Взаємодія влади та громадянського суспільства: які виклики в умовах війни?

Які зміни відбулися у взаємодії місцевої влади й громадських організацій в умовах повномасштабної війни? Які існують виклики й проблеми та які можливі шляхи їхнього вирішення? Чи має громадськість ...

oms
Взаємодія влади та громадянського суспільства: які виклики в умовах війни?

Які зміни відбулися у взаємодії місцевої влади й громадських організацій в умовах повномасштабної війни? Які існують виклики й проблеми та які можливі шляхи їхнього вирішення? Чи має громадськість контролювати владу та як це можна робити? Про це говорили під час експертної дискусії «Виклики перед владою та громадянським суспільством під час воєнного стану в Україні», яка відбулася 25 вересня.

Як зазначила Ольга Мірошник, регіональна координаторка Мережі UPLAN на Слобожанщині, голова правління Фонду місцевої демократії, громадські організації створені, перш за все, для допомоги владі, а також для здійснення контролю за її діяльністю. Чи потрібно контролювати владу під час війни? Так, оскільки є воєнний бюджет, і куди він витрачається та чи згодна з цим громадськість — такий діалог з владою й певний контроль, особливо зараз, має бути.

«Якщо подивитися, що відбувається на Сході України, то громадські організації нікуди не ділися, вони дуже активно працюють, навіть більше, впливають на владу настільки, що влада прислухається до їхніх рекомендацій при прийнятті рішень. Зокрема в Харківській та Сумській областях завдяки моніторингу, зауваженням громадських організацій були скасовані тендери, що дозволило зекономити мільйони гривень у бюджеті», — розповіла пані Ольга.

Війна в Україні ускладнила просування реформ та звичну для українців комунікацію з центру на місця. За словами Олександри Щукіної, голови ГО «СМАРТ МЕДІА», громадяни досі не знають, як користуватися перевагами тих змін, що пропонують реформи. З одного боку, громадяни хочуть бути долучені до процесу відбудови та покращення життя в країні, але з іншого — не знають, що саме треба робити. І тут влада потребує додаткової допомоги в комунікації, оскільки «не знає реальних потреб громадян, і не в кожному регіоні влада вміла взагалі комунікувати правильно й хотіла це робити, а зараз відчуває нові умови й виклики».

Як зауважила пані Олександра, однією з проблем є також зменшення кількості громадських організацій та інституцій, які можуть впливати на залученість громадян і реально виробляти якісну політику: «Через це в нас недостатньо лідерів думок у громадах, недостатньо представників громадського сектору для формування якісної спільноти, яка має вплив і може адвокатувати зміни».

Запит на справедливість під час воєнного стану в людей збільшився, вони емоційніше сприймають умовні «зради» — в системі публічних закупівель, у рішеннях органів місцевої влади тощо. За словами Євгена Лісічкіна, співзасновника ГО «Харківський Антикорупційний Центр», міський голова Харкова як на початку повномасштабного вторгнення, так і зараз любить повторювати, що є конкуренція міст в Україні за майбутні інвестиції, грантові програми. І це вплинуло на міську владу, на комунікацію з ними, бо вони дійсно хочуть показати, що Харків прогресує в плані комунікацій, реакцій на «зради». 

«У нас за цей рік було багато скасованих тендерів, взагалі ліквідовано управління іміджевих проєктів міськради й колишній керівник знаходиться під слідством, у поліклініці, яка купувала футболки, кросівки по 6 тисяч гривень, почалося внутрішнє розслідування. Тобто, якщо говорити про Харківську міську раду, є прогрес у тих питаннях, які стають «мемними» в телеграм-каналах, але, на жаль, фактично залишається без реакції проблема із завищеними цінами в кошторисах на відбудову житлового фонду, соціальної інфраструктури», — розповів пан Євген.

 

Які шляхи вирішення проблем у взаємодії влади та громадськості?

За словами Євгена Лісічкіна, влада боїться резонансу від незаангажованих організацій, які не належать до місцевих промислових, фінансових, політичних груп впливу, не беруть участі в замовних кампаніях, і зазвичай реагує на матеріали таких організацій: «Тому треба працювати на свою репутацію, а далі якогось рецепта не існує — влада або хоче реагувати, щоб виграти конкуренцію серед інших міст за відкритість, прозорість тощо, або не хоче».

На думку Олександри Щукіної, шляхи вирішення проблем — це професійний громадський сектор, який знає, як розвивати свої внутрішні інституції та як впливати в розрізі своєї кваліфікації на зміну політик. І це вироблення якісних політик, які вже відповідають викликам нового суспільства, яке буде в нас після війни.

«Нам треба вчитися жити в реаліях сьогодні, а не чекати після війни й говорити про все «не на часі». Люди, які були вчора ВПО, сьогодні вже просто жителі нової громади. І нам треба врахувати всі проблеми, які є в цих нових громадах, навчити людей, навчити владу, і звісно розвивати свою комунікацію, бо ми теж маємо ставати професійнішими в донесенні інформації до людей, залученні їх», — зазначила вона.

Ольга Мірошник вважає, що спершу потрібно, щоб люди розуміли структуру влади на сьогодні. Тому слід починати з відкритої, зрозумілої інформації зокрема на сайтах, щоб представники громадськості могли дізнатися, куди й до кого звертатися з актуальних для громади питань. Своєю чергою, щоб влада дослухалася до громадських організацій — вони повинні бути професійними й фахово пропонувати ті чи інші рішення для покращення життя та клімату в громаді.

«Звісно у всіх нас зараз бажання одне — перемога. Я хочу звернутися до влади: будь ласка, подивіться на громадські організації та громадськість з іншого боку — це не ваші опоненти, а ваші помічники. Давайте зробимо наше спілкування таким, щоб ми могли разом робити ту справу, яка на сьогодні дуже потрібна. Я бачу наші спільні кроки до перемоги тільки в спільній діяльності», — наголосила вона.

Відеозапис експертної дискусії можна переглянути на фейсбук-сторінці Мережі UPLAN за посиланням.

 

Захід організовано Центром політико-правових реформ, Фондом Місцевої Демократії та Харківським прес-клубом за участі експертів Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN в рамках проєкту «Програма сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

Празька Декларація 11-ти міністрів, відповідальних за політику згуртованості

Eксперти U-LEAD допомагають громадам проводити безпечну внутрішню комунікацію

ZDOROVI запускають проєкт ментальної підтримки для медичних працівників з південно-східного регіону

На Кіровоградщині стартувала навчальна поїздка для представників громад Миколаївщини та Херсонщини

У Києві відбувся перший EuroSummit громадських організацій

Нові можливості проєкту центру АХАЛАР з посилення ментального здоров'я для лідерів НДО та "хелперів"