Всеукраїнський Безпековий марафон 2020 нещодавно завершився у Києві

Наприкінці червня у Києві завершився масштабний Безпековий марафон 2020, організований ГО «Інститут миру і порозуміння» за підтримки МФ «Відродження».

Організатори марафону запросили спільно поміркувати над питаннями, що стосуються безпеки у громадах України, всіх небайдужих: представників органів місцевого самоврядування та громадського сектору, поліції, а також всіх активних жителів територіальних громад з усієї України, які прагнуть розвивати свої громади у сфері безпеки. Кожен зацікавлений мав можливість взяти участь онлайн та поставити своє запитання спікерам.

Безпековий марафон 2020 пройшов під загальним запитанням «COVID. Громада. Безпека. Що переважить в громаді: загрози чи можливості?» та об’єднав спільним контекстом серію відкритих, напіввідкритих та закритих онлайн і офлайн заходів: експертні дискусії, презентація дослідження, вебінари, воркшопи, робота в малих групах, – які проходили впродовж 5 робочих днів.

Марафон мав на меті проаналізувати досвід та визначити тренди розвитку безпеки в громаді з урахуванням актуальних викликів сьогодення, зокрема пандемії COVID-19.

У публічних та закритих заходах в рамках марафону виступило 16 спікерів – експертів у різних аспектах безпекової сфери, серед яких:

• Роман Романов – директор програми «Права людини і правосуддя» МФ «Відродження»
• Д-р Уляна Супрун – очільниця NGO ArcUA, в.о. міністра охорони здоров’я України (2016-2019)
• Світлана Шліпченко, директорка Центру урбаністичних студій
• Роман Коваль, голова Правління ГО «Інститут миру і порозуміння»
• Альона Горова, експертка ГО «Інститут миру і порозуміння»
• Олег Левченко, експерт громадської мережі «Опора», радник голови Вінницької ОДА
• Роман Примуш, перший заступник голови Хмельницької ОДА.
• Віталій Мороз, керівник програм нових медіа, ГО «Інтерньюз-Україна»;
• Анастасія Апетик, юристка, експертка програми “Безпека громад” Експертного центру з прав людини.

Участь у різних заходах марафону взяло орієнтовно 200 людей з усіх куточків України, а трансляції відкритих публічних подій переглянули загалом майже 4 тисячі глядачів.

«COVID-19: безпекові уроки в умовах карантину» – так називалась підсумкова експертна дискусія в рамках Безпекового марафону 2020. В ході дискусії експерти говорили про те, які уроки треба винести із першої хвилі пандемії і карантинних обмежень та які антикризові заходи допоможуть підготуватися до другої хвилі пандемії.

Д-р Уляна Супрун, очільниця NGO ArcUA, в.о. міністра охорони здоров’я України (2016-2019):

«Україна не була готовою до пандемії. І жодна країна не була готовою. Важливо зробити аналіз того, що відбувалося, а не шукати винних».

«Сьогодні треба мати стратегію й тактику з огляду на те, що ми не можемо почати лікувати, якщо є ризики зробити більше шкоди, ніж користі. Ця інфекція буде з нами довго. І ми мусимо навчитися жити далі».

«Щодо комунікації влади з громадянами: так, з боку уряду було багато суперечливих меседжів, бо там не мали правдивої інформації. І це підірвало довіру людей до МОЗ. А щоби повернути довіру знадобиться час. Наразі треба координувати меседжі, щоб усі державні органи зверталися до українців одним голосом. Інакше один урядовець знов буде казати, що треба носити маски, а інший — публічно робити інше. Кому тоді люди будуть довіряти?

МОЗ не мусить нас лякати й говорити, що в країні анархія, і що ми винні в цьому. Ми — не погані студенти, і маємо право знати причини заборони, і що нам треба робити — у громадських місцях і вдома:

• Ми маємо мити руки / користуватися санітайзером
• Тримати дистанцію у місцях скупченнях людей
• В приміщеннях, коли нема можливості дотримуватися соціальної дистанції, – носити маски».

«Повинні бути захищені найбільш уразливі категорії: літні люди, люди з хронічними захворюваннями та з імунодефіцитом. Для них мають бути розроблені окремі правила. Ми маємо їм допомогти».

Віталій Мороз, керівник програм нових медіа, ГО «Інтерньюз-Україна»:

«Довіра зберігається на рівні близького оточення, але стрімко знижується довіра до інституцій, і це впливає на основи розуміння демократії: коли ми не довіряємо інституціям, люди переходять у стан анархії. Демократичне суспільство більш ефективно може реагувати на виклики. Авторитарні режими замовчують або ховають свої невдачі, коли громадяни відчувають величезну дистанцію між владою та суспільством. Це призводить до збайдужіння: люди втомлюються від обмежень, ризиків зниження якості свого життя і зменшують свою громадянську активність.

Проте зростає довіра до фейків, новини сприймаються лише на рівні емоцій, їм простіше вірити в теорію змови, ніж аналізувати, що їм говорять з екранів та в соціальних мережах. Ми живемо в часи невігластва, коли «я вірю» замінює необхідність критично мислити.»

Володимир Богоніс, заступник начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській обл.:

«По-перше, нам дуже потрібен баланс між регіональним і національним управлінням державою. Національні органи мають доступ до найкращих міжнародних практик і мусять розробляти правила поведінки для всієї країни, але й давати регіонам свободу дій на місцях, можливість враховувати локальну специфіку. Пандемія має регіональні відмінності: один регіон спрацював дуже добре, а другий — гірше. Треба давати регіонам повноваження приймати рішення на місцевому рівні, але щоби було з чого обирати — кілька алгоритмів.

По-друге, потрібна системність: Чому одним супермаркетам ми забороняємо працювати на карантині, іншим — дозволяємо? Чому поліція тут дозволяє, а там забороняє? Люди реагують на дії поліції, як на кінцеву інстанцію та роблять відповідні висновки. І практика показала, що часто вони негативні.

По-третє, контроль за дотриманням санітарних норм лежить не тільки на поліції. До цього мають стосунок і органи місцевого самоврядування, і соціальні служби. Але чомусь такі установи брали не дуже активну участь у контролі певних норм і обмежень. Чому? В умовах повної заборони набагато легше жити. А якщо обмеження часткові — то виникає тисяча питань і суб’єктів відповідальності. Ніхто не хоче брати на себе цю відповідальність.

Для забезпечення подальшої безпеки треба враховувати уроки реагування на пандемію з різних сфер: медицини, правопорядку, прав людини, інформаційного середовища та зробити ефективні інструменти, якими будуть розумно користуватися люди на місцях.».

Анастасія Апетик, юристка, експертка програми «Безпека громад» Експертного центру з прав людини»:

«Пандемія підняла питання, які привернули масову увагу до питань обмеження прав людини. Суспільство активізувалося в тому, щоби дізнатися про право на приватність, право на мирні зібрання, право на мирні пересування людини, право на освіту. І в цьому контексті пандемія позитивно вплинула на правосвідомість людей. Я подивилася гугл тренди під час карантину: що українці шукали в інтернеті? Коституція. Права людини. Приватність. Моє право на працю.

Соціальні мережі перетворилися на майданчик про права людини: у фейсбуці було багато перепалок, дискусій, мемів, дехто раптом відчув себе експертом у цих темах і почав коментувати певні ситуації — це передбачуваний ефект.

Але разом із тим, не вистачало ефективної публічної стратегії інформування громадян з боку держави. Народні фантазії про загрози від 5G та інші плітки виникають тоді, коли відчувається дефіцит правди. А ще — балансу рішень: будь-яке обмеження має бути збалансованим, зваженим та визначеним у часі. Надмірна інформація, розголошення персональних даних, публічні списки на будинках та в мережі — все це підриває основи суспільних стосунків.

Держава має регулювати ці питання та одночасно – пояснювати рішення уряду, більше комунікувати про необхідні зміни, більше опікуватися цифровою гігієною громадян».

Більше інформації про заходи марафону, а також презентації спікерів шукайте на сайті:
https://marafon.cop.org.ua/

Записи публічних заходів марафону можна переглянути на каналі Інституту миру і порозуміння в Youtube (https://cutt.ly/AoePO3W) або на сторінці у Facebook (https://cutt.ly/WoeVdym). 

За додатковою інформацією звертайтеся:

Ольга Прокопенко, комунікаційна менеджерка ГО «ІМіП»

Тел.: (066) 467 62 47, (097) 144 14 45

Email: [email protected]