Вікторія Подгорна: “Новий закон про партії зламає їхню корпоративну модель”

Вікторія Подгорна — народна депутатка 9-го скликання та голова підкомітету електронної демократії. Понад тридцять років пані Вікторія працювала як політична консультантка. Сьогодні одні з ...

Вікторія Подгорна “Новий закон про партії зламає їхню корпоративну модель” (4)
Вікторія Подгорна: “Новий закон про партії зламає їхню корпоративну модель”

Вікторія Подгорна — народна депутатка 9-го скликання та голова підкомітету електронної демократії. Понад тридцять років пані Вікторія працювала як політична консультантка. Сьогодні одні з пріоритетних питань її парламентської діяльності — цифрова трансформація, демократизація політичного процесу та вдосконалення партій. Разом з експерткою Олександра Гліжинська, виконавча директорка Інституту “Республіка”, поговорила про політичний клімат в країні, проблеми українського парламенту та новий законопроєкт про партії.

 
Закрита політична система VS суспільство

В суспільно-політичних процесах багатьох країн відбуваються суттєві зміни. За оцінкою Вікторії Подгорної, Україна долучилась до цих тенденцій навіть раніше за деяких західних держав. Далі народна депутатка розповідає про ці зміни: 

“У світі є зіткнення між закритими політичними системами та суспільством, яке після інформаційної революції вимагає більшої зрозумілості політичного процесу. І суспільство прагне не лише розуміти, але й впливати на нього. Такі зіткнення часто приводять до революційних сценаріїв”.

Який він — український парламент?

Керуючись своїми знаннями та досвідом роботи в парламенті, Вікторія Подгорна виокремлює три визначні риси Верховної Ради:

Закритість. Дійсно, в парламенті є багато людей, що прийшли з громадського сектору чи з малого або середнього бізнесу. Хоча вони користуються сучасними інформаційними інструментами, не можна сказати, що влада стала повністю відкритою для людей. Це підтверджує феномен Telegram-каналів. Так, влада недостатньо інформує громадян, тому вони змушені шукати інформацію в інших джерелах. Вікторія Подгорна зазначає, що такі канали часто-густо продукують маніпуляції та плітки. “Якщо є відкритість — таких маніпуляцій не буде або вони не будуть користуватись підтримкою та інтересом суспільства”.

Корпоратизм. “Корпоративна структура парламенту наслідує корпоративну структуру партії” — каже експертка. Це значить, що партії займаються захистом інтересів великих компаній, а не громадян. Загалом велика проблема української політичної системи полягає в тому, що партії будуються навколо олігархічних груп.

Одною з частин корпоративної системи є непотизм. Тому меседж народної депутатки такий: важливо, щоб партії ставали відкритими, а громадськість починала цікавитись політикою. Це дозволить контролювати політичні сили, а також долучати до них хороших спеціалістів. “Партія — це механізм, який підіймає найбільш активних людей на політичний рівень” — підкреслює народна депутатка.

Парламент — вкрай конфліктний. “Сперечатись та мати різні думки — це нормально. Але політичні сили, якщо вони працюють в інтересах одної країни, повинні знаходити компроміс”.

Кейс: в парламенті Німеччини існує такий інститут, як Рада старійшин. Туди входять  авторитетні ексдепутати та керівництво чинного парламенту. Цей інститут включається в роботу, коли виникають непереборні розбіжності, та допомагає ухвалити компромісне ефективне рішення. А що в Україні? “В нас непереборні розбіжності ніколи не приводять до формування цілісного політичного курсу, який буде зрозумілий громадськості. І це становить серйозну небезпеку стабільності держави”.

Закон про політичні партії принциповий для української демократії

Партії є стрижнем політичних систем. Вони повинні об’єднувати рівень державної політики та рівень інтересів суспільства. “На жаль, партії в Україні не виконують цю функцію” — зазначає пані Вікторія. Річ у тім, що в партіях існують системні проблеми. Закон від 2001 року вже застарів, і сьогодні він потребує не лише правок, але змін “самої його логіки”, як каже експертка. Ці зміни вкрай важливі, адже вони можуть зробити партії гідними довіри суспільства.

“Партіям як інститутам демократії довіряють лише 5% громадян. Хоча вони є основним інститутом демократії, вони користуються найменшою довірою в українському суспільстві”.

Робоча група, до якої увійшли представники Міністерства юстиції та НАЗК, займалась розробкою нового законопроєкту про політичні партії. Згодом проєкт закону винесли на публічні обговорення. На цій стадії були максимально включені представники громадського суспільства та експертки. Крім цього, законопроєкт обговорювався з різними фракціями, після чого вносились правки. “Це нормальний, діалоговий режим та пошук компромісу” — каже Вікторія Подгорна.

Тепер парламент очікує результати експертизи Венеційської комісії.

Що змінить нова редакція закону?

“Новий закон про партії зламає корпоративну модель політичних сил” — зазначає Вікторія Подгорна.

В законопроєкті обов’язковою вимогою до партій є змінюваність керівництва. У такий спосіб “партії отримають шанс бути стабільними та довгостроковими організаціями” — каже депутатка. 

Наразі українські партії нестійкі. Пані Вікторія підкреслює, що в уставах партій не існує строків повноважень лідерів та керівних органів політичної сили, що робить політичну партію залежною від лідера. “Якщо лідер є, то партія існує. Якщо лідеру немає — партія зникає”. 

Сучасні та демократичні практики зроблять партії більш відкритими. 

Зараз робота партій з виборцями несистемна. “Часто вони працюють лише на рівні реклами. А реклама — це щит від безпосередніх контактів з виборцями. Це показник, що партії не виконують функцію представництва суспільства. Вони не хочуть реально представляти людей”. Натомість партії, які правильно зрозуміють логіку закону, почнуть працювати із суспільством та виграють в електроральних перегонах.

Найбільшою проблемою партій є внутрішньопартійна демократія. Це стосується внутрішньої комунікації, взаємодії всередині партії та участі рядових партійців в управлінні партії та ухваленні рішень. “Демократія має здійснюватись на основі пріоритетах більшості, але з урахуванням прав меншості”. Тому законопроєктом запровадяться норми проведення з’їздів, підзвітності керівних органів.

Народна депутатка зауважує, що вдосконалення партій — тривалий процес. Реалізація закону можлива лише за умови активності суспільства. Звичайно, партій повинні відкритися, але зі свого боку громадськість має цікавитись партіями та контролювати їхню роботу.


Тематика публікації:          

Останні публікації цього розділу:

Фінансування доріг у громадах: третій випуск онлайн-платформи для місцевого самоврядування «Територія громади: чесно та експертно»

Онлайн-курс "Ресурсоефективне та чисте виробництво"

Про законопроект «Про особливості стимулювання регіонального розвитку» №5649 від 10.06.2021

З якими порушеннями прав найчастіше стикаються представники ключових груп щодо ВІЛ та ТБ: результати впровадження REAct

Чернігівські поліцейські посилюють спроможність вирішувати безпекові проблеми в громадах

Благодійний забіг DobroRun знову пройде в Україні та світі