та бізнесом. Програма Ukraine Facility відкриває можливості для прозорої співпраці, підтримки малого і середнього бізнесу та впровадження європейських стандартів, щоб створити умови для інвестицій, робочих місць та сталого економічного зростання.

24 вересня 2025 року у онлайн форматі відбулася презентація дослідження «Ревіталізація української економіки: як побудувати з підприємцями нову прозору модель співпраці, орієнтовану на потреби бізнесу». Нагадаємо,що дослідження проводилося Агенцією місцевого економічного розвитку Яворівщини в межах проєкту «Підтримка діяльності Української національної платформи ФГС СхП у 2025–2026 роках», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Ключові виклики бізнес-середовища

Попри досягнутий прогрес у проведенні реформ, український бізнес і надалі зазнає значного адміністративного тиску. Кожен четвертий підприємець відзначає випадки зловживання регуляторними нормами, ще стільки ж вважають державу радше перешкодою для розвитку бізнесу, а 2% опитаних — навіть «ворогом». Понад половина підприємців повідомляють про труднощі у взаємодії з регуляторними органами. Середньозважені витрати бізнесу на дотримання регуляторних вимог становлять від 0,5% до 5,5% обсягів реалізації продукції, що свідчить про наявність суттєвих бар’єрів для розвитку підприємницької діяльності.

Презентовані результати дослідження підтвердили, що в Україні триває реформа зі зменшення адміністративного тиску. Оновлено План заходів з дерегуляції, який об’єднав 99 ініціатив, спрямованих на спрощення ведення бізнесу. Міжвідомча робоча група при Кабінеті Міністрів переглянула 1323 регуляторних інструменти, з яких 584 рекомендовано спростити, 456 – скасувати, а 352 вже ліквідовано. Очікуваний економічний ефект від таких змін перевищує 600 млн грн.

Важливим кроком в плані спрощення ведення бізнесу стала цифровізація державних послуг, зокрема впровадження першого етапу експериментального проєкту єДозвіл. Започаткована та вдосконалюється комунікація бізнесу з державою через онлайн-платформу «Пульс».

Пріоритети для подальших реформ

Дослідження визначає кілька напрямів, які мають стати основою для побудови нової прозорої моделі співпраці держави та бізнесу:

• продовження дерегуляції – перегляд, спрощення та ліквідація процедур, які створюють штучні бар’єри;
• зростання ролі МСП – через розширення програм кредитної та грантової підтримки, розвиток бізнес-акселерації та «регуляторних пісочниць»;
• гармонізація правил з ЄС – адаптація технічних регламентів, реформування системи закупівель, боротьба з контрафактом та непрозорими процедурами;
• спрощення доступу до інфраструктури – створення єдиної цифрової платформи для підключення до мереж та прозорого моніторингу потужностей.

Представляючи результати дослідження, експертка Агенції місцевого економічного розвитку Яворівщини Тетяна Лукашенко зазначила: «Наше дослідження показує, що бізнес в Україні готовий розвиватися, інвестувати й створювати робочі місця. Але для цього держава повинна стати не бар’єром, а партнером, забезпечивши прості та прозорі правила гри. Ревіталізація економіки можлива лише через системний діалог і спільні рішення».

Ірина Куропась, менеджерка Агенції місцевого еокномічного розвитку Явоірвщини та координаторка Робочої групи 2 “Економічна інтеграція і узгодження з політикою ЄС” Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства підкреслила значення комунікації у процесі змін: «Ми маємо вибудовувати постійний і чесний діалог між владою та бізнесом. Без відкритої комунікації, спільного пошуку рішень і врахування потреб підприємців будь-які реформи залишатимуться лише на папері. Лише співпраця та довіра здатні створити нову якість економічного розвитку».

Важливу роль у формуванні нової моделі співпраці між державою та бізнесом відіграють громадські організації, оскільки саме вони забезпечують баланс інтересів сторін. Їхня діяльність спрямована на посилення громадського моніторингу за діями державних органів у сфері регулювання підприємницької діяльності та на критику у випадках виявлення порушень чи зловживань. Громадські організації мають бути залучені до регуляторних процесів і публічних консультацій під час ухвалення нових рішень та внесення змін до чинного законодавства. Завдяки постійному діалогу з підприємцями вони спроможні аналізувати проблеми регуляторного середовища, виявляти існуючі бар’єри та обґрунтувати законодавчі ініціативи. Важливим напрямом діяльності є також лобіювання прозорості дозвільних і контрольних процедур, а ще – надання інформаційно-консультативної підтримки бізнесу, що підвищує довіру до реформ та сприяє їх ефективній реалізації.

Висновок

Презентація дослідження показала, що ревіталізація української економіки можлива лише за умови реального партнерства між державою, бізнесом та громадянським суспільством. Для цього необхідно зосередитись на дерегуляції, розвитку малого і середнього підприємництва, гармонізації правил з ЄС та цифровізації процедур.