Виклики у деокупованих громадах Півдня: від правових потреб до системних рішень

У 2023 році Мережа правового розвитку, у партнерстві з чеською гуманітарною організацією «Людина в біді» (People In Need) та за підтримки уряду Великобританії, створила механізм локальної координації ...

Додано:
legal_dev_network

IMG_3551 — середнє
Виклики у деокупованих громадах Півдня: від правових потреб до системних рішень

У 2023 році Мережа правового розвитку, у партнерстві з чеською гуманітарною організацією «Людина в біді» (People In Need) та за підтримки уряду Великобританії, створила механізм локальної координації гуманітарного реагування у Миколаївській та Херсонській областях. Відтоді було зібрано 888 непомічених гуманітарних потреб, з яких задоволено 70. Наступним етапом стало напрацювання координації реагування на правові потреби.

На фото зліва направо: менеджерка правових сервісів, координаторка юридичного напряму механізму гуманітарного реагування Link Дарʼя Ковальчук та старша координаторка з розвитку правових сервісів Мережі правового розвитку Валентина Никончук під час право просвітницького заходу в с. Любомирівка Шевченківської громади Миколаївської області

«Ми почали впроваджувати правовий компонент механізму Link із 2023 року, адже побачили, що фахівці зі збору гуманітарних потреб фіксували ще й юридичні. Однак на початку ми ще не мали такого широкого підходу — юристки не відслідковували надання допомоги іншими організаціями, а якщо потреби були покриті в громадах, зазначали, що немає правових потреб. Ми тоді зʼясували, що багато правозахисних організацій надають первинну допомогу, в той же час мешканці/ки громад потребують ще й вторинної. Через це люди не вирішували свої проблеми і звертались по кілька разів за консультаціями, звісно отримували їх, але без надання чіткого алгоритму для подальших дій. Потреба у вторинній правничій допомозі не фіксується і не відстежується, більше того, не відстежується зворотній звʼязок від отримувачів/ок допомоги, тому це є перепоною для покращення якості роботи, — розповідає менеджерка з правових сервісів Мережі правового розвитку, експертка проєкту Дарʼя Ковальчук.

Серед викликів, на які слід зважати, є:

  • проєктний підхід до фінансування: як тільки завершується підтримка проєкту, робота юристів припиняється; 
  • не всі організації можуть виїжджати у громади, які перебувають під обстрілами, що позбавляє мешканців доступу до правничої допомоги; 
  • відсутня домовленість серед провайдерів щодо розподілу та охоплення громад, через що ресурси витрачаються неефективно, а виїзди здійснюються в одні й ті ж громади; 
  • системи кейс-менеджменту організацій закриті й не доступні для інших, що ускладнює відслідковування обсягу наданої допомоги. 

«Тож загалом ми бачимо, що допомога надається хаотично і ситуативно, і це часто є причиною зневірення жителів громад у можливість вирішити свою проблему», — зазначає Дарʼя Ковальчук.

Розуміючи ці та інші виклики, експерти/ки Мережі правового розвитку напрацювали підходи правового компоненту механізму локальної координації Link, який почав впроваджуватися із травня 2024 року.

Він допоможе зʼясувати і задовольнити непомічені потреби людей у деокупованих громадах, зокрема, перенаправляти до надавачів послуг, вимірювати доступність правової допомоги та отримувати зворотний зв’язок. Над цим працюють досвідчені юристки гуманітарного реагування, які під час виїздів опитують мешканців, аналізують задоволення правових потреб, фіксують запити і перескеровують їх до провайдерів послуг.

На фото: директор зі стратегічного розвитку Мережі правового розвитку, керівник проєкту Віталій Охріменко

«Особливістю роботи юристів є те, що вони не дублюють і не перебирають на себе функцію інших організацій щодо надання правової допомоги. Ключова мета їхньої роботи — вивчення потреб, замір доступності правничої допомоги, і, у разі виявлення екстрених запитів, надання правової інформації чи консультації в межах їхньої компетенції. У фокусі їхньої роботи виявлення тих правових потреб, які залишилися непоміченими або невирішеними іншими організаціями. Ми збираємо, фіксуємо цю інформацію і плануємо передавати надавачам юридичної допомоги для подальшої роботи і покращення рівня надання юридичних сервісів», — говорить директор зі стратегічного розвитку Мережі правового розвитку, керівник проєкту Віталій Охріменко.

У процесі виявлення запитів, які потребують, наприклад, вторинної правничої допомоги, планується перенаправлення клієнтів до відповідних організацій. 

«Для того, щоб перенаправлення було якісним та мало позитивний результат, клієнт має отримати інформацію про можливість перенаправлення, бути обізнаним про надавача послуги, мати фізичну можливість дістатися до нього, отримати супровід на всіх етапах вирішення свого питання», — зауважує координаторка з розвитку правових сервісів Мережі правового розвитку Валентина Никончук.

Тож після перенаправлення юристи контактуватимуть із отримувачами допомоги, щоб дізнатися про перебіг вирішення їхньої проблеми, оцінити ефективність перенаправлення та вплив організацій на вирішення проблеми. За результатами аналізу інформації експерти нададуть рекомендації щодо покращення поточного стану доступності правової допомоги в громаді усім учасникам процесу.

На фото: юристка гуманітарного реагування Ярослава Сулімова. Фото «Суспільне Житомир»

«Ми вже маємо досвід повного циклу такого перенаправлення. І бачимо, що він працює. Із кінця травня здійснили шість моніторингових виїздів у громади, зараз знаходимось на етапі апробації й удосконалення підходів», — зазначає юристка гуманітарного реагування Ярослава Сулімова.

Сьогодні триває картографування організацій громадянського суспільства та інших ініціатив, які надають юридичні послуги в деокупованих громадах Миколаївської та Херсонської областей. 

«Для налагодження ефективної співпраці з надавачами юридичної допомоги нам важливо мати контактну особу, адресу офісу. Важливо розуміти, по яких категоріях справ спеціалізується та чи інша організація. Чи може забезпечити безоплатну вторинну правничу допомогу, покрити витрати на судовий збір тощо. Це дуже кропітка робота, оскільки, ми зіштовхнулися з тим, що інформація про це не завжди доступна в Інтернеті», — говорить Дарʼя Ковальчук.

Важливою частиною зменшення барʼєрів на шляху до отримання юридичної допомоги є правопросвітництво. Оскільки механізм передбачає системний збір і аналіз інформації щодо кількості й тематики звернень, вона буде використовуватись для підготовки інформаційних матеріалів на «простій мові», та заходів із використанням різних підходів й інструментів.  

Інформація про наявні правові запити, які не були адресовані жодним провайдером, як і гуманітарні потреби, буде доступна на платформі Link. Поки що експерти напрацьовують її прототип.

Приєднатись до системи перенаправлення механізму Link (для надавачів юридичної, соціальної та інших видів допомоги Миколаївської та Херсонської областей) https://forms.gle/sEEpBjB6FeaJ5L4B9 

Отримати юридичну консультацію через онлайн-чат Мережі правового розвитку https://bit.ly/uridychnadopomoga   


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

«Ба та Ді проти брехні»: медіа ШоТам презентує новий проєкт для старшого покоління

Робота у третьому секторі: більше сотні вакансій для громадських активістів та активісток

Платформа майбутньої професії: В Україні розвиватимуть напрямок профорієнтації підлітків з вразливих категорій населення

Женевська декларація прав дитини 2024

У 4 старостатах Білозерської громади на Херсонщині стартував проєкт з утеплення укриттів для безпечного перебування в холодний період

Результати 2-го конкурсу субгрантів у межах проєкту EU4CSOs EmpowerUA